Posibniki.com.ua Статистика Кількісний аналіз та моделювання аграрних ринків 16.5. ВПЛИВ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ НА ЦІНИ АГРАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ


< Попередня  Змiст  Наступна >

16.5. ВПЛИВ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ НА ЦІНИ АГРАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ


Оцінка впливу незбалансованості РОКу та політики захисту промисловості на сільськогосподарські ціни в Україні здійснена за допомогою методу, запропонованого Krueger, Schiff та Valdes і описаного в підрозділі 3.2. На основі даних World Bank та ОЕСD (2004) розраховано різні індекси рівня номінальної протекції для дев’яти сільськогосподарських продуктів. Індекс незбалансованості РОКу взято з рис. 16.2, а рівень протекції промислового сектору прирівнено до середнього імпортного мита для промислових товарів (без енергетичних ресурсів), підвищеного на 20 %, щоб урахувати різні нетарифні бар’єри, які є досить високими в Україні (Зоря, 2003, табл. 14). Зроблено припущення, що всі аграрні товари є зовнішніми (тобто їх можна продати і купити на світовому ринку); частка зовнішніх несільськогосподарських товарів дорівнює 40 % обсягу всіх товарів, тоді як частка внутрішніх товарів (будівництво, транспорт, комунікації та інші сектори) становить 60 % (IMF, 2001). Результати наведено в табл. 16.3.

 

Дані табл. 16.3 свідчать, що макроекономічна політика та політика, яка визначає ціни на несільськогосподарські товари, вкрай важлива для аграрного сектору. Так, середній класичний РНП протягом 1996— 2001 рр. становив 18,4 %. Однак загальний РНП, який ураховує не лише заходи аграрної політики, а й загальноекономічні заходи, протягом цього самого періоду дорівнював лише 7,7 %. Це свідчить про те, що класична оцінка підтримки цін переоцінює реальний рівень протекції. Політики, вважаючи, що вони підтримують аграрні ціни такими заходами, як імпортні мита або виробничі субсидії, часто забувають, що ця підтримка насправді є значно нижчою і навіть може повністю нейтралізуватися заходами загальноекономічної політики. Значне зниження підтримки сільського господарства набуло свого піку в 1997—1998 рр., коли незбалансованість РОКу була найвищою. В окремі роки непряме оподаткування навіть перевищувало пряму підтримку деяких аграрних продуктів, як наприклад у випадку з пшеницею, насінням соняшника та яловичиною у 2001 р. Цей результат підтверджено для експортних товарів (табл. 16.3). У деякі роки (1997, 1998 і 2001 рр.) вплив незбалансованості РОКу та промислової протекції на аграрні ціни навіть перевищував вплив прямої аграрної політики, доводячи, що сама собою аграрна політика часто не має значного впливу на найвагоміші стимули розвитку сільського господарства.

 

Таблиця 16.3

 

ПРЯМИЙ І НЕПРЯМИЙ РІВНІ НОМІНАЛЬНОЇ ПІДТРИМКИ ДЕЯКИХ ПРОДУКТІВ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА

 

В УКРАЇНІ, %, 1996–2001 рр.

 

  Роки

 

1996

1997

1998

1999

2000

2001

Пшениця

 

 

 

 

 

 

Класичний РНП

– 42,3

121,7

24,4

– 18,5

21,9

3,2

Прямий РНП (РНПп)

– 43,7

83,3

17,9

– 14,9

33,8

– 0,1

Непрямий РНП (РНПн)*

– 4,8

– 10,8

– 7,3

– 1,4

0,5

– 6,4

Загальний РНП (РНПз)

– 48,5

72,5

10,6

– 16,4

34,2

– 6,5

Кукурудза

 

 

 

 

 

 


РНП

– 5,7

– 18,5

– 12,5

5,9

– 13,5

– 2,6

 

РНПп

– 5,5

– 15,2

– 12,4

7,0

– 17,0

– 2,7

 

РНПз

– 10,2

– 26,0

– 19,7

5,6

– 16,5

– 9,1

 

Ячмінь

 

 

 

 

 

 

 

РНП

– 5,4

– 0,1

17,8

– 21,5

– 10,7

– 16,1

 

РНПп

– 5,2

– 0,1

17,7

– 25,6

– 13,5

– 16,7

 

РНПз

– 9,9

– 10,9

10,4

– 27,0

– 13,1

– 23,1

 

Насіння соняшнику

 

 

 

 

 

 

 

РНП

– 17,2

– 16,8

– 26,9

– 32,2

– 25,1

5,5

 

РНПп

– 16,5

– 13,7

– 26,7

– 38,2

– 31,6

5,7

 

РНПз

– 21,3

– 24,5

– 34,0

– 39,7

– 31,2

– 0,7

 

Цукровий буряк (еквівалент цукру)

 

 

 

 

 

 

РНП

191,1

38,2

14,3

7,5

26,5

36,5

 

РНПп

183,7

31,2

14,3

8,9

33,4

37,8

 

РНПз

178,9

20,4

7,0

7,5

33,8

31,4

 

Молоко (еквівалент молочних продуктів

 

 

 

 

 

 

 

РНП

– 34,0

– 1,9

– 0,3

– 27,7

– 29,2

– 26,3

 

РНПп

– 29,3

– 1,5

– 0,3

– 33,0

– 36,8

– 27,3

 

РНПз

– 34,0

– 12,3

– 7,6

– 34,4

– 36,4

– 33,6

 

Яловичина

 

 

 

 

 

 

 

РНП

– 10,4

16,3

– 21,8

– 13,5

6,9

5,3

 

РНПп

– 10,0

13,3

– 21,7

– 16,1

8,7

5,5

 

РНПз

– 14,8

2,5

– 29,0

– 17,5

9,2

– 0,9

 

Свинина

 

 

 

 

 

 

 

РНП

8,5

– 3,9

41,4

16,9

3,9

40,6

 

РНПп

8,1

– 3,2

41,2

20,1

4,9

42,0

 

РНПз

3,4

– 14,0

34,0

18,7

5,3

35,7

 

Мясо птиці

 

 

 

 

 

 

 

РНП

3,2

49,9

75,0

2,6

54,2

45,2

 

РНПп

3,1

40,8

74,6

3,0

68,3

46,8

 

РНПз

– 1,7

30,0

67,3

1,6

68,7

40,5

 

Усі експортні продукти** (зважені часткою у виробництві)

 

 

 

 

 

 

 

РНП

– 12,4

29,9

2,6

– 9,5

2,9

5,6

 

РНПп

– 12,5

20,8

1,5

– 10,1

4,8

4,9

 

РНПз

– 17,3

10,0

– 5,8

– 11,5

5,2

– 1,4

 

 

16.6. ВИСНОВКИ

 

Макроекономічна політика відігравала і відіграватиме вагому роль у розвитку сільського господарства України. Підрахунки показують, що з 1996 по 2001 рр. вплив загальноекономічних заходів політики на аграрні ціни був, щонайменше , таким самими, як і заходів аграрної політики. Це свідчить про те, що розвиток сільського господарства та проведення аграрної політики слід розглядати невідокремлено, а в контексті загальноекономічного розвитку. У цьому відношенні особливу увагу варто приділяти розвиткові РОКу та його збалансованості . РОК поглинає усі внутрішні та зовнішні шоки, що впливають на економічний розвиток, і тому вважається барометром якості економічної політики.

 

З огляду на значний внесок сільського господарства України у ВВП, платіжний баланс, зайнятість , експорт товарів та витрати споживачів, розвиток цього сектору та аграрна політика не може не позначатися на неаграрних секторах та згаданих вище макроекономічних змінних. Якщо політики використовують викривляючі інструменти для підтримки аграрного сектору, від цього можуть постраждати макроекономічна стабільність та знизитися загальне економічне зростання , що, у свою чергу, може частково нейтралізувати бажаний вплив протекції сільського господарства. Тому на сільське господарство впливає не лише аграрна політика: воно знаходиться під впливом і впливає саме на економічну політику загалом. Якщо політики в Україні насправді мають на меті проводити ефективну аграрну політику та досягти розвитку усієї економіки, вони повинні брати до уваги описані у цьому параграфі економічні зв’язки.

 

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

 

  1. Як впливає реальний обмінний курс на макроекономічну політику?

 

  1. Охарактеризуйте дослідження впливу реального обмінного курсу різними літературними джерелами.

 

  1. У чому полягає сутність моделі залежної економіки?

  1. Як проявляється взаємозв’язок моделі залежної економіки та реального обмінного курсу?

 

  1. Опишіть графічне зображення загальної рівноваги в моделі залежної економіки та реального обмінного курсу?

 

  1. Наведіть залежність обмінного курсу на ціни аграрної продукції.

 

  1. Опишіть процес моделювання врівноваженого обмінного курсу.

 

  1. Які завдання вирішила фінансова криза у 90х роках ХХ століття?

 

  1. Які змінні було вибрано для оцінки ВРОКу в Україні?

< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
17.2. МЕТОДОЛОГІЯ
17.3. ВИЗНАЧЕННЯ І ОПИС ЗМІННИХ
17.4. ЕФЕКТИВНІСТЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ: ЕМПІРИЧНІ РЕЗУЛЬТАТИ
17.5. ЗМІНИ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ФАКТОРІВ (ЗПФ) У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ УКРАЇНИ
17.6. ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)