Спершу розглянемо основоположні поняття економічної синергетики, а потім висвітлимо розвиток економіки в синергетичному контексті.
10.2.1. Категоріальний апарат економічної синергетики
Визначення 1. Система — будь-яка речовинно-енергетична сукупність взаємозв’язаних складових, об’єднаних прямими і зворотними в деяку єдність.
Визначення 2. Економічна система — саморегульована і здатна до саморозвитку певним чином упорядкована матеріально-технічна сукупність, що існує і керуєтьсяяк відносно стійке єдине ціле за рахунок взаємодії, розподілу й перерозподілу наявних, таких,що надходять ззовні, і продукованих цією сукупністю речовини, енергії, інформації, чим забезпечується перевага внутрішніх зв’язків над зовнішніми.
Стан системи визначається сукупністю характерних (числових значень — параметрів стану). Економічний стан детермінується обсягом товарно-грошових потоків, що циркулюють в економіці, балансом доходів — витрат економічної системи тощо.
Розвиток економічної системи безпосередньо пов’язується з процесом змінюваності станів, тобто динамікою параметрів стану. На підґрунті енциклопедичного формулювання категорії розвитку має місце таке визначення.
Визначення 3. Економічний розвиток — необоротна, спрямована, закономірна змінюваність економіки, її трансформація, на підґрунті реалізації внутрішнього притаманних їй механізмів самоорганізації.
Необоротність процесу унеможливлює повернення до вихідного (початкового) стану, означає рух у певному напрямку.
Спрямованість передбачає здатність системи змінюватися більше в одному напрямку, ніж в інших.
Закономірність — властивість системи відповідати певному закону, який відображає істотний і потрібний, постійно повторюваний взаємозв’язок явищ світу економіки.
Зауваження:
1. У незворотності й спрямованості різні функції, причому останнє надає вектор змінюваності.
2. Властивість незворотності змін не включає їх неспрямованості.
3. Володіти властивістю спрямованості, зміни можуть бути зворотними (симетричними).
Тож, доцільне поєднання незворотності й спрямованості може значно прискорювати розвиток економічної системи, оскільки перше утверджує досягнуте, а друге запобігає блуканню.
10.2.2. Розвиток економіки — синергетична рефлексія
Передумови незворотності й спрямованості перебігу економічних процесів забезпечуються завдяки явищу гомеостазу, який визначається як: 1) стійка динамічна рівновага 2) динамічна відносна перманентність складу і властивостей економічної системи. Стан гомеостазу абсолютно потрібний, бо функціонування складових економіки відбувається із-за умови перебування їхніх числових характеристик у певних межах (інтервалах). Саме гомеостаз робить систему самоорганізуючою.
Здатність системи підтримувати гомеостаз називається стаціонарністю: перебіг економічних процесів відбувається так, що числові значення істотних характеристик залишається сталими протягом певного часу.
Зазначені вище властивості (незворотність, спрямованість, закономірність) — лише необхідні ознаки феномену економічного розвитку.
Сам термін «розвиток» допускає упорядкованість, не охоплює стохастичність і невизначеність, передбачає змінюваність економічної системи за рахунок її внутрішньої діяльності.
Самоорганізація є процесом упорядкування внутрішньої структури системи і потоків проходження через неї речовини, енергії та інформації, що досягається механізмами зворотного зв’язку. Отже, самоорганізація зумовлює стійкість системи.
— внесення потрібних коректив є необхідною умовою підлаштування механізму економіки з метою підвищення його адекватності до того, що відбувається.
Наріжною є ієрархічна побудова (як відображення складності) економічної системи, що означає функціональну супідрядність елементів, складових або підсистем цілого, з дотриманням принципу від нижчого до вищого. Супідрядність в економіці, яка за способом свого буття найближча до природної системи, означає, що нижчий рівень ієрархії входить як ланка до вищого, дотримуючись концептів про корисність, доповнюваність і зумовленість.
З огляду на проблеми, що мають бути ефективно розв’язаними, кожен ієрархічний рівень фігурує як головний (відповідальний) або центр прийняття рішення. Такий підхід нагадує відомий у математичній біології живих організмів принцип: центр всюди і ніде нема окраїни. Саме так створюються підвалини для ендо- і екзогенної адаптації — гнучкого й доцільного рівня та зв’язків між ними. Адже діяльність економічної системи є наслідком внутрішнього обміну і потоків зовнішнього метаболізму речовини, енергії й інформації.
Ззакладаються передумови адаптивного використання інструментарію і засобів моделювання економіки, щоб долати труднощі його здійснення. Із множини притаманних економічній системі функцій виокремимо найголовніші: транспортування речовинних, енергетичних та інформаційних потоків усередині й зовні системи; добування з навколишнього середовища речовини, енергії та інформації (так званої негентропії); видалення в зовнішнє середовище відходів діяльності (додатної ентропії).
Економічний розвиток слідкується принципово іншою поведінкою економіки — її результатами, новими відносинами з навколишнім середовищем, прагнучи їх гармонізації. Врешті-решт, економічний розвиток має поліпшувати якість життя членів суспільства.
Характеристикою економічного розвитку є його темп, еволюційний (плавний, неперервний) або революційний (стрибкоподібний — економічні дива і кризи) шляхи. Щодо останньої можливості розвитку процесу, то у фізиці це фазові переходи першого чи другого роду, а в математиці — теорія катастроф. Революційний етап розвитку настає тоді, коли параметри економічної системи сягають своїх порогових (критичних) значень.
Самоорганізація в економіці — спосіб підсилення міри організованості (ступеня керованості й вдалої реалізації запланованого) економічної системи за рахунок когерентної взаємодії.
Менеджмент і маркетинг економіки забезпечують її життєдіяльність (спроможність доцільно існувати). Типові помилки у прийнятті економічних рішень виокремлюються так: ігнорується принцип холістичності, коли орієнтуються на окремі складові економіки; надається перевага деяким функціям, цілям тощо; свідомо не береться до уваги момент настання біфуркаційної дії економічного механізму; своєчасно не побачено перехід до нового атрактора
— економічного стану.
Розвитку економічної системи властиві явища конвергенції (збіжності) і дивергенції (розбіжності), причому перше спостерігається на етапі еволюції, а друге — для моменту біфуркації.
Для еволюційної стадії розвитку характерна адаптація економічної системи, коли зберігається її склад, характер зв’язків і динаміка поведінки, але ураховується варіативність умов співіснування, коли як мета постає ефективне взаємне функціонування елементів системи, її самої як цілого у взаємодії з навколишнім середовищем. Так відбувається пристосування економічної системи.
Світ нелінійної економіки також темпоральний, оскільки серед її складових завжди є швидкоплинні й повільні підсистеми її складових і поліпшення взаємин з навколишнім середовищем як наслідок співпраці.
Нерівноважний економічний стан спричиняється системною варіацією макропараметрів порядку системи, які уособлюють її склад структуру, відображаючи форми взаємозв’язків, інтенсивність і довгочасність взаємодії й взаємовпливів складових.
Своєрідний внутрішній порядок притаманний також хаосу, який передує майбутньому стану економічної системи. Теорія універсальності Фейгенбаума вказує на існування глибоких зв’язків між порядком (регулярною структурою) і хаосом (іррегулярністю або сингулярністю).
Говорячи про розвиток, варто сказати про деградацію економічної системи, причиною чого може стати: зменшення міри відкритості суспільства (деструктивний шлях розвитку); неусвідомлене скорочення кількості життєтвірних елементів; затягування перехідного процесу від одного до іншого стану, що супроводжується неухильним падінням показників.
Резюме
У розділі 10 викладено цілісну картину феномену розвитку нелінійної економічної системи, що відповідає словосполученню «синергетична економіка» [8]. Її основні поняття та визначення тісно пов’язані з вивченням нелінійних економічних процесів. Повнота і досконалість дослідження економічної системи, яка водночас є предметом вивчення, середовище свого функціонування, об’єкт керування і мета трансформацій економіки, вимагає наявності адекватних математичних моделей, методів, інструментарію та інформаційних технологій моделювання. Саме на підґрунті сучасної теорії моделювання — динамічного аналізу економіки отримуються комп’ютерні сценарії можливої поведінки економічної системи — динамічні траєкторії економічного розвитку.
Стисло викладений матеріал розділу 10 закладає підвалини успішного моделювання економічної еволюції, коли вивчається багатоваріантна зміна станів економіки. Наостанок зауважимо, що раціональне прийняття рішень в економіці також має ґрунтуватися на використанні результатів синергетичного моделювання — комп’ютерних сценаріїв можливого економічного розвитку.
Терміни і поняття
Синергетична економіка
Економічні коливання (цикли)
Дисипація економічної системи
Самоорганізація
Когерентність
Відкрита система
Економічний розвиток
Гомеостаз в економіці
Саморегуляція
Питання для перевірки знань
1. Ваше сприйняття слів Дж. Кейнса.
2. Передумови появи синергетики.
3. Розкрийте зміст синергетики.
4. Розкрийте витоки синергетики.
5. Відмінність між кібернетикою і синергетикою.
6. Сформулюйте визначення: а) синергетичної економіки; б) самоорганізації в економіці; в) відкритої економічної системи.
7. Особливості синергетичної системи.
8. Тріада в синергетичному моделюванні.
9. Розкрийте зміст самоорганізації в економіці; саморегуляції. Вкажіть відмінності між ними.
10. Назвіть елементи самоорганізуючого розвитку суспільства.
11. Завдання теорії самоорганізації в економічній теорії.
12. Визначте поняття економічного розвитку.
13. Концепти супідрядності.
14. Розкрийте зміст термінів: незворотність; спрямованість; закономірність щодо економічної системи.
15. Сутність гомеостазу в економіці.
16. Порівняйте конвергенцію і дивергенцію економічної системи.
17. Що таке темпоральність системи?
18. Як може проявлятися деградація економічної системи?
19. Що сприяє нерівноважному стану економіки?
20. Назвіть деякі з функції економічної системи.
Завдання для індивідуальної роботи
1. Становлення і розвиток синергетики в Україні.
2. Економічна синергетика.
3. Еволюція економіки з позиції синергетики.
4. Синергетика і економічна наука.
5. Економічна освіта і синергетика.
6. Синергетичні моделі в освіті.
7. Інституціональна економіка із синергетичного погляду.
8. Синергетичні концепти економічного розвитку.
9. Синергетичне моделювання динаміки нелінійної економіки.
Список використаних і рекомендованих джерел для поглибленого вивчення матеріалу
Вітлінський В. В. Моделювання економіки : навч. посіб. / В. В. Вітлінський. — К. : КНЕУ, 2005. — 438 c.
Лебедев В. В. Математическое и компьютерное моделирование экономики / В. В. Лебедев, К. В.Лебедев. — М. : НВТ — Дизайн, 2002. — 256 с.
Лаврик В. І. Методи математичного моделювання в екології : навч. посіб. / В. І. Лаврик.
— К. : КМ Академія, 2002. — 203 с.
Коляда Ю. В. Адаптивна парадигма моделювання економічної динаміки : монографія Ю. В. Коляда. — К. : КНЕУ, 2011. — 297с.
Московкин В. М. Математическое моделирование конкурентных взаимодействий на общих рынках капитала / В. М. Московкин, Л. П. Шевченко, А. П. Журавка // Екон. кібернетика. — 2001. — № 5—6. — С. 31—35.
Пугачева Е. Г. Самоорганизация социально-экономических систем : учеб. пособие / Е. Г. Пугачева, К. Н. Соловьенко. — Иркутск : Изд-во БГУЄП, 2003. — 173 с.
Сергеева Л. Н. Моделирование поведения экономических систем методами нелинейной динамики (теории хаоса) / Л. Н. Сергеева. — Запорожье : ЗГУ, 2002. — 227с.
Занг В. Б. Синергетическая экономика: Время и перемены в нелинейной экономической теории / В. Б. Занг. — М. : Мир, 1999. — 380 с.
Чистилин Д. К. Самоорганизация мировой экономики: Евразийский аспект / Д. К. Чистилин. — М. : ЗАО «Издательство» «Экономика», 2004. — 237 с.
