< Попередня  Змiст  Наступна >

Частина 2. 6.2. БАЛАНСОВА МОДЕЛЬ


Таблиця 6.4

ДО РОЗРАХУНКУ ІНДЕКСНОЇ МОДЕЛІ

ФакторIндекс і-го фактора Розрахунковий рівень прибутковості Абсолютний внесок і-го фактора в приріст прибутковості

a1,057121,7+6,6 a1,057121,7+6,6

0,986120,0–1,7
c1,012121,4+1,4

b

d1,025124,4+3,0 d1,025124,4+3,0

1,037129,0+4,6
Разом??+13,9

l

Абсолютний приріст прибутковості в розмірі 13,9 процентного пункту розкладено за факторами. Усі фактори, окрім оборотності поточних активів, мали позитивний вплив на динаміку прибутковості. Серед них найвагоміший вплив фактора а — чистого прибутку на одиницю валового обороту, на другому місці фактор l

— співвідношення власних і залучених коштів, на третьому — фактор d — коефіцієнт заборгованості.

Зауважимо, що принцип побудови індексної системи взаємозв’язаних показників поширюється на моделювання абсолютних показників.

Систему функціонально пов’язаних показників можна подати у вигляді квадратної впорядкованої матриці, у якій первинні абсолютні величини розміщуються за принципом логічної послідовності введення факторів-множників у мультиплікативну модель. Наприклад, для моделі прибутковості капіталу послідовність первинних абсолютних величин така: q

— чистий прибуток; q

— валовий оборот; q

1

2

— поточні активи; q

— поточні пасиви; q

— залучені кошти; q

3

4

5

— власний капітал (табл. 6.5).

6 Таблиця 6.5

МАТРИЦЯ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ КАПІТАЛУ

i j q 1 q 2 q 3 q 4 q 5 q 6
q 1 1
q 2 x 12 = a1
q 3 x 13 x 23 = b1
q 4 x 14 x 24 x 34 = c1
q 5 x 15 x 25 x 35 x 45 = d1
q 6 x 16 = уx 26 x 36 x 46 x 56 = l1

Елементами такої матриці є всі можливі співвідношення між первинними j ?

Тобто на основі m абсолютних величин q i можна визначити m(m – 1) відносj ставлені одиницями. Недіагональні елементи, симетрично розташовані відносно останнього рядка матриці, він пов’язує в систему всі піддіагональні елементи матриці:

Тобто на основі m абсолютних величин q i можна визначити m(m – 1) відносj ставлені одиницями. Недіагональні елементи, симетрично розташовані відносно останнього рядка матриці, він пов’язує в систему всі піддіагональні елементи матриці:

них величин i ij q q x= , де i ? j, елементи головної діагоналі матриці будуть предних величин i ij q q x= , де i ? j, елементи головної діагоналі матриці будуть предголовної діагоналі, є оберненими одна до одної величинами, тобто x jі = 1/ x ij . В аналізі системи взаємозв’язаних показників достатньо обмежитися тими відношеннями, які розміщені під головною діагоналлю.

Провідний елемент матриці міститься на перетині першого стовпчика і головної діагоналі, є оберненими одна до одної величинами, тобто x jі = 1/ x ij . В аналізі системи взаємозв’язаних показників достатньо обмежитися тими відношеннями, які розміщені під головною діагоналлю.

Провідний елемент матриці міститься на перетині першого стовпчика і x

1m = x

12 · x

23 · x

34 · x

45 · x

56 = a b c d l = у. x

1m = x

12 · x

23 · x

34 · x

45 · x

56 = a b c d l = у.

Аналогічно взаємопов’язані між собою всі елементи матриці, наприклад:

На основі такої матриці можна здійснити спеціальні імітації щодо рівня показника-функції за різних умов: за умови, що зросте валовий оборот, зменшаться поточні пасиви тощо. Імітаційні розрахунки дають багатий поелементний

На основі такої матриці можна здійснити спеціальні імітації щодо рівня показника-функції за різних умов: за умови, що зросте валовий оборот, зменшаться поточні пасиви тощо. Імітаційні розрахунки дають багатий поелементний

матеріал для вивчення й пошуку резервів регулювання значень показникафункції.

На основі матриць взаємозв’язків за два періоди формується індексноматрична модель відповідного показника, у межах якої можна визначити темпи й виміряти абсолютні зміни всіх елементів системи. Окрім того, на основі індексно-матричної моделі можна здійснити діагностику збалансованості динаміки взаємозв’язаних елементів системи.

У табл. 6.6 наведено індексно-матричну модель валового національного продукту як узагальнюючого показника економічного зростання країни за певний період (дані умовні). На головній діагоналі розміщені індекси макропоказників (D — валовий внутрішній продукт; Е

— енерговитрати; K

— виробничий капітал, L — чисельність зайнятих). Послідовність розміщення показників у моделі відповідає економічній нормалі, тобто стратегії розвитку економічної системи, згідно з якою темпи зростання кінцевих результатів мають бути вищими за темпи зростання витрат і ресурсів. Скажімо, стратегію енергозбереження можна подати такою нормаллю:

Таблиця 6.6 ІНДЕКСНО-МАТРИЧНА МОДЕЛЬ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

Таблиця 6.6 ІНДЕКСНО-МАТРИЧНА МОДЕЛЬ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

D1,142

За даними матриці економічна нормаль порушена у двох ланках: I L < I K і I D < I K . Значення індексів свідчать про капіталомісткий енергозберігаючий тип відтворення. Піддіагональні елементи матриці — це результат бінарних відноI D < I K . Значення індексів свідчать про капіталомісткий енергозберігаючий тип відтворення. Піддіагональні елементи матриці — це результат бінарних відно

За даними матриці економічна нормаль порушена у двох ланках: I L < I K і I D < I K . Значення індексів свідчать про капіталомісткий енергозберігаючий тип відтворення. Піддіагональні елементи матриці — це результат бінарних відно

шень між індексами, на перетині яких розміщений відповідний елемент. За змістом вони характеризують динаміку показників інтенсивності та ефективності економіки: I q

— продуктивності праці; I k — капіталовіддачі; I е

— енерговіддачі; I v

— співвідношення динаміки трудових витрат і вартості виробничого капіталу; I z — співвідношення динаміки трудових і енерговитрат; I r — співвідношення динаміки вартості виробничого капіталу й енерговитрат. Аналізуючи співвідношення цих індексів, можна виявити диспропорції у використанні живої та уречевленої праці. Зауважимо, що деякі елементи матричної моделі можуть виявитися за межами загальноприйнятої системи показників і складними для інтерпретації.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
Частина 2. 6.4. МНОЖИННА ЛІНІЙНА РЕГРЕСІЯ
Частина 3. 6.4. МНОЖИННА ЛІНІЙНА РЕГРЕСІЯ
АДАПТАЦІЯ РЕГРЕСІЙНИХ МОДЕЛЕЙ ДО СОЦІАЛЬНОЕКОНОМІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ
7.2. РЕГРЕСІЯ НА ЗМІШАНИХ ФАКТОРНИХ МНОЖИНАХ
7.3. АДАПТАЦІЯ РЕГРЕСІЙНОЇ МОДЕЛІ ДО НЕОДНОРІДНОЇ СУКУПНОСТІ
Дисциплiни

Англійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki