В розділі 1.5 вже йшлося про професійні та міжпрофесійні організації як такі, що вже функціонують в рамках АПК. У цьому розділі наголос ставиться на цих структурах як на їх ролі в формуванні інтеграційних зв’язків.
Досвід інтеграційних процесів, як вітчизняний, так і зарубіжний, переконує, що у формуванні взаємовигідних міжгалузевих відносин чимала роль належить професійним і міжпрофесійним організаціям, тобто суспільно уповноваженим представникам аграрного сектора, переробних галузей, торгівлі, інших структур АПК, на які покладено виконання чітких функцій із захисту інтересів цього великого міжгалузевого формування у сфері прийняття законів і законодавчих актів, реалізації податкової політики, а також забезпечення взаємовигідних економічних стосунків.
За своїм цільовим призначенням професійні організації можуть бути функціональними та галузевими, зокрема в Україні до функціональних належить Українська аграрна конфедерація, Українська ліга підприємців АПК, Аграрна палата, Селянська спілка України, Асоціація фермерів та приватних власників, Національна асоціація агроторгових домів України.
Наприклад, Українська аграрна конфедерація, як всеукраїнське громадське об’єднання, основним завданням має:
—
— надання учасникам ринку повної інформації та аналітичних матеріалів щодо питань розвитку АПК;
— допомога учасникам аграрного ринку в розв’язанні проблем і питань, що стосуються розвитку відповідної галузі та вибору шляхів розв’язання цих проблем; координація діяльності фахівців агропромислового виробництва у сфері соціальної, законодавчої та регуляторної політики в АПК;
— захист інтересів членів конфедерації у державних органах, господарських, громадських і кооперативних організаціях;
— забезпечення співпраці з міжнародними організаціями.
До галузевих професійних організацій в Україні належать Українська зернова асоціація, Асоціація переробників зерна «Укрзернопродукт», Асоціація «Укрцукор», Асоціація «Укроліяпром», Національна асоціація «Укрконсерв-молоко» та ін. Завдання галузевих професійних об’єднань полягає в тому, щоб в масштабі країни формувати спільну зовнішню та внутрішню політику щодо тактики і стратегії розвитку галузі, захищати інтереси галузі в різних державних та у самоуправлінських структурах, обґрунтовувати і запроваджувати інноваційні моделі розвитку, забезпечувати інформаційне наукове і консалтингове обслуговування, лобіювати інтереси галузі.
Як галузеві, так і міжгалузеві організації можуть мати місцевий і національний характер, працювати на засадах комерційного розрахунку або неприбутковості, створюватись як громадські чи корпоративні структури. Незалежно від цього, всі вони беруть безпосередню участь в інтеграційному процесі АПК шляхом:
— запровадження новітніх технологій виробництва сировини та її промислової переробки; — забезпечення переробних підприємств сировиною, а аграрного сектора — матеріальнотехнічними ресурсами;
— пошуку шляхів і можливостей здешевлення матеріально-технічних та кредитних ресурсів, ефективних каналів збуту готової продукції;
— маркетингового дослідження ринків продовольства та сировини, орієнтації на реального споживача, формування вигідної для інтегрованого виробництва цінової політики.
З метою подальшого посилення ролі професійних (міжпрофесійних) організацій у розвитку інтеграційного процесу, адаптованого до ринкових перетворень, досить важливо підвищити управлінський статус цих структур. Йдеться, передусім, про налагодження офіційного і задекларованого зв’язку з органами державного управління АПК, координацію їх діяльності як на національному, так і регіональному рівні. До інших заходів, які можуть цьому сприяти, належить прийняття на рівні держави закону про професійні і міжпрофесійні об’єднання, передача їм певних функцій міністерств і відомств, що безпосередньо пов’язані з АПК, залучення цих структур до реалізації цільових програм та опрацювання стратегії розвитку АПК, надання їм певних повноважень щодо формування цінової, податкової, кредитної, технічної і аграрної політики держави.
Щоб прискорити реалізацію значного потенціалу агропромислового виробництва, дати відповідний поштовх динамічному розвитку аграрної економіки та сільських територій, необхідно за участю професійних і між-професійних об’єднань створити дієздатну систему управління АПК, яка б базувалась на запровадженні програм державної підтримки товаровиробників, інвестування і кредитування виробництва, формування ринкової інфраструктури. Такий підхід сприятиме гарантуванню державою рівних стабільних взаємовигідних і прозорих умов діяльності всіх суб’єктів АПК та залучення до інтеграційного процесу широкого кола інвесторів, у т. ч. і зарубіжних.
