Posibniki.com.ua › Мікроекономіка › Економіка підприємств агропромислового комплексу › 20.4. Методика визначення ефективності галузевої структури аграрного підприємства


< Попередня  Змiст  Наступна >

20.4. Методика визначення ефективності галузевої структури аграрного підприємства


Економічна ефективність галузевої структури підприємства виявляється через економічну ефективність його товарних галузей. Перш ніж її здійснити, доцільно визначити місце і роль головної галузі в економіці підприємства. При цьому місце галузі визначається за показниками: 1) питомою вагою галузі в усіх виробничих витратах підприємства; 2) часткою трудових затрат галузі в загальних трудових затратах підприємства.

Роль головної галузі в економіці підприємства розраховують за такими показниками: 1) часткою грошової виручки від реалізації продукції головної галузі в загальній виручці підприємства; 2) питомою вагою прибутку від реалізації продукції галузі в усій масі прибутку підприємства.

За умови, що головна галузь є збитковою, визначають її частку в загальній сумі збитку, не скоригованого на одержаний від інших виробництв прибуток. тратах, тим вагоміше місце займає ця галузь в економіці підприємства з позиції споживання виробничих ресурсів. Аналогічно підходять до оцінки показників ролі галузі в економіці підприємства.

Для однозначного висновку про значення головної галузі в економіці підприємства доцільно розрахувати інтегральний показник К р за формулою ?? ?? ?

2

2

ПВ:ПВ j j i і

К, (20.2) де — сума питомої ваги і-х видів ефекту (грошової виручки і прибутку) від головної галузі в їх загальній сумі по підприємству; — сума питомої ваги j-х факторів (виробничих і трудових затрат) в їх загальному обсязі по підприємству. ? ? 2

1 ф

1 ер

ПВ i і ? ? 2

1 е

ПВ j j

1 ф

Значення головної галузі в економіці підприємства зростає за К р > 1. Якщо ж К р < 1, то це свідчить, що головна галузь розвивається недостатньо динамічно й ефективно. К р < 1, то це свідчить, що головна галузь розвивається недостатньо динамічно й ефективно.

Значення головної галузі в економіці підприємства зростає за К р > 1. Якщо ж К р < 1, то це свідчить, що головна галузь розвивається недостатньо динамічно й ефективно.

Для оцінки ефективності галузевої структури підприємства в цілому потрібно порівняти структуру товарної продукції зі структурою прибутку підприємства, не скоригованого на позацінові доходи і витрати та на одержаний збиток від реалізації продукції окремих галузей.

Економічний зміст останнього показника полягає в тому, що він дозволяє визначити місце кожної галузі у формуванні головного джерела розширеного відтворення. Як правило, найбільшу питому вагу в структурі прибутку мають ті галузі, частка яких найвища в структурі товарної продукції.

Однак сказане не означає, що дані показники (питома вага галузі в структурі товарної продукції й в структурі прибутку) повинні збігатися за своїм абсолютним значенням. Завдяки поглибленню спеціалізації підприємства на виробництві певного виду продукції знижується собівартість і поліпшується її якість. Це загальна закономірність, яка завжди виявляється за нормальних умов господарювання в межах раціонального рівня концентрації виробництва.

У результаті дії даного фактора питома вага спеціалізованих галузей у структурі прибутку підвищується порівняно з її часткою в структурі товарної продукції. Якщо ж спостерігається зворотне явище, це є свідченням відносно недостатнього рівня економічної ефективності виробництва продукції головної галузі.

Для оцінки галузевої структури підприємства доцільно також використовувати і такі економічні показники, як, наприклад, рентабельність поточних витрат, маса прибутку на 1 га посівної площі і на одну голову тварин, рентабельність авансованого і власного капіталів.

Для підвищення ефективності діяльності аграрні підприємства можуть удосконалювати свою галузеву структуру. В умовах насиченого ринку сільськогосподарською продукцією ця проблема повинна бути постійно в їх полі зору. ринку часто виникає необхідність у прискореному розвитку одних галузей і скороченні виробництва продукції інших. В результаті змінюється галузева структура виробництва, яка в свою чергу зумовлює зміну економічних параметрів розвитку підприємства.

У зв’язку з цим виникає необхідність у поглибленому дослідженні впливу цього фактора на кінцеві результати господарювання і насамперед на масу прибутку. Завдання полягає в тому, щоб визначити, наскільки маса прибутку підприємства змінилася за рахунок зміни галузевої структури виробництва і наскільки — під дією інших факторів. Одержані результати дадуть змогу об’єктивно судити про доцільність здійснюваних змін у співвідношенні галузей.

Поставлене завдання може бути розв’язане таким чином. У разі коли підприємство залишає незмінним набір галузей, але при цьому змінює співвідношення між ними за рахунок посиленого розвитку одних галузей і часткового згортання інших, то економічну ефективність таких змін у структурі виробництва можна визначити за такою методикою.

Спочатку по кожній галузі потрібно розрахувати прибуток на 1 га посіву відповідної культури і на одну середньорічну голову тварин певного виду у звітний період. Потім визначають розрахунковий (умовний) річний обсяг прибутку П ~ з виразу ?? ?? ???? n j m i i i jj PS

ЖПП ~ , (20.3) де — площа посіву j S

10ж10

11

0 j-ї культури в базовому періоді; — вихід прибутку з 1 га посіву j P

1 j-ї культури у звітний період; iж0 — середньорічне поголів’я тварин і-го виду в базовому періоді; i — вихід прибутку на одну середньорічну голову тварин і-го виду в звітний період; і — відповідно кількість вирощуваних у господарстві товарних культур і видів тварин.

П nm

Ж

1

Якщо фактичну масу прибутку у звітний період після зміни галузевої структури виробництва позначити

1 , а в базовий до зміни галузевої структури , тоді загальний приріст прибутку буде становити:

П

П

0

ППДП?? . (20.4)

01

Звідси приріст прибутку за рахунок змін у галузевій структурі виробництва можна визначити за формулою

П ~

ПДр

1 ?? . (20.5)

Залишкова частина приросту прибутку ДрДПДЗ??? є результатом дії інших факторів. Одержаний приріст прибутку внаслідок змін у галузевій структурі виробництва свідчить про її доцільність і дає підстави для розробки необхідних заходів з подальшого посилення позитивних тенденцій у таких змінах з урахуванням оптимального рівня концентрації виробництва.

У тому випадку, коли підприємство, крім змін у співвідношенні галузей, повністю згортає певну галузь (галузі) як економічно неперспективну і натомість починає розвивати нову для себе галузь (галузі), то ефективність таких карди-шому з них визначається за описаною вище методикою загальний приріст прибутку, приріст прибутку за рахунок змін у галузевій структурі і приріст прибутку під дією інших факторів, але тільки по тих галузях, які були і залишаються функціонувати на підприємстві в зміненому співвідношенні.

На другому етапі до отриманого результату про приріст прибутку за рахунок змін у галузевій структурі виробництва необхідно додати прибуток від функціонування нової галузі (галузей), яку розвиватиме підприємство, і відняти прибуток (збиток, що береться зі знаком «–») від галузі (галузей), яка повністю ліквідована. Отримана таким способом алгебраїчна сума прибутку і буде характеризувати ефективність зміни структури виробництва на підприємстві.

Як переконує практика, підприємство в сучасному ринковому середовищі має певні альтернативи у виборі галузей, а отже, і в зміні галузевої структури виробництва. Розглянемо цю проблему в прикладному аспекті.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
20.6. Методика визначення чутливості прибутку до зміни ціни і врожайності конкуруючих культур
20.7. Спеціалізація, кооперування і комбінування ряду продукції переробного підприємства
20.8. Організаційна структура управління
Тема 21. АГРОПРОМИСЛОВА ІНТЕГРАЦІЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ФОРМИ ЇЇ ВИЯВУТ
21.2. Регіональні агропромислові формування



Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki