< Попередня  Змiст  Наступна >

6.3. Режими охорони


Охорона несе в собі велику низку заходів обмеження. Водночас підприємництво та обмеження за своєю природою суперечливі, і мистецтво розроблення режиму охорони полягає саме в тому, щоб знайти оптимальне поєднання заходів заборони з інтересами підприємницької діяльності. Відповідно до цього охорона установ банку функціонує у вигляді встановлення відповідних її режимів: пропускного і внутрішньооб’єктового.

Пропу скний режим передбачає встановлення в банку відповідного порядку допуску в банк працівників банку, його клієнтів та відвідувачів; встановлення відповідного порядку переміщення за межі банку матеріальних цінностей; обладнання периметру території банку засобами, що виключають

несанкціонований доступ; організацію бюро перепусток та контрольно-пропускного пункту, обладнання їх необхідними засобами та документами, що мають забезпечити виконання пропускного режиму; визначення переліку посадових осіб, які мають право надавати допуск до входу в банк; відповідне обладнання входу в банк (камери зберігання, гардероб, металошукачі і т. і.).

Для забезпечення функціонування пропускного режиму запро ваджуються пропускні документи: посвідчення та перепустки. Перепустки бувають: ? постійні — видаються особам, які перебувають у штаті банку, працівникам охорони та особам, які обслуговують ТЗО. Строк дії таких перепусток вказується у бланку самої перепустки. Вона пред’являється без документів, що засвідчують особу, на ній має бути фотографія особи, засвідчена печаткою банку. У деяких випа дках для штатних працівників установи банку видаються відповідні індивідуальні посвідчення, які також можуть використовуватись як документи на право доступу в банк; ? тимчасові — як правило, для штатних працівників на період терміну випробування, осіб, що працюють за трудовою угодою або у складі тимчасових колективів. Строк дії таких перепусток до півроку; ? разові — дл я всіх відвідувачів. Така перепустка одноразова і дійсна протягом робочого дня тільки на одне відвідування банку. Після завершення роботи в банку перепустку підписує особа, яка її замовляла, при цьому вказується час вибуття відвідувача, потім її здають на пропускному пункті. Черговий фіксує час вибуття відвідувача у відповідному журналі; ? перепустки для клієнтів операційних підрозділів — для предста вників підприємств, які обслуговуються в даній установі банку; ? матеріальні — дають право винесення (вивезення) з банку вказаних у них матеріальних цінностей.

Форма і зміст бланків перепусток виконуються друкарським способом.

Підставою для видачі разової перепустки є заявка. Як виняток, підставою може бути усне розпорядження керівника банку, йог о заступників, начальника служби безпеки, начальника охорони банку. В останньому разі таке розпорядження фіксується в книзі прийому відвідувачів.

У заявці на перепустку вказуються:

прізвище, ім’я та по батькові відвідувача, його паспортні дані; мета відвідування банку; дата і час відвідування; дані посадової особи, яка приймає відвідувача; підпис особи, яка за наказом по банку має право замовляти перепустки.

Тимчасові та постійні перепустки видаються за списками, засвідченими керівниками підрозділів банку, на осіб, які наказом керівника банку пр изначені на посаду або виконують у банку відповідну роботу не менше як тиждень.

Вхід у приміщення установ банку за службовими посвідченнями може бути дозволено протягом робочого дня народним депутатам України, членам Уряду України та членам правління Національного банку України, фельд’єгерям вузла спецзв’язку Головного управління Держфельдслужби Укра їни, депутатам місцевих рад народних депутатів, державним уповноваженим Антимонопольного комітету України (АКУ) і представникам територіальних відділень АКУ, прокурорам. Працівники НБУ, правоохоронних органів, органів АКУ, інспектори енергонагляду, котлонагляду, працівники санітарноепідеміологічної служби та пожежного нагляду за рішенням керівника банку можуть проходити за особистими посвідченнями за наявності відповідних приписів на перевірку ус танови банку.

Чергові спеціальних служб (електрики, сантехніки та ін.), що працюють по змінах, допускаються в банк за перепустками відповідно до затвердженого графіка змін.

Розмежування доступу в приміщення і на територію банку здійснюється за допомогою відповідних шифрів (кодів), що проставляються у перепустках.

Клієнти і відвідувачі проходять на територію банку, яка охороняється, за відпо відними перепустками, як виняток, вони можуть проходити у супроводі відповідальної особи банку. В останньому випадку вихід їх з банку здійснюється також у супроводі відповідальної особи. Клієнти мають право проносити через пропускний пункт особисті речі індивідуального користування (кейси, портфелі, целофанові пакети, дамські сумочки і т. п.).

Час проходу на територію банку, яка охороняє ться, визначається правилами внутрішнього розпорядку роботи банку.

У разі виявлення осіб, які проходять у банк з неправильно оформленими, недійсними, оголошеними втраченими перепустками, такі особи та надані ними перепустки

затримуються і з ними проводить роботу служба безпеки банку.

Майно й інші предмети, які викликають підозру, можуть бути перевірені у присутності і з дозволу їх власника. У разі виявлення заборонених до внесення в банк речей або ознак, які вказують на небезпечність речей, особи — власники таких речей, підозрілі речі затримуються і передаються в службу безпеки ба нку. За необхідності про такі випадки повідомляють відповідні підрозділи органів МВС України.

Працівники охорони, які виконують свої обов’язки, за відповідних умов можуть затримати працівників банку та відвідувачів і здійснити їх огляд. Затримання вказаних осіб може здійснюватися лише за таких умов: особа здійснила дії, які мають ознаки злочину, осо ба вчиняє дії, пов’язані з несанкціонованим проникненням у банк; на одязі особи, її тілі та особистих речах є сліди скоєння крадіжки; на скоєння особою крадіжки вказує інформація технічних засобів охорони або на це вказують очевидці, особа уникає проведення охороною заходів контролю або намагається уникнути її затримання.

Огляду силами охорони банк у підлягають лише особисті речі затриманої особи. При цьому представники охорони, що в даний час виконують обов’язки з охорони об’єкта, мають дотримуватися такого порядку огляду: запропонувати особі пред’явити особисті речі для огляду, обґрунтувавши таку пропозицію, або ж запропонувати пред’явити цінності, документи, які викрадено в банку чи які заборо нено виносити за його межі; перевірити цінності, документи щодо їх відповідності банківській власності; у разі відмови про добровільне пред’явлення речей представники охорони складають акт відмови. У таких випадках огляд затриманих осіб здійснюється міліцією; за результатами огляду вилучаються цінності та документи щодо яких очевидною є відповідність їх банківській власності, і це підтверджу ється особою, у якої вилучено зазначені речі і майно. За фактом вилучення складається відповідний акт, до якого надається опис вилучених цінностей (речей) чи документів.

Переміщення матеріальних цінностей з місця їх зберігання в інші місця здійснюється в дозвільному порядку. Підставою для переміщення матеріальних цінностей є письмове розпорядження керівника установи ба нку матеріально відповідальній за них особі. Матеріальні цінності переміщуються у супроводі охорони. Вивезення (винесення) матеріальних цінностей за межі установи

банку здійснюється уповноваженою особою, яка отримала матеріальні цінності під звіт або в інший спосіб отримала їх у законному порядку.

Матеріальні цінності виносяться з установи банку, якщо є: ? особа, яка отримала матеріальні цінності під звіт, купила їх за власний рахунок або за довіреністю придбала їх для іншої особи; ? довіреність на отр имання матеріальних цінностей, документ який посвідчує особу; ? накладна встановленої форми, яка підтверджує видачу (передання) матеріальних цінностей; ? перепустка на право вивезення (винесення) матеріальних цінностей за межі установи банку, в якій вказана назва майна, кількість місць, вид упаковки, прізвище, ім’я, по батькові особи та дата і час отримання нею майна зі складу (пі дрозділу установи банку).

У разі пожежі, аварії, стихійного лиха евакуація майна відбувається під контролем керівників підрозділів, персоналом установ банку або спеціально створеними евакуаційними командами за заздалегідь підготовленими описами матеріальних цінностей. Розпорядження про евакуацію матеріальних цінностей у такому разі дає керівник установи банку. Сили охорони забезпечують охорону майна в міс цях їх евакуації.

Зауважимо, що перепустка на винесення матеріальних цінностей не дає права на вхід у приміщення банку або вихід із нього без перепустки встановленого зразка.

На осіб, яким необхідно працювати у вихідні та святкові дні, складається заявка для разової перепустки, де вказуються характер робіт, час їх проведення, прізвища та ініціали осіб, зал учених до роботи. На основі заявки видається наказ по банку із зазначенням часу проведення робіт, зони доступу осіб, що виконуватимуть роботи, виписується разова перепустка, де вказується кількість осіб і протягом якого часу вони працюватимуть.

У разі необхідності перебування в приміщенні банку в позаробочий час складається поіменний список, де зазначаються особи, які п роводитимуть роботи, час проведення робіт і зона доступу. Список підписує керівник установи банку.

Внутрішньооб’єктовий режим банку — установлений у певній установі банку порядок виконання внутрішнього розпорядку роботи, спрямований на забезпечення безпеки банківського виробництва, схоронності матеріальних цінностей та інформаційних ресурсів, захист персоналу і відвідувачів.

Внутрішньооб’єктовий режим включає: розроблення та введення в дію внутрішнього розпорядку роботи установи банку; порядок допуску працівників банку до режимних приміщень; порядок відкривання, закривання і здавання під охорону робочих приміщень; порядок видачі і зберігання ключів від робочих приміщень, металевих печаток для опечатування дверей приміщень; порядок дій працівників банку та сил охорони у разі виявлення порушень відбитків печаток, відмови роботи індивідуальних карток, втрати ключів, карток, перепусток або металевих печаток; порядок дій сил охорони і персоналу банку у позаштатних ситуаціях (при пожежах, стихійних лихах, нападі на установу банку та ін.); порядок доступу у приміщення в неробочий час, вихідні та святкові дні; обов’язки працівників банку щодо додержання вимог внутрішньооб’єктового режиму та відповідальність за його порушення.

Забезпечуючи пропускний і внутрішньооб’єктовий режим у банку, сили охорони спрямовують свої зусилля на виявлення, запобігання та припинення несанкціонованого проникнення в банк та несанкціонованого перебування осіб у банку; протиправного заволодіння майном, цінностями та документами банку або протипр авного їх використання; умисного пошкодження або знищення майна, інших цінностей банку; протиправних посягань на особисту безпеку працівників та відвідувачів банку; заподіяння майнової шкоди банку через очевидні порушення техніки безпеки та належних умов зберігання майна.

У разі прямого нападу на банківські об’єкти, що охороняються, безпосередньої загрози життю та здоров’ю охоронників, які ох ороняють об’єкт, щодо якого скоюється напад, працівників та відвідувачів, які перебувають на об’єкті, протиправних дій щодо персоналу охорони під час виконання ним службових завдань, охоронники мають право застосовувати проти порушників заходи необхідної оборони відповідно до чинного законодавства. Відбиття нападу може здійснюватися застосуванням спеціальних засобів індивідуального захисту та активно ю обороною з використанням допоміжних знарядь та фізичної сили. За наявності вогнепальної зброї та службових собак охоронники за відповідних умов та в

установленому порядку можуть застосовувати їх для відбиття нападу [55].

Охорона банківських об’єктів, як правило, здійснюється стаціонарними постами, постами на контрольно-пропускних пунктах, технічними засобами охорони. Останні можуть використовуватись автономно для охорони окремих об’єктів, підсилення режиму охорони на окремих ділянках зон охорони, контролю за виконанням обов’язків охоронниками, документування подій, що відбуваються в зоні ох орони, подавання сигналів тривоги у зв’язку з порушенням режиму охорони, для регулювання доступу до установи банку тощо.

За порушення встановленого в банку режиму охорони може наступи дисциплінарна відповідальність відповідно до вимог зазначеного режиму та в порядку, передбаченому Кодексом законів про працю України; адміністративна відповідальність — за порушення порядку зберіга ння і застосування зброї і спеціальних засобів індивідуального захисту й активної оборони; кримінальна — за невиконання або неналежне виконання обов’язків щодо охорони майна.

РЕЗЮМЕ

Охорона банків є важливою і невід’ємною складовою забезпечення їх безпеки, спрямованою на захист та протидію загрозам посягання на матеріальні об’єкти та цінності банків. Забезпечення охорони здійснюється відповідно до вимог Національного банку України згідно з його нормативноправовими документами.

Важливе місце в охороні банківських установ відводиться технічній укріпленості та охоронному обла днанню їх приміщень, яке має здійснюватися згідно з вимогами Державних будівельних норм.

Охорона банків здійснюється власними або залученими силами цілодобово. Режим охорони визначається відповідно до обсягів готівки і цінностей з якими здійснює операції банківська установа. Працівники банків мають строго дотримуватися вимог установленого в установах режиму охорони і безумовно виконувати його. За по рушення режиму охорони може наступи дисциплінарна відповідальність.

ТЕРМІНИ І ПОНЯТТЯ

Внутрішньооб’єктовий режим

Мета охорони банків

Охорона банків

Перепустки

Принципи охорони банку

Пропускний режим

Сили охорони банку

Система охорони банку

Територія банку

Технічна охорона

Технічна укріпленість

Фізична охорона

ПИТАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ЗНАНЬ

1. Що слід розуміти під охороною банків?

2. У чому полягає мета охорони банків?

3. Що є основою охорони об’єктів банку?

4. З якою метою застосовується чергове освітлення в банку?

5. Якими правовими нормами регламентується порядок організації охорони банків?

6. На що вказує принцип активності та пасивності охорони банків?

7. У чому полягає практична реалізація прин ципу демонстративності в системі охорони банку?

8. На яких засадах взаємодіють банки і ДСО при МВС України щодо здійснення охорони банків?

9. Хто встановлює правила пропускного режиму у банку?

10. Як здійснюється допуск у банк його працівників?

11. Як організовується винесення за межі банку його м атеріальних цінностей?

12. Чи має право охорона банку здійснювати огляд особистих речей працівників банку?

13. Як здійснюється допуск до установи банку у вихідні та святкові дні?

14. Як регулюється допуск працівників банку до його режимних приміщень?

15. Яку відповідальність має нести працівник банку у разі втрати пропускних документів?

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ІНДИВІДУАЛЬНОЇ РОБОТИ

1. Ви — один із керівників комерційного банку. Сьогодні постало питання про організацію охорони об’єктів вашої установи. Яким структурам ви надасте перевагу для охорони банку (ДСО при МВС України, охоронним підприємствам, власній охороні) якщо знаєте, що найближчим часом банк відкриватиме кілька філій та створюватиме додаткові об’єкти?

2. Ви — працівник служби охоро ни банку. До приміщення банку увійшов відвідувач і сказав, що він хоче зустрітися з керівником банку. На ваше запитання, чи призначалася йому така зустріч і чи замовляли йому перепустку, він відповів, що він працівник Генеральної прокуратури, йому не потрібна перепустка до банку, що згідно з чинним законодавством він має право віл ьного доступу до банку, тим більше, що у нього є постанова на проведення виїмки документів і він хотів би зустрітися з керівником банку. Ви не допустили даного відвідувача до приміщення банку, оскільки засумнівалися в тому, що він має право вільного доступу. Чи правильною була ваша поведінка і поведінка працівника Генеральної прокуратури в даній ситу ації? Обґрунтуйте свою відповідь.

3. Ви — працівник банку. Сталося так, що ви загубили свою перепустку, але враховуючи те, що ви давно працюєте в банку і вас охорона добре знає вам деякий час вдавалося проходити до робочого місця. Але одного разу на контрольно-пропускному пункті було затримано особу, яка для прохо ду в банк подала вашу перепустку. Яка відповідальність може наступи для вас у зв’язку з втратою перепустки і зазначеною подією?

ЛІТЕРАТУРА ДЛЯ ПОГЛИБЛЕНОГО ВИВЧЕННЯ

1. Бурунов Г. Основы частной охранной деятельности / Г. Бурунов, Н.Горбачева — Запорожье : ПП «Павел», 2000. — 134 с.

2. Захаров О. Ю. Обеспечение комплексной безопасности предпринимательской деятельности / Захаров О. Ю. ? М. : АСТ «Астрель», 2008. ? 320 с.

3. Зубок М. І. Безпека бізнесу : навчальний посібник у схемах і

4. Зубок М. І. Охорона та охоронна діяльність : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Зубок М. І. ? К. : КНТЕУ, 2006. ? 172 с.

5. Курило В. І. Правові засади охоронної діяльності : навч. посіб. / Курило В. І. ? К. : Кондор, 2005. ? 182 с.

Розділ 7 ІНФОРМАЦІЙНА БЕЗПЕКА БАНКУ

7.1. Інформаційні ризики та інформаційні загрози в банківській діяльності.

7.2. Управління інформаційними ризиками в діяльності банків.

7.3. Інформація з обмеженим доступом у банківській діяльності.

7.4. Система захисту інформації в банку.

7.5. Протидія інформаційно-психологічному впливу в діяльності банку.

Резюме

Терміни і поняття

Питання для перевірки знань

Завдання для індивідуальної роботи

Література для поглибленого вивчення

Вивчивши матеріал цього розділу, ви будете знати: суть, мету, та завдання інформаційної безпеки банку; умови формування інформаційних ризиків у банківській діяльності, їх види та методи управління ними; основні інформаційні загрози й негативні наслідки їх реалізації в банківській діяльності; структуру інформації банку, заходи банку щодо захисту інформації з обмеженим доступом; умови формування, функціонування та розкриття банківської таємниці в банках; заходи з протидії інформаційно-психологічному впливу в системі безпеки банку, а також уміти: виявляти інформаційні загрози в діяльності банку та забезпечувати захист від них при виконанні своїх посадових обов’язків у банку; вживати заходів щодо управління інформаційними ризиками при проведенні банківськими підрозділами операцій та наданні послуг клієнтам банків; забезпечувати захист інформації банку з обмеженим доступом при виконанні посадових обов’язків на своєму робочому місці;

вживати заходів щодо протидії інформаційнопсихологічному впливу на банк та його персонал у процесі банківської діяльності.

Сьогодні вже загальновизнаним є положення про домінуючу роль інформації у розвитку суспільства. Інформаційний розвиток, пов’язаний із прогресом знань, інтелектуалізацією суспільства, обумовлює нові підходи у взаємовідносинах різних суб’єктів — від безпосередньо громадян аж до міжнародних відносин.

Водночас необхідно звернути увагу на особливість інформаційної складової саме в сьогоднішніх умовах. Справа у тому, що інформаційна складова завжди мала місце в діяльності людства, будь-який вид громадського, економічного, технічного розвитку завжди був пов’язаний з інформаційним забезпеченням. Досягнення практично в усіх сферах життєдіяльності базувалися на інтелектуальних здобутках, які насамперед характеризувались інформаційно. Більше того, наукові відкриття, передбачення, гіпотези з’являлися задовго до їх матеріального втілення, бу дучи основою для прогресу. Чому ж саме сьогодні мова йде про інформаційне суспільство, домінуючу роль інформації у його розвитку, основу удосконалення будь-яких політичних, технічних, економічних процесів?

Пояснюється це насамперед формуванням на сучасному етапі розвитку суспільства кількох факторів: значною мірою збільшились обсяги інформації. Будь-яка діяльність, сфера, взаємовідносини характеризуються не просто велик ими обсягами інформації, а такими, що у звичайному режимі її сприйняття опанувати її неможливо. Так, за останні 35 років у світі вироблено більше інформації, ніж за 5 тис. років до цього. Підраховано, що один примірник газети «Нью-Йорк

Таймс» містить інформації більше, ніж її міг отримати мешканець Англії за все життя [150]. Подвоєння знань з 1

900 р. здійснювалося кожні 50 років, з 1950 р. подвоєння відбувалося вже кожні 10 років, з 1970 р. — кожні п’ять років, а з 1990 р. — щорічно [17]. Більше того, інформаційні характеристики існують як об’єктивно, так і природно чи штучно викривленими, що значно доповнює обсяги інформації та вимагає обов’язкової її обробки; в останні ро ки збільшилися темпи зміни інформаційних характеристик. На відміну від минулих років повне оновлення інформації здійснюється один раз у сім років. Така ситуація обумовлює необхідність швидкого впровадження у практику

наявність великих обсягів не завжди об’єктивної інформації, швидка зміна інформаційних характеристик, а також можливість отримати певні переваги за рахунок інформації у суспільних взаємовідносинах зумовили необхідність формування суб’єктами зазначених відносин власного інформаційного ресурсу. Тобто сьогодні суспільний розвиток не може забезпечуватися лише фінансовими, матеріальними, кадровими ресурсами, а вимагає ще й відповідних інформаційних ресурсів; інформація сьогодні існує не тільки як певна сума знань, а й як і від повідний технологічний процес, котрий у поєднанні з іншими технологіями може суттєво впливати як на розвиток суспільства в цілому, так і на окремі його елементи. Зазначені технології здатні прискорювати або, навпаки, сповільнювати темпи суспільного розвитку, забезпечувати переваги розвитку окремих сфер, галузей чи концентрувати суспільні зусилля на певних напрямах. Більше того, інформаційні технології здат ні формувати характер взаємовідносин у суспільстві — від мирного співіснування до суттєвих конфліктів. Здатність інформаційних технологій впливати на характер взаємовідносин у суспільстві обумовила сьогодні появу нового виду зброї — інформаційної, застосування якої несе в собі не менш негативні наслідки ніж зброя у звичайному розумінні цього слова; сучасний рівень розвитку де мократизації та технічного прогресу зумовив значне розширення доступу до інформації. Насамперед, збільшилося коло осіб, здатних отримати необхідну їм інформацію, знизився рівень закритості інформації, значно збільшилася кількість джерел інформації. Глобалізація суспільних та економічних відносин дає можливість отримувати інформацію практично з будь-якого інформаційного простору.

Таким чином, сучасні особливості інформаційного розвитку, безумовно, створюють і особливий харак тер взаємовідносин суб’єктів у будь-якій сфері діяльності, у тому числі і в банківській, а також накладають певний відбиток на характер самої діяльності та поведінку суб’єктів, що її здійснюють. Характеризуючи ці особливості з погляду безпеки підприємницької діяльності, необхідно зробити висновок про формування на ринку особливого виду відн осин —

інформаційних і, як наслідок, появи ще одного виду ризику — інформаційного. Наявність даного виду ризику формує можливість появи так званих інформаційних загроз, що, у свою чергу, обумовлює необхідність забезпечення безпеки підприємницької діяльності в інформаційній сфері, тобто створення такого виду безпеки, як інформаційна.

Сьогодні існує дуже багато точок зору щодо визначення суті інформаційної без пеки в бізнесі. Найбільш поширеною із них є думка про інформаційну безпеку як захист інформації, з чим не можна погодитися. Оскільки інформаційна діяльність суб’єктів підприємництва пов’язана з мінімізацією інформаційних ризиків, то інформаційна безпека має зачіпати всі складові такої діяльності, а саме: інформаційне забезпечення діяльності суб’єктів підприємництва, захист їх інформації та протидію негати вному впливу інформаційних технологій, які можуть використовуватися суб’єктами підприємництва в їх взаємовідносинах. Виходячи з цього під інформаційною безпекою суб’єкта підприємництва, у тому числі і банку, доцільно розуміти стан, за якого здійснюється ефективне інформаційне забезпечення його діяльності, гарантований захист інформаційного ресурсу та належна протидія негативному інформаційному впливу. То бто, структуру інформаційної безпеки суб’єкта підприємництва (банку) становлять три складові, наведені на рис. 7.1.

Рис. 7.1. Структура інформаційної безпеки суб’єкта підприємництва (банку)

Рис. 7.1. Структура інформаційної безпеки суб’єкта підприємництва (банку)

Водночас правильний погляд на організацію інформаційної безпеки можна зробити лише з аналізу сучасних інформаційних відносин, які складаються в даному разі на ринку банківських послуг та інтересів суб’єктів цих відносин з використання інформації (рис. 7.2).

Безумовно, що у процесі цих взаємовідносин та реалізації інтересів виникають певні інформаційні ризики, інтенсивність та небезпечність яких характеризу ється станом самих

взаємовідносин. Скажімо, в умовах інформаційного співробітництва та взаємодії ризики будуть мінімальними і обумовлюватимуться переважно зовнішніми чинниками, що утворюються в середовищі суб’єктів, які співпрацюють чи взаємодіють. І навпаки, коли суб’єкти інформаційних взаємовідносин перебувають у стані суперництва або протиборства ці ризики зростатимуть і матимуть досить небезпечний характер.

Рис. 7.2. Інформаційні взаємовідносини суб’єктів ринку банківських послуг

Рис. 7.2. Інформаційні взаємовідносини суб’єктів ринку банківських послуг


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
7.2. Управління інформаційними ризиками в діяльності банків
7.3. Інформація з обмеженим доступом у банківській діяльності
7.4. Система захисту інформації в банку
7.5. Протидія інформаційно-психологічному впливу в діяльності банку
Розділ 8 ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ БАНКУ
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)