1.1. БУХГАЛТЕРСЬКИЙ ОБЛІК У СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ
Формування ринкових відносин в Україні передбачає виробництво та реалізацію конкурентоспроможної продукції, якісного виконання робіт та надання послуг. Для ефективного здійснення господарської діяльності кожному підприємству незалежно від форми власності та господарювання необхідно мати різні види ресурсів:
матеріальні — сировину, паливо, запасні частини тощо; трудові — робочу силу;
фінансові — грошові кошти у касі підприємства, на його рахунках у банках, грошові кошти в дорозі.
Управління бізнесом, його ресурсами та господарськими процесами потребує систематичного вивчення і здійснення постійного контролю за ними шляхом спостереження, вимірювання, реєстрації та узагальнення фактів і явищ господарського життя. В результаті цього економічні процеси відображаються в обліку у кількісних характеристиках. Отже, облік дає узагальнені дані, необхідні для контролю за господарськими процесами, що відбуваються у виробництві та обігу матеріальних цінностей, а також для керування цими процесами.
Господарський облік — це система спостережень, вимірювання, кількісного відображення та узагальнення господарських процесів з метою контролю та керуванням ними. Потреба в ньому зумовлюється розвитком суспільного виробництва та обміну. Зі зміною суспільного способу виробництва змінювався і вдосконалювався господарський облік, змінювались його зміст, цілі, методи, зростало значення обліку в контролі та управлінні економікою підприємства.
Для кількісного відображення засобів і процесів господарської діяльності в обліку використовуються натуральні, трудові та грошові вимірники.
Натуральні вимірники призначені для обліку залишків, надходження і вибуття матеріальних ресурсів — сировини, матеріалів, палива, готової продукції, товарів, устаткування та ін. в натуральному виразі. Використання їх для вимірювання конкретних матеріальних цінностей визначається фізичними властивостями об’єктів, що підлягають обліку. Залежно від особливостей обліковуваних об’єктів застосовують відповідні одиниці вимірювання: ваги, довжини, площі, об’єму. Такі вимірники використовують для організації матеріальноскладського обліку, контролю за використанням встановлених норм витрат матеріалів, для контролю за нормативами товарних запасів. Отже, облік у натуральних вимірниках дає можливість виявити кількісні зміни в складі власності і контролювати її збереженість у натуральному вигляді.
Трудові вимірники використовують для обліку кількості робочого часу, затраченого на виробництво продукції або виконання якихось робіт. Вони дозволяють контролювати правильність використання робочої сили, додержання працівниками підприємства дисципліни праці. Трудові вимірники в поєднанні з натуральними дають потрібні відомості про кількість і якість роботи, виконаної за одиницю часу, про продуктивність праці.
Грошові вимірники застосовують для визначення узагальнених показників про різні за своїм змістом і призначенням господарські засоби і процеси. За їх допомогою різні предмети і господарські операції узагальнюються в єдиному грошовому виразі. Грошовий вимірник у поєднанні з натуральними і трудовими вимірниками дає можливість всебічно контролювати роботу підприємств і раціонально використовувати їх ресурси. Він потрібний для обліку коштів у касі, на рахунках у банках, а також для інших розрахункових та кредитних операцій.
Єдина система господарського обліку класифікується на такі три його види: оперативний, статистичний та бухгалтерський. Кожен з них органічно пов’язаний з іншими видами обліку, має конкретні завдання і виконує свої певні функції.
Оперативний облік використовує натуральні, трудові та грошові вимірники, відображає окремі сторони економічного життя. Він є важливим засобом поточного керівництва діяльністю підприємства. Оперативний облік використовують, наприклад, у разі потреби, щоб мати такі показники для контролю і управління господарством, які відсутні в інших видах обліку. Його широко застосовують для контролю за виконанням договорів з постачальниками та покупцями, контролю за виходом на роботу робітників та службовців, закінченням роботи та в інших випадках. Крім того, оперативний облік застосовують для контролю за випуском продукції, використанням виробничих запасів та устаткування тощо.
Статистичний облік вивчає і узагальнює масові суспільні економічні та соціальні явища, що відбуваються в господарському житті, не ізольовано одне від одного, а в сукупності, групуючи їх за якісно однорідними ознаками. Статистичний облік з’ясовує і визначає причини змін у явищах, що вивчаються, для встановлення закономірностей їхнього розвитку.
Статистика у дослідженнях явищ і процесів застосовує натуральні, трудові і грошові вимірники, а також властиві їй способи опрацювання інформації: середні величини, динамічні ряди, масові та вибіркові спостереження тощо. Статистика для одержання зведеної інформації широко використовує дані оперативного та бухгалтерського обліку. Інформація статистичного обліку застосовується для перспективного планування, прогнозування галузевого і соціальноекономічного розвитку країни в цілому.
Для вивчення економічних, соціальних та інших явищ статистика організовує власні спостереження — переписи, спеціальні обстеження.
Бухгалтерський облік відображає діяльність підприємств, організацій, установ усіх форм власності та господарювання. Він відбиває стан господарських засобів, джерел їхніх утворень та господарські процеси. Важливою особливістю бухгалтерського обліку є те, що господарські операції, облічені в натуральних і трудових вимірниках, обов’язково узагальнюються в грошовому вимірнику. Внаслідок чого у бухгалтерському обліку одержують такі узагальнюючі показники, як основні і оборотні активи, собівартість продукції, обсяг реалізації товарів, робіт, послуг та інші показники діяльності підприємства, які не можуть дати ані оперативний облік, ані статистичний.
Притаманним бухгалтерському обліку є і те, що господарські операції відображаються систематично і послідовно в міру їхнього здійснення, чим забезпечується суцільне і безперервне спостереження і контроль за господарською діяльністю підприємства. Цим він відрізняється від оперативного і статистичного обліку, які застосовують метод вибіркового спостереження та контролю.
Обов’язковою умовою відображення кожної господарської операції у бухгалтерському обліку є його документальне обґрунтування, що надає показникам бухгалтерського обліку сили юридичного доказу. Економічна сутність бухгалтерського обліку дає керівництву підприємства можливість оцінити ефективність господарських процесів, юридичну законність і доцільність прийнятих управлінських рішень.
Для систематизації й узагальнення засобів підприємства, їхніх джерел та господарських операцій у бухгалтерському обліку застосовуються властиві йому методи опрацювання первинної інформації: рахунки, подвійний запис, балансове узагальнення та інші.
Таким чином, бухгалтерський облік дає безперервне, суцільне, документально обґрунтоване і взаємопов’язане відображення господарських операцій, що узагальнюються в єдиному грошовому виразі для контролю за використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів суб’єкта господарювання. Між трьома видами обліку є органічний зв’язок і взаємозалежність, зумовлена тим, що вони мають один об’єкт вивчення — економічну діяльність підприємств, організацій та їх об’єднань.
Бухгалтерський облік у ринкових умовах базується на єдиних методологічних принципах побудови та формування звітності. До нього ставляться такі вимоги: єдність змісту показників обліку та плану; точність та об’єктивність; повнота, ясність і доступність; економічність і раціональність ведення обліку.
Єдність змісту показників обліку та плану ґрунтується на єдності змісту і методів формування планової (прогнозної) та облікової інформації. Єдність прогнозних та облікових показників дає можливість порівнювати облікові дані з плановими, використовувати одержані результати для покращення господарського керівництва. Без такої порівнянності між показниками обліку та плану облікову інформацію не можливо використовувати для контролю за виконанням планових завдань і подальшого прогнозування господарської діяльності підприємства.
Точність та об’єктивність обліку передбачає, що інформація, яка формується у бухгалтерському обліку, має відповідати реальним результатам роботи підприємства і стану його засобів. Тільки абсолютно точна інформація об’єктивно характеризує хід господарської діяльності і дає змогу приймати об’єктивні управлінські рішення, що спрямовані на досягнення поставлених завдань. Достовірна інформація про різні сторони діяльності бізнесу забезпечує практичне значення обліку для оперативного та економічного обґрунтування управлінських дій керівництва, а також для використання такої інформації інвесторами, діловими партнерами, кредитними установами, фінансовими, податковими та іншими зацікавленими органами.
Достовірність облікової інформації в Україні гарантується науково обґрунтованою методологією бухгалтерського обліку, удосконаленням його технології, раціональною побудовою групувань та узагальнень, що характеризують діяльність підприємства. Невідповідні, неточні та запізнілі дані дезорієнтують управлінський персонал, позбавляють його можливості ефективно використовувати ресурси і забезпечувати безперебійну економічну діяльність підприємства, створюють умови для порушення вимог законодавства і зловживань. Чинним законодавством про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні встановлено, що за подання свідомо неправильних звітних даних, приховування доходів, що підлягають оподатковуванню, власник (керівник) підприємства та головний бухгалтер, що підписали звітність, несуть передбачену законом відповідальність.
Своєчасність обліку означає, що відображення в обліку всіх господарських процесів та операцій має бути максимально наближеним до моменту їхнього здійснення. Такий облік є ефективним засобом контролю за виконанням планових завдань у кількісних і якісних показниках. Він забезпечує керівництво оперативними даними про матеріальні та фінансові ресурси, дає змогу усувати перешкоди, що виникають у процесі господарської діяльності.
Повнота, ясність і доступність обліку забезпечується відображенням господарських фактів, без будьяких винятків, за допомогою правильно оформлених первинних документів, з наступною фіксацією в регістрах бухгалтерського обліку на відповідних синтетичних і аналітичних рахунках.
Економічність і раціональність обліку полягає в тому, що він має здійснюватися за мінімальних витрат. Вирішення цієї проблеми досягається раціональною організацією обліку, поліпшенням методів та форм його ведення з використанням сучасних інформаційних технологій.
Бухгалтерський облік — історична наука, предмет якої не був однаковим у різних суспільноекономічних формаціях. Зі зміною суспільного способу виробництва змінювався і вдосконалювався облік, змінювались його зміст, цілі, методи, зростало значення бухгалтерського обліку, проте він завжди формувався з метою контролю та управління господарською діяльністю. Щоб конкретніше зрозуміти сам предмет бухгалтерського обліку, необхідно чітко уяснити, що обліковується й контролюється за допомогою бухгалтерського обліку та які його функції.
Для управління і контролю за господарськими процесами, станом активів та їхніх джерел обов’язковим є правильне відображення всіх ресурсів підприємства і господарських операцій у бухгалтерському обліку, чітке розмежування його об’єктів. Для цього потрібна ідентифікація предмета та об’єктів бухгалтерського обліку.
