Функціональні залежності технологічного експорту оцінювалися за допомогою структурної регресійної моделі, що враховувала ефект заміщення між сировинним і технологічним експортом, залежність обох показників від технологічного імпорту, а також взаємну залежність між експортом-імпортом і промисловим виробництвом. Отримані результати досліджувалися на стійкість за допомогою відповідної авторегресійної моделі.
Показник технологічного експорту EXPORT
16-18 t визначено як сумарне значення груп ХVI, XVII та XVIII митної статистики України, що враховують експорт механічного обладнання; машин і механізмів, транспортних засобів та шляхового обладнання (табл. 2).
Таблиця 2
Товарні групи номенклатури зовнішньої торгівлі України (XVI—XVIII)
Номер Назва XVI.
Механічне обладнання; машини та механізми, електрообладнання та їх частини; пристрої для записування або відтворення зображення і звуку:
84 котли, машини, апарати і механічні пристрої
85 електричнi машини та устаткування XVII. Транспортні засоби та шляхове обладнання:
86 залізничні або трамвайні локомотиви, шляхове обладнання
27
Кияк А. Реальний ефективний обмінний курс гривні як показник конкурентоспроможності національної економіки (1998—2000 рр.) // Тенденції української економіки. — 2001.
— № 3.
—
С. 60—68.
28
Кораблин С. Боргова стабільність гривні // Дзеркало тижня. ? 2001. ? № 46 (328). ? 24 листопада. ? С. 1, 8.
29
Шевчук В. Чинники українського експорту-імпорту в 1994?2000 рр. // Вісник Львівської комерційної академії. ? Вип. 10. Збірник наукових праць за матеріалами другої Міжн. eконом. конф. «Економетричні методи і моделі в економіці: теорія і практика». ? Львів: Коопосвіта, 2001. ? С. 50?59.
87 наземні транспортні засоби крім залізничних
88 аеронавігаційні або космiчнi апарати
89 плавучi засоби морські або річкові XVIII.
Прилади й апарати оптичні для фотографування або кінематографії; апарати медико-хірургічні; годинники:
90 прилади й апарати
91 годинники
Джерело: Держкомстат України
Обсяги експорту машинобудування значно перевищили рівноважне значення у 2004 р., а з 2005 р. відбулася не менш контрастна корекція цього показника (рис. 2). Для міжнародного обміну продукцією машинобудування характерним є досить швидке її оновлення, поява нових поколінь більш наукоємної техніки. Перспективним напрямом світової торгівлі машинобудівною продукцією стає авіакосмічна техніка, розширення ринків нових тип ів енергетичного устаткування, приладів та інструментів, зростання якості традиційних механізмів та агрегатів (автомобілі, судна, техніка спеціального призначення тощо) за рахунок обладнання їх електронними пристроями
30 .
Сировинний експорт EXPORT
15 t репрезентує XV група митної статистики, що охоплює чорні та кольорові метали (рис. 2). Україна два роки поспіль посідає третє місце у світі з експорту чорних металів . Подальший розвиток металургії може видаватися «локомотивом» української економіки і засобом збільшення валютних надходжень , проте її важливість не варто переоцінювати. Україна експортує переважно металопродукцію з невисокою доданою вартістю, а нинішні виробничі потужності вимагають докорінної модернізації задля збільшення частки продукції вищої якості та з більшою доданою вартістю. На жаль, збільшення експорту українського металу залежить від критичного імпорту енергоносіїв.
30
Лелека В. В. Порівняльне статистичне дослідження науково-технічного, виробничого та торговельного потенціалів енергетичного машинобудування України // Статистика України. ? 2003. ? № 2. ? С. 46?51.
31
Макогон Ю. Гірничо-металургійний комплекс України: міфи та реальність // Дзеркало тижня. ? 2005. ? № 34 (562).
32
Рубан А. Про деякі питання та тенденції сучасної зовнішньої торгівлі України // Економіка України. ? 2003. ? № 7. ? С. 66?69. 4000000
3500000
3000000
2500000
2000000
1500000
1000000
500000
0
1998Q11998Q31999Q11999Q32000Q12000Q32001Q12001Q32002Q12002Q32003Q12003Q32004Q12004Q32005Q12005Q3
Рис. 2. Обсяги технологічного експорту, технологічного імпорту (XVI — XVIIІ група) та експорту металопродукції (XV група), млн дол. США, 1998—2005 рр.
Джерело: Держкомстат України.
Побоювання щодо збільшення імпорту нівелюються за умови врахування його ймовірного інвестиційного характеру (IMPORT
16-18 t ). Збільшення імпорту механічного обладнання, машин і механізмів (рис. 2) може означати сприятливе для промислового виробництва пожвавлення інвестиційного процесу на технологічній основі. Подібно сприятливим для економічного зростання може бути збільшення імпорту транспортних засобів та шляхового обладнання, проте не виключено, що йдеться про збільшення імпорту легкових автомобілів, який має переважно споживчий хар актер.
Окрім показників структури експорту-імпорту для емпіричного аналізу використано такі квартальні показники за період 1998—2005 рр.: IND і INDWORLD — відповідно, промислове виробництво в Україні та
країнах
—торговельних партнерах (індекс, 1994 = 100) , BD t — сальдо ttкраїнах
—торговельних партнерах (індекс, 1994 = 100) , BD t — сальдо
33
Цей показник враховує дані ВВП (або промислового виробництва) Росії, Великої Британії, Іспанії, Італії, Нідерландів, Німеччини, США, Туреччини та більшості країн Центральної і Східної Європи (всього ? 15 країн, на які припадає понад дві третини українського експорту-імпорту).
Нормовані вагові коефіцієнти розраховувалися на основі частки відповідних країн в обсягах українського експорту-імпорту.
METAL t — індекс світових цін на метал (індекс, 1994 = 100) (додаток А).
Т бюджету ( % від ВВП), E t — номінальний обмінний курс (грн за долар), METAL t — індекс світових цін на метал (індекс, 1994 = 100) (додаток А).
Таблиця 3 ест Джохансена для BD t , E t , METAL t , INDWORLD t
Лаги Критичні значення
Кількість рівнянь
1 2 3 5 % 1 %
1 55,90474 **
98,79828 **
122,6452 **
47,21 54,46
2 15,35514 38,74943 **
60,99518 **
29,68 35,65
3 6,211692 18,62723 *
24,49442 **
15,41 20,04
4 1,630494 2,633146 9,775410 **
3,76 6,65
Примітка: тестове припущення — лінійний тренд, ( **
—1 %, *
—5 %).
Оскільки за допомогою тесту Джохансена виявлено стійкий довгостроковий зв’язок між залежними змінними (табл. 3), для емпіричного оцінювання використовувалася регресійна модель з коригуванням помилки: tit k i i m j jtjt zXBYAa???? ? ?? ? ??
01
0 Y, (1) ttiit k i i m j jtjt zcXbYabY????????? ? ? ?? ? ??
1
01
0 , (2) де Y t — вектор залежних змінних (технологічний експорт, імпорт, експорт металопродукції, промислове виробництво), X t — вектор незалежних змінних, ? t — помилка моделі.
Для врахування кризових явищ використано фіктивну змінну CRISIS t із значенням «1» для 1998:Q1 — 2001:Q1 та 2004Q3 — 2005:Q2. У рівнянні (1) використано рівні відповідних показників, а в рівнянні (2)
— їх перші різн )
1? иці ( log()log(??? t X ). Коефіцієнти A t XX j – B i відбивають довгострокові, а a j – b i ? короткострокові залежності. Стохастичні залишки z t з довгострокових регресійних рівнянь для рівнів використовувалися для коригування оцінок короткочасної динаміки. Хоча змінні у рівнянні (1) можуть не відповідати вимогам стаціонарності (наявність тренду), включення залишків z t?1 у рівняння (2) дозволяє отримати точніші оцінки регресійних коефіцієнтів.
Показники експорту-імпорту, промислового виробництва і сальдо бюджету очищено від сезонності за допомогою методу Census X-11. Перед використанням в емпіричному оцінювання всі показники (окрім сальдо бюджету) прологарифмовано.
t+2(3,204 ** )
У таблиці 4 подано оцінки довгострокових залежностей технологічного експорту, експорту металопродукції, технологічного імпорту і промислового виробництва. В усіх регресійних рівняннях скориговане значення коефіцієнта детермінації (adj. R
2 ) є достатньо високим. Статистика Дарбіна-Ватсона (DW) перебуває в допустимих межах, не виявляючи автокореляції залишків. Для підтвердження стаціонарності залишків використовувався Тест ADF (англ. Augmented Dickey
— Fuller).
Експорт технологічної продукції характеризується авторегресивною залежністю з лагом у квартал, яка може означати, що збільшення експорту створює умови для подальшого його нарощування. Не простежується впливу знецінення грошової одини ці на експорт технологічної продукції, що засвідчує нейтральність цінового чинника як засобу стимулювання експорту. Український технологічний експорт характеризується високою позитивною залежністю від імпорту аналогічної продукції та від сальдо бюджету (з лагом у квартал). Таким чином поліпшення фіскальної дисципліни стає чинником стимулювання технологічного експорту. Адміністративний перерозподіл фінан сових ресурсів на користь технологічних експортних секторів в українській економіці відбувається нерівномірно . Державна політика підпорядкована інтересам впливових експортерів сировини Як наслідок, стає надприбутковим металургійний сектор, який аж ніяк не можна вважати довгостроковою порівняльною перевагою української економіки.
Таблиця 4
Чинники окремих груп експорту, імпорту і промислового виробництва (довгострокові коефіцієнти)
Залежні змінні
Незалежні змінні EXPORT
16-18 t EXPORT
15 t IMPORT
16-18 t IND t Const
4,202 (10,955 *** ) EXPORT
16-18 t+2
0,332 (3,204 ** ) EXPORT
16-18 t-1
0,270 (1,713 * )
0,248 (7,774 *** )
0,068 (2,642 ** ) EXPORT
15 t
0,116 (2,636 * ) EXPORT
15 t-1 –0,458 (–1,539 * )
0,334 (6,121 *** ) BD t -1
0,038 (1,937 * ) –0,467 (–5,577 *** ) IMPORT
16-18 t-1
0,774 (5,104 *** )
— 0,511 (4,697 *** )
0,041 (1,528 * )
34
Стельмах В., Петрик О. Обмінний курс, інфляція та конкурентоспроможність // Вісник
НБУ. ? 2001. ? № 9. ? С. 3
—6.
E t
0,258 (4,074 *** ) –0,093 (–2,286 * ) IND t-1 0,653 (1,961 * )
МЕTAL t
0,229 (4,013 *** ) INDWORLD t
1,166 (1,774 * ) 0,969 (4,912 *** ) INDWORLD t-1
1,021 (7,898 *** )
—
СRISIS t 1,131 (2,241 * ) adj. R
2 DW ADF PP
0,90
1,81 –3,867 *** –5,476 ***
0,98
2,14 –4,114 *** –4,015 ***
0,92
2,05 –5,109 *** –6,512 ***
0,98
2,17 –3,384 ** –5,793 ***
Примітка: Навпроти незалежних змінних у таблиці в дужках вказано t-критерій Стюдента з вказанням статистичної значущості ( *** –1 %, ** –5 %, * –10 %).
Від’ємний коефіцієнт при EXPORT
15 t – 1 , у рівнянні для технологічного експорту свідчить про явище його «витіснення» сировинним експортом (щоправда, його статистична значущість не перевищує 10 %). Отриманий результат може означати, що металургія «відбирає» ресурси у більш технологічних галузей. Приміром, такий механізм може реалізовуватися через перерозподіл кредитних ресурсів або використання коштів Державного бюджету.
Експорт продукції металургії по зитивно залежить від промислового виробництва у країнах
—торговельних партнерах та світового рівня цін на метал. Цілком передбачувано зростання промислового виробництва у країнах
—торговельних партнерах (левова частка якого припадає на Росію) стимулює експорт продукції машинобудування та металургії. Це підтверджує високу залежність вітчизняної економіки від кон’юнктури світових ринків. Зростання світової ціни на ме тал у 2005 році сприяло збереженню позитивної динаміки експорту чорних металів. Водночас скоротилися його фізичні обсяги, що частково можна пояснити депресією попиту, посиленням конкуренції з азійськими виробниками
35 .
Експорт металопродукції так само має авторегресивний характер з лагом в один квартал. На відміну від технологічного експорту знецінення грошової одиниці сприяє збільшенню обсягів експорту металопродукції. Отже девальвація гривні видається чинником стимулювання сировинного експорту, що, зі свого боку, зменшує обсяги технологічного експорту. Хоча не виявлено прямого впливу обмінного курсу на техно
35
Литвицький В. У заручниках зовнішньої кон’юнктури // Вісник НБУ. ? 2006. ? № 5. ? С. 23—27.
логічний експорт, його обмеження знеціненням грошової одиниці здійснюється опосередковано — через збільшення експорту металопродукції.
Водночас слід зауважити, що збільшення технологічного експорту є сприятливим для експорту металопродукції. Отриманий результат можна інтерпретувати таким чином, що надходження від експорту вкладаються у розширення виробництва, збільшуючи загальний обсяг експорту загалом і металургійної галузі зок рема.
На обсяги експорту металопродукції відчутно впливає зменшення дефіциту бюджету. Обмеження пільг для металургії поліпшує сальдо бюджету та виступає чинником заміщення на користь технологічного експорту.
Обсяги технологічного імпорту так само залежать від власного лагового значення, що видається універсальною характеристикою більшості показників української зовнішньої торгівлі. Немає нічого дивного у тому, що пожвавле ння промислового виробництва стає помітним чинником збільшення імпорту продукції машинобудування. Експорт технологічної продукції стимулює імпорт даної товарної групи з випереджуючим лагом: очікування збільшення експорту ведуть до збільшення імпорту. За допомогою фіктивної змінної CRISIS простежується вплив кризових явищ в економіці України на обсяги імпорту виробів машинобудування.
Знецінення грошо вої одиниці негативно позначається на динаміці промислового виробництва в Україні. Збільшення обсягів технологічного експорту, а також імпорту технологічних товарів, сприяє зростанню промислового виробництва в Україні. Позитивний вплив експорту металопродукції може пояснюватися зростанням внутрішнього попиту і як наслідок, виникненням ефекту заощаджування від масштабу. Збільшення промислового виробництва країн
—торговельних партнерів пози тивно впливає на українське промислове виробництво.
Таблиця 5
Чинники окремих груп експорту, імпорту і промислового виробництва (короткострокові коефіцієнти)
Залежні змінні
Незалежні змінні ?EXPORT
16-18 t ?EXPORT
15 t ?IMPORT
16-18 t ?IND t ?EXPORT
16 – 18 t
0,314 (5,130 *** ) ?EXPORT
16-18 t – 1
— –0,221 (–2,291 * )
0,040 (1,917 * ) ?EXPORT
15 t – 1 –5,253 (–1,126 * ) ?BD t – 1
— –0,044 (-3,956 *** ) ?IMPORT
16 – 18 t – 1
0,529 (2,874 ** )
0,588 (2,867 ** )
0,049 (1,517 * )
?E t – 1 –0,134 (–2,110 * ) ?IND t – 2 1,404 (2,279 * ) ?МЕTAL t – 1
0,266 (1,781 * ) ?INDWORLD t
2,354 (1,672 * )
1,712 (2,857 ** )
1,297 (4,014 *** ) Z t – 1 –0,702 (–3,771 *** ) –1,460 (–5,000 *** ) –0,936 (–3,410 *** ) –0,989 (–4,683 *** ) adj. R
2 DW
0,51
1,72
0,75
1,94
0,53
2,32
0,55
1,93
Примітка: Навпроти незалежних змінних у таблиці в дужках вказано критерій Стюдента та показник статистичної значущості ( *** –1 %, ** –5 %, * –10 %)
Оцінки чинників короткочасної динаміки окремих товарних груп експорту, імпорту та промислового виробництва наведені у табл. 5. Порівнюючи з довгостроковими коефіцієнтами (табл. 4), помічає, що зникає залежність експорту від власного лагового значення. Це означає, що можливості збільшення експорту відображають радше довгострокові характеристики української економіки, ніж короткочасні тенденції. Для експорту технологічної продукції не просте жується впливу дефіциту бюджету. Також помітно доволі оперативне коригування довгострокових тенденцій, а саме: протягом кварталу відхилення поточних значень від довгострокового тренду коригуються на 70 %. Несприятливий вплив сировинного експорту металопродукції на технологічний експорт підтверджується і в короткостроковому періоді. Вплив номінального обмінного курсу на технологічний експорт не простежується й у ко роткостроковій перспективі. Тож квітнева (2005 р.) ревальвація гривні аж ніяк не могла перешкодити збільшенню технологічного експорту. Підтверджується позитивний зв’язок експорту із промисловим виробництвом у країнах
—торговельних партнерах.
Оцінка короткочасних залежностей експорту металопродукції підтверджує наведені вище довгострокові коефіцієнти. Зокрема, помітний позитивний вплив технологічного експорту та поліпшення сальдо бюджету. Також зроста ння світових цін на метал спричиняє збільшення експорту металопродукції, що цілком очікувано. У короткочасному періоді втрачається вплив обмінного курсу на експорт сировини. Порівнюючи з довгостроковими коефіцієнтами для технологічного імпорту, зауважуємо, що зберігається залежність від промислового виробництва в Україні та авторегресивна залежність. Простежується слабкий негативний вплив технологічного експорту з лаго м у квартал. Це пояснюється заміщенням технологічного імпорту надходженнями від експорту. За-
лежності промислового виробництва також зберігаються у короткостроковій перспективі, лише зникає вплив експорту металопродукції.
Збільшення технологічного експорту на 10 % додає 0,7 % до короткочасної динаміки промислового виробництва, тоді як збільшення технологічного імпорту — 0,4 %.
З метою перевірки отриманих результатів на стійкість додатково проведено оцінювання взаємної залежності технологічного експорту й імпорту, експорту металопродукції та промислового виробництва за допомо гою моделі векторної авторегресії з коригуванням помилки (VEC): , ~ ...
1,1,1,1,tttiktiktiti Xyyyy?????????????? ???? (3) де ?y t — перші різниці залежної змінної t y ~
— довгострокове значення (у рівнях); Х ; к. t — вектор незалежних змінних; ? t — стохастичний чинни
Оцінки векторної авторегресії (VAR) забезпечують повнішу характеристику функціональних зв’язків за напрямом причинності, зміною у часі та впливовістю з-поміж кількох взаємопов’язаних чинників. Отже, моделі VEC подають характеристику короткочасної динаміки залежної змінної (перші різниці) з урахуванням лагових значень — її власних та інших залежних змінних, відповідних довгострокових (або коінтеграційних) зв’яз ків та незалежних змінних.
Характер коінтеграційного зв’язку ідентифікувався за допомогою тесту Джохансена (табл. 6). Відповідні результати моделі VEC подано на рис. 3—6.
Таблиця 6
Тест Джохансена для EXPORT
16-18 t , EXPORT
15 t , IMPORT
16-18 t , INDWORLD t
Лаги Критичні значення
Кількість рівнянь
1 2 3 5 % 1 %
1 69,54278 **
88,76226 **
90,95198 **
47,21 54,46
2 33,43106 *
36,67634 **
48,39793 **
29,68 35,65
3 11,35709 18,76087 *
17,31606 *
15,41 20,04
4 3,215646 3,961032 *
0,067916 3,76 6,65
Примітка: тестове припущення лінійний тренд (3), ( **
—1 %, *
—5 %,)
Збільшення технологічного імпорту позитивно впливає на динаміку промислового виробницутва, а в декомпозиції залишків його частка зро-стає до 60 % (рис. 3). Не викликає сумніву пожвавлення промислового виробництва внаслідок збільшення технологічного експорту (вплив видається суттєвим протягом трьох кварталів, а надалі зменшується), що цілком відповідає оцінкам ECM. Водночас спостерігається негативний вплив експорту металопродукції на динаміку промислового виробництва, що відрізняється від оцінок ECM.
Рис.3. Чинники промислового виробництва в Україні (оцінки VEC)
Найвагомішими чинниками економічного зростання в Україні є технологічний імпорт (визначає близько 60 % змін промислового виробництва) та технологічний експорт (20 % змін промислового виробництва). Натомість вага експорту металопродукції у зміні динаміки промислового виробництва залишається незначною — менше 5 %. Отримані результати переконливо засвідчують хибність припущення про розвиток металургії як рушійної ланки промислового виробництва в Україні.
36
Для кожної залежної змінної подано імпульсні функції, що характеризують залежність від інших залежних змінних (ліворуч), а також декомпозицію залишків, що характеризує вагу кожного чинника у змінах залежної змінної (праворуч). Використовувалася VEC-модель з двома лагами. Рис. 4. Чинники технологічного експорту (оцінки VEC)
Обсяги технологічного експорту знижуються внаслідок збільшення експорту металопродукції (рис. 4). Збільшення промислового виробництва позитивно впливає на експорт протягом трьох кварталів, надалі вплив послаблюється. Імпорт машинобудування виразно стимулює технологічний експорт, його вага в декомпозиції залишків стрімко зростає протягом року і надалі досягає 55 %. Зростання експорту визначається насамперед власною динамікою та технологічним імпортом. Вага експорту мета лу та промислового виробництва в декомпозиції залишків майже однакова і коливається на рівні 10 %.
-0,05
0
0,05
0,1
12345678910 сировинний експорт технологічний імпорт технологічний експорт промислове виробництво
0
10
20
30
40
50
60
70
80
90
100
12345678910
Рис. 5. Чинники технологічного імпорту (оцінки VEC)
Збільшення експорту машинобудування та промислового виробництва спочатку стимулюють технологічний імпорт, а надалі залишаються нейтральними (рис. 5). Зростання експорту металопродукції перешкоджає нарощуванню технологічного імпорту, що свідчить про незалежність сировинного експорту від імпорту технологій. Однак вага даного чинника в декомпозиції залишків найнижча (зростає до 8 %). Технологічний експорт визначає динаміку технологічного імпорту на 20 %, а промислове виробництво — на 15 %. Технологічний імпорт характеризується значною авторегресивною залежністю і значною мірою залежить від власних тенденцій.
Експорт металургійної галузі (рис. 6) збільшується внаслідок нарощування технологічного імпорту (протягом двох років) та експорту продукції м ашинобудування (протягом 1,5 року). Вагомий вплив даних чинників підтверджує їх частка у декомпозиції залишків (50 % і 30 %, відповідно). Розвиток технологічних галузей не знижує експорт металургії, отже, технологічний експорт доповнює експорт металів. Спостерігається позитивний вплив промислового виробництва, що у декомпозиції залишків визначає зміни сировинного експорту на 10 %. Експорт металопродукції виявляє авторегресивну залежність протягом трьох кварталів, над алі імпульс слабне, і відбувається корекція показника.
-0,05
0
0,05
0,1
12345678910 сировинний експорт технологічний імпорт технологічний експорт промислове виробництво
0
10
20
30
40
50
60
70
80
90
100
12345678910
Рис. 6. Чинники експорту металопродукції (оцінки VEC)
