У зв’язку з впливом багатьох чинників на рівень заробітної плати, остання має неоднорідний характер, тому в Законі України «Про оплату праці» зафіксовано, що заробітна плата складається з основної, додаткової і інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Такий розподіл є важливим для правильного формування та встановлення співвідношення системи заохочувальних і компенсаційних доплат на рівні конкретного підприємства.
Державне регулювання заробітної плати є невід’ємною складовою моделі соціально-економічного розвитку суспільства. Адже світова практика побудови стійких економічних систем підтверджує, що ринкове саморегулювання неспроможне забезпечити збалансований розвиток економічної системи, яка повинна передбачати не лише розвиток економічних відносин, а й соціальних. Важливо пам’ятати, що державне і ринкове регулювання економіки є взаємодоповнюючими елементами.
Масштаби державного втручання визначаються залежно від ступеня розвитку та збалансованості дії ринкових важелів регулювання розвитку соціально-економічних процесів. Державне регулювання заробітної плати має непрямий характер, хоча для регулювання окремих аспектів використовуються важелі прямого впливу: встановлення законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати, інших державних норм і гарантій, регулювання фондів оплати праці підприємств-монополістів, установлення розмірів і умов оплати праці керівників підприємств заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ, організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету. Державне регулювання здійснюється як шляхом прямої участі у визначенні умов оплати праці, так і через підтримку та стимулювання перспективних наукових досліджень, що стосуються оплати праці.
Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств усіх форм власності і господарювання. Визначення розміру мінімальної заробітної плати здійснюється на основі врахування вартісної величини мінімального споживчого бюджету, загального рівня середньої заробітної плати, продуктивності праці, рівня зайнятості в державі та інших економічних показників.
Серед інших державних норм і гарантій, які стосуються оплати праці, слід розглянути індексацію. Остання проводиться з метою соціального захисту громадян від знецінення у разі інфляційних процесів чи несвоєчасної виплати зароблених коштів.
Зменшення ролі держави в регулюванні заробітної плати викликає розбудову інших, але не менш дійових важелів, які про те базувалися б на непрямих методах впливу. Зважаючи на це важливим елементом організації заробітної плати на сучасному етапі є договірне регулювання — невід’ємний елемент системи соціального партнерства. Згідно із Законом України «Про організації роботодавців» соціальне партнерство — це система правових і організаційних норм, принципів, структур, процедур (заходів), які спрямовані на забезпечення взаємодії між найманими працівниками, роботодавцями, державними органами влади в регулюванні соціально-трудових відносин на національному, галузевому, регіональному, виробничому рівнях. Важливо знати, що система соціального партнерства в Україні передбачає проведення переговорів між основними соціальними силами суспільства та укладання угод і колективних договорів: на державному (генеральна угода), галузевому (галузева угода),
регіональному (регіональна угода), та виробничому (колективний договір) рівнях. Отже при вивченні питання договірного регулювання слід детально зупинитися на розгляді питань укладання угод різних рівнів.
Сторонами генеральної угоди, що укладається на державному рівні, виступають: професійні спілки, які об’єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди; власники або уповноважені ними органи, які об’єдналися для ведення колективних переговорів і укладення генеральної угоди, на підприємствах яких зайнята більшість найманих працівників держави. Угода на державному рівні (генеральна угода) в частині, що стосується заробітної плати і трудових доходів в цілому, згідно із Законом України «Про колективні договори і угоди» (ст. 8), має містити такі складові: розмір прожиткового мінімуму й мінімальних соціальних нормативів, мінімальні соціальні гарантії в сфері оплати праці й доходів усіх груп і верств населення, які забезпечували б достатній рівень життя, умови зростання фондів оплати праці та міжгалузеві співвідношення в оплаті праці.
Сторонами угоди на галузевому рівні є власники, об’єднання власників або уповноважені ними органи і профспілки чи об’єднання профспілок, інших представницьких організацій трудящих, які мають відповідні повноваження, достатні для ведення переговорів, укладення угоди та реалізації її норм на більшості підприємств, що входять у сферу їх дії. Угодою на галузевому рівні регулюються галузеві норми, зокрема щодо нормування й оплати праці, встановлення для підприємств галузі (підгалузі) мінімальних гарантій заробітної плати відповідно до кваліфікації та мінімальних розмірів доплат і надбавок з урахуванням специфіки, умов праці окремих професійних груп і категорій працівників галузі (підгалузі), умов зростання фондів оплати праці, міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці.
На рівні галузей агропромислового комплексу укладаються галузева угода між Міністерством аграрної політики України, галузевими об’єднаннями підприємств і підприємців з одного боку та ЦК профспілки працівників агропромислового комплексу з іншого.
Норми цієї Угоди є нормами прямої дії і є обов’язковими, як мінімальні гарантії для дотримання Міністерством агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, районними управліннями сільського господарства і продовольства місцевих держадміністрацій, власниками, уповноваженими ним органами або особами на підприємствах всіх організаційно-правових форм та форм власності, які за виробничими ознаками належать до даних галузей (згідно КВЕД) і комітетами профспілки АПК та підписалися під угодою при укладенні регіональних галузевих угод і колективних договорів, вирішення питань регулювання соціальноекономічних і трудових відносин. Зокрема на 2006
—2008 роки підписана галузева угода між Міністерством Аграрної політики України, галузевими об’єднаннями підприємств та Профспілкою працівників агропромислового комплексу України.
Проте не всі підприємства сфери АПК керуються в своїй діяльності вищезазначеною угодою. На рівні підприємств харчової та переробної промисловості утворені галузеві об’єднання які виступають стороною роботодавців при підписанні галузевої угоди між Державним департаментом продовольства Міністерства аграрної політики України, галузевими об’єднаннями підприємств та ЦК профспілки працівників агропромислового комплексу України. Положення і норми Угоди діють безпосередньо і є обов’язковими, як мінімальні гарантії, для дотримання органами управління харчовою і переробною промисловістю, власниками, уповноваженими ними органами або особами (далі роботодавці) на підприємствах всіх форм власності, які за виробничими ознаками належать до галузі і знаходяться у сфері дії Сторін.
У галузевій угоді між Міністерством аграрної політики України, галузевими об’єднаннями підприємств і підприємців та ЦК профспілки працівників агропромислового комплексу на 2006
—2008 роки задекларовано основні гарантії у сфері оплати праці та захисту заробітної плати працівників аграрних підприємств. Так, встановлено, що фонд оплати праці на госпрозрахункових підприємствах визначається власником або уповноваженим ним органом на умовах, встановлених у колективному договорі. Рекомендується встановлювати фонд оплати праці (без нарахувань) не меншим 30 % обсягу валових (операційних) витрат по підприємству. Фонд оплати праці коригується відповідно до збільшення обсягів виробництва продукції: на 1 відсоток збільшення обсягу виробництва продукції — не менше як на 1 % збільшення ФОП. Галузевою угодою також передбачено, що частка основної тарифної заробітної плати у середній не може бути меншою за 70 %. Фонд оплати праці в установах і організаціях сфери АПК, що фінансуються з бюджету, формується в межах бюджетних коштів, виділених на оплату праці, та частини доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та інших джерел. У названих видах підприємств, установ і організацій розміри основної заробітної плати а також доплати, надбавки та інші виплати, що здійснюються за рахунок бюджетних асигнувань, встановлюються законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.
Галузевою угодою між Міністерством аграрної політики України, галузевими об’єднаннями підприємств і підприємців та ЦК профспілки працівників агропромислового комплексу на 2006—2008 роки встановлено мінімальні гарантовані розміри тарифних ставок робітників залежно від розряду робіт та кваліфікації. В таблиці 6.1 наведено мінімальні гарантовані розміри годинних тарифних ставок окремих категорій робітників сільськогосподарських підприємств та коефіцієнти міжрозрядних співвідношень.
Таблиця 6.1
МІНІМАЛЬНІ ГАРАНТОВАНІ РОЗМІРИ ГОДИННИХ ТАРИФНИХ СТАВОК
ОКРЕМИХ КАТЕГОРІЙ РОБІТНИКІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
ПІДПРИЄМСТВ ТА КОЕФІЦІЄНТИ МІЖРОЗРЯДНИХ СПІВВІДНОШЕНЬ, грн
| Категорії працівників |
Розряди робіт |
Коефіцієнти співвідношень мінімальних гарантованих розмірів тарифних ставок робітників I розряду |
| І |
ІІ |
ІІІ |
ІV |
V |
VІ |
| Коефіцієнти міжрозрядних співвідношень |
1 |
1,09 |
1,2 |
1,35 |
1,55 |
1,8 |
|
| На ручних роботах в рослинництві |
2,45 |
2,67 |
2,94 |
3,31 |
3,8 |
4,41 |
1 |
| На ручних роботах в тваринництві |
2,84 |
3,1 |
3,41 |
3,83 |
4,4 |
5,11 |
1,16 |
| Трактористимашиністи |
|
|
|
|
|
|
|
| І група |
2,87 |
3,13 |
3,44 |
3,87 |
4,45 |
5,17 |
1,17 |
| ІІ група |
3,16 |
3,44 |
3,79 |
4,27 |
4,9 |
5,69 |
1,29 |
| ІІІ група |
3,48 |
3,79 |
4,18 |
4,7 |
5,39 |
6,26 |
1,42 |
Робітники, зайняті на ремонтних і верстатних роботах
2,6 2,833,123,514,034,681,06
При невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата проводиться за фактично виконану роботу, але не менше 2/3 тарифної ставки в розрахунку на місяць. При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата проводиться відповідно до обсягу фактично виконаних робіт. Угодою також встановлено мінімальні гарантовані розміри посадових окладів керівників, спеціалістів і службовців, які працюють у підприємствах АПК.
При цьому зазначено, що співвідношення між розмірами тарифних ставок і посадових окладів працівників залежно від кваліфікації, визначених у додатках до угоди, є обов’язковими для дотримання в колективних договорах на госпрозрахункових підприємствах незалежно від форми власності. Галузевою угодою регулюються також строки виплати заробітної плати, яких слід дотримуватися на кожному підприємстві (табл. 6.2).
Таблиця 6.2
МІНІМАЛЬНІ ГАРАНТОВАНІ РОЗМІРИ ТА КОЕФІЦІЄНТИ МІЖПОСАДОВИХ
СПІВВІДНОШЕНЬ РОЗМІРІВ ПОСАДОВИХ ОКЛАДІВ КЕРІВНИКІВ,
ПРОФЕСІОНАЛІВ І ФАХІВЦІВ ПІДПРИЄМСТВ СІЛЬСЬКОГО
ГОСПОДАРСТВА
| Назва посад |
Розміри посадових окладів працівників підприємств, грн |
Коефіцієнти міжпосадових співвідношень розмірів посадових окладів і посадового окладу техніка всіх спеціальностей |
| Керівник підприємства* |
|
|
| Заступник керівника, головний бухгалтер |
1435 |
2,77 |
| Головні: агроном, зоотехнік, лікар ветеринарної медицини, інженер, економіст, меліоратор та інші |
1222 |
2,36 |
| Завідувачі відділів: виробничого, плановоекономічного |
1222 |
2,36 |
| Керуючий відділенням, дільницею (сільськогосподарською), |
1083 |
2,09 |
| фермою |
|
|
| Завідувачі інших відділів (менеджери) матеріальнотехнічного постачання, збуту і інших напрямків діяльності, помічник керівника |
984 |
1,90 |
| Головні фахівці у складі відділень і інших виробничих підрозділів |
1036 |
2,00 |
| Провідні: агроном, зоотехнік, лікар ветеринарної медицини, інженери всіх спеціальностей, економіст, бухгалтер, агролісомеліоратор і інші |
896 |
1,73 |
| Завідувач машинного двору, начальник гаража |
938 |
1,81 |
| Заступник директора з господарської частини, побуту і культури |
984 |
1,90 |
Продовження табл. 6.2
| Назва посад |
Розміри посадових окладів працівників підприємств, грн |
Коефіцієнти міжпосадових співвідношень розмірів посадових окладів і посадового окладу техніка всіх спеціальностей |
| Заступник директора з господарської частини |
761 |
1,47 |
| Начальник відділу кадрів |
844 |
1,63 |
| Начальник штабу цивільної оборони |
720 |
1,39 |
| Агроном, зоотехнік, лікар ветеринарної медицини, інженери всіх спеціальностей, економіст, бухгалтер, юрисконсульт, агролісомеліоратор і інші фахівці (в т. ч. медичні, педагогічні): |
|
|
| І категорії |
844 |
1,63 |
| ІІ категорії |
751 |
1,45 |
| Агроном, зоотехнік, лікар ветеринарної медицини, інженери всіх спеціальностей, економіст, бухгалтер, юрисконсульт, агролісомеліоратор і інші фахівці (в т. ч. медичні, педагогічні) |
658 |
1,27 |
| Референт з основної діяльності |
658 |
1,27 |
| Техніки всіх спеціальностей, фельдшер ветеринарний та інші молодші спеціалісти (в т. ч. медичні, педагогічні): |
|
|
| І категорії |
611 |
1,18 |
| ІІ категорії |
570 |
1,10 |
| Техніки всіх спеціальностей, фельдшер ветеринарний та інші молодші спеціалісти (в т. ч. медичні, педагогічні) |
518 |
1,00 |
Закінчення табл. 6.2
| Назва посад |
Розміри посадових окладів працівників підприємств, грн |
Коефіцієнти міжпосадових співвідношень розмірів посадових окладів і посадового окладу техніка всіх спеціальностей |
| Старший диспетчер |
777 |
1,50 |
| Диспетчер |
658 |
1,27 |
| Експедитор з перевезень вантажу |
502 |
0,97 |
| Завідувачі: канцелярії, центрального складу, машинописного бюро, старший інспектор |
611 |
1,18 |
| Завідувачі: архіву, господарства, складу, копіювальнорозмножувального бюро, інспектор |
570 |
1,10 |
З метою конкретизації питань оплати праці і матеріального стимулювання працівників на підприємствах і організаціях як додаток до колективного договору розробляється та затверджується у встановленому порядку Положення про оплату праці на підприємстві, яке повинно враховувати такі моменти: ? порядок формування та використання фонду оплати праці; ? форми та системи оплати праці; ? тарифні сітки, схеми посадових окладів, розміри та порядок виплати доплат і надбавок, умови та розміри преміювання за основні результати господарської діяльності та за спеціальними системами, тощо; ? положення про виплату винагороди за підсумками роботи за відповідний період; ? порядок формування фонду натуральної оплати праці, умови її виплати.
При вивченні питання державного та договірного регулювання оплати праці студентам слід звернути увагу на особливості оплати праці в натуральній формі. Згідно визначення поняття заробітної плати, наведеного в статті 1 Закону України «Про оплату праці», вона може бути обчислена не лише в грошовій формі. Таким чином, заробітна плата може бути нарахована в натуральній формі. В аграрних підприємствах досить широко практикується нарахування ( з подальшою видачею) заробітної плати в натуральній формі на збиральних роботах у рослинництві часткою від намолоченого зерна, дояркам у молочному скотарстві часткою від надоєного молока, та інших. Проте виплата заробітної плати в натуральній формі не передбачає обов’язковим її нарахування у цій же формі. Заробітна плата згідно статті 23 Закону України «Про оплату праці», може бути нарахована і виплачена (або лише виплачена ) в натуральній формі за дотримання таких обмежень: ? виплата заробітної плати в натуральній формі повинна бути передбачена колективною угодою; ? частка заробітної плати, виплачена в натуральній формі, встановлюється в колективній угоді, але не повинна перевищувати 30 % нарахованої за місяць; ? при виборі продукції, що буде використана для виплати заробітної плати в натуральній формі, слід дотримуватися вимог Постанови КМУ від 3.04.1993 року № 244, якою затверджено перелік товарів, не дозволених для виплати заробітної плати натурою; ? при виплаті заробітної плати натурою вартість товарів повинна оцінюватися за цінами не вище собівартості їх виробництва на підприємстві.
Видачу заробітної плати працівникам у натуральній формі слід відрізняти від видачі або продажу товарів у рахунок заробітної плати. Останнє має місце у випадку заборгованості на підприємстві по заробітній платі. У такому разі за бажанням працівника (яке підтверджено заявою працівника) згідно з договором купівлі-продажу підприємство реалізує товарну продукцію працівникові, проводячи при цьому залік зустрічних грошових вимог у порядку, встановленому ст. 217 Цивільного кодексу України.
Враховуючи те, що на підприємствах галузей агропромислового виробництва частина заробітної плати, нарахованої в грошовому виразі, може виплачуватися натурою, Галузевою угодою між Міністерством аграрної політики України, галузевими об’єднаннями підприємств і підприємців та ЦК профспілки працівників агропромислового комплексу на 2006—2008 роки встановлено, що порядок формування фонду натуроплати, співвідношення між грошовою і натуральною формами виплати, перелік видів продукції, якою буде виплачуватися заробітна плата (крім заборонених чинним законодавством), ціни для обчислення натуроплати (не вище собівартості виробництва на підприємстві), термін виплати натуроплати встановлюються у колективному договорі. Перелік товарів, які не дозволені для виплати заробітної плати натурою, затверджений постановою кабінету Міністрів України від 3.04.1993 року № 244 (зі змінами і доповненнями ). Цей перелік включає 26 позицій видів товарів. Серед тих, які виробляються в підприємствах АПК і заборонені до видачі як натуроплата слід виділити: будівельні матеріали та вироби з них, лісоматеріали (крім матеріалів, одержаних під час лісозаготівель), усі види алкогольних напоїв, включаючи спирт і виноматеріали, непродовольчі товари народного споживання, продовольчі товари народного споживання промислової переробки, крім цукру, призначеного для розрахунків із сільськогосподарськими підприємствами і насіннєвими заводами та водіями автотранспортних організацій, працівниками залізничного транспорту, які забезпечують перевезення цукрових буряків; продукція переробки ефіроолійних культур, крім олії рослинної, призначеної для розрахунків з працівниками сільськогосподарських
