Прагнення України до євроінтеграції породжує необхідність гармонізації податкової системи України і країн Європи. Подат-
Податок на прибуток у зарубіжних країнах, крім фіскальної функції, виконує функцію стимулювання і регулювання, є інструментом впливу на діяльність платників податку. Існує потреба у дослідженні зарубіжного досвіду обліку податку на прибуток, оскільки в Україні він не є досконалим: відбуваються зміни і доповнення у законодавстві, відсутні єдині умови оподаткування підприємств, що ускладнює ведення обліку.
З метою поповнення бюджету у 2014 році було здійснено ряд суттєвих змін: скасовано пільги в оподаткуванні податком на прибуток для суб’єктів господарювання готельного бізнесу, галузі електроенергетики, інститутів спільного інвестування; встановлено основну ставку податку на прибуток від операцій з цінними паперами і деривативами; встановлено додаткові умови для отримання податкових пільг підприємствам паливно-енергетичного комплексу, водо-, теплопостачання та водовідведення. Таким чином, збільшення надходжень, скасування пільг зменшує конкурентоспроможність підприємств, їх інвестиційну привабливість. Ми вважаємо, що застосування різних пільг допомагає знизити податкове навантаження на платників податків, підвищуючи ефективність їх господарської та інноваційної діяльності. В Україні пільговий механізм в оподаткуванні податком на прибуток не стимулює інвестиційну діяльність, часто пільгами зловживають і тому вони втрачають свою ефективність [1].
В Україні протягом 2011–2014 років відбувалося поступове зменшення ставки податку на прибуток. Поточна ставка податку на прибуток становить 18 %. Ставка податку на прибуток в Україні є меншою, ніж у більшості країн Європи. Протягом п’яти років в Україні ставка податку на прибуток зменшилася на 7 %, що дає можливість залучати іноземні інвестиції. Зменшення ставки податку на прибуток є загальноєвропейською тенденцією. У Литві податок на прибуток зменшився до 15 % і це є однією з найменших ставок у країнах Європи, у Польщі — 19 %, у Болгарії — 10 % [2]. Така податкова конкуренція створена країнами для вигідніших умов залучення іноземних інвестиції. Але такі низькі ставки податку на прибуток притаманні більше для країн
— нових членів Європейського Союзу. Німеччина, Бельгія, Франція, Іспанія, Італія також поступово зменшують значення ставки, але вона лишається однією з найвищих: від 30 до 34 %. Однак, для України зменшення номінальної ставки податку на прибуток не означає швидкий розвиток бізнесу, оскільки не
кова політика європейських країн забезпечує конкурентоздатність бізнесу шляхом створення вигідних умов для його розвитку.
Великою проблемою є розбіжність між ставкою номінальною і ефективною в Україні. Ефективна ставка залежить від визначення валових витрат бізнесу, тобто, чим більші витрати, тим менша сума податку до сплати [3]. Більшість підприємств зловживають даною ситуацією і штучно збільшують свої податкові навантаження. Тому слід сформувати чіткий перелік витрат, які можна віднести до валових, для обмеження маневрів і ухилянь від сплати податку.
У Великобританії, як і в Україні, податок на прибуток регулюється двома основними законами: Податковим кодексом Великобританії і національними стандартами бухгалтерського обліку. Обчислюється податок на прибуток аналогічно українській методиці з урахуванням постійних податкових різниць. В Україні ж податковий прибуток коригується на суму постійних податкових різниць.
Німеччина переходить на міжнародні стандарти фінансової звітності і GAAP. Основою для розрахунку податку на прибуток є бухгалтерський облік. Податкова звітність складається на основі комерційної звітності, але з коригуванням показників відповідно до податкового законодавства. У звітності відстрочені податки відображаються лише компаніями, які складають звітність за міжнародними стандартами фінансової звітності[4].
У Франції порядок обліку податку на прибуток ведеться переважно згідно міжнародних стандартів фінансової звітності, як і в Німеччині. У 2011 році був Прийнятий Податковий кодекс, у якому були передбачені одразу правила бухгалтерського обліку оподатковуваних операцій. Таким чином, Франція домоглася цілковитої гармонізації бухгалтерського і податкового законодавства.
У Литві податок на прибуток визначається на основі даних фінансового обліку. Особливістю є те, що доходи і витрати відображаються відповідно до принципів бухгалтерського обліку, окрім доходів, які визначаються касовим методом. Якщо не брати до уваги те, що основою податку на прибуток є балансовий прибуток до оподаткування, виникає потреба у розрахунку податкових різниць, що виникають унаслідок застосування касового методу визнання доходів та обмежень витрат.
Таким чином, сучасний облік податку на прибуток має свої недоліки. Пропонуємо удосконалити українську модель обліку податку на прибуток шляхом запозичення досвіду Латвії, Німеччини та Франції. Перш за все, необхідно гармонізувати правила
менш важливе значення має визначення бази оподаткування, аспекти сплати податку на прибуток тощо.
Література
1. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI зі змінами і доповненнями.
2. Tax rates online [Електронний ресурс]. Режим доступу — http://www.kpmg.com/global/en/services/tax/tax-tools-and-resources.
3. Kyiv Post. Які податки платитимемо після нового року? [Електронний ресурс]. Режим доступу — http://www.kyivpost.ua/business/article/yaki-podatki-platitimemo-pislya-novogo-roku.html.
4. Кучер С. Бухгалтерський облік оподаткування прибутку підприємств в країнах світу. Режим доступу — http://sophus.at.ua/publ/2014_04_ 17_18_kampodilsk. Матвеєва В.С., студент ОЕФ, 5 курсу, спеціальність 8.030509 «Облік і аудит», ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», науковий керівник — Бондар М. І., д.е.н., професор кафедри обліку підприємницької діяльності
