Posibniki.com.ua Бухгалтерський облік Історія бухгалтерського обліку 3.4. Розвиток бухгалтерського обліку в інших європейських країнах ІСПАНІЯ


< Попередня  Змiст  Наступна >

3.4. Розвиток бухгалтерського обліку в інших європейських країнах ІСПАНІЯ


Приблизно із XVI ст. запроваджується юридичний статусу рахункового працівника. У 1558 р. А. Казанова писав, що посада нотаріуса обставлена деякими гарантіями, того ж для загального блага слідувало б вимагати і від рахівників, до допущення їх до ведення книг, оскільки їх обов’язки не менш важливі, чим функції нотаріуса, навпаки, вони навіть мають більше значення, бо нотаріусам не має віри без свідків. Із XVIII століття економіка Італії поступово приходить до занепаду, а разом з нею і облік. Хоча здобутки науковців цього періоду не йдуть у порівняння з іменами першими, але слід згадати: Карло Джузеппе Вергані (1735), що дав виклад техніки ведення аналітичного обліку в умовах застосування допоміжних книг, Джиакомо Делла Гатта (1774), що намагався реставрувати уніграфічний запис; Джузеппе Форні (1790), інженера, що присвятив себе бухгалтерії.

Серед іспанських учених, що працювали над становленням бухгалтерського обліку, перш за все слід виділити Діего дель Кастілло, якого можна вважати родоначальником юридичного напряму бухгалтерського обліку. Як основну мету обліку він виділяв відображення стосунків між учасниками господарських угод. Предмет обліку — ці самі торгові угоди.

Кастілло пропонував три варіанти методики ведення обліку. При першому облік руху грошових коштів вівся у двох книгах — одна для приходу, інша для витрати грошей. Другий метод передбачав, що крім обліку каси вівся облік виникаючих зобов’язань і їх погашення. І третій метод, найповніший — це ведення обліку у журналі і Головній.

Послідовником Діего Кастілло у юридичному напрямі був Гаспар де Тексада, який вважав, що сутність бухгалтерського обліку полягає у веденні рахунків, які забезпечують інформацією для контролю. Інший автор, Франціско де Эскобар, бачив мету обліку у обліку прав і вимог учасників господарського обороту та відображенні на рахунках стосунків між власником і матеріально-відповідальними особами.

У юридичній трактовці обліку важливе місце займала звітність. Ідея про щорічну звітність із головним звітом — балансом — належить Тексаді. Більшість учених Іспанії підтримували ідею простої бухгалтерії. Чи не єдиним виключенням був Солозано, що говорив про подвійну бухгалтерію. Взагалі, престиж бухгалтерів у середньовічній Іспанії був невисоким.

НІМЕЧЧИНА

Вченими Німеччини, що працювали над синтезом італійської та німецької бухгалтерії, були Вольфганг Швайкер і Христоф Хагер.

Загальною метою обліку ці вчені вбачали визначення прибутку й упорядкування справ.

Ось що пише Хагер у своїх працях про мету обліку: «Бухгалтерський облік — майстерно, красиво, ретельно обгрунтований опис усіх витрат і доходів, а також розрахунків з кредиторами і дебіторами, він ведеться для того, щоб в кожен момент знати, кожну годину або в кожну хвилину бачити стан справ, чи знаходяться вони у виграші або програші» [Соколов, от ист до наш дн с. 81].

Видатний філософ і математик Лейбніц описав елементи методу бухгалтерського обліку, як: встановлення терміну господарської події та відповідне її оформлення у первинних документах; занесення господарської події у бухгалтерські регістри; виконання підрахунків.

Одні німецькі автори пропонували робити запис про залишки запасів у товарних книгах на відповідних рахунках, інші — складати окремий інвентарний опис, результати якого переносяться в особливу книгу. Причому, інвентаризація у деяких підприємствах проводиться перед тим, як скласти річний баланс.

Відкривати рахунки у журналі, на думку німецьких вчених, слід було за результатами інвентаря, а закривати на рахунок Капіталу. Всі записи в регістрах повинні здійснюватись на основі первинних документів.

Значне місце у німецьких обліковців відводилось підтвердженню достовірності господарських фактів і правильності їх оформлення. Наприклад, Гессенс пише про те, що записи в журналі може робити тільки бухгалтер. Адже у ті часи при наймі бухгалтера у бюро торгових консулів реєстрували зразок його почерку. Все це було спрямовано на підвищення достовірності записів. Хоча у той період рахунок товарів ще не існував (його роль відігравали аналітичні рахунки), їх надходження було першим прикладом подвійного запису. Надходження товару відображалося по дебету рахунків Товарів і кредиту рахунку Постачальників. Рекомендувався натурально-вартісний облік товарів. Гаммерсфельдер рекомендує при купівлі товару писати кількість і вартість.

Щодо результатів господарської діяльності, то їх пропонувалося відображати на рахунку капіталу. Цей рахунок записувався у книзі боржників і розглядався як пасив. Пізніше результати діяльності стали відображатись на рахунку Прибутків і збитків.

Німецька форма обліку вперше описана Фрідріхом Гельвігом. Вона полягає у реєстрації господарських подій у хронологічному порядку в регістрі. До поширення італійської бухгалтерії у Німеччині була поширена камеральна бухгалтерія.

НІДЕРЛАНДИ

Першим назвав бухгалтерію наукою Симон ван Стевін — великий голландський учений. Він вважав, що бухгалтерський облік слугує і загальнодержавним цілям, тобто бути макро-

обліком. Внутрішній мікрооблік повинен надавати інформацію про наявність коштів у касі, стан розрахунків з підзвітними особами та іншими контрагентами, про прибутки та збитки.

Серед видатних нідерландських учених, що займались бухгалтерським обліком, можна згадати Яна Імпіна, С. Г. Кардінеля.

Для них характерним є відхід італійської ідеї персоніфікації рахунків. Підставою для складання балансу голландці вважали складання інвентаря з натури.

Перша книга англійського автора Х’ю Олдкастла, у якій говорилось про подвійний запис, була перекладом італійського «Трактату про рахунки та записи».

Англійськими вченими-бухгалтерами було детально опрацьовано такі поняття, як амортизація та форми обліку. Ними також було розроблено організацію обліку в промисловості та сільському господарстві.

Даффорне — розробник методики, яка була тоді досить поширена та розрахована на розвинене підприємство, пропонував вести такі книги: журнал; інвентар; Головну; касову і банківських рахунків; спеціальну; книгу витрат; копій листів; пам’ятну; копій рахунків, на оплату; книгу обліку втрат. Інший автор, Джонс, прагнув до оперативності виявлення фінансових результатів. Він розробив англійську форму обліку. За його методом облік розпочинається із запису в журналі капіталу, вкладеного в справу; далі у цьому ж журналі відображаються всі поточні операції. Раз на квартал підсумки із журналу переносять в Головну. Прибуток визначався після інвентаризації товару.

Для обліку витрат у сільському господарстві Роджером Нортом було запропоновано рахунки «Тваринництво», «Рослинництво». По дебету ці рахунки кореспондували із рахунком «Витрати», а по кредиту — реалізована продукція, використана у своєму господарстві продукція та кінцеві залишки. Сальдо списувалось на рахунок Прибутків і Збитків.

Разом із розвитком промисловості розвивається і облік цієї галузі. У XVIII ст. в Англії формується система обліку виробничих витрат. Над процедурою обліку виробництва працював Джеймс Додсон, який на прикладі процесу виробництва взуття описав формування і взаємозв’язок рахунків витрат, готової продукції, фінансових результатів.

Попередільний облік виробництва на прикладі ткацтва запропонував Роберт Гамильтон.

Ф. В. Кронхейльм для відображення обліку виробництва пропонував додати до традиційної подвійної системи рахунків додати так званий виробничий облік — це три рахунки, що велися лише в натуральних вимірниках: «Матеріали», «Виробництво», «Готова продукція». Ідея про необхідність калькуляції витрат належить Чарльзу Беббіджу, який говорив про необхідність обчислення витрат по кожному виробничому процесу, визначенні суми зносу основних засобів.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
3.6. Формування основних бухгалтерських шкіл
РОЗДІЛ 4. Історія становлення базових категорій і форм бухгалтерського обліку
4.2. Еволюція окремих категорій обліку
ОЦІНКА ОБ’ЄКТІВ ОБЛІКУ ТА ГОСПОДАРСЬКИХ ОПЕРАЦІЙ
БУХГАЛТЕРСЬКИЙ БАЛАНС
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)