67Суб’єкти господарювання беруть участь у формуванні фінансових ресурсів місцевих органів влади, сплачуючи місцеві податки і збори. Це має важливе значення для розвитку місцевої інфраструктури, яка забезпечує реалізацію соціальної та економічної політики держави.
Сплачуючи місцеві податки і збори, суб’єкти господарювання забезпечують наповнення бюджетів місцевих, селищних і сільських рад фінан совими ресурсами, що, своєю чергою, справляє позитивний вплив на діяльність підприємств.
Перелік та порядок обчислення і сплати місцевих податків і зборів в Україні було визначено Декретом Кабінету Міністрів від 20 травня 1993 року «Про місцеві податки і збори». Було встановлено 17 видів платежів у місцеві бюджети для юридичних і фізичних осіб.
Місцеві податки: ? комунальний податок; ? податок на рекламу.
Місцеві збори:
• ринковий збір;
• готельний збір;
• за право використання місцевої символіки;
• за паркування автотранспорту;
• за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг;
• за дозвіл на проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей;
• за право проведення кіно- і телезні мань;
• за проїзд по території прикордонних областей автотранспортом, що слідує за кордон, та ін.
Особливості їх стягнення і впливу на фінансово-господарську діяльність суб’єктів господарювання полягають у такому:
1. Місцеві податки і збори включають до складу валових витрат, що вираховуються зі скоригованого валового доходу, а отже, зм еншують суму оподатковуваного прибутку.
2. Місцеві податки і збори суб’єкти господарювання відносять на витрати діяльності, що впливає на формування їх бухгалтерського прибутку.
Органи місцевого самоврядування мають право: ? запроваджувати тільки ті податки і збори, що передбачені законодавчими актами; ? установлювати ставки, що не перевищують граничних розмірів, передбачених законодавчими актами; ? установлювати додаткові пільги для окремих платників податків (визначення ставки, нижчої за мінімальну, або повне
68 Комунальний податок. Платниками податку згідно з декретом було визначено юридичних осіб усіх форм власності, що функціонують на території України.
Об’єктом для розрахунку податку є фонд оплати праці, обчислений множенням середньоспискової кількості працівників на місячний неоподатковуваний мінімум доходів громадян. Граничний розмір ставки податку визначено у розмірі 10% від об’єкта оп одаткування (розрахункової величини фонду оплати праці). Податок сплачується щомісяця виходячи із суми об’єкта оподаткування за попередній місяць.
Податок з реклами. Платниками цього податку є суб’єкти підприємницької діяльності, їхні філії, відділення, представництва, постійні представництва нерезидентів, замовники реклами (рекламодавці), виробники і розповсюджувачі реклами.
Податок з рекл ами стягується з усіх видів комерційних оголошень і повідомлень, що поширюються з допомогою засобів масової інформації (радіо, телебачення, преса), афіш, плакатів, рекламних щитів (на вулицях, магістралях, площах, будинках, на транспорті); або друкуються на спортивному одязі чи майні.
За об’єкт оподаткування беруть вартість послуг за встановлення і розміщення реклами. Ст авки податку встановлюються місцевими органами самоврядування.
Рекламодавці мають сплачувати податок під час оплати послуг, а виробники реклами — щомісяця (до 15 числа місяця, наступного за звітним).
Збір за право за використання місцевої символіки. Об’єктом оподаткування є товари, роботи, послуги, виготовлені, виконані та надані з використанням місцевої символіки. База оп одаткування
— це їх вартість. Дозвіл на використання місцевої символіки видається сільськими, селищними та міськими радами.
Платниками податку є суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують місцеву символіку з метою одержання прибутку.
Ринковий збір. Платниками цього збору є юридичні особи всіх форм власності, їхні філії, представництва, установи, що не є юридични ми особами, фізичні особи, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію, інші товари на ринках усіх форм власності.
Не справляється ринковий збір зі стаціонарних пунктів торгівлі чи надання послуг, які одержали дозвіл на розміщення своїх об’єктів, та здійснення діяльності на ринках.
Ставки ринкового збору розраховують самостійно адміністрації ринків і переказу ють до місцевого бюджету.
Ставки збору диференційовано залежно від: ? виду сільськогосподарської та промислової продукції, що реалізується; ? категорії ринку, благоустрою торговельного місця; ? статусу торговця (юридична чи фізична особа). Оподатковування підприємств
69Збір за видачу дозволу на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг. Об’єктом оподаткування є дозвіл на розміщення об’єктів торгівлі та сфери послуг. Платниками збору є юридичні й фізичні особи, які отримують такий дозвіл.
Для визначення розміру ставки передбачається враховувати площу торговельного місця, його територіальне розміщення, вид продукції чи посл уг.
У 1998
—1999 рр. було підготовлено два варіанти проекту закону «Про місцеві податки і збори». Вони передбачали зменшення загальної кількості таких податків і зборів, але водночас і запровадження кількох нових.
Згідно з Законами України від 20.03.2004 р. № 641-IV «Про внесення змін в Декрет Кабінету Міністрів України “Про місцеві податки і збори”» та від 3.04.2003 р. № 703-IV «Про внесення змін в деякі закони України» з 1.01.2004 внесено зміни в систему місцевих податків і зборів.
1.Скасовано готельний збір та збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що проїжджає за кордон.
Готельний збір не міг перевищувати 20% добової вартості проживання в готелі незалежно від термі ну проживання. Готельний збір був поширений також на кемпінги, мотелі. Скасування цього збору сприятиме розвитку екскурсійно-туристичного бізнесу в Україні.
Збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспортом, що проїжджає за кордон. Стягувався залежно від марки і потужності автомобіля з юридичних осіб і громадян: ? України — у розмірі до 0,5 неопо датковуваного прибутковим податком мінімуму доходів громадян; ? інших держав — у розмірі від 5 до 50 доларів США.
Скасування цього збору позитивно вплине на фінансовогосподарську діяльність перевізників, а також сприятиме зростанню значення України як транзитної держави.
2.Уведено «Збір за проведення гастрольних заходів». Мета цього збору — формування фонду бюдже тів на підтримку вітчизняних закладів, підприємств і організацій культури, творчих колективів, окремих виконавців.
Платниками цього збору є організатори гастрольних заходів. Об’єкт оподаткування — виручка від реалізації білетів на гастрольний захід. Ставка оподатковування
— 3 % виручки від реалізації білетів на гастрольний захід. Термін сплати — протягом 20 календарних днів, наступних за датою зав ершення гастрольного заходу.
Дальше вдосконалення системи місцевих податків і зборів передбачене в підготовленому проекті Податкового кодексу Украї
70 місцевих податків і зборів, зокрема, скорочується їх загальна кількість.
