Posibniki.com.ua Мікроекономіка Економіка підприємств агропромислового комплексу 24.2. Поняття «загроза» у контексті економічної безпеки та класифікація загроз. Рейдерство


< Попередня  Змiст  Наступна >

24.2. Поняття «загроза» у контексті економічної безпеки та класифікація загроз. Рейдерство


Для глибшого з’ясування суті поняття «економічна безпека підприємства» необхідне чітке розуміння змісту терміна «загроза». Його можна трактувати як негативний розвиток подій, або здійснення дій (бездіяльність), в результаті яких з’являється можливість або підвищується вірогідність нанесення підприємству втрат (шкоди). Тож загроза за подальшого розвитку може призвести до порушення нормального функціонування підприємства і до неможливості досягнення ним поставленої мети, одержання збитків.

Для системного і своєчасного розпізнавання загроз необхідна чітка їх класифікація. В літературі зустрічається багато кваліфікаційних ознак загроз, наприклад, за джерелами виникнення вирізняють загрози внутрішні і зовнішні; за природою виникнення — політичні, кримінальні, конкурентні, контрагентські; за ймовірністю реалізації — реальні, потенційні; за об’єктом спрямованості — персонал, інформація, фінанси, товарно-матеріальні цінності, ділова репутація; за величиною очікуваних втрат (шкоди) — катастрофічні, значні, відносно невеликі та ін. Проте серед цих ознак на особливу увагу заслуговує класифікація загроз за джерелами виникнення: внутрішні і зовнішні.

Зовнішні загрози породжуються тією обставиною, що підприємство працює на ринку в умовах конкуренції, і всі суб’єкти, з якими воно вступає у ділові стосунки, намагаються одержати, нерідко будь-якою, навіть протизаконною, ціною, більшу економічну вигоду. Крім цієї обставини, є й інші, більш небезпечні Серед зовнішніх загроз в літературі виділяють такі:

— протиправна діяльність конкурентів, кримінальних структур, приватних осіб;

— намагання здійснення промислового шпіонажу;

— правопорушення з боку корумпованих елементів з числа контролюючих і правоохоронних органів;

— навмисна дія в своїх інтересах ділових партнерів;

— різні шкідливі дії окремих раніше звільнених із підприємства співробітників.

Тому підприємство повинне так будувати свої взаємовідносини із зовнішнім середовищем, щоб забезпечити максимально можливий рівень своєї економічної безпеки.

До внутрішніх загроз і дестабілізуючих факторів (за Г. Лянним) відносять: ? дію або бездіяльність (зумисні чи незумисні) співробітників підприємства, що суперечать його комерційним інтересам і можуть призвести до економічних втрат; ? витік або втрату інформації, що є комерційною таємницею і/або належить до конфіденційної інформації; ? підрив ділового іміджу підприємства в бізнесовому колі; ? створення конфліктних ситуацій із конкурентами, діловими партнерами, контролюючими і правоохоронними органами; ? травматизм і загибель персоналу.

Слід мати на увазі, що більшість загроз, що можуть стати причиною серйозних втрат підприємства, — це внутрішні загрози. За даними консалтингової фірми «Ernst and Young International» про шахрайство на підприємствах, 82 % усіх розкритих проступків здійснено співробітниками відповідних підприємств.

Скажімо, джерелом внутрішніх загроз підприємства може бути мотивація персоналу в разі, якщо вона побудована неефективно, є низькою, не заохочує працівників до ліпшої праці. В таких випадках працівники частіше вдаються до порушень нормального перебігу фінансово-господарської діяльності з метою одержання особистої вигоди.

Нерідко джерелом загроз можуть стати керівники вищого рівня управління, які можуть використати свої важелі впливу для одержання матеріальної вигоди за рахунок комерційних інтересів підприємства.

Зазначені загрози з урахуванням інших загроз можуть бути класифіковані як суб’єктивні та об’єктивні. Перші з них виникають через неефективне управління підприємством, недостатню кваліфікацію кадрів, їхні дії, що суперечать економічним інтересам фірми, низьку якість продукції та її ринкову неконкурентоспроможність тощо. Іншими словами, суб’єктивні загрози виникають у внутрішньому середовищі підприємства.

Загрози об’єктивного характеру виникають не з вини підприємства, наприклад, високі темпи інфляції, зниження кон’юнктури ринку, різні форсмажорні обставини. Для вітчизняної практики особливо небезпечною стала загроза рей-особами.

Рейдерство має місце в усьому світі і не Україна є його винахідником, але тут йдеться про масштаби рейдерства та форми його вияву, які є незіставними з іншими країнами. Рейдерство в Україні особливо посилилося і урізноманітнилося за 2009 — 2011 рр. Існує три основні причини рейдерства в Україні: недосконалість законодавства (на початок 2012 р. у вітчизняному законодавстві навіть не було визначення рейдерства), корумпованість виконавчої гілки влади і правоохоронних органів та судової гілки влади. Живильним планктоном для процвітання рейдерства є високий рівень корупції. Сприяє рейдерству і нестабільність політичної ситуації в країні, сильне політичне лобі, часто партійне, а також вкорінена філософія безкарності та вседозволеності.

Рейдерство наносить велику шкоду не лише справжнім власникам, а й підриває інвестиційний імідж держави, серйозно стримує приток інвестицій в економіку, особливо іноземних. Адже інвестиції йдуть туди, де є надійний захист прав власності і прогнозованість ведення бізнесу. Тому не випадково Україна в рейтингу Doing Business у категорії «Захист інвесторів» посіла аж 108 місце, а за 2011 р. спустилася ще на три позиції (111 місце).

Рейдерство українського зразка пройшло певну еволюцію. Якщо в 90-х роках за першого переділу власності підприємства захоплювалися в основному кримінальним шляхом, причому часто із застосуванням фізичного насильства, то тепер рейдерство стало «витонченішим», для нього стало характерним напівзаконне захоплення із використанням легальних методів.

Йдеться про те, що нині захоплення підприємств відбувається не тільки і не стільки грубою силою за участю приватних охоронних агенцій, скільки юридичними, політичними й технічними засобами. Для захоплення підприємства рейдери підробляють документи, фальсифікують результати загальних зборів акціонерів, реєструють компанії на підставних осіб. Здійснюють підкуп депутатського корпусу, суддів і судових виконавців, представників правоохоронних органів та органів державної влади, про що вже йшлося. Загалом існує думка, що без корумпованої виконавчої гілки влади рейдерські захоплення стали б майже неможливими.

У 2011 р. і в першій половині 2012 р. найбільш привабливим для рейдерських атак стали аграрні підприємства як найменш захищені, підприємства готельного і розважального бізнесу, комунальні і державні підприємства, соціальні об’єкти (санаторії), земельні ділянки в рекреаційних зонах, складські приміщення на автошляхах республіканського і міжнародного сполучення, колишні військові об’єкти. Тобто в основному йдеться про уже готовий і економічно привабливий бізнес.

Безкарність рейдерства штовхає його на захоплення великих і навіть унікальних для України підприємств. Скажімо, у 2010

— 2011 рр. і на початку 2012 рр. робилися неодноразові спроби рейдерського захоплення компанією «Техноторг» єдиного в Україні заводу, що виробляє зернові комбайни, — ТОВ НВП «Херсонський машинобудівний завод» за мовчазного сприяння і підтримки Херсонської шений був звернутися до Президента України з проханням вжити заходів щодо захисту підприємства від поглинання.

Проблема боротьби з рейдерством вимагає детального знання схем його здійснення. А їх є чимало. Серед найбільш поширених схем заволодіння майном підприємства — незаконна зміна умов статуту, фальсифікація протоколів загальних зборів, підроблення інших документів, що призводить до незаконної зміни керівництва, а згодом — і до зміни власника.

Основним механізмом захоплення державних підприємств є штучне банкрутство та реалізація майна за фіктивні або реальні борги, які створились керівництвом цих підприємств за повної мовчазної згоди представників влади.

Наведемо приклади схем рейдерських атак на публічні акціонерні товариства. Одна із них — коли акціонер-рейдер (акціонери-рейдери), маючи малий пакет акцій, позиває до суду справжніх власників, звинувачуючи їх у «незаконному» придбанні активів. Суд в особі корумпованих суддів накладає арешт на майно (акції) власників і ухвалює рішення не враховувати голоси власників на загальних зборах акціонерів. За таких умов рейдери з колись малим пакетом акцій набувають більшість голосів, змінюють керівництво підприємства, усі рішення приймають на свою користь. Нерідко ця схема рейдерства супроводжується силовим захопленням підприємства, фальсифікацією рішень загальних зборів акціонерів. Інша схема рейдерства — збільшення статутного капіталу підприємства за допомогою додаткової емісії акцій, у результаті чого «розмивається» пакет акцій міноритарного акціонера до такої міри, щоб позбавити його будь-якого впливу на прийняття рішень загальними зборами акціонерів. Щоб акціонер не зміг чинити опору такому «розмиванню акцій», його через корумпований суд позбавляють будь-яких прав через арешт акцій, а отже, їх неврахування у визначенні кворуму загальних зборів акціонерів і в підрахунку голосів. Зокрема, така рейдерська атака була здійснена з метою позбавлення міноритарного акціонера ВАТ «Північно-Східна будівельна компанія» будь-якого впливу на рішення ВАТ «Київметробуд», в якому частка згаданого акціонера в статутному капіталі ВАТ «Київметробуд» становила 35 %, або 1,4 млн акцій. Бородянський суд наклав арешт на ці акції і постановив, що 100 % статутного капіталу тепер

буде становити не 4 млн акцій, як це було раніше, а 4 – 1,4 = 2,6 млн акцій. буде становити не 4 млн акцій, як це було раніше, а 4 – 1,4 = 2,6 млн акцій.

Було допущено ще одне порушення, на яке свідомо не реагував суд: рішення про збільшення статутного капіталу через емісію акцій було прийнято правлінням ВАТ «Київміськбуд», хоча це є компетенцією загальних зборів акціонерів. Сфальсифіковано було і кворум загальних зборів: фактично було присутніх 52 % акціонерів, а зареєстровано 60 %. Верховний Суд України у 2007 р. припинив цю рейдерську атаку з відповідними правовими висновками. Проте загрози рейдерства залишаються і донині .

Дана обставина зумовлює необхідність фронтальної боротьби з цим кримінальним злочином. Про те, що така боротьба може бути успішною, свідчить до

1

Рейдерами були захоплені ЗАТ «Дніпропетровський олійно-екстрактний завод», універсально торговельне підприємство «Кіровоград», науково-виробниче підприємство «Сатурн», ВАТ «Агрофірма «Провесінь» та ін. за останній час значною мірою призупинено. Україна може скористатися цим досвідом, тим більше, що багато схем рейдерства перекочувало з Росії на терени України.

Для боротьби з рейдерством в нашій країні створено Міжвідомчу комісію з питань протидії протиправному поглинанню і захопленню підприємств. Уже в 2011 р. порушено 52 кримінальні справи за ознакою рейдерства, звільнено Вищою радою юстиції 49 суддів, анульовано 287 ліцензій приватних охоронних фірм. Проте ці кількісні показники не завжди відповідають реальному стану справ — рейдерських атак значно більше і далеко не за всіма з них прийняті справедливі рішення.

Необхідно терміново удосконалювати законодавство, наприклад, шляхом змін і доповнень до Законів України «Про акціонерні товариства» (2010 р.), «Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» (2012 р.) і значно посилити боротьбу з корупцією у виконавчій та судовій гілках влади і в правоохоронних органах. Лише за цих обставин потенційні рейдери будуть позбавлені можливостей здійснювати протиправне поглинання і захоплення підприємств.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
24.4. Методичні підходи до визначення деяких показників оцінювання економічної безпеки підприємства
24.5. Антикризова діяльність щодо відновлення платоспроможності підприємства
24.6. Банкрутство підприємств
23.7. Реструктуризація і реорганізація підприємств
23.6. Вартість підприємства як результат його розвитку та методичні підходи до її визначення
23.5. Трансформація підприємств
23.4. Розподіл валового продукту та його вплив на формування інтенсивного типу розвитку підприємств
23.3. Економічний тип розвитку, методика його визначення і напрями формування
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)