Створення й експлуатація систем моніторингу пов’язані з розробленням відповідних критеріїв і методик для оцінювання якості та ефективності систем. Для формування моделі ефективного моніторингу важливе значення має саме визначення цих понять.
Якість моніторингу визначається критеріями досконалості його механізму, адаптованості до цілей управління, об’єктивністю інформації, доступністю до його даних тощо.
Ефективність моніторингу — це міра адекватності досягнутих під час проведеного дослідження результатів обраним цілям, відповідність потребам суспільства, рівень наближення результату до мети з одночасним урахуванням виробничих витрат (часу, матеріальних, фінансових, трудових ресурсів тощо).
Формально оцінювання якості моніторингу можна здійснити в узагальненому вигляді без урахування специфіки конкретного об’єкта та його індикаторів (показників).
Проведення моніторингу в масштабах будь-якого об’єкта — доволі витратний захід. Для об’єктів, в яких моніторинг проводять із використанням електронної пошти, документації на паперових носіях тощо, витрати можна розрахувати як кількість задіяних співробітників, помножену на витрачений час і середню зарплату. Для об’єктів, в яких використовують інформаційні системи, можна зробити припущення, що застосування такої системи скорочує кількість співробітників, які беруть участь у проведенні моніторингу (на практиці кількість їх зазвичай не скорочується, просто вони працюють в інформаційній системі), До того ж одразу додаються співробітники, які забезпечують працездатність системи, і ще додаються витрати на придбання системи. Проте сама величина витрат не вочевиднює того, чи ефективні ці витрати, тому існує потреба у виробленні методичного підходу до оцінювання якості й ефективності моніторингу економічного об’єкта і подальшому формуванні методики такого оцінювання.
До оцінювання якості моніторингу слід підходити з позицій того, що моніторинг — це не тільки технологічний процес збирання інформації, а й процес, що має якісну складову, зокрема забезпечує правильність вибору відповідних індикаторів, що дозволяють схарактеризувати стан об’єкта. Оцінка має враховувати
З урахуванням викладеного методичний підхід до оцінювання якості моніторингу економічного об’єкта, ґрунтованого на інформаційних технологіях з будь-якими способами вимірювання, аналізі й діагнозі ключових складових економічної системи для цілей управління нею, вимагає комплексного підходу. Для цього розподілимо показник якості моніторингу на складові.
Спочатку визначається показник рівня автоматизації моніторингу: де a n — кількість працівників, які беруть участь у моніторингу; n — кількість робочих місць, обладнаних програмноапаратним комплексом. a об’єкта; N — загальна кількість органів управління.
, n n K a
А = , n n K a
А =
Очевидно, в ідеальному випадку A K = 1.
Крім того, можна визначити показник залучення до процесу моніторингу органів управління: , N N K a
В =
Очевидно, в ідеальному випадку A K = 1.
Крім того, можна визначити показник залучення до процесу моніторингу органів управління: , N N K a
В = де N — кількість органів управління, задіяних у моніторингу
Очевидно, в ідеальному випадку B K= 1, адже у процесі управління економічним розвитком мають брати участь всі органи управління.
Однак залученість до процесу моніторингу кожного органу управління є лише опосередкованим показником і не може слугувати вичерпним показником якості моніторингу як аналізу економічного стану. Треба вводити якісний показник, який визначатиме, наскільки в аналізі економічного стану враховано специфіку об’єкта. Для різних об’єктів слід обирати різні цілі, а порівнянню підлягають об’єкти, схожі за рівнем і можливостями економічного розвитку. Цей принциповий підхід слушний також для проведення моніторингу функціонування окремих об’єктів, і для формування просторових параметрів довгострокового прогнозу економічного розвитку їх сукупності.
Це означає, що для кожного об’єкта слід розробити свою систему показників, що відбивають його специфіку, причому кількість показників може різнитися за об’єктами.
Очевидно, в ідеальному випадку B K= 1, адже у процесі управління економічним розвитком мають брати участь всі органи управління.
Однак залученість до процесу моніторингу кожного органу управління є лише опосередкованим показником і не може слугувати вичерпним показником якості моніторингу як аналізу економічного стану. Треба вводити якісний показник, який визначатиме, наскільки в аналізі економічного стану враховано специфіку об’єкта. Для різних об’єктів слід обирати різні цілі, а порівнянню підлягають об’єкти, схожі за рівнем і можливостями економічного розвитку. Цей принциповий підхід слушний також для проведення моніторингу функціонування окремих об’єктів, і для формування просторових параметрів довгострокового прогнозу економічного розвитку їх сукупності.
Це означає, що для кожного об’єкта слід розробити свою систему показників, що відбивають його специфіку, причому кількість показників може різнитися за об’єктами.
організаційну складову, а також міру використання даних моніторингу особами, які приймають рішення.
Якщо знати кількість показників, що визначають специфіку об’єкта ( o M), і загальну кількість показників його функціонування (M), можна визначити показник адаптованості процесу моніторингу до цілей управління:
При визначенні загального показника якості моніторингу треба враховувати й таке. В економічних об’єктах моніторингом, як правило, займається один відповідальний підрозділ. За результатами моніторингу формують інформаційні таблиці показників. Своєчасне отримання цих даних — ключ до успішного управління. Тому особам, які приймають рішення, необхідно на робочому місці організувати доступ до адаптованих до сприйняття даних, отриманих у результаті моніторингу. Якість цього процесу визначає показник доступності даних моніторингу для осіб, які приймають рішення: де R — кількість осіб, які приймають рішення; P — кількість джерел даних моніторингу.
Важливою оцінкою якості моніторингу є показник використання його результатів у розробленні та прийнятті управлінських рішень, що відображає співвідношення між числом управлінських рішень, прийнятих наум ) і загальною кількістю управлінсу
ум вр N N K=. підставі даних моніторингу ( N ьких рішень ( у N ): ум вр N N K=.
Якщо знати значення показників ефективності рівня автоматизації моніторингуіторингу органів управління ( нгу для цілей управління ( нгу для осіб, які приймають рішеннязультатів у розробленні та прийняттівр ), можна визначити загальний коефіцієнт об’єктивності комплексної інформації про об’єкт, який в узагальненому вигляді характеризує якість системи моніторингу: .
( A K), залучення до процесу монB K), адаптованості процесу моніториa K), доступності даних монітори (
Д K), використання його ре управлінських рішень ( K врДaВАEM KKKKKK????= врДaВАEM KKKKKK????=
В ідеальному випадку цей коефіцієнт має дорівнювати одиниці.
Викладені методи спрямовані на визначення якості моніторингу як інформаційної системи. Вони не враховують впливу моніторингу на процес регулювання рівноважного стану його об’єкта. Разом із тим оцінювання ефективності моніторингу конкретного об’єкта вимагає глибокого розуміння його специфіки, знання можливостей теоретичних принципів створення систем аналізу і діагностики, вміння застосовувати методи підтримки прийняття рішень. Перелік питань, що вирішуються в системі моніторингу, вельми широкий і різноманітний, проте всі вони охоплені одним глобальним завданням щодо інформаційно-аналітичного забезпечення процесу прийняття рішень і розроблення організаційних заходів, об’єднаних загальним цільовим призначенням і способами реалізації, з метою утримання об’єкта в рівноважному стані або відновлення цього стану у разі його порушення, тобто забезпечення виконання стратегії управління процесом функціонування об’єкта. У цьому сенсі можна говорити про збіг стратегії моніторингу об’єкта та стратегії управління процесом його функціонування, звідки випливає, що ефективність моніторингу визначається ефективністю системи управління процесом функціонування об’єкта.
Реалізація будь-якої стратегії управління, спрямованої на ліквідацію всіх видів порушень рівноваги об’єкта, потребує розроблення і здійснення певних заходів з метою приведення фактичних значень індикаторів (показників) діяльності об’єкта до нормативних або передбачуваних стратегією розвитку об’єкта чи програмою (планом) його функціонування, що пов’язано з додатковими витратами на регулювання його потенціалу (виробничого, фінансового, трудового тощо). Умови функціонування будьякого об’єкта в ринковому середовищі вимагають визначення ефективності цих витрат, котра, як випливає з викладеного вище, і буде характеризувати ефективність моніторингу відхилень від рівноважного стану об’єкта.
У найзагальнішому вигляді під економічною ефективністю управління заведено розуміти співвідношення витрат ресурсів (матеріальних, фінансових, людських, часових) до отриманих результатів. Таким чином, суть ефективності полягає в тому, що управління забезпечує досягнення поставлених цілей і виконання завдань за найменших витрат (ресурсів). Цей загальний підхід можна покласти в основу визначення ефективності моніторингу, тобто при визначенні ефективності моніторингу треба керуватися її визначенням як здатністю приносити ефект (результативність)
З огляду на викладене ефективність () tE R заходів, спрямованих на ліквідацію всіх видів порушень рівноваги об’єкта, а отже, й моніторингу, за результатами якого вони розроблені, у випадку, коли оцінювання стану об’єкта здійснюється за комплексним індикатороде i t — момент виникнення відхилення від рівноважного стану об’єкта.
() ()() () t ntnt R RV rrrRrrrR tE ,...,,,...,,
21211 ? = ? , () t RV — витрати на регулювання індикатора () nt rrrR,...,,
21 ; — і-тий показник, що входить до складу індикатора; м () nt rrrR,...,,
21 , визначається за формулою: () ()() () t ntnt R RV rrrRrrrR tE ,...,,,...,,
21211 ? = ? , () t RV — витрати на регулювання індикатора () nt rrrR,...,,
21 ; r — і-тий показник, що входить до складу індикатора;
У випадку, коли моніторинг проводять за системою окремих показників діялктивність e jа потім обчислюютьяк середньозважену величину за всіма показниками: де .
()() ()tv trtr te j jj j ?? = , () tE j ьності об’єкта j r (Jj?), спершу визначають ефе() t за кожним із них: () ()() ()tv trtr te j jj j ?? = , загальну ефективність моніторингу () tE j () ? ? = ? t tE j Jj j , () ()() () ? ? ? ? = ? t tte tE j Jj jj j , trtrt jjj ??=?1 ()()() trtrt jjj ??=?1
Наведені формул визначають кількість одиниць відповідного показника, яку можна отримати за рахунок одиниці витрат.
Розглянутий підхід до визначення ефективності моніторингу має загальний характер. Для конкретного об’єкта його доведеться адаптувати відповідно до виду моніторингу та змісту його задач. Наприклад, ефективність моніторингу фінансово-економічної діяльності об’єкта можна визначати за методикою, що передбачає два етапи.
На першому етапі розраховують часткові показники ефективності моніторингу, а саме: показник ефективності виявлення незаконних витрат (характеризує збільшення чи зменшення виявлених незаконних витрат на одиницю витрат на проведення моніторингу):
процесу, що являє собою відношення цього ефекту до витрат, які забезпечили отримання цього результату.
1 V? — зміна обсягу виявлених незаконних витрат, нестач, недонарахованих податків та штрафних санкцій;
В — середні витрати на проведення моніторингу; показник ефективності відшкодування незаконних витрат (характеризує збільшення або зменшення відшкодованих незаконних витрат на одиницю витрат на проведення моніторингу): , де
2 V? — зміна обсягу відшкодованих незаконних витрат, нестач, донарахованих податків та штрафних санкцій, а також повернутих коштів на рахунки об’єкта та до бюджету; показник ефективності збільшення додаткових надходжень на об’єкт моніторингу: , де
3 V? — збільшення додаткових надходжень, одержаних у результаті поліпшення діяльності об’єкта внаслідок проведеного моніторингу.
На другому етапі обчислюють інтегральний показник ефективності моніторингу фінансово-економічної діяльності об’єкта:
3 , що являє собою середньозважену величину її часткових показників. ?
==
1
1i i ??= i ii VVEE?? == ??=
1
1i i i ii VVEE
Контрольні запитання до розділу 3
1. Наведіть схему проектування технології побудови системи моніторингу.
2. У чому полягає сутність етапів побудови системи моніторингу?
3. У чому полягають сутність і роль управлінського моніторингу?
4. Сформулюйте методологічні засади управлінського моніторингу.
5. Наведіть складові управлінського моніторингу.
6. Сформулюйте функції управлінського моніторингу.
, де
7. Які завдання виконує управлінський моніторинг?
8. Що є характерними рисами управлінського моніторингу?
9. Назвіть можливості управлінського моніторингу.
10. Наведіть схему процесу реалізації управлінських функцій на основі моніторингу.
11. Як визначають результативність використання моніторингу в управлінні об’єктом?
12. Які існують забезпечуючі підсистеми моніторингу?
13. У чому полягає зміст забезпечувальні підсистем моніторингу?
14. Викладіть методи оцінювання якості та ефективності моніторингу.
Література до розділу 3
1. Галіцин В.К. Системи моніторингу : Монографія / В.К. Галіцин.
— К.: КНЕУ, 2000. — 231 с.
2. Дегтярьова О.М. Оцінка ефективності моніторингу фінансово
економічної діяльності підприємств // Коммунальное хозяйство городов. — 2007. — Вип. 75. — С. 406–415.
3. Малышев Ю.А. Формирование системы мониторинга / Ю.А. Малышев, Г.В. Кутергина, В.Ю. Аввакумов //Аудит и финансовый анализ.
— 2010. — № 6.
— С. 238–250.
4. Рычихина Э.Н.Показатели эффективности управленческого мониторинга муниципального образования / Э.Н. Рычихина // Вопросы государственного и муниципального управления. — 2009.
— № 1.
— С. 33–47.
5. Рычихина Э.Н. Социальные механизмы формирования системы мониторинга муниципального образования / Э.Н. Рычихина // Гуманитарные исследования: научно-исследовательский журнал. —
2009. — № 6.
— С. 41–48.
6. Рычихина Э.Н. Управленческий мониторинг: оценка теории и практики руководителями муниципальных образований / Э.Н. Рычихина ; // Науч. ведом. БелГУ. Сер. Философия. Социология. Право.
— 2009. — № 10(65).
— Вып. 9.
— С. 104–113.
