По-перше, встановлено неефективність знецінення грошової одиниці як засобу стимулювання експорту готової продукції (машинобудування) та технологічного імпорту. Вкотре доведено обернений зв’язок між девальвацією грошової одиниці та динамікою промислового виробництва.
По-друге, технологічний експорт є вагомим рушієм економічного зростання в Україні на противагу експорту сировини. Водночас обсяги технологічного експорту сильно за лежать від імпорту машин та обладнання, що можна пояснити модернізацією та підвищенням ефективності виробництва. По-третє, експорт сировини обмежує технологічний експорт. Девальвація грошової одиниці створює початкові стимули для експорту металопродукції, що збільшує попит на імпорт (виробництво металу залежить від імпорту російських енергоносіїв). Надалі імпорт визначає обсяги експорту, а залучення ресурсів у металургію позбавляє джерел фінансування технологічні галузі. Відчутне підвищення рентабельності експортерів створює своєрідний «парниковий ефе кт», коли послаблюються стимули для скорочення виробничих витрат і гальмується впровадження інновацій. Зміцнення грошової одиниці, підтримане профіцитом бюджету, може переорієнтувати інвестиції на високотехнологічні галузі та перешкодити скороченню науковотехнологічної сфери. Одним із наслідків «сильної гривні» стане припинення непродуктивного перерозподілу ресурсів на користь сировинних галузей.
Поліпшення сальдо бюд жету сприяє розвитку технологічного експортного сектора та обмежує можливості експортерів сировини. На противагу створенню пільгових умов для металургійної промисловості необхідно робити наголос на фінансуванні наукових досліджень у галузі металургії.
Потужні експортоорієтновані галузі створюють нові робочі місця, такі підприємства мають можливість скористатися ефектом масштабу. До того ж, вони є д жерелами нових технологій, прикладами раціональної організації бізнесу, ефективної маркетингової стратегії, що через механізм зовнішніх ринків позитивно впливає на всю економіку. Крім того, в умовах низького внутрішнього попиту експорт є чи не найважливішим стимулятором економічного розвитку. Отже, експортний потенціал та продаж товарів, передусім з високим ступенем обробки, виступають як пот енційне джерело економічного зростання, в якому так особливо зацікавлені нові незалежні держави, що здійснюють розвиток «навздогін». Збільшення частки технологічного експорту зі значною часткою доданої вартості також є важливим для зменшення залежності від імпорту енергоносіїв та ефективнішого його використання.
Напрями продовження дослідження:
1. Детальніший аналіз механізмів обмеження техноло гічного експорту експортом металопродукції, що передбачає врахування монетарного чинника (пропозиції грошової маси загалом і динаміки процентної ставки зокрема);
2. Вивчення тенденцій технологічного експорту на етапах переорієнтації української зовнішньої торгівлі на ринки промислово розвинутих країн;
3. Індекс промислового виробництва країн
—торговельних партнерів є досить неоднорідним, адже найбільша частка у зо внішній торгівлі
України належить Росії. Варто розділити даний індекс на дві частини: промислове виробництва в Росії та в інших країнах світу — торговельних партнерів України.
4. Не виключено, що промислове виробництво в Росії має ендогенний характер для українського експорту. Підстави для такого твердження: від українського експорту машинобудування залежить функціонування нафтогазового комплексу Росії та пов’язаних галузей промисловості.
Література
1. Awarez R,. L?pez R. Exporting and Performance: Evidence from Chilean Plants // Canadian Journal of Economics. — 2005. — Vol. 38. — No. 4. — P. 13841400.
2. Chao-Wei Lan. Singapore’s Export Promotion Strategy and Economic Growth // Working Paper. — 2001, March. — No. 116.
— 18 p.
3. Cuaresma J. and W?rz J. On Export Composition and Growth // Review of World Economics. — 2005. — Vol. 141— No.1. — P. 33-49.
4. Herzer D., Novak-Lehmann F., Siliverstovs B. Export-Led Growth in Chile: Assessing the Role of Export Composition in Productivity Growth // Discussion Papers. — 2004, November. — No. 103.
— 28 p.
5. Hibbert P. Evaluating Government Export Promotion — Some Conceptual and Empirical Approaches // The International Trade Journal. —1998. — Vol. XII.
— No. 4. — P. 24—41.
6. Hoekman B., Djankov S. Determinants of the Export Structure of Countries in Central and Eastern Europe // The World Bank Economic Review.
— 1997. — Vol. 11. — No. 3.
— P. 471—487.
7. Hummels D., Klenow P. The Variety and Quality of a Nation’s Exports // The American Economic Review. — 2005, June. — Vol. 95.
— No. 5. — P. 704—719.
8. Naude W., Gries T. The Economic Geography and Determinants of Manufacturing Exports from South Africa // The Conference on Growth, Poverty Reduction and Human Development in Africa, University of Oxford.
— 2004, March 21-22. — 27 p.
9. Shujie Yao. On Economic Growth, FDI and Exports in China // Applied Economics. — 2006, February. — No. 3 (38). — P. 339-351.
10. Yeaple S. A Simple Model of Firm Heterogeneity, International Trade and Wages // Journal of International Economics. — 2005.
— Vol. 65. —P. 1—20.
11. Алимов О., Ємченко В. Промисловий потенціал України: напрями ефективного розвитку // Економічний часопис. — ХХІ. — 2003. — №6. — С. 28— 32.
12. Береславська О. Ревальвація, девальвація чи лібералізація? / / Вісник НБУ. — 2001. —№ 9. — С. 40-43.
13. Вахненко Т. Нееквівалентність зовнішньої торгівлі — фундаментальна проблема економічного розвитку країн, що розвиваються // Економіка України.
— 2005. — № 2. — С. 65
—73.
14. Вірван Л. Проблеми і перспективи у міжнародній торгівлі // Фінанси України. — 2003. — №5. — С. 78—88.
15. Геск’єр А. Загальний огляд макроекономічної ситуації в Україні // Вісник НБУ.
— 2001. — № 4. — С. 5—6. 16. Демьянченко А. Анализ внешнеэкономической деятельности Украины в
1998—2003 годах: от спада к экономическому росту // Економіст. — 2004. — № 9. — С. 42
—45.
17. Кияк А. Реальний ефективний обмінний курс гривні як показник конкурентоспроможності національної економіки (1998
—2000 рр.) // Тенденції української економіки. — 2001. — № 3.
— С. 60—68.
18. Кораблин С. Боргова стабільність гривні // Дзеркало тижня. ? 2001. ? № 46. ? 24 листопада. ? С. 1, 8.
19. Крючкова І. Макроекономічні наслідки зміцнення гривні // Вісник НБУ.
— 2005. — № 5. — С. 14
—18.
20. Лазебник Л. Зовнішньоторговельні чинники розвитку України // Актуальні проблеми економіки. — 2003. — №6 (24). — С. 59—64.
21. Лелека В. Порівняльне статистичне дослідження науково-технічного, виробничого та торговельного потенціалів енергетичного машинобудування
України // Статистика України. ? 2003. ? № 2. ? С. 46—51.
22. Литвицький В. У заручниках зовнішньої кон’юн ктури // Вісник НБУ. —
2006. — №5. — С. 23—27.
23. Макогон Ю. Гірничо-металургійний комплекс України: міфи та реальність // Дзеркало тижня. ? 2005. ? № 34 (562).
24. Непомняща Т. Стимулювання експортної діяльності підприємств малого та середнього бізнесу // Актуальні проблеми економіки. — 2004. — № 2(32).
—
С. 146—155.
25. Пирець Н. Шляхи стимулювання експортного потенціалу України //
Проблемы ра звития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект. — Донецк: ДонНУ. — 2004.
— С. 271—273.
26. Рубан А. Про деякі питання та тенденції сучасної зовнішньої торгівлі
України // Економіка України. ? 2003. ? № 7. ? С. 66—69.
27. Сальник О. Шляхи підвищення експортного потенціалу України // Формування ринкових відносин в Україні. — 2004. — № 1.
— С. 127—129.
28. Соловьев В., Войтович А., Покровский С. Пути повышения эффективности инновационного партнерства Украины со странами Европейского сообщества // Проблемы науки. — 2002.
— № 3. — С. 16
—21.
29. Стельмах В., Петрик О. Обмінний курс, інфляція та конкурентоспроможність. // Вісн ик НБУ.
— 2001. — № 9. — С. 3—6.
30. Сухоруков А. Проблеми та шляхи забезпечення конкурентної спроможності економіки України // Стратегічна панорама.
— 2002. — № 2. — С. 25
—
31.
31. Шевчук В. Чинники українського експорту-імпорту в 1994
—2000 рр. // Вісник
Львівської комерційної академії. ? Вип. 10. ? Львів: Коопосвіта, 2001. ? С.
50—59.
32. Шевчук В. Міжнародна економіка: теорія і практика. — Львів: Каменяр,
2003. — C. 589—607.
33. Шевчук В. Платіжний баланс і макроекономічна рівновага в трансформаційних економіках: досвід України. — Львів: Ка меняр, 2001. — С. 340—358.
34. Юхименко В. Експортний потенціал України // Політика і час. — 2001.
— № 12. — С. 35—41. ДОДАТОК А
Вихідні дані для емпіричного оцінювання чинників зовнішньої торгівлі а) номінальний обмінний курс б) індекс світових цін на метал в) індекс промислового виробництва г) індекс промислового виробництва країн
—торговельних партнерів в Україні ґ) сальдо бюджету Стаття надійшла до редакції 15.03.2006
