НА ПІДПРИЄМСТВІ ?????? 5 ????????????? ?????? ??????-?????????
5.1. УТОЧНЕННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНОЇ СУТНОСТІ
Досягнення підприємством бажаної результативності в умовах загострення конкурентної боротьби й вичерпаності в багатьох випадках традиційних джерел конкурентних переваг залежить від використання інструментів бізнес-аналітики. Це зумовлене принаймні кількома обставинами, а саме: по-перше, значно зросла й продовжує стрімко зростати кількість інформації, яка залучається до процесу розробки управлінських рішень; цьому сприяло прагнення до завантаження потужних комп’ютерів величезною кількістю часто непотрібних даних, наслідком чого цілком можна назвати «забруднення навколишнього середовища даними»; по-друге, істотно урізноманітнилась структура та якісно змінився склад інформації, яка необхідна для розуміння складних і динамічних явищ бізнес-середовища; відбулося розмежування інформаційних ресурсів, що належать до різних предметних галузей знань і потребують відповідних технологій структурування й систематизації; по-третє, ущільнився в часі процес прийняття рішень, а для переважної більшості з них, які ґрунтуються на неструктурованій або погано структурованій інформації, знадобилися засоби її своєчасного перетворення у форму, доступну для аналітичногоінструментарію; відчутно збільшилась економічна вагомість негайного й оперативного доступу до інформації не лише керівників підприємства, а й операційних працівників.
Однак більшість підприємств недостатньо використовують у своїй діяльності інформаційно-аналітичні системи, а ті, що користуються ними, витрачаючи на їх придбання доволі великі кошти, роблять це без належних знань і продовжують працювати з інформацією низької якості. Безперервний потік нової інформації, який надходить до підприємства з усіх боків, не дає змоги більшості компаній сприйняти його. Ця проблема так званої когнітивної недостатності підприємства залишається актуальною і в розвинутій ринковій економіці. Згідно з даними статистики, більше половини великих багатонаціональних компаній відчувають проблеми через фрагментарність і некоректність даних. Близько 40 відсотків представників великого бізнесу головними труднощами, які пов’язані з ефективним корпоративним управлінням, називають неповноту наявних в їхньому розпорядженні відомостей та їх неточність.
Відомий фахівець у галузі інформаційних технологій, виробництва й логістики Білл Френкс (Bill Franks) у своїй книзі «Приборкання «великих даних» попереджає, що більшість компаній не готові до сучасної епохи «великих даних». Складність аналізу «великих даних», на його думку, зумовлена новизною та різноманітністю їх форматів, які в своїй більшості погано зрозумілі тим, для кого ці дані можуть бути призначені [227]. Представник Deloitte Consulting LLP Джейн Гріффін (Jane Griffin) стверджує, що краще розуміння даних може істотно поліпшити якість управлінських рішень. З його слів випливає: «Ціноутворення, тенденції на ринку праці, реформування сфери охорони здоров’я, навіть безпека та загроза терористичних атак — усе це виклики, які потребують комплексних рішень, з якими здатна впоратися тільки глибинна аналітика» [228]. Водночас світова економічна криза показала, що існуючі засоби прогнозування, закладені в сучасні інформаційні системи, не можна визнати задовільними ні на рівні держави, ні на рівні підприємства.
Причина слабкості інформаційних систем у частині аналітики полягає, на думку фахівців, у тому, що в процесі їх створення основна увага приділялась автоматизації операційного управління,
227 Bill Francs. Taming the Big Data: John Wiley & Sons, Inc., 3/2012.
228
Бізнес-аналітика: «за» чи «проти»? [Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.management.com.ua/notes/ business-analytics.html?printа не технологіям підтримки прийняття рішень. Цей дисбаланс, незважаючи на його визнання професіоналами у цій сфері, в останньому десятилітті так і не вдалось усунути [229]. На думку знаного експерта з бізнес-аналітики Джона Пейджа (англ. Jon Page) ми живемо в суспільстві, у якому панує твердження про те, що засоби бізнес-аналітики підтримують розвиток бізнесу. Насправді ж ми обманюємо себе, уважає він. З часу появи базових можливостей звітності в інфраструктурах підприємств практично нічого не змінилося [230].
Проблема ефективності систем управління інформацією в контексті підтримки бізнесу сягає своїм корінням у розподілення світів бізнесу та інформаційних технологій (ІТ). Спостерігається навіть деяка розбіжність у термінології щодо бізнес-аналітики, яка була започаткована не зовсім точним перекладом терміна «Business Intelligence» (BI). В англійській мові слово «intelligence» є багатозначним — здатність дізнаватись і розуміти; готовність до розуміння; знання, які передані або набуті шляхом навчання, дослідження або досвіду; дія або стан у процесі пізнання; розвідка, розвідувальні [231].
Уперше термін ВІ запропонував американський вчений Ханс Петер Лун (Hans Peter Luhn). В опублікованій ним у 1958 році в IBM System Journal статті «A Business Intelligence System» він визначив цей термін загалом як можливість розуміння зв’язку між поданими фактами [232]. При цьому Лун використав термін «business» як набір різних видів діяльності в науці, промисловості, торгівлі, а також у законодавчій сфері, обороні тощо. Комунікаційні системи, які здійснюють підтримку цих видів діяльності, він назвав «іntelligence system», тобто системами, які підтримують розумну діяльність. Термін «іntelligence» було вжито Луном у розумінні здатності встановлювати зв’язок між поданнями окремих фактів з тим, щоб діяти в інтересах досягнення покладених цілей і розв’язання поставлених завдань. Розробки Луна значно випередили свій час, тому, як це трапляється в історії, були незаслужено забуті аж на 30 років. Лише в 1989 р. аналітики
229 BI и DSS
— две стороны одной медали // Открытые системы, 08, 2008 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www.osp.ru./оs/2008/08/
230
Джон Пейдж. Бизнес-аналитика: повышение эффективности бизнеса и успешности компании. Интервью [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.management.com.ua/interview/int244.html
231
Так что же такое Business Intelligence? [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.rbcgrp.com/tak-chto-zhe-takoe-business-intelligence.html
232
Ханс Петер Лун. Информационные технологии, ВІ [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://sites.google.com/site/upravlenieznaniami/tehnologii-upravlenia-znaniami/bi-te...Gartner дали розширену трактовку терміна ВІ, а саме як концепції та методу поліпшення прийняття бізнес-рішень з використанням систем на основі бізнес-даних, тобто як деякого загального (зонтичного) поняття для позначення технологій, які призначено для підтримки бізнес-рішень. Таким чином, виходячи з концептуальних предметних визначень, які сформувалися наприкінці вісімдесятих років минулого століття, бізнес-аналітика розглядалась як користувально-центричний процес, що включає доступ і дослідження інформації, її аналіз, а також відпрацювання інтуїції й розуміння, котрі ведуть до поліпшеного та неформального прийняття рішень [233]. У 1996 році з’явилось уточнення такого змісту: інструменти для аналізу даних, побудова звітів і запитів можуть допомогти бізнес-користувачам подолати безліч даних, щоб синтезувати з них значущу інформацію. Нині ці інструменти потрапляють у категорію, яку називають бізнес-інтелектом (Business Intelligence).
Однак, на наш погляд, у подальших спробах визначень предметне поле бізнес-аналітики невиправдано звузилось, і зазначений термін упродовж тривалого часу сприймали як процес технології, методи й засоби витягання й уявлення знань [234]. Цікавим у формуванні тезаурусу ВІ є етап, що відображає уявлення економіки знань. Сучасні визначення розглядають ВІ не як процес, а як результат отриманих знань про бізнес для прийняття рішень: «BI — це знання, які здобуті про бізнес з використанням різних апаратно-програмних технологій; такі технології дають можливість організаціям перетворювати дані в інформацію, а потім — інформацію в знання». У цьому визначенні чітко розмежовані поняття «дані», «інформація» й «знання» [235]. Так, інформація — це те, що дається людині для розуміння реальності, а знання — це те, що в бізнесі використовується для прийняття рішень. У процесі організовування інформації для отримання знань часто використовують сховища даних, а для подання цього знання користувачам — інструменти ВІ. Щорічно, на думку оглядачів, обсяги даних у світі зростають удвічі, однак без перетворення їх на корисну інформацію й знання вони самі по собі не придатні для прийняття рішень. Таким чином, нинішнє розуміння терміна ВІ можна звести до такого:
233
Так что же такое Business Intelligence? [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.rbcgrp.com/tak-chto-zhe-takoe-business-intelligence.html
234
Там само.
235 BI и DSS
— две стороны одной медали [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www.osp.ru./оs/2008/08/10936895/
• процес перетворення даних в інформацію та знання про бізнес для підтримки прийняття поліпшених і неформальних рішень;
• інформаційні технології (методи й засоби) збирання даних, консолідації інформації й забезпечення доступу бізнес-користувачів до знань;
• знання про бізнес, добуті в результаті поглибленого аналізу детальних даних і консолідованої інформації [236].
Якби ми розглядали еволюцію систем ВІ в історичній шкалі часу, то її траєкторія виглядала б доволі чудернацькою. Знаний експерт у сфері ВІ та управління знаннями Томас Девенпорт (Thomas Davenport) запропонував власну класифікацію систем, які належать до класу ВІ; він подив їх на три рівні: слабкопов’язані, структуровані за участю людини та автоматизовані [237]. Йому уявляється, що вони формують своєрідну піраміду прийняття рішень, відповідно, в основі піраміди інформація й рішення слабкопов’язані, і це потребує потужної інформаційної інфраструктури для обробки великих обсягів даних; середній рівень — структурований за участі людини — потребує наявності зв’язку систем ВІ з процесами прийняття рішень; верхній автоматизований — вимагає жорсткої інтеграції процесів і систем. Класифікація Т. Девенпорта доводить, що найбільш перспективним залишається структурований зв’язок, коли прикінцеве рішення залишається за людиною, однак вона діє, використовуючи підготовлені варіанти. Однак якість результатів може бути підвищена за використання інформаційних технологій, адаптованих до певної галузі, аж до автоматизації. За таких умов методи прийняття рішень мають бути специфічними, що значно підвищує витрати підприємства на ВІ.
Аналіз тенденцій останніх п’яти років свідчить про посилення недовіри до ІТ-спеціалістів щодо їх здатності задовольняти потреби в отриманні інформації, потрібної для прийняття рішень. Більшість організацій не володіють нині інформаційними процесами й інструментами, щоб компенсувати недосконалість інформаційних структур і методів управління бізнесом. На думку оглядачів, понад третини з 5 тис. найбільших компаній світу припускатимуться регулярних помилок під час прийняття критично важливих рішень, які стосуються змін в їх бізнесі й на ринку
236
Так что же такое Business Intelligence? [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.rbcgrp.com/tak-chto-zhe-takoe-business-intelligence.html
237 BI и DSS
— две стороны одной медали [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www.osp.ru./оs/2008/08/10936895/
[238]. Підприємствам за відсутності адекватних засобів задоволення потреби в ВІ доводиться використовувати системи планування ресурсів (ERP), системи управління відносин з клієнтами (CRM), а також багато інших (SCM, ECM, EMM, SSTD, EAM, MES та ін.), певною мірою корисних, але не налаштованих на рішення класичних завдань управління підприємством. Відособленою від них уважається тріада ВРМ, складена з компонентів Business Performance Management, Business Process Management, Business Process Modelling, які, зрештою, спрямовані на моделювання й управління бізнесом за підтримки ВІ. «Прірва» між бізнес-користувачами й ІТ-спеціалістами все ще існує й навіть продовжує поглиблюватися. Для її подолання потрібно налагодити повне взаєморозуміння між бізнесом і ІТ. Іншими словами, бізнес-користувачі повинні мати чітке уявлення про можливості ІТ-систем, аби розуміти, що саме вони можуть отримати від них. Своєю чергою, ІТ-спеціалісти мають орієнтуватися в питаннях бізнесу, щоб бути здатними надавати релевантну інформацію.
Спільна діяльність бізнес- і ІТ-підрозділів має стати необхідною й обов’язковою вимогою для тих організацій, які вибудовують свою стратегію на знаннях, отриманих завдяки даним, і ця стратегія приносить їм успіх у конкурентній боротьбі. За умов, коли в багатьох галузях пропонуються подібні продукти й використовують подібні ж технології, відмінною якістю можуть слугувати унікальні бізнес-процеси. У своїй новій книзі «Аналітика як конкурентна перевага. Нова наука перемагати» («Competing ON Analytiks») Том Девенпорт і Джоан Харріс (Jeanne Harris) стверджують, що у світі, у якому традиційні джерела конкуренції вже переважно вичерпані, важко допомогти своїй компанії виділитись з юрби конкурентів [239]. Вони закликають використовувати аналітику, щоб рішення, які приймаються, стали правильними, а бізнес-процеси відбувалися щонайбільш ефективно. Автори книги показують, як різноманітні організації — бейсбольний клуб Boston Red Sox, компанії Netflix, Amazon.com, CE-MEX, Capital One, Harrah’s Entertainment, Proctor &Gamble і Best Buy — використовують нові засоби в успішній боротьбі з конкурентами. За допомогою BI ці компанії виявляють своїх найвигідніших клієнтів, прискорюють продуктові інновації, оптимізують
238 BI и DSS
— две стороны одной медали [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// www.osp.ru./оs/2008/08/10936895/
239
Дэвенпорт Том, Харрис Джоан. Аналитика как конкурентное преимущество. Новая наука побеждать. — М.: Издат-во «BestBusinessBooks», 2010. — 256 с.ланцюжки поставок і ціноутворення та використовують задля досягнення покладених цілей дієві засоби підвищення прибутковості. Цікавим щодо цього є досвід вітчизняних організацій. У квітні 2013 року компанія «Прогноз», яка є міжнародним розробником програмних продуктів класу «бізнес-аналітика», провела конференцію Prognoz Road Show 2013 «Сучасна бізнес-аналітика — реальний спосіб підвищення конкурентоспроможності». Предметом обговорення конференції був обмін досвідом представників промислових підприємств, підприємств корпоративного й фінансового секторів, органів влади щодо впровадження BI-систем і використання її інструментів для підвищення конкурентоспроможності продукції [240]. Зокрема, вивчався досвід ДП Національної енергетичної компанії «Укренерго» стосовно інформаційноаналітичної підтримки вирішення завдань в енергетичній галузі України, оцінювалась ефективність рішень бізнес-аналітики для Митної служби України, аналізувалися результати формування єдиного інформаційного простору як інструмента інформаційної взаємодії між органами державної влади та ін. Експертами компанії «Прогноз» демонструвались інструменти ВІ, які мають нині найбільший потенціал для зростання конкурентоспроможності бізнесу, а саме: провіщувальна аналітика й управління ризиками, мобільна аналітика, а також аналітика галузевих ринків.
Запорукою конкурентної результативності аналітики, як вважають провідні фахівці в галузі ВІ, є досягнення повноцінного зв’язку стратегії компанії й стратегії ВІ. Давно минули ті дні, коли економічне діагностування підприємства ґрунтувалося на кількісно вимірюваних фінансових показниках: нові технології ВІ припускають, що можна успішно вивчати раніше недоступні сфери, такі як екологічні умови, соціальні показники тощо. Це стає новим виміром у нашій системі знань, оскільки підприємства намагаються позиціювати себе все більш інноваційними способами. Водночас розширення й істотне оновлення завдань ВІ потребує сильного його зрушення в напрямі консумеризації, щоб нетехнічні користувачі могли швидко й легко консолідувати розрізнену раніше інформацію для отримання більш повного уявлення та спрощеного й інтуїтивно зрозумілого аналізу буквально «на льоту». Звісно, ВІ є настільки потужним інструментом, що виникає загроза надмірної генерації даних для всебічного відсте
240
Современная бизнес-аналитика — реальный способ повышения конкурентоспособности // IT-форум [Електронний ресурс]. — Режим доступу:
http://it-forum.com.ua/itforum/wiw_sobyt.php?ID=6660http://it-forum.com.ua/itforum/wiw_sobyt.php?ID=6660ження стану бізнесу. Для запобігання помилок у цьому аспекті фахівці радять користувачам старанно вибирати правильні ключові показники ефективності свого бізнесу ( Key Performance Indicator, KPI), замість того, щоб просто відстежувати всі доступні показники.
Наприклад, Джон Пейдж обстоює ідею створення «єдиної версії правди» в організації, іншими словами, постановка конкретних ВІ-задач має відбутися через формулювання бізнес-вимог згідно з корпоративною стратегією. Тоді пошук відповідей на ці запити стає реалізацією ВІ-стратегії, а це, своєю чергою веде до реалізації корпоративної стратегії. На його думку, ключовим елементом механізму системи ВІ на підприємстві є так звана ВІкоманда. Її чисельність може бути різною залежно від масштабів підприємства, однак, на думку Пейджа, у ній мають бути такі рольові складові:
• інформаційна рада; це вище керівництво, яке є замовниками ВІ-проектів;
• інформаційний майстер, тобто головний експерт в управлінні інформаційними активами; він упроваджує ВІ-проекти відповідно до корпоративної стратегії;
• менеджер з інтерфейсів; він займається переведенням даних у сховище;
• групи інформаційного менеджменту; це технічні фахівці — керівник проекту, інформаційний архітектор, адміністратор бази даних;
• інформаційний творець; він переводить бізнес-питання у вимоги до баз даних за допомогою засобів звітності;
• менеджер з продажу інформації; це унікальна роль, і вона має місце лише в тих організаціях, які продають дані іншим компаніям [241].
На думку Джона Пейджа, важливу роль у ВІ-команді на підприємстві мають відігравати нині саме аналітики-посередники, які знають можливості ІТ-систем і розуміють потреби бізнесу та долучені до розробки стратегій. Проблема досягнення в ВІкоманді ефективної комплементарності фахівців різних професій загострюється, на нашу думку, здебільшого через вади їхньої традиційно розрізненої професійної підготовки. Найбільше це стосується саме зазначених аналітиків-посередників, роль яких
241
Джон Пейдж. Бизнес-аналитика: повышение эффективности бизнеса и успешности компании. Интервью [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.management.com.ua/interview/int244.htmlна сучасному підприємстві, з одного боку, доволі очевидна, а з другого — невизначена й розпливчаста. Тому саме для них повинен бути заведений професійний стандарт, на базі якого можна розвивати професійне навчання й сертифікацію. Такий досвід напрацьовано, як відомо, у сфері управління проектами (РМВОК) і програмної інженерії (SWEBOK). Першу версію професійного стандарту з бізнес-аналізу ВАВОК (Business Analysis Body of Knowledge) було запропоновано в 2006 р. Міжнародним інститутом бізнес-аналізу (International Institute of Business Analysis, IIBA) [242]. ВАВОК є сумою знань, накопичених у рамках професійної області бізнес-аналізу й відображає визнані нині практичні аспекти діяльності бізнес-аналітиків. У ньому окреслені області знань професійної сфери бізнес-аналізу, пов’язані ними напрями діяльності бізнес-аналітиків і компетентності, необхідні для ефективного вирішення поставлених перед ними завдань діяльності. Бізнес-аналіз визначається ІІВА як сукупність завдань, методів, кваліфікацій і можливостей, необхідних для чіткого визначення проблеми, яка стоїть перед бізнесом, та опис її вирішення [243]. При цьому в ІІВА визнають, що в реальній практиці бізнес-аналітик має доволі широке коло обов’язків, що, зрештою, серйозно ускладнює формалізацію сфер його діяльності в стандарті.
Основними концепціями ВАВОК, які необхідні для розуміння областей знань бізнес-аналізу — це «роль бізнес-аналітика», «вимоги» й «типи вимог»[244]. Оскільки одним з основних завдань створення ВАВОК є формування стандарту професії, особливої уваги заслуговують саме викладені в ньому загальні компетенції, кваліфікації, методи й знання, якими повинен володіти бізнес-аналітик, щоб ефективно виконувати свої функції в рамках бізнес-аналізу. Так, виокремлюються шість галузей знань для професійного бізнес-аналізу:
• корпоративний аналіз (enterprise analysis);
• планування й управління вимогами (requirements planning and management);
• виявлення вимог (requirements elicitation);
• обговорення вимог (requirements communication);
• аналіз і документування вимог (requirements analysis and do-cumentation);
242
Бизнес-аналитик не без ВАВОК [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.osp.ru./оs/2008/08/10936895/
243
Там само.
244
Там само.
• оцінювання й затвердження рішень (solution assessment and validation).
Слід зазначити, що ВАВОК не дає жодних рекомендацій щодо застосування цих знань, їх можна вважати універсальними, однак їх навіть загальне визначення створює методологічну платформу для освітньої підготовки таких фахівців. Щоправда, практика західних компаній свідчить, що на посаду бізнес-аналітика охочіше візьмуть працівника з доволі значним досвідом роботи, тобто від 5 до 10 років, причому набутого у великих компаніях зі складною інфраструктурою та власними департаментами розробки. Водночас західні консультанти радять підприємствам розглядати у якості претендентів на зазначені посади також випускників університетів, ураховуючи, звісно, брак досвіду роботи в умовах реального бізнесу. Щодо базової освіти бізнес-аналітика, то в цьому погляди консультантів розходяться: це може бути людина з економічною освітою або ІТ-фахівець.
Цілком очевидно, що професія бізнес-аналітика є багатогранною. ВАВОК наводить вражаючий перелік базових знань і вмінь бізнес-аналітика, на підставі чого можна уявити його як організатора, дослідника, координатора, дипломата-перемовника, інноватора та ін.
Для професійного становлення бізнес-аналітиків, на нашу думку, надважливим є формування інформаційної культури. Відтак мета викладання аналітики полягає не лише в освоєнні методів виконання аналітичних процедур, а значною мірою в розвитку аналітичного мислення фахівця, що даватиме йому можливість не лише брати участь у роботі з розв’язання комплексу стратегічних завдань розвитку підприємства, а й очолювати її. Аналіз досвіду спеціалізованої освітньої підготовки бізнес-аналітиків переконує, що вона є ефективнішою на магістерському рівні або у сфері підвищення кваліфікації. Формування професійних компетентностей таких фахівців може відбуватися також на основі кваліфікаційної моделі економіста підприємства з поглибленою аналітичною підготовкою. Кафедрою стратегії підприємств ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» розроблено спеціальний пакет вибіркових дисциплін під загальною назвою «Бізнес-аналітика», метою якого є набуття студентами аналітичних компетентностей, затребуваних практикою BI в Україні. Особливістю цього пакета є його постановка й реалізація силами кількох кафедр, з-поміж навчальних дисциплін яких переважають тренінг-курси, які ґрунтуються на використанні сучасних ІТ-технологій. Такий підхід дає змогу досягти
комплементарності в спільній майбутній професійній діяльності знання можливостей бізнесу й ІТ-технологій та підвищити ефективність управлінських рішень на підприємстві загалом. Розроблено також оригінальну магістерську програму «Бізнес-аналітика» для підготовки фахівців на базі вищої освіти, яку орієнтовано на підготовку аналітиків як економістів з поглибленою правовою та ІТ-підготовкою.
В умовах високої турбулентності зовнішнього оточення зростає складність аналізу безперервного потоку інформації, яка має використовуватися на підприємстві. Це зумовлено новизною й різноманітністю її форматів, які в своїй більшості погано зрозумілі тим, для кого призначені аналітичні результати. За таких умов постановка завдань ВІ має здійснюватися через чітке формулювання бізнес-вимог згідно зі стратегічними пріоритетами. Фахівцями, які здатні виконувати цю важливу місію, можуть стати економісти підприємств з поглибленою аналітичною підготовкою. Необхідно вивчати й критично аналізувати світовий досвід розвитку ринку ВІ, одним з головних трендів якого стає спрощення ІТ-систем для користувачів і водночас розвиток інтелектуальних функцій ВІ-платформ. Подальші розвідки в цій галузі мають бути спрямовані на дослідження можливостей міждисциплінарних підходів у формуванні як змісту навчальних дисциплін, так і системи компетенцій, які ними створюються.
