Вивчивши матеріал цього розділу, Ви будете ЗНАТИ:
9 основні завдання підготовки фахівців з управління розвитком компанії;
9 проблеми, що зумовлюють необхідність дослідження розвитку сучасної компанії, та управління ним;
9 сучасні методологічні підходи до вивчення цього курсу;
9 структуру і логіку курсу;
9 взаємозв’язок дисципліни «Управління розвитком компанії» з іншими дисциплінами і науками; а також УМІТИ:
9 вибудовувати й орієнтуватися в інформаційному просторі предметної сфери управління розвитком компанії;
9 орієнтуватися у взаємозв’язках між науками та навчальними дисциплінами, що вивчають управління розвитком компаній та інших економічних організацій;
9 визначати, які саме знання й уміння формують професійну компетентність фахівця з управління розвитком компанії.
1.1. Підготовка фахівців з управління розвитком компанії: запити сьогодення та основні завдання підготовки
1.2. Проблемне поле дисципліни «Управління розвитком компанії»
1.3. Теоретичні основи та методичний інструментарій управління розвитком компанії
1.4. Логіко-структурна побудова дисципліни «Управління розвитком компанії»
Ключові положення
Основні терміни та поняття
Запитання та завдання для самоконтролю
1.1. ПІДГОТОВКА ФАХІВЦІВ З УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ КОМПАНІЇ: ЗАПИТИ СЬОГОДЕННЯ ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ПІДГОТОВКИ
Список використаних джерел Важливе місце в процесі забезпечення успішного довгострокового розвитку компаній належить менеджерам стратегічного спрямування, підготовка яких у нашій країні поки що перебуває на початковій стадії. Вивчення світового досвіду підготовки таких фахівців, активна взаємодія з керівниками провідних вітчизняних підприємств і компаній, досвід розроблення і впровадження нових навчальних дисциплін дають підстави стверджувати, що назріла потреба у підготовці фахівців, які володіють теоретичним, методичним і практичним інструментарієм обґрунтування й прийняття управлінських рішень у сфері забезпечення успішного довгострокового розвитку підприємства за умов мінливого середовища господарювання та схильні до самонавчання впродовж усього життя.
Сучасна бізнес-освіта розвивається під впливом принципово нових вимог та очікувань з боку її ключових клієнтів — абітурієнтів, роботодавців, представників зацікавлених державних установ та відомств, суспільства в цілому. Як визначають дослідники, для сьогоднішнього менеджера конче важливими стають такі ознаки та якості, як уміння «бачити» споживача, здатність формувати ефективні міжособистісні відносини, творчо підходити до розв’язання проблем, а також «реалізація ним іншої (ефективнішої) поведінки, іншої роботи та відповідно здатність досягати інших результатів» [1, с. 124]. Відповідно «створення» нової моделі фахівця-економіста має спиратися на нову стратегію, що передбачає використання нових принципів і методів розв’язання складного завдання підготовки економіста нового рівня.
Сьогодні для передових компаній знання є головним джерелом конкуренції, а економіка з машинно-інтенсивної трансформується в знання-інтенсивну, ґрунтовану на швидкому накопиченні й ефективному використанні знань. Масове впровадження знань у виробничий процес породжує знаннєстворений продукт, характеристики якого суттєво відрізняються від масових продуктів індустріального виробництва. У знаннєствореному продукті найбільшу цінність має нематеріальна складова, яка свідчить про доступність його власника до нових знань, інформації, навіть мудрості, що надає йому імідж користувача цінностями, створеними знаннями. За таких умов освіта як потенційна можливість і знання як головний продукт освіти стають визначальними стратегічними чинниками розвитку суспільства. В рамках концепції сталого розвитку знання є тим підсумком, який уможливить реалізацію імперативу виживання людства. Як стверджують фахівці, зміни у змісті навчальних дисциплін мають відбуватися на підставі дослідження динаміки потреб ринку праці й супроводжуватися засвоєнням нових технологій і методів навчання.
Підготовка фахівців з управління розвитком компанії, які відповідатимуть вимогам «нової економіки» (економіки знань) — ключове завдання сучасної вітчизняної системи вищої економічної освіти, для вирішення якого, на наше переконання, необхідно забезпечити розвиток стратегічного мислення як такого, що вможливлює бачення перспектив розвитку подій у зовнішньому і внутрішньому середовищі підприємства й одночасно налаштовує на креативний підхід до формування неординарних управлінських рішень шляхом повного застосування актуальних знань.
Якщо на початку ХХ століття кількість знань на планеті подвоювалася кожні 30 років, то сьогодні (за деякими оцінками) щороку знання оновлюються на 15 % і більше [4]. Установку «освіта на все життя» змінила нова парадигма — «освіта через усе життя». Дедалі частіше для успішної кар’єри одного диплома стає замало, особливо в бізнесі та політиці. Тому актуальні знання — своєрідні стратегічні активи сучасного фахівця, які внаслідок формування специфічних компетенцій дають змогу особистості набувати конкурентних переваг на ринку праці. Отже сучасний фахівець у сфері управління розвитком компаній — це передусім людина зі стратегічним мисленням, озброєна актуальними знаннями та компетенціями.
У сфері навчання основним чинником, що стимулює зміни, є стрімке зростання потоку інформації, яке відбувається такими темпами, коли традиційні методи і сама система навчання вже не взмозі з ним упоратися. За таких темпів змін оновлення знань відбувається настільки швидко, що до кінця навчання в університеті знання встигають застаріти. Виникає потреба постійного оновлення професійних знань, тобто безперервного навчання впродовж усього життя. Уже недостатньо передати слухачам певний обсяг знань; куди важливіше навчити шукати й аналізувати необхідну інформацію, тобто навчити самому процесу здобуття знань. Дисципліна «Управління розвитком компанії» за призначенням і змістовим наповненням являє собою органічне поєднання теорії загального і стратегічного менеджменту, практики ефективного впровадження підприємствами бізнес-політики за умов турбулентних змін їхнього сучасного зовнішнього середовища. Упровадження дисципліни «Управління розвитком компанії» в навчальну програму підготовки сучасного магістра з економіки підприємства зумовлене насамперед потребою в набутті слухачами знань про використання «на користь» організації можливостей, що відкриваються в разі зміни природи конкурентного середовища, а також набуття вмінь і навичок застосування дієвих важелів і механізмів реалізації теоретичних концепцій розвитку компаній у практичній діяльності вітчизняних підприємств для досягнення ними стратегічних цілей.
Органічне поєднання теорії і практики управління розвитком компанії робить цю дисципліну невід’ємною складовою виховання сучасного фахівця з економіки. Теоретичний курс дисципліни ґрунтується на синтезі знань, умінь і навичок, набутих у процесі вивчення інших дисциплін бакалаврського і магістерського рівнів і зорієнтований на засвоєння теоретичних засад і методичного інструментарію формування ефективної системи управління розвитком компанії.
