Posibniki.com.ua Право Правові основи місцевого самоврядування 1.5. Територіальна громада як первинний суб’єкт місцевого самоврядування


< Попередня  Змiст  Наступна >

1.5. Територіальна громада як первинний суб’єкт місцевого самоврядування


18Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальна громада — жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

За Законом України «Про місцеве самовря дування в Україні» система місцевого самоврядування включає: ? територіальну громаду; ? сільську, селищну, міську раду; ? сільського, селищного, міського голову; ? виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; ? районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; ? органи самоорганізації населення.

Закон України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіо нальне самоврядування» редакції 1992 року до системи місцевого самоврядування відносив: ? сільські, селищні, міські Ради народних депутатів, районні в містах Ради народних депутатів; ? органи сільських, селищних, міських Рад народних депутатів; ? інші форми територіальної самоорганізації громадян (громадські комітети і ради мікрорайо нів, житлових комплексів, домові, вуличні, квартальні, дільничні, селищні, сільські комітети, форми безпосереднього волевиявлення населення — місцеві референдуми, загальні збори (сходи) громадян); а також: ? районні та обласні Ради народних депутатів, місцеві референдуми в межах території району, області, інші форми самоорганізації громадян районів і областей, що ста новили систему регіонального самоврядування.

На відміну від Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», в якому лише поверхово згадувалося про територіальну самоорганізацію громадян,

Закон України 1997 року «Про місцеве самоврядування в Україні» дає визначення цьому поняттю: «територіальна громада — це первинний суб’єкт місцевого са моврядування, основний носій функцій і повноважень місцевого самоврядування», тим самим виводячи громаду на чільне місце у системі місцевого самоврядування.

19Територіальна громада як первинний суб’єкт самоврядування не лише декларується законом у цьому новому статусі, а й забезпечується шляхом законодавчого закріплення її прав. Так, наприклад, територіальна громада є власником комунального майна (п.1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), сільська, селищна, міська рада та сільський, селищний, міський голови обир аються безпосередньо територіальною громадою (п.2 ст. 12 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»), органи та посадові особи місцевого самоврядування підзвітні і відповідальні перед територіальними громадами (п.6 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

1.6. Статут територіальної громади та порядок його реєстрації

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про місцеве самоврядування в Укр аїні» «з метою врахування історичних, національнокультурних, соціально-економічних та інших особливостей здійснення місцевого самоврядування представницький орган місцевого самоврядування на основі Конституції України та в межах цього Закону може прийняти статут територіальної громади села, селища, міста».

Практика впровадження статутів територіальних громад існує з середньовіччя, від доби становлення і розвитк у Магдебурзького права.

На сьогодні свої статути мають міста США, Австрії, Польщі, Франції та інших держав.

Так, статут територіальної громади в Німеччині передбачає вирішення організаційних питань (правила та періодичність проведення засідань представницького органу місцевого самоврядування) та комунікаційних питань (наприклад, порядок та здійснення зв’язків з громадськістю).

Стату том територіальної громади у США визначаються такі положення, як кількісний склад ради, порядок внесення петицій жителів та порядок їх розгляду, процедура проведення ревізій щодо використання місцевих бюджетів, порядок ознайомлення членів громади з прийнятими радою й іншими органами місцевого самоврядування рішеннями та ін.

Практика розробки статутів територіальних громад знайшла застосування також в Україні. Так, стату ти розробили міста Київ, Ялта, Львів, Хмельницький, Дніпропетровськ тощо.

20Проте відсутність чітких меж та предмета регулювання не дає можливості широко застосовувати в діяльності територіальних громад та їх органів власні статути.

Призначення статуту територіальної громади полягає у забезпеченні ефективного управління відповідною територією, демократизації місцевої влади, регламентації деяких процедурних питань, пов’язаних зі здійсненням місцевого самоврядування на відповідній території, заповнен ням правових прогалин у сфері реалізації прав, інтересів та повноважень територіальної громади і створюваних нею органів, виконанні інформаційної ролі для територіальної громади, а також у вирішенні питань місцевого самоврядування, що не врегульовані законом.

Відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в

Україні» предметом регулювання через статут територіальної громади може бу ти: ? порядок проведення загальних зборів громадян за місцем проживання; ? порядок внесення місцевої ініціативи на розгляд представницького органу місцевого самоврядування; ? порядок організації громадських слухань; ? порядок обнародування рішення ради, прийнятого з питання, внесеного на її розгляд шляхом місцевої ініціативи.

Також статутом можуть регулюватися: ? питання щодо порядк у наділення органів самоорганізації населення частиною власної компетенції ради, її фінансових та матеріальних ресурсів; ? питання щодо управління комунальною власністю територіальної громади виконавчими органами відповідної ради; ? питання атрибутики територіальної громади; ? порядок проведення звітних зборів посадових осіб місцевого самоврядування перед територіальною громадою; ? питання, пов’язані з порядком оп рилюднення рішень, прийнятих органами місцевого самоврядування, та ін.

Примірна структура статуту територіальної громади.

Преамбула

Розділ 1. Загальні положення.

Розділ 2. Права та обов’язки територіальної громади.

Розділ 3. Порядок формування та організація діяльності рад.

Розділ 4. Організація діяльності виконавчих органів місцевого самоврядування.

Розділ 5. Принципи та порядок взаємодії органів місцевого самоврядування та ор ганів державної влади.

21Розділ 6. Відносини власності.

Розділ 7. Регулювання земельних відносин.

Розділ 8. Пріоритетні напрями використання позабюджетних коштів.

Розділ 9. Планування розвитку території.

Розділ 10. Соціальний захист населення.

Розділ 11. Нормативно-правове регулювання стану навколишнього середовища та екологічної безпеки.

Розділ 12. Концептуальні засади здійснення громадського контролю.

Розділ 13. Порядок проведення загальних зборів громадян.

Розділ 14. Порядок внесе ння місцевої ініціативи на розгляд ради.

Розділ 15. Порядок обнародування рішень органів місцевого самоврядування.

Розділ 16. Порядок звітування органів місцевого самоврядування перед територіальною громадою.

Розділ 17. Міжнародні зв’язки.

Розділ 18. Заключні положення.

Проектом Кодексу Законів про місцеве самоврядування в Україні (Муніципальним кодексом) від 13.12.2000 р. пропонується регулювати статут територіальної громади в ме жах, передбачених Конституцією України та іншими законами України, питання у сферах внутрішньої організації територіальної громади; формування органів самоорганізації населення; принципи організації виконавчих органів місцевої ради; принципи управління комунальною власністю; принципи та порядок використання комунальних об’єктів та установ громадського призначення.

Реєстрація статутів територіальних громад здійснюється відповідно до Поло ження «Про державну реєстрацію статутів територіальних громад», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1150 від 27.07.1998 р.

Реєстрація статутів територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється районними управліннями юстиції, а статутів територіальних громад Києва, Севастополя і міст обласного значення — відповідними міськими управліннями юстиції.

Для реєстрації статуту до орга ну, що здійснює цю реєстрацію, разом із заявою подаються статут територіальної громади села, селища, міста, рішення представницького органу місцевого самоврядування про затвердження статуту, протокол пленарного засідання представницького органу місцевого самоврядування, на

22якому прийнято рішення про реєстрацію статуту, документ про внесення плати за реєстрацію статуту.

Заява про реєстрацію статуту розглядається в місячний термін, і за результатами розгляду приймається рішення про реєстрацію статуту або відмову в його реєстрації.

Рішення про відмову в реєстрації статуту може бути оскаржено в судовому порядку.

Скасування реєстрації стату ту здійснюється органом, що його зареєстрував у разі подання письмової заяви про це сільського, селищного, міського голови за наявності відповідного рішення представницького органу місцевого самоврядування або на підставі рішення суду.

23РОЗДІЛ 2


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
2.3. Поряд ок реєстрації добровільних об’єднань органів місцевого самоврядування
3.2. Повноваження сільських, селищних, міських, районних у місті рад
3.3. Припинення повноважень сільських, селищних, міських, районних у місті рад
4.2. Постійні комісії ради
4.3. Тимчасові контрольні комісії ради
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)