Розвиток інформаційних технологій набирає шалених обертів і поступово просувається на одну з перших сходинок у переліку потреб сучасного суспільства. Трансформація кожної країни та інтеграція у світовий економічний простір на фоні таких інституціональних змін призводить до виникнення нових вимог щодо будь-якої інформації, зокрема, стосовно забезпечення її якості.
Будь-які рішення приймаються на основі отриманої інформації, яка є необхідним засобом їх розробки та реалізації. Як відомо, 70 % інформації, що використовується у процесі управління,
— це бухгалтерська інформація. Саме тому доцільним є формування ряду вимог щодо якості облікової інформації для підприємств на державному рівні з метою полегшення процесу прийняття рішень управлінцями різного рівня.
На якість інформації впливають безліч факторів, одним з яких є методологія її формування. До ефективності інформаційного
забезпечення управління соціальними системами, висувається ряд вимог. Серед них можна визначити такі: мінімальність і достатність інформації, забезпечення високої вірогідності відомостей. Слід зауважити, що до цього переліку необхідно додати також: доступність і простоту сприйняття, виключення багатозначності (яка може стати загрозою для сприймання інформації), оперативність (важливим є швидке отримання потрібної інформації), що забезпечить прийняття ефективних управлінських рішень.
Обліковій інформації притаманні деякі особливості, що випливають із її сутності, зокрема: залежність від об’єкта управління; необхідність застосування операцій автоматизованого оброблення даних із забезпеченням високої точності результатів обчислень; необхідність стиснення розмірів даних при передаванні із нижчої ланки управління до вищої; необхідність нагромадження й тривалого зберігання тощо [4].
Найважливішим джерелом сучасної системи інформаційного забезпечення процесу прийняття економічних рішень в умовах невизначеності та обмеженості ресурсів є фінансова звітність. Підвищення ролі як фінансової звітності, так і бухгалтерського обліку в цілому є результатом розширення кола суб’єктів управління підприємством, тобто суб’єктів, які мають право приймати інвестиційні та інші господарські рішення спираючись на дані фінансової звітності.
На сьогодні, міжнародні стандарти фінансової звітності (далі
— МСФЗ) є найперспективнішою системою обліку, яка знаходить свою необхідність у широких колах користувачів різних країн світу. Принципи формування звітності згідно з МСФЗ, роблять її зручнішою і дають змогу відображати істинний майновий стан організації. Це підтверджує необхідність і корисність процесу впровадження міжнародних стандартів для всіх секторів економіки України [5].
Позитивними наслідками застосування МСФЗ як для внутрішніх, так і для зовнішніх користувачів є:
— можливість отримання необхідної інформації для прийняття виважених рішень;
— відносна легкість залучення іноземних інвестицій і позик, а також виходу на нові ринки;
— можливість реального прогнозу щодо майбутньої діяльності підприємства;
— можливість порівнювати звітність з іншими організаціями, незалежно від того, на якій території вони здійснюють господарську діяльність (резидент чи нерезидент);
— прояв сучасних поглядів, у результаті чого отримання більшої довіри з боку потенційних партнерів;
— надійність інформації (у більшості випадків);
— прозорість інформації, що забезпечується шляхом дотримання правил складання звітності, а також численними поясненнями до неї. Із зазначених переваг можна побачити, наскільки важливий процес трансформації фінансової звітності відповідно до міжнародних стандартів. Принципи, на яких побудована звітність згідно МСФЗ, надають можливість врахувати всі фактори для відображення найточнішої інформації про майновий стан організації, що у свою чергу має суттєвий вплив на прийняття рішень як національними, так й іноземними інвесторами. Це вкотре підтверджує необхідність впровадження МСФЗ для всіх секторів економіки України.
Проте процес трансформації фінансової звітності з національних стандартів у міжнародні потребує значних затрат часу та ресурсів, але в даному випадку «засоби виправдовують цілі». Удосконалення принципів складання, змісту форм фінансової звітності, можливість додаткового розкриття інформації — забезпечить підвищення її інформативності та значення.
Перехід на МСФЗ дозволить захищати інтереси підприємствекспортерів у антидемпінгових розслідуваннях, а також зменшить витрати національних компаній по залученню іноземних інвестицій. Єдиною глобальною проблемою залишаються фінансові вкладення для переходу.
Література
1. Закон України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.99 р. №996-ХІV. [Електронний ресурс] — Режим доступу: http: //zakon1.rada.gov.ua
2. Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ). [Електронний ресурс] — Режим доступу: http: www.minfin.gov.ua
3. НП(с)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». [Електронний ресурс] — Режим доступу: — www.minfin.gov.ua
4. Писаревська Т. А. Інформаційні системи обліку та аудиту: Навчальний посіб.— К.: КНЕУ, 2004. — 369 с. — С. 24.
5. Laughlin R. Critical accounting: nature, progress and prognosis [текст] / R. Laughlin// Accounting Auditing & Accountability Journal, 1999.
— Vol. 12, №1. — Р. 73–78.
