Трансферти ресурсів, K, визначаються як різниця між витратами на всі ресурси (кваліфікована, некваліфікована праця та капітал), виміряні у фактичних ринкових цінах, С, та суспільними витратами на ці ресурси, G. Можна розрізняти причини неефективності — з боку викривляючих політичних заходів, що впливають на ринок продукції або ресурсів, та з боку ринкових провалів на ринках ресурсів.
Існування провалів на ринку ресурсів у країнах, що розвиваються, є швидше правилом, ніж винятком. Як правило, ресурсні ринки не досконалі, якщо тільки обережне обстеження не показує, що приватні ціни наближено дорівнюють суспільним цінам.
13.5. ЧИСТІ ТРАНСФЕРТИ
Чисті трансферти, L, дорівнюють трансфертам продукції (І) мінус трансферти ресурсів (K). Оскільки кожен з компонентів чистого трансферту визначається як вплив відхилень між суспільними та приватними оцінками, то L є чистою різницею між приватними прибутками (D) та суспільними прибутками (Н). Визначення L безпосередньо випливає з двох облікових тотожностей МАР.
Оцінка чистого трансферту є основним результатом МАР. Значення L показує величину неефективності в аграрній системі. Якщо ринкові провали є значним джерелом чистого трансферту, то цей факт указує на те, скільки зусиль уряду (цінова політика, інвестиції, регулювання) потрібно буде докласти в довгостроковому періоді, щоб дати можливість економіці працювати ефективно. Якщо , натомість, більша частина L указує на викривляючу політику, то уряд може збільшити ефективність через зменшення величини викривлень, якщо такі зміни не дуже зашкодять досягненню цілей неефективності. L, таким чином, є ключовою вхідною інформацією аналізу.
Аналіз чистих трансфертів можна застосувати до великої кількості аграрних та неаграрних підприємств (систем ). Порівнювання можна виконувати між різними системами, що виробляють ідентичну продукцію, між різноманітними аграрними системами та різними секторами економіки. Проте одного лише L не достатньо для таких порівнянь, оскільки вимірювання здійснюється у валюті на гектар та на тонну виробленої продукції. Знову ж таки, потрібно використовувати коефіцієнти співвідношення, щоб отримати безвимірні індикатори.
Коефіцієнт прибутковості (РС), визначений як РС = D/H, є оцінкою величини, на яку чисті трансферти змусили перевищувати приватні прибутки над суспільними. Оскільки D = (A – B –– C) та H = (E – F – G), то щоб урахувати ресурсні трансферти ресурсів, РС доповнює коефіцієнт ефективного захисту , який раніше був визначений як (А – В)/(E – F). РС є повнішим індикатором, ніж ЕРС , оскільки він указує на сукупний вплив на стимул з боку політик, у тому числі політики, що впливає на ринок ресурсів. Другим співвідношенням, що використовується для вимірювання чистих трансфертів між неподібними системами, є коефіцієнт субсидування виробників (SRP), що визначається як L/E. Він показує, наскільки великими є чисті трансферти відхилень відносно суспільних доходів системи. Чим менше SRP, тим менше викривлена аграрна система. Коефіцієнт SRP, виражений у відсотках, також показує еквівалент мита на продукцію, який потрібен для збереження існуючого рівня приватних прибутків, за умови усунення всіх політичних викривлень та ринкових провалів. Таким чином, він указує кількісно на те, скільки стимулів або перешкод отримує система від усіх впливів.
