На основі вивчення стану розвитку системи бухгалтерського обліку в Україні проведено аналіз змін і правил ведення обліку.
Сформульовано загальний підхід до розвитку цілісної системи бухгалтерського обліку на агропромислових формуваннях.
Ключові слова: система бухгалтерського обліку, принципи бухгалтерського обліку, функції бухгалтерського обліку.
Постановка проблеми. В сучасних умовах господарювання особливо гострою є проблема своєчасного отримання якісної і достовірної облікової інформації для прийняття управлінських рішень. Еволюція соціально-економічних відносин в Україні породжує необхідність перебудови та адаптації обліку до сучасних умов господарської діяльності і зумовила потребу в уточненні економічної сутності процесу формування національної системи бухгалтерського обліку.
Водночас, слід звернути увагу на те, що бухгалтерський облік останнім часом виконує функцію створення інформаційної бази для раціонально побудованої системи оподаткування, хоча й не слід підпорядковувати його вирішенню лише цих завдань. Розв’язання цієї проблеми неможливе без належної побудови саме системи бухгалтерського обліку, оскільки вона містить всю необхідну інформацію для задоволення потреб як внутрішніх, так і зовнішніх користувачів.
Аналіз досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми. Реформування системи бухгалтерського обліку і звітності в Україні є складовою частиною заходів, спрямованих на впровадження економічних відносин ринкового спрямування. На етапі розбудови аграрної економіки на базі різних форм власності виникла потреба в новій системі бухгалтерського обліку, удосконаленні теоретико-методологічних та науково-практичних прийомів обліку.
Зважаючи на розширення інтеграційних процесів у розвитку світового господарства, значної популярності набуває ідея стандартизації бухгалтерського обліку. Стандартизація обліку перед-бачає встановлення єдиних норм та вимог щодо бухгалтерського обліку, застосування уніфікованого набору стандартів, що регулюють облікову подію та її відображення у звітності. Стандартизація дає змогу глобалізувати облікову політику, принципи і систему бухгалтерського обліку та звітності [1:9; 7:58].
Питання національної системи обліку займають значне місце у наукових дослідженнях зарубіжних і вітчизняних вчених. Вагомий внесок у розробку питань теорії та методології обліку зробили вітчизняні вчені: О. С. Бородкін, М. Т. Білуха, Ф. Ф. Бутинець, Б. І. Валуєв, С. Ф. Голов, М. Я. Дем’яненко, Г. Г. Кірейцев, В. Г. Лінник, Н. Ф. Огійчук, М. С. Пушкар, Л. К. Сук, В. В. Сопко, П. Я. Хомин, М. Г. Чумаченко, В. Г. Швець, В. Шевчук та інші вчені.
У вітчизняній економічній теорії та практиці сьогодні відсутні роботи з комплексного дослідження методологічних основ процесу формування та розвитку національної системи бухгалтерського обліку.
Отже, необхідність розробки науково обґрунтованих рекомендацій щодо удосконалення теорії та практики бухгалтерського обліку з урахуванням напрацювань вітчизняної та світової облікової теорії та практики визначили актуальність теми дослідження.
Постановка завдання. Завданням статті є аналіз змін і правил ведення обліку і сформулювати загальний підхід до розвитку цілісної системи бухгалтерського обліку на агропромислових формуваннях.
Виклад основного матеріалу. Результати дослідження вказують, що складовою загальної проблеми є усвідомлення мети, задач і принципів, у відповідності з якими повинна будуватись, діяти і розвиватися система національного обліку.
Можна також стверджувати, що єдиного підходу до визначення системи бухгалтерського обліку немає, а на сільськогосподарських формуваннях вона деталізується і регулюється обліковою політикою підприємства. Сам же механізм взаємодії її з системою управління є надто складним, оскільки на нього безпосередньо впливають як об’єктивні, так і суб’єктивні фактори. Розв’язати проблему у ринкових умовах можна тільки на системній основі.
На переконання Г. Г. Кірейцева, розвиток бухгалтерського обліку як економічної науки в контексті проблем створення його ефективної національної системи в Україні передбачає:
• обґрунтування практичної значимості змін його завдань і формування пов’язаних з глобалізацією економіки нових завдань, адекватних до потреб управління на всіх ієрархічних його рівнях;
• підсилення зовнішніх корисних функцій практики бухгалтерського обліку шляхом подальшого удосконалення методу обліку та його складових;
• розвиток теорії і практики організації бухгалтерського обліку;
• більш посилену орієнтацію на удосконалення облікових процедур на використання можливостей автоматизованих інформаційних технологій [5, с. 103—104].
В науковому розумінні, під методологією обліку, за словами автора слід розглядати структуру, логіку організації, методи і засоби облікової діяльності. А сама необхідність розробки методології обліку обумовлюється тим, що метою системи управління стає підвищення ефективності використання ресурсів.
На думку Б. І. Валуєва, одним із ключових напрямків реформування системи вітчизняного бухгалтерського обліку став його поділ на фінансовий і управлінський [2, с. 142
—147; 3, с. 61
—62]. Тоді як П. Марич вважає, що методологія ведення бухгалтерського обліку не забезпечує можливість розраховувати суму прибутку для цілей оподаткування, тому поряд з бухгалтерським обліком виникає необхідність у податковому обліку [8, с. 57]. Однак, незважаючи на певні намагання, для кожного виду обліку цілі не сформульовані, а це в свою чергу ускладнює вироблення принципів, на яких він повинен базуватися, і ставлення відповідно до них задач і вимог.
На думку автора, окрема проблема, котра також потребує глибокого дослідження та вирішення, — це можливість або неможливість узгодження двох альтернативних концепцій: управлінського обліку та контролінгу. Так як ствердження, що різниця між ними лише в термінології, не відповідає дійсності, як і намагання окремих авторів надати першому статус стратегічного [2, с. 145].
За таких умов ми погоджуємось із Н. О. Лохановою [7, с. 59] і вважаємо, що простим і, по суті, формальним розчленуванням цілісної системи бухгалтерського обліку на частини цю проблему не вирішити.
Спірним, на наш погляд, залишається питання принципів бухгалтерського обліку. Зокрема в роботах наших науковців до недавнього часу зверталась увага на дев’ять «базових принципів обліку, які сформульовані американськими авторами з метою його адаптації до світових стандартів: двоїстість, вимірник, підприємство, безперервність, собівартість, консерватизм, значущість, реалізація, відповідність [7:476-483]. Хоча в економічній літературі нараховується майже два десятки різних принципів побудови бухгалтерського обліку.
В силу тих причин, що американці були з самого початку вільні у виборі організаційних структур управління, тому створили виробничу бухгалтерію, в якій зосередили всі функції управління формування витрат, то на думку Б. Валуєва, М. Пушкара, В. Сопка,
М. Чумаченка є сумнів щодо сутності та правомірності наявності деяких із вказаних вище принципів.
Україна, на думку М. Чумаченка та М. Пушкара, зараз перебуває на стадії переходу до ринку, з одного боку, і на стадії переходу від індустріального до інформаційного (кібернетичного) етапу розвитку, з іншого [13, с. 108]. В цих умовах основна увага повинна зосереджуватися не на економічних перетвореннях (що є економічним детермінізмом), а на філософському та методологічному аспектах інформатизації суспільства.
Своєрідним, в даному питанні, є підхід В. Сопка, який в історичному ракурсі через призму теоретичних основ і ролі (функції) виділяє наступні принципи бухгалтерського обліку: автономність; двоїстість (економіко-правова двоїстість); вартісне вимірювання; історична собівартість; історизм (реєстрація господарських фактів); доказовість на основі; первинний документ про господарський факт; індивідуалізація та персоніфікація господарських фактів (явищ і процесів) у системі аналітичних рахунків; періодичність; стабільність [11, с. 116—123].
Логіка поглядів цілком зрозуміла, однак не заперечуючи важливості проведеного автором дослідження, зазначимо, що доцільність виділення і обґрунтування економічного змісту деяких принципів носить дискусійний характер і не відповідає загальновизнаним у світовій практиці принципам, реаліям і потребам сьогодення.
На жаль, деякі загальноприйняті (американські) принципи перенесені в нашу дійсність сповідують цілком банальні істини і не визначають принципових правил і напрямків розширення інформаційної ємності бухгалтерських моделей економічних об’єктів [2, с. 143]. Створення механізму підприємницької діяльності при ринкових перетвореннях в Україні вимагає нових підходів до формування обліково-інформаційних систем і технологій бухгалтерського обліку в економіці підприємства.
Бухгалтерський облік є важливою складовою економічної науки, забезпечуючи технологію отримання необхідної інформації про господарюючий суб’єкт. Основоположні принципи бухгалтерського обліку є однаковими для господарюючих суб’єктів всіх видів економічної діяльності й забезпечують єдині підходи щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. Розуміння та узгодження цих принципів на сучасному етапі є одним із важливих завдань теорії бухгалтерського обліку як науки.
Система бухгалтерського обліку особливо важлива як необхідний інструмент підготовки необхідних управлінських рішень. Вона дозволяє прогнозувати ймовірні наслідки прийнятих управ-лінських рішень на основі аналітичних показників діяльності підприємства. Задачі обліку можуть бути різними. Все залежить від складу функцій, які на нього покладає власник.
В такому випадку, важливим питанням методології бухгалтерського обліку є питання про виконувані його системою функції. А саме пізнання функцій слід розглядати як передумову розуміння головного в обліку — його призначення.
Ми згідні з Г. Г. Кірейцевим, що під функціями бухгалтерського обліку слід розуміти прояв основних його властивостей, спрямованих на пізнання і взаємопов’язане відображення фактів господарського життя, контроль і регулювання економічних дій і подій та забезпечення прогнозу фінансового становища підприємства в майбутньому [5, с. 105].
На даний час система управління, як і система бухгалтерського обліку, знаходяться під впливом оточуючого середовища, включаючи політичні, економічні, екологічні і соціальні умови. Спрямованість обліку на вирішення господарської проблематики зближує його із стратегічно близькими науками: юриспруденцією, математикою, теорією інформаційних систем. В цьому відношенні облік унікальний ще й тим, що в жодній іншій науковій дисципліні завдання і цілі, що стоять перед нею, законодавчо не регламентуються.
Діюча практика сьогодення показує, що суттєвим недоліком вітчизняної системи обліку є те, що він не забезпечує достатньої, до того ж оперативної інформації для управлінців різного ієрархічного рівня, яка потрібна, як правило, негайно, оскільки конкретні управлінські рішення щодо економічного регулювання виробництва не можуть прийматися з відстроченням, до моменту появи необхідних даних [12:531]. Виникає протиріччя між можливостями традиційної системи обліку та потребами користувачів в тій інформації, яка потрібна для виконання їх функцій. І це протиріччя, на думку М. С. Пушкара, можна зняти у тому випадку, якщо науковці врахують закономірності історії формування системи обліку та її роль у суспільстві на кожному з етапів розвитку економіки [10, с. 23].
Разом з тим, система обліку не може бути однаковою для різних підприємств. Так, на прийняття рішень сільськогосподарським підприємствами суттєво впливають зовнішні фактори, оскільки сама держава має безпосередній вплив на ринок сільськогосподарської продукції, а на розмір споживання впливають біологічні особливості людини, дії виробників чи споживачів продукції.
Висновки і перспективи подальших розв’язок у даному напрямку. Проведені дослідження підтверджують, що успішне реформування та розвиток бухгалтерського обліку як цілісної ін-формаційної системи можливе за умови, що національна система бухгалтерського обліку базується на обов’язковому застосуванні його науково-обґрунтованих методологічних засад.
Можна також стверджувати, що єдиного підходу до визначення системи бухгалтерського обліку немає, а на сільськогосподарських формуваннях вона деталізується і регулюється обліковою політикою підприємства. Сам же механізм взаємодії її з системою управління є надто складним, оскільки на нього безпосередньо впливають як об’єктивні, так і суб’єктивні фактори. Розв’язати проблему у ринкових умовах можна тільки на системній основі.
Таким чином, в теоретичному аспекті бухгалтерський облік є наукою методологічною, а в практичному — складовою управління економічною діяльністю підприємств і є орієнтований на цілі управління. Іншими словами, бухгалтерський облік — це цілісна система знань (наука, теорія та практика) яка виконує у суспільстві свою функцію і роль.
Подальші наукові дослідження з формування і розвитку національної системи бухгалтерського обліку потрібно пов’язувати з визначенням запитів користувачів на необхідну для них інформацію.
ЛІТЕРАТУРА
1. Бутинець Ф. Ф. Міжнародний облік чи його гармонізація та стандартизація? // Вісник Житомирського державного технологічного університету. — 2003.
— № 2 (24). — С. 3
—11.
2. Валуєв Борис. Деякі спірні концепції, покладені в основу перебудови бухгалтерського обліку // Вісник Тернопільської академії народного господарства. 2004. — № 4.
— С. 142—147.
3. Валуев Б. И. О целях, задачах и принципах управленческой ориентации учета // Вісник Житомирського державного технологічного університету. — 2003. — №2 (24).
— С. 61
—66.
4. Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16.07 1999. № 996-XIV зі змінами і доповненнями.
5. Кірейцев Г. Г. Методологічні засади формування та розвитку національної системи бухгалтерського обліку в Україні // Вісник Житомирського державного технологічного університету. — 2003.
— № 2 (24). — С. 103—108.
6. Лінник В. Г., Лінник С. В. Методологічні та організаційні аспекти управлінського обліку // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. — Спец. вип.: Удосконалення економічної роботи на сільськогосподарських підприємствах в умовах перехідної економіки. — К.: КНЕУ, 2003.
— С. 341—345.
7. Лоханова Н. О., Гайдукович Д. С. Розмежування бухгалтерського і податкового обліку на підприємствах //Розвиток обліку, аналізу та аудиту вУкраїні: традиції, проблеми, перспективи. Збірник наукових праць Державної академії статистики, обліку та аудиту. — К.: 2004.
— С. 58
—65.
8. Марич П. Некоторые вопросы организации налогового учета прибыли // Бухгалтерский учет ы аудит. — 1997.
— № 10. — С. 57.
9. Нидлз Б., Андерсон Х., Колдуэлл Д. Принципы бухгалтерского учета: Пер. с англ. / Под ред. Я. В. Соколова. — М.: Финансы и статистика, 1993.
— 496 с.
10. Пушкар М. С. Рівень інтелектуальності системи обліку в Україні // Зб. Матеріалів Всеукраїнської науково-практичної конференції. — Тернопіль: Принтер-Інформ, 2005. — С. 22—26.
11. Сопко Василь. Бухгалтерський облік (рахунковедення): теоретичні основи та принципи побудови // Вісник Тернопільської академії народного господарства, 2004. — № 4. — С. 115—123.
12. Хомин П. Я. Об’єктивні передумови формування системи управлінського обліку на сільськогосподарських підприємствах // Формування ринкової економіки: зб. наук. праць. — Спец. вип.: Удосконалення економічної роботи на сільськогосподарських підприємствах в умовах перехідної економіки. -К.: КНЕУ, 2003.
— С. 531—535.
13. Чумаченко Микола, Пушкар Михайло. Розвиток системи обліку на принципах інформатики і кібернетики // Вісник Тернопільської академії народного господарства. 2004.
— № 4.
— С. 107—114. Стаття надійшла до редакції 01.02.2006 р. УДК 338 І. М. Парасій-Вергуненко, канд. екон. наук, професор Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана
