Спекуляція на ринку ф’ючерсів передбачає отримання доходу за рахунок різниці цін купівлі та продажу (довга позиція) або продажу та подальшої купівлі (коротка позиція). На рис. 9.7 наведено приклад такої операції. Трейдер міг би купити грудневі 2 ф’ючерси на індекс Української біржі по 740 грн і продати їх за кілька годин по 820 грн. За цією угодою його дохід становив би 80 грн (820 грн — 740 грн) за кожним контрактом. Проте якби ціна пішла не вгору, а вниз, трейдер втратив би гроші на цій операції.
1 1 тройська унція = 31,1 грама.
2 Із датою експірації у середині грудня.
1 1 тройська унція = 31,1 грама.
2 Із датою експірації у середині грудня.Рис. 9.7. Довга позиція за ф’ючерсом на індекс акцій Української біржі
Приклад арбітражної стратегії із використанням ф’ючерсу
Розглянемо ситуацію з арбітражем спот-ф’ючерс. У день експірації (виконання ф’ючерсу) ціна буде однаковою як на ринку спот, так і на ринку деривативу (рис 9.8).
Час
Час
1)
2)
Рис. 9.8. Залежність між базисом і часом : 1) контанго; 2) беквордація
У випадку контанго можна продати ф’ючерс і купити акцію. Таку операцію називають купівлею синтетичної облігації. Ця назва пояснюється тим, що подібно до облігації, ми вкладаємо певні кошти і можемо заздалегідь вирахувати гарантовану дохідність операції якщо позиції будуть відкритими до дня виконання ф’ючерсу. Абсолютна величина доходу дорівнюватиме різниці між цінами ф’ючерсу та акції. Проте зазвичай позиції закриваються після того, як буде
1 Hull J. C. Options, Futures, and Other Derivatives. 7 th ed.
— Prentice Hall, 2009. — 814 р. — P. 26.зафіксований певний рівень доходу від зменшення базису. У випадку беквордації можна зробити навпаки: відкрити довгу позицію за ф’ючерсом і коротку — за базовим активом.
Свопи та їхні особливості
Свопи — це контракти між двома сторонами щодо обміну в майбутньому певними платежами або базовими активами згідно із встановленими умовами. Вони є переважно позабіржовими угодами, які еквівалентні серії форвардних контрактів з однією ціною .
Основні види свопів:
• відсотковий;
• валютний;
• товарний;
• фондовий.
Найпоширенішими є прості відсоткові свопи. Розглянемо їх детальніше. Нехай компанія А зобов’язується виплачувати фіксовану ставку у 3 % річних із суми у 100 млн доларів кожних півроку впродовж 2 наступних років на користь компанії В. Компанія В, своєю чергою, виплачуватиме компанії А плаваючу ставку на рівні LIBOR 2 (див. рис. 9.9).
Рис. 9.9. Платежі за відсотковим свопом
Кожні 6 місяців компанії розраховуватимуть суму зобов’язань кожної з них та здійснюватимуть перерахунок коштів. Зазначимо, що основна сума, тобто 100 млн дол., використовується тільки для нарахування відсотків за плаваючою або фіксованою ставкою і не підлягає обміну.
Свопи використовують для захисту від ринкового ризику або для обміну ризиками. Також вони можуть надавати учасникам угоди доступ до ринків або умов, недоступних для них іншим шляхом (наприклад, здійснювати запозичення в іноземній валюті під відсоткову ставку, встановлену в національній).
