Загальна побудова бухгалтерського обліку затрат, втрат, доходів і фінансових результатів від неопераційної діяльності
Як було визначено вище, на виробничо-комерційних підприємствах до неопераційної діяльності належить інвестиційна та фінансова діяльність.
Фінансовою вважається діяльність, пов’язана зі змінами розміру та складу власного та позикового капіталу господарства.
Під інвестиційною діяльністю розуміють такий вид діяльності, коли підприємство купує та продає цінні папери чи інші боргові документи інших підприємств або такі необоротні активи, які не є складовою еквівалента грошових коштів.
Таблиця 8.6 унаочнює основні види доходів, затрат і втрат, які належать до інвестиційної та фінансової діяльності.
Таблиця 8.6
ВИДИ ДОХОДІВ, ЗАТРАТ І ВТРАТ ВІД ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ТА ФІНАНСОВОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ
Облік затрат, втрат, доходів і фінансових результатів від надзвичайних подій
До надзвичайних подій відносять стихійні лиха, пожежі, повінь, техногенні аварії тощо. Усі ці події пов’язані, з одного боку, із втратами, затратами, а з іншого — з доходами (наприклад, коли страхова компанія відшкодовує втрати тощо). Тому всі надзвичайні події мають бути обліковані за двома ознаками: доходи та втрати і затрати, якщо вони викликані подією.
Зіставлення затрат (втрат) і доходів від конкретних подій дають можливість визначити фінансовий результат відповідної події. Результатом може бути як збиток, так і прибуток.
Розглянемо конкретний приклад.
Будинок, застрахований від стихійного лиха, повені, був знесений водою.
1. Вартість будинку — 100 000 грн.
2. Амортизація — 30 000 грн.
3. Витрати на розбирання залишків — 2000 грн. Виконано сторонньою організацією.
4. Вартість цегли, яка залишається, — 500 грн.
5. Відшкодування страховою компанією — 70 000 грн. Гроші надійшли в банк.
Балансову інтерпретацію бухгалтерських проведень з відображення в обліку операцій по надзвичайній події наведено на рис. 8.40.
Рис. 8.40. Балансова інтерпретація бухгалтерських проведень від надзвичайних подій
У бухгалтерському обліку для кожного виду затрат і доходу відкривається аналітичний рахунок.
Затрати (втрати) записуються за дебетом відповідного рахунка, а доходи — за кредитом відповідного рахунка. Дзеркальне їх зіставлення дає змогу визначити фінансовий результат — прибуток чи збиток від певної діяльності.
Облік цільового фінансування та цільових надходжень і забезпечення майбутніх затрат і платежів
Підприємства мають відокремити в бухгалтерському обліку дані про наявність і рух коштів, одержаних для здійснення заходів цільового призначення, гуманітарної допомоги, субсидії, асигнування з бюджету та позабюджетних фондів, про цільові внески від фізичних та юридичних осіб, а також створені за рішенням підприємства резерви для забезпечення майбутніх затрат, платежів або втрат, які можуть бути включені до поточних операційних затрат.
Облік коштів цільового фінансування та цільових надходжень. До коштів цільового фінансування і цільових надходжень відносять кошти, отримані від різних фізичних та юридичних осіб для здійснення заходів цільового призначення. До них належать субсидії уряду, муніципалітету, різні гранти на утримання дитячих дошкільних закладів, підготовку кадрів, науководослідні роботи, винахідництво.
Варто наголосити, що суми, одержані як цільове фінансування та цільове надходження, в окремих випадках відносяться до доходу підприємства і мають бути відображені у статті доходів.
Облік цільового фінансування на підприємствах здійснюється на рахунку «Цільове фінансування і цільові надходження».
Аналітичний облік до рахунка здійснюється за окремими видами цільового фінансування і цільових надходжень.
На кредиті рахунка «Цільове фінансування і цільові надходження» обліковуються суми фактично одержаного фінансування, фактично одержані кошти від організацій, з фондів та інших джерел.
Суми, витрачені на ті чи ті заходи, списують на дебет рахунка «Цільове фінансування і цільові надходження».
Аналітичні дані до рахунка мають містити відомості, змістом яких є напрями затрат.
В аналітичному обліку нагромаджують обороти за період з початку року до звітного місяця.
Утворення, використання та облік резервів за сумнівними боргами. Суми сумнівних боргів за розрахунками підприємства з іншими підприємствами та організаціями (включаючи іноземні), а також з окремими особами підлягають резервуванню і віднесенню наприкінці звітного року на рахунок «Прибутки і збитки».
Сумнівний борг — це дебіторська заборгованість підприємства, не погашена у зазначені строки і не забезпечена відповідними гарантіями.
Резерви за сумнівними боргами створюються на підставі результатів проведеної наприкінці звітного року інвентаризації дебіторської заборгованості підприємства.
Розмір резерву визначають окремо за кожним сумнівним боргом залежно від фінансового стану (платоспроможності) боржника та оцінки можливості погашення боргу в повній або частковій сумі.
Якщо до кінця року (наступного за роком створення резерву по сумнівному боргу) цей резерв у якій-небудь частині не буде використаний, то невитрачені суми додаються до прибутку відповідного року.
Резерви за сумнівними боргами обліковують на спеціальному субрахунку, що відкривається до рахунка «Забезпечення майбутніх витрат і платежів»: а) на суму створених резервів; б) при списанні з балансу обов’язків, за якими не подані вимоги, що їх раніше було визнано підприємством сумнівними; в) за умови приєднання невикористаних сум резервів за сумнівними боргами до прибутку року, наступного за роком створення цих резервів.
Аналітичний облік за субрахунком «Резерви по сумнівних боргах» ведуть за кожною заборгованістю, на яку створено резерв.
