За стандартного підходу до аналізу аграрної політики користуються оціненими коефіцієнтами попиту та пропозиції. Коли політики підвищують або знижують ринкові ціни, використання коефіцієнтів еластичності дає можливість кількісно оцінити зміни обсягів виробництва та споживання, трансферти між виробниками, споживачами та бюджетом країни, а також втрати або вигоди ефективності. Розрахунки МАР зазвичай базуються на бюджетних даних, а не на еластичностях. Перевагою МАР як методу аналізу є деталізація технологій виробництва та агрокліматичних зон. Така деталізація дає можливість глибше розуміти обмеження системи та надає підґрунтя для аналізу інвестиційних і технологічних змін, що впливають на динамічні порівняльні переваги системи. Основним недоліком МАР є те, що її практичне використання може не зовсім точно відобразити граничні зміни внаслідок зміни цін на продукцію та вхідні ресурси. Без достатньої кількості інформації (наприклад, еластичність пропозиції продукції та попиту на вхідні ресурси) не можна побудувати точну МАР, натомість потрібно робити певні наближення. Якщо цього не робити, то дослідник матиме лише діаграму з незначним розумінням того, яким чином багато відхилень, що впливають на аграрну систему, компенсуюють один одного, без будь якого подальшого внеску до процесу творення політики. МАР заповнити цю прогалину в аналізі аграрної політики.
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ
- Окресліть рамки аналізу аграрної політики.
- Які вигоди ефективності можуть бути при аграрній ціновій політиці?
- Які причини втручання в економіку при здійсненні ефективної цінової політики?
- Наведіть приклади аналізу цінової політики з метою визначення наслідків її впливу на цілі уряду.
- Охарактеризуйте зв’язки між макроекономічною та аграрною ціновою політиками.
- Проаналізуйте вплив макроекономічних показників на обмінний курс.
- Які існують облікові тотожності при моделюванні ринку?
- Яка роль МАР у аналізі аграрної політики?
- Опишіть кроки побудови МАР при здійсненні оцінки ринку.
