Ключові поняття і терміни: економічна безпека; загроза; рейдерство; служба економічної безпеки; фіктивна фірма; фінансова безпека; антикризова діяльність; банкрутство; боржник; мирова угода; санація; ліквідаційна маса; ліквідація боржника.
Вивчивши матеріал цієї теми, ви будете ЗНАТИ: сутність економічної безпеки підприємства та основний зміст їх складників (підсистем); трактування поняття «загроза» у контексті економічної безпеки підприємства, класифікацію загроз за різними критеріями, насамперед — за джерелами виникнення; причини рейдерства, схеми його здійснення і заходи боротьби з ним; принципи організації служби економічної безпеки підприємства, її завдання, організаційна будова та показники оцінки роботи; методичні підходи до визначення і практичного використання узагальнених і акцентованих оцінних показників економічної безпеки підприємства; сутність антикризової діяльності підприємства, індикатори ідентифікації кризових процесів та методичні підходи до розрахунку Z-коефіцієнтів Альтмана; основні положення Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (нова редакція 2012 р.), а також УМІТИ: ? визначати за фактичними даними коефіцієнт економічної безпеки підприємства, здійснювати його оцінювання та відшуковувати резерви зниження, за якого зростає економічна безпека такого суб’єкта господарювання; ? розраховувати виробничий важіль у цілому по підприємству і для окремих товарних галузей і за його допомогою визначати відсоткове та абсолютне зростання прибутку за відповідного відсоткового зростання обсягу продажу; ? визначати й оцінювати з позиції економічної безпеки підприємства граничну беззбитковість виробництва продукції в умовах невизначеності, використовуючи інструментарій теорії нечітких множин; ? визначати й оцінювати рівень рентабельності фінансових інвестицій з огляду забезпечення фінансової складової економічної безпеки підприємства; дискримінантного аналізу моделі визначення Z-коефіцієнтів Альтмана і визначати ту критичну межу, за якої загроза неплатоспроможності, а потім банкрутства підприємства перетворюється на його реальність.
24.1. Сутність економічної безпеки підприємства та характеристика її складників (підсистем)
Розвиток підприємств, стабільність їх функціонування, можливості нарощування ними виробничого та інвестиційного потенціалу, а також досягнення поставлених бізнесом цілей значною мірою залежить від забезпечення економічної безпеки цих суб’єктів господарювання.
У країнах з розвинутою ринковою економікою проблемі безпеки підприємств надається велике значення, оскільки за її слабкої дієвості вони можуть зазнати втрат (шкоди) через використання зацікавленими особами (юридичними і фізичними) в своїх інтересах існуючих або спеціально створених недоліків статуту підприємства, або його організаційної структури і/або побудови бізнеспроцесів, особистісних нахилів окремих працівників, власників і керівників.
Втрат підприємство може зазнати і через недосконалість законодавства, нецивілізованість конкурентних відносин, умисних на шкоду підприємству дій фіскальних органів і протиправних посягань інших недоброзичливців.
У літературних джерелах наводиться чимало визначень поняття «економічна безпека підприємства», причому нерідко між ними немає істотних відмінностей. Досить обґрунтованим визначенням є таке: економічна безпека підприємства — це такий стан суб’єкта господарювання, за якого він спроможний захищати себе від внутрішніх і зовнішніх загроз і досягати поставлених цілей бізнесу в конкурентному середовищі.
Отже, економічна безпека підприємства пов’язана із захистом його життєво важливих інтересів, кадрового та інтелектуального потенціалу, інформації, технологій, майна завдяки заходам правового, режимного, організаційного та інформаційно-технічного характеру.
Економічна безпека підприємства включає в себе кілька підсистем. Як правило, виділяють такі підсистеми (складники) безпеки: фінансова, кадрова, техніко-технологічна, інформаційна, політико-правова, екологічна і силова.
Фінансова складова економічної безпеки передбачає забезпечення фінансової безпеки підприємства завдяки ефективному використанню ресурсів, організації обґрунтованого фінансового планування і впровадження гнучкої цінової політики, здійсненню економічно виважених довго- і короткострокових фінансових інвестицій, залученню порівняно недорогих кредитних ресурсів, уникнення впливу спекулятивних операцій на ринку цінних паперів, відстеження динаміки курсу валют і уникненню не обов’язкових втрат на курсових різницях тощо. ління персоналом та розвитку інтелектуального потенціалу підприємства.
За низького рівня управління персоналом, недостатньої кваліфікації працівників, за відсутності належної дисципліни виникає висока ймовірність виникнення значних втрат (шкоди), яких може зазнати підприємство. Тому для забезпечення економічної безпеки за кадровою складовою важливе, а інколи й вирішальне значення набуває система підбору і наймання кадрів, організація системи підвищення їх кваліфікації, виховання корпоративної культури, матеріальне і моральне стимулювання до творчої праці, усвідомлення престижності своєї професії і праці на даному підприємстві.
Техніко-технологічна складова економічної безпеки досягається завдяки впровадженню у виробництво нової техніки, обладнання і технологій, що не поступаються ліпшим зарубіжним і вітчизняним зразкам та забезпечують випуск конкурентоспроможної продукції з інноваційною складовою.
Такому впровадженню передує всебічний аналіз і оцінка за відповідними техніко-економічними показниками ефективності задіяної на підприємстві технології в розрізі її конкретних технологічних процесів і виявлення резервів щодо поліпшення використання техніки й обладнання та удосконалення технологічного ланцюга.
У разі досягнення позитивних зрушень завдяки таким заходам підприємство спроможне забезпечити на певний час економічну безпеку за цією складовою. Для того щоб зберегти її на перспективу, підприємству необхідно здійснювати аналіз і оцінку розвитку товарних ринків продукції, що ним виробляється, а також аналіз ринку технологій та наукових розробок щодо виробництва профільної для підприємства продукції. На основі цієї інформації підприємствам доцільно розробляти технологічну стратегію, реалізація якої давала б змогу виробляти перспективні конкурентоспроможні за якістю і ціною товари.
Політико-правова складова економічної безпеки передбачає своєчасний та ефективний юридичний захист підприємства від зовнішніх і внутрішніх загроз, забезпечення дотримання чинного законодавства в процесі здійснення господарської діяльності, ґрунтовне опрацювання (супровід) договірних відносин з іншими суб’єктами господарювання. Ця складова економічної безпеки вимагає високої кваліфікації працівників юридичної служби (для великих підприємств), а також керівників і спеціалістів, які приймають відповідні рішення. Інформаційна складова економічної безпеки передбачає захист інформаційного середовища підприємства, збирання і аналіз інформації, що стосується ділових партнерів, ринків ресурсів і ринку вироблюваної продукції, корисної науково-технологічної інформації, а також інформації щодо розвитку політичних подій, тенденцій макроекономічного розвитку та можливого їх впливу на конкретну сферу бізнесу.
Екологічна складова економічної безпеки досягається через ретельне дотримання підприємством чинних екологічних норм щодо викидів і скидів шкідливих речовин у навколишнє середовище, а також щодо вмісту в сільськогосподарській продукції і продовольчих товарах залишків пестицидів, нітратів, радіонуклідів тощо. Завдяки такому дотриманню мінімізуються втрати підприємства. у відповідні бюджети за викиди і скиди шкідливих речовин у межах встановлених для них норм (наприклад, Пирятинський сирзавод щорічно сплачує за скиди відходів молокопереробного виробництва до 150 тис. грн). Тому подальша екологізація виробництва через будівництво досконаліших очисних споруд і впровадження технологій з більш глибокою переробкою сировини підвищує економічну безпеку підприємства за рахунок її екологічної складової.
Силова складова економічної безпеки спрямована на забезпечення фізичної безпеки персоналу, передусім керівників підприємства, і на збереження його майна.
Для аграрних підприємств та АПФ виправдано виокремити таку складову економічної безпеки, як безпека землекористування, що має реалізовуватися через недопущення ерозії ґрунту (водної і вітрової), а також його підтоплення і вторинного засолення, збереження і підвищення вмісту гумусу, впровадження раціонального землевпорядкування, формування раціонального розміру земельного масиву підприємств через проведення відповідної політики щодо оренди землі.
