Контрольні запитання

1. Які відмінні риси існують між активним і пасивним портфельним управлінням?

2. На чому базується стратегія індексного фонду? Обґрунтуйте необхідність її застосування.

3. Які компоненти включає портфель цінних паперів за активного управління?

4. Прогнози яких показників має робити менеджер, який дотримується активного управління?

5. Які існують інвестиційні стилі? Назвіть їх характерні ознаки.

6. У чому полягає структурне управління?

7. Яке управління (пасивне чи активне) має використовуватися на українському ринку цінних паперів?

8. Яку роль відіграє визначення інвестиційного горизонту в інвестиційній політиці?

9. Яку роль відіграє схема розміщення активів у дохідності портфеля цінних паперів?

10. Які методи розміщення активів можуть обрати інвестиційні інститути?

11. Які існують відмінні риси між стратегічним і тактичним розміщенням активів?

12. Яке протиріччя пов’язане з тактичним розміщенням ресурсів?

13. Що таке оверлейна (покривальна) стратегія і в чому полягають переваги її використання для спон сорів пенсійних схем?

14. Що розуміють під орієнтованим на оцінку підходом у рамках тактичного розміщення ресурсів?

15. Що таке премія за ризик і які премії оцінює інвестиційний менеджер, який займається тактичним розміщенням ресурсів?

16. Що розуміють під аналізом ризику збитку?

17. У чому полягають обмеженості моделей розміщення коштів, що розглядають тільки активи?

18. Чому, використовуючи моделі розміщення ресурсів, не слід об’єднувати всі цінні папери з фіксованим доходом в один і той самий клас активів?

Завдання

1. Моделювання портфелів для різних комбінацій акцій та облігацій завжди показує, що розміщення більшої частини коштів в акції приносить і більш високу дохідність, особливо у разі збільшення періоду часу. Якщо ви інвестор з великим інвестиційним горизонтом, наприклад більше 10 років, і вас не цікавлять поточні доходи, чи могли ви виправдати наявн ість будь-яких облігацій у вашому портфелі?

2. Незважаючи на очевидну простоту і потенційні переваги, пасивне управляння простими акціями є відносно новим інвестиційним інструментом. За останні 20 років величина активів, що управляються пасивно, зросла практично з нуля до сотень мільярдів доларів. Які можливі причини такого зростання популярності пасивного у правління?

3. Часто стверджують (особливо активні менеджери), що пасивне управління передбачає посередні результати. Чи обов’язково правильне дане твердження? Чому?

4. Один із досвідчених інвесторів зазначає: «За наявності на фондовому ринку 6000 цінних паперів, що активно продаються, я розглядаю мій портфель як поєднання порядку 5950 «коротких» і 50 «довгих позицій». Поясніть, що має на увазі це й інвестор.

5. Чому одноступеневий підхід до вибору цінних паперів теоретично перевершує двоступеневий? Чому двоступеневий підхід обирає більшість інвестиційних менеджерів?

6. Чому періодично слід переглядати навіть портфелі, що управляються пасивно? Які чинники впливають на перегляд портфеля в даному разі?

7. Типова компанія, яка управляє грошовими коштами клієнтів і спец іалізується на акціях або облігаціях, формує практично однакові портфелі для всіх своїх клієнтів, незалежно від їх індивідуальних переваг відносно ризику й дохідності. Поясніть, чому інвестиційні менеджери нерідко так учиняють. Що можуть зробити клієнти, для того щоб портфелі цінних паперів відбивали їх специфічні переваги відносно ризику й дохідності?

8. Багато клієн тів розміщують свої кошти серед кількох менеджерів. Два раціональні пояснення такого підходу були представлені як «диверсифікація думки» і «диверсифікація стилю». Поясніть сенс цих термінів.

Контрольні запитання

Завдання

Рекомендована література