Posibniki.com.ua Статистика Кількісний аналіз та моделювання аграрних ринків 17.5. ЗМІНИ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ФАКТОРІВ (ЗПФ) У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ УКРАЇНИ


< Попередня  Змiст  Наступна >

17.5. ЗМІНИ ЗАГАЛЬНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ФАКТОРІВ (ЗПФ) У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ УКРАЇНИ


 

Спочатку ми надамо результати аналізу на рівні сільського господарства в цілому, використовуючи агреговані дані по сільськогосподарських підприємствах у розрізі регіонів.

 

Протягом 1996—2000 рр. у сільському господарстві України спостерігалося скорочення обсягів виробництва приблизно на 30 %. Падіння виробництва могло спричинитися зменшенням використання ресурсів, коли сільськогосподарські підприємства намагалися пристосувати потреби у ресурсах до зростаючих цін на ці ресурси. Як видно з рис. 17.9, використання робочої сили зменшилося протягом перших двох років, а використання капіталу — лише протягом першого року, а в подальшому залишалось незмінним. У той же час використання мінеральних добрив значно скоротилося, що негативно вплинуло на продуктивність землі і, в результаті, призвело до падіння виробництва . Однак зміни в сільському господарстві не можна пояснити без аналізу змін ефективності й технологічних змін за даний період.

 

Апріорі ми можемо сформулювати таку гіпотезу: а) оскільки кількість приватних підприємств збільшувалася з кожним роком, технічна ефективність має підвищитися, тому що приватна власніть стимулює ефективне використання ресурсів; б) технологічний прогрес був лише незначним, оскільки за цей період не було значного інноваційного буму.

 

Для перевірки цих гіпотез був розрахований індекс ЗПФ для кожного року і області. Середньорічні зміни ЗПФ подано в табл. 17.4. Як свідчить результати, у середньому за рік продуктивність збільшувалась на 0,7 %, при цьому технологічний прогрес становив 2,1 %, а технічна ефективність знижувалась на – 1,3 %. Обидві складові частини зміни у технічній ефективності були негативними. Позитивний технологічний прогрес і погіршення технічної ефективності свідчать про те, що середньорічне підвищення ЗПФ у сільському господарстві України пояснюється інноваційним процесом, а не покращанням технічної ефективності (ефективнішим використанням ресурсів).

Вартість валової продукції і використання ресурсів (лише сільськогосподарські підприємства України)

 

СЕРЕДНЯ РІЧНА ЗМІНА ЗАГАЛЬНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА ТА ЇЇ КОМПОНЕНТІВ

СЕРЕДНЯ РІЧНА ЗМІНА ЗАГАЛЬНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА ТА ЇЇ КОМПОНЕНТІВ

 

 

Із 25 областей найгіршим було становище у Львівській, Рівненській і Тернопільській областях, де ЗПФ у середньому зменшувалась на 8,6 % за рік. Загалом для 13 областей технічна ефективність зменшувалась. Найбільше зростання технічної ефективності спостерігалось у Запорізькій області, у той час як у Кіровоградській області технологічний прогрес був максимальним.

 

У табл. 17.5 подано середню зміну ЗПФ. Лише у 1997 р. зростання продуктивності пояснювалося позитивною зміною ефективності (7,7 %) і погіршенням технологічного рівня – 7,4 %. З рис. 17.3 видно , що найбільше падіння виробництва було у 1998 р. Дані табл. 17.4 свідчать про те, що технічна ефективність у цьому році зменшилась на 20 %, а покращання технологічного стану на 2 % було недостатнім, щоб компенсувати погіршення технічної ефективності. У результаті, загальна продуктивність у 1998 р. зменшилась на 18 %. У 1998 р. підприємства значно зменшили використання добрив, і, можливо, різке падіння ефективності було наслідком зменшення продуктивності землі . У 2000 р. технологічний прогрес був досить значним і становив 20,5 %, що можна пояснити підвищенням цін на сільськогосподарську продукцію на початку 2000 р., унаслідок чого сільськогосподарські підприємства отримали більші прибутки й можливість інвестувати в технології.

РІЧНІ ЗМІНИ ПОКАЗНИКА ЕФЕКТИВНОСТІ ЗА ОБЛАСТЯМИ УКРАЇНИ

 

Ми також можемо розрахувати кумулятивний індекс продуктивності. Результати подано в табл . 17.6. Протягом 1996— 2000 рр. ЗПФ збільшилась на 6 %. Це підвищення пояснюється технологічним прогресом (9,2 %). Водночас технічна ефективність зменшилась за рахунок падіння суто технічної ефективності (– 2,8 %) і ефективності масштабу (– 0,9 %). У Львівській області падіння продуктивності було найбільшим (– 30,5 %), у той час як у Кіровоградській області продуктивність значно підвищилась (61,6 %), а технологічний прогрес становив 39,7 %. Одним із пояснень такої ситуації може бути розмір підприємства. Дані про середній розмір підприємств кожної області наведено в табл. 17.6. Як видно з таблиці, для підприємств з відносно малими розмірами характерні нижчі темпи зростання показника ЗПФ. Наприклад, середній розмір сільськогосподарських підприємств у західних регіонах України (регіонах, для яких спостерігалось зниження продуктивності протягом 1996—2000 рр.) становить приблизно 565 га, у той час як середній розмір підприємств у південносхідних регіонах України (регіонах, для яких зростання продуктивності було найбільшим) — приблизно 2000 га. Цей результат свідчить на користь великомасштабного виробництва і, виявляється, що переваги від великого розміру підприємства, такі як легший доступ до кредитів і сучасних технологій, а також ефективніше використання ресурсів завдяки ефекту масштабу, набагато більші, ніж недоліки, пов’язані зі складнощами в управлінні великими підприємствами.

КУМУЛЯТИВНА ЗМІНА ЗАГАЛЬНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА ТА ЇЇ КОМПОНЕНТІВ ПРОТЯГОМ 1996—2000 рр.

КУМУЛЯТИВНА ЗМІНА ЗАГАЛЬНОЇ ПРОДУКТИВНОСТІ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА ТА ЇЇ КОМПОНЕНТІВ ПРОТЯГОМ 1996—2000 рр.

 

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що середньорічне зростання продуктивності в сільському господарстві є незначним і пояснюється поліпшенням технологічного забезпечення. Технічна ефективність і її складові частини, навпаки, щороку зменшуються. Такі результати суперечать нашим очікуванням, але вони узгоджуються з іншими роботами (див. Mao та Кoo, 1996).


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
РОзділ 18. ВПЛИВ ЕКСПОРТНОГО МИТА НА РИНОК НАСІННЯ СОНЯШНИКА
Розділ 19. МИТО НА ЕКСПОРТ НАСІННЯ СОНЯШНИКУ: ПОГЛЯД З ІНШОГО БОКУ
Розділ 20. ДО ПИТАННЯ ПРО СТРАТЕГІЮ РОЗВИТКУ АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
17.3. ВИЗНАЧЕННЯ І ОПИС ЗМІННИХ
17.2. МЕТОДОЛОГІЯ
Розділ 17. ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ
16.5. ВПЛИВ МАКРОЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ НА ЦІНИ АГРАРНОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ
16.4. ВРІВНОВАЖЕНИЙ РЕАЛЬНИЙ ОБМІННИЙ КУРС В УКРАЇНІ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)