Політична записка та усні звіти є основними аспектами якісного політичного аналізу. Якщо їх виконати вміло, то вони слугуватимуть основою надійної співпраці та взаємної довіри між економістами та політиками. Урештірешт, економічний аналіз використовується політиками тільки у разі якщо вони переконані, що дослідження здійснене з використанням усієї доступної інформації, а отримані результати розкрито таким чином, щоб були зрозумілі всі аспекти вибору, перед яким стоїть політик. Отже, вдала презентація результатів — це останній критичний крок у реалізації МАР.

Зазвичай не виникає проблем з першими трьома частинами реалізації МАР : розуміння методів, збір інформації та пояснення результатів, але їх ефективність обмежена, оскільки вони не впевнені в тому, яким чином пояснити політикам отримані результати. Неспроможність написати вдалу політичну пам’ятку дуже рідко зумовлена недостатніми навичками у написанні такого продукту. Натомість, це часто зумовлюється неспроможністю донесення інформації в найзрозуміліший політикам (уряду) спосіб.

Політики й урядовці зазвичай дуже зайняті люди. Більшість зовсім не вивчали економіку, а дехто думає, що економіка та економісти існують більше для того, щоб створювати для них проблеми, ніж допомагати. Тільки окремі висококваліфіковані економісти, в яких вистачає терпіння і технічного економічного словникового запасу, та окремі політики, які вивчали економіку, відчувають інтелектуальне задоволення від розуміння складності економічних методів. Для більшості політиків недовіра до економіки поєднується зі значною відразою до економічних методів і термінології. Така загальна ситуація ставить більшість економічних аналітиків у невигідне становище. Вони повинні доносити інформацію чітко або їх будуть ігнорувати.

Доцільно мати стандартний формат написання політичних записок. Один такий формат для презентації основних елементів політичних записок наводиться нижче. Решта цього розділу присвячена обговоренню кожного із семи структурних елементів формату. Наслідуючи таку організацію політичної записки, аналітики, які мали проблеми щодо спілкування з політиками, повинні спромогтися покращити чіткість та зменшити довжину своїх записок.

Політичні питання. Стисле формулювання: а) окремих політичних питань, на які дається відповідь у записці; б) аспектів питань, що висвітлюються в аналізі; в) ширшого політичного контексту, в якому слід розглядати досліджувану політику.

Метод аналізу. Інтуїтивне резюме: а) основної логіки методу, що використовується; б) чому метод підходить для вивчення окремих політичних питань; в) наскільки часто використовувався метод в академічному та політичному аналізі, як усередині країни , так і за кордоном; г) основні переваги та недоліки методу; д) використана історична інформація в контексті інтерпретації результатів.

Інтерпретація результатів. Повне пояснення: а) результатів, які були отримані в процесі виконання аналізу над емпіричною інформацією в контексті вибраного методу; б) чутливість основних результатів до окремих змін в основних даних, параметрах та припущеннях; в) значення результатів в контексті обраного методу та у контексті політичного питання, котре вивчається; г) інтерпретація результатів унаслідок обмеження методу та недостатньої інформації.

Наслідки та значення результатів для зацікавлених національних груп. Коротке резюме (підсумок): а) політичних альтернатив (зазвичай містить продовження статус кво, зробити більше або зробити менше); б) хто отримує вигоди за результатами дослідження; в) імовірні величини втрат та вигод для основних зацікавлених груп; г) основні урядові цілі, яким можуть сприяти або шкодити політичні альтернативи; д) приблизна оцінка вигод і витрат для урядових цілей та відповідних політичних альтернатив.

Міжнародні аспекти результатів дослідження. Коротке обговорення : а) приблизної оцінки впливу політичних альтернатив на імпорт та експорт певної продукції; б) імовірний вплив політичних альтернатив на міжнародні потоки капіталу та праці; в) імовірний вплив політичних альтернатив на міжнародні зв’язки країни, у тому числі на зобов’язання перед міжнародними організаціями, такими як Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, Світова організація торгівлі.

Один параграф, у якому: а) зазначаються основні висновки виконаного аналізу ; б) чітко встановлюються, де аналіз робить внесок до політичних дебатів; в) визначаються ймовірні наслідки кожної політичної альтернативи для зацікавлених сторін, але не пропонуються рекомендації щодо вибору між політичними альтернативами.

13.8.1. Політичні питання

Першим елементом політичної записки пропонується стисле та чітке формулювання окремих політичних питань, що висвітлюються в записці. Потім таке формулювання потрібно як звузити, так і розширити. Формулювання звужується через уточнення окремих аспектів питання, що їх можна вирішити в дослідженні. Формулювання також можна розширити шляхом вказівки на те, яким чином дане окреме питання знаходиться в ширшому політичному контексті. Основним моментом тут є те, що потрібно чітко встановити межі аналізу і як результати аналізу виглядають у ширшому контексті. Таке завдання найкраще вирішувати в одному великому або двох коротких параграфах, на менш ніж одній сторінці.

13.8.2 Метод аналізу

Наступним елементом записки є резюме методу аналізу, який використовувався для отримання результатів. Ця частина зазвичай є найскладнішою для аналітиків у плані ефективного викладення, оскільки вони мають схильність говорити політикам більше, ніж ті бажають знати. Зазначена частина записки має бути чіткою й короткою, інакше політики змушені будуть узяти результати дослідження на віру, оскільки не зможуть зрозуміти, яким чином результати було отримано, або взагалі проігнорувати всю справу.

Обсяг цієї частини частково залежить від складності методу. У цілому, весь опис методів дослідження повинен займати не більше однієї сторінки . Зазвичай потрібно висвітлювати п’ять компонентів. Перші два — найважливіші. Навіть якщо політик не зацікавлений у технічних деталях, слід розкрити основну логіку методу та чому він відповідає поставленому політичному питанню. Стисле формулювання цих двох моментів може видатись досить складною справою. Викладачам економіки зазвичай потрібно кілька років перед тим, як вони на достатньому рівні зрозуміють методи, щоб пояснити їх у спрощених термінах. Тому аналітики , для яких даний метод є новим, можуть потребувати допомоги з боку досвідченіших спеціалістів. Пояснення для політиків потрібно робити на інтуїтивному рівні.

Три інші елементи опису методу є простішими. Політикам потрібно вказати, чи метод уже відомий, чи він доволі стандартний, чи експериментальний; які переваги та недоліки методу впливатимуть на результати, і яким чином кваліфікувати результати дослідження. У цій частині обговорення потрібно зосередитись винятково на методі. Не потрібно передбачати результатів, про які звітуватиметься в наступних частинах записки.

13.8.3. Інформаційні потреби

Напевно, найлегше підготувати опис інформаційних потреб, оскільки політикам лише в окремих випадках важко розуміти інформаційні потреби. Проте деколи для аналітиків існує спокуса запропонувати надмірну кількість деталей. Але правило таке, що політику чи урядовцю потрібно надавати стільки інформації, скільки йому потрібно знати. Оскільки якість результатів аналізу обов’язково залежить від якості використаної інформації, політикам варто знати багато деталей щодо вхідних даних. Отже, ця частина може займати близько двох сторінок.

Дуже корисно поділити інформаційні потреби на чотири категорії. Найважливіша категорія перелічує потреби дослідження в даних. У всіх економічних методах окремі типи даних настільки важливі, що вони керують системою, позаяк результати фундаментально залежать від них. Друга категорія допомагає пояснювати результати, але вона не обов’ язково потрібна для використання методу. Якщо відсутні дані в першій категорії , то метод не можна використати. Якщо не можна знайти дані для другої категорії, метод усе ще можна використати, але при цьому втрачається певна повнота пояснень. Також політикам потрібно коротко знати про третій тип інформації — основні припущення щодо параметрів та процедури заміщення відсутньої інформації. Наостанок, бажано забезпечувати політиків історичною інформацією, щоб подати результати аналізу в дещо ширшому контексті.

13.8.4. Інтерпретація результатів

Оскільки пояснення результатів є центральною частиною МАР, то їх слід розміщувати всередині політичної записки. У цій частині потрібно висвітлити результати та їхнє значення в контексті питань , що вивчаються. Цей процес може потребувати до двох сторінок (а то й більше для окремих досліджень).

Досвід свідчить про доцільність чотирикрокової процедури висвітлення та пояснення результатів політичного аналізу. Першим і очевидним кроком є опис основних результатів, отриманих у процесі аналізу емпіричної інформації за допомогою обраних методів. Особливістю тут є те, що варто зменшити всю масу результатів тільки до тих, що використовуються в ході політичного обговорення. Зазвичай друга категорія результатів надходить унаслідок виконання аналізу чутливості, тобто від зміни основних даних, параметрів або припущень, щоб дослідити вплив цих змін на результати аналізу. Третім і найскладнішим завданням є пояснення значень результатів, поперше — у контексті методу, а потім у контексті політичного питання. Це завдання потребує зосередження уваги на результатах з погляду інформації та розуміння, що знадобляться політику для прийняття рішень. Четвертим кроком інтерпретації є кваліфікування значень результатів з огляду на обмеженість методу та брак інформації. Мета полягає в тому, щоб дати можливість зрозуміти, наскільки довіряти отриманим результатам.

13.8.5. Наслідки результатів для заінтересованих груп країни

Надання та підсумок результатів впливу на основні національні заінтересовані групи містить кілька складових, яких вимагають політики. Потрібні п’ять кроків: а) огляд політичних альтернатив; б) вказівка на ймовірні вигоди та втрати кожної політичної альтернативи; в ) приблизні підрахунки, якщо це можливо, витрат та вигод для кожної основної заінтересованої групи; г) визначення першочергових цілей уряду (ефективність, розподіл доходів, продовольча безпека), які зазнають позитивного або негативного впливу з боку політичних альтернатив; д) надання оцінки, де це можливо, величини ймовірних витрат та вигод для урядових цілей, відповідно до кожної окремої політичної альтернативи. Тут потрібно з’ ясувати наслідки впливу політичних змін для політичних груп та урядових цілей. Не бажано надавати особистісні судження щодо позитивних та негативних результатів. Завдання аналітика є надання об’єктивних оцінок імовірних наслідків впливу потенційних політик. А тоді вже політики повинні вибирати серед результатів.

13.8.6. Наслідки результатів для заінтересованих груп країни

Частина, що містить міжнародні аспекти результатів, особливо важлива для країн, які є значними трейдерами на світових ринках та основними «гравцями» у світовій економіці. Це не так важливо для маленьких країн, які не можуть впливати на світові ціни та переважно слідують, а не створюють світові економічні тенденції. Однак усім країнам варто передбачувати наслідки своїх політичних дій для світового співтовариства та економіки.

Політиків і урядовців потрібно попереджати, якщо внутрішня політика може мати негативні наслідки на міжнародній арені. У цьому разі пропонується створити коротке резюме, на один параграф, якщо тільки міжнародні наслідки не надзвичайно великі. Резюме має містити посилання на три можливі типи міжнародного впливу : а) наслідки для міжнародної торгівлі та вплив на світові ціни, якщо такі є; б) наслідки для міжнародних ресурсів (іноземні інвестиції та міграція робочої сили); в) наслідки для міжнародних дипломатичних зобов’язань країни, у тому числі відповідність умовам членства в міжнародних організаціях та вплив на двосторонню міжнародну політику.

13.8.7. Підсумок «за» та «проти» політичних альтернатив

Підсумок «за» та «проти» політичних альтернатив має охоплювати один параграф, націлений на винятково зайнятих високопосадових людей уряду та країни. У ньому слід сформулювати суть політичної записки. Як і основна частина записки, він не повинен містити рекомендації щодо політичного вибору. Підсумок має зосереджуватись на трьох елементах: а) висновки емпіричного аналізу, тобто основні результати; б) внесок аналізу до політичної дискусії в частині окремих питань ; в) визначення ймовірних наслідків політичних альтернатив для заінтересованих сторін.