Міжнародний валютний фонд
— це міжурядова організація, призначена для регулювання валютно-кредитних відносин
світового валютного порядку, прагнучи обійти всі негативні явища функціонування системи золотого стандарту.
Міжнародний валютний фонд було створено 27 грудня 1945 року після підписання Угоди, розробленої 22 липня 1944 року учасниками-делегатами Бреттон-Вудської валютно-фінансової конференції Організації Об’єднаних Націй.
Згідно з установчим завданням, МВФ має наглядати за монетарною системою, яка сприяє розвитку торгівлі, створенню робочих місць, розширенню економічної діяльності та підвищенню рівня життя в усьому світі, і підтримувати її. Зокрема, відповідно до Статті 1 Угоди 1945 р. МВФ має на меті:
• сприяти міжнародному співробітництву у валютній сфері через постійно діючу установу, що створює механізм для консультацій та співробітництва з міжнародних валютних проблем;
• сприяти розширенню та збалансованому зростанню міжнародної торгівлі й тим самим досягненню і підтримці високого рівня зайнятості й реальних доходів і розвитку продуктивних ресурсів усіх держав-членів як першочергове завдання економічної політики;
• підтримувати стабільний та впорядкований валютний режим держав-членів, а також запобігати конкурентному знеціненню валюти;
• надавати допомогу у становленні багатосторонньої системи платежів за поточними операціями між державами-членами, а також в усуненні валютних обмежень, які перешкоджають зростанню міжнародної торгівлі;
• зміцнювати впевненість держав-членів шляхом тимчасового надання в їх розпорядження за відповідних гарантій загальних ресурсів Фонду й таким чином уможливлювати коригування диспропорцій у їхніх платіжних балансах без використання заходів, руйнівних для національного або міжнародного добробуту;
• відповідно до вищенаведеного скорочувати тривалість і зменшувати масштаби порушень в міжнародних платіжних балансах держав-членів.
МВФ у процесі своєї діяльності виконує функції щодо:
• здійснення досліджень, аналізу та прогнозування розвитку світової економіки й міжнародних фінансових ринків;
між державами-членами та надання їм фінансової допомоги в разі валютних проблем, викликаних дефіцитом платіжного балансу, шляхом надання коротко- й середньострокових кредитів в іноземній валюті. Фонд — спеціалізована установа ООН — практично служить інституційною основою світової валютної системи.
• спостереження за макроекономічною політикою членів фонду;
• розроблення, широкого обговорення та затвердження міжнародних стандартів щодо валютообмінних операцій, грошової та фіскальної політики, статистики платіжного балансу;
• надання та координації технічної допомоги з питань монетарної політики, валютного й банківського регулювання, фіскальної політики;
• кредитування тих країн-членів Фонду, які, відчуваючи валютну кризу або кризу платіжного балансу, згодні реалізовувати погоджені з експертами Фонду заходи для поліпшення ситуації, чим забезпечувати також повернення наданих кредитів до МВФ.
Головним завданням МВФ є налагодження міжнародної співпраці у валютно-фінансовій сфері та сприяння розвиткові міжнародної торгівлі. Його кредити спрямовано на підтримку міжнародних резервів держави та курсу національної валюти. Одержувачами позик є центральні банки країн, які зараховують їх до своїх міжнародних резервів і використовують винятково для підтримки платіжного балансу та фінансування дефіциту державного бюджету. Позики повертаються МВФ за рахунок коштів державного бюджету.
Міжнародний валютний фонд — це не лише фінансовий центр, через який світове співтовариство надає матеріальну допомогу країнам, що розвиваються, але й могутній науковий центр, де накопичено великий досвід реформування економіки країн із так званою перехідною економікою.
Фонд отримує від країн-членів регулярні звіти про економічну політику та плани, які він обговорює, коментує та про які повідомляє всіх держав-членів, щоб інші країни-члени могли адекватно відреагувати, маючи повну інформацію про фактичний стан економічних відносин та чітке розуміння того, як їхня внутрішня політика може вплинути на економіку інших країн. МВФ переконаний, що основною умовою світового процвітання є впорядкована монетарна система, яка сприяє розвиткові торгівлі, створенню робочих місць, розширенню економічної діяльності та підвищенню рівня життя в усьому світі.
Також, МВФ відіграє вирішальну роль у Паризькому клубі офіційних кредиторів та все більш вагому роль у Лондонському клубі комерційних кредиторів під час обговорення та вирішення питань заборгованості, що розглядаються зазначеними установами.
