Актуальність даної роботи полягає у необхідності подальшого розвитку та поглиблення методики аналізу фінансової звітності підприємства. Особливо це стосується показників звіту про фінансові результати, адже як правило головною метою інвестора є
активів це такі коефіцієнти: коефіцієнт рівня дохідних активів; коефіцієнт кредитної активності; коефіцієнт загальної інвестиційної активності в цінні папери, асоційовані і дочірні підприємства (через пайову участь); коефіцієнт проблемних кредитів [2, с. 562].
Метою роботи є розкриття методичних аспектів процесу аналізу звіту про фінансові результати та представлення його результатів, визначення проблемних ділянок обраної теми.
Об’єктом дослідження є процес аналізу звіту про фінансові результати.
Метою аналізу звіту про фінансові результати є одержання ключових параметрів, що дають об’єктивну і достовірну картину фінансового стану підприємства, і подальше використання цієї інформації для прийняття організаційних рішень. Аналіз доходів і витрат, представлених у звіті про фінансові результати, здійснюється за такими напрямами: горизонтальний аналіз, вертикальний, факторний і коефіцієнтний. Звіт про фінансові результати дає можливість користувачам оцінити результати минулої діяльності підприємства, його прибутковість, здатність ефективно використовувати ресурси або ступінь ризику недосягнення очікуваних результатів діяльності. Аналіз проводиться за такою структурою:
1. виявляється динаміка окремих видів доходів (витрат) і загальної їх суми у звітному періоді та порівнюється з попереднім. При цьому темпи росту доходів необхідно порівняти з темпами росту відповідних витрат (горизонтальний аналіз) [1, с.138];
2. розраховується питома вага окремих доходів і витрат в їх загальній величині та оцінюється динаміка структури цих показників у звітному періоді порівняно з попереднім (вертикальний аналіз);
3. за наявності інформації за кілька періодів проводиться трендовий аналіз доходів і витрат;
4. визначаються різні співвідношення доходів і витрат підприємства (коефіцієнтний аналіз): співвідношення загальної суми доходів і витрат; співвідношення доходів і витрат операційної діяльності; співвідношення інших доходів і витрат [2].
У цілому аналіз доходів і витрат дозволяє визначити ступінь їх впливу на кінцевий фінансовий результат — чистий прибуток (збиток). У процесі аналізу динаміки чистого прибутку важливим є процес оцінки якості фінансових результатів, тобто визначення стабільності їх отримання. Дієвим способом такої оцінки є розрахунок і аналіз зміни трьох груп співвідношень [4, с. 110]:
1. відношення витрат звичайної діяльності (собівартості реалізації, адміністративних, збутових) до чистого доходу від реалізації продукції, послуг;
2. відношення показників прибутку (збитку) до чистого доходу від реалізації продукції (робіт, послуг);
переконатися, що об’єкт інвестування генерує чистий прибуток і здатний це продовжувати в майбутньому.
3. відношення чистого доходу від реалізації продукції (робіт, послуг) до активів підприємства.
Аналіз може бути здійснений лише за наявності порівнюваної інформації не менш ніж за три останні роки функціонування підприємства.
Можна виокремити кілька проблемних моментів у аналізі звіту про фінансові результати. По-перше, особливості існуючої системи формування звітності, а саме принцип нарахування та відповідності доходів і витрат, формує потребу у додатковій інформації в розрізі нарахованих і фактично сплачених доходів і видатків. По-друге, аналіз звіту про фінансові результати як і складання цієї форми звітності повинен ґрунтуватися на певній методології, яка повинна бути висвітлена в наказі про облікову політику, а отже не може бути вичерпним без достатньої інформації про облікову політику підприємства. По-третє, недоцільно проводити аналіз окремо від інших форм звітності (балансу, звіту про рух грошових коштів), адже інформації зі звіту про фінансові результати недостатньо для визначення основних груп коефіцієнтів, у яких зацікавлений аналітик — показників оборотності, показників управління заборгованістю, показників рентабельності [1, c. 120].
Виходячи із зазначеного, для оцінки фінансових результатів підприємства найдоцільнішими залишаються горизонтальний, вертикальний, трендовий і коефіцієнтний види аналізу. Досліджуючи кожну статтю форми № 2 «Звіт про фінансові результати» слід у першу чергу оцінити рівень і динаміку зміни кожного показника, а також структуру доходів і витрат та її вплив на рівень чистого прибутку підприємства.
Для отримання достовірної та суттєвої інформації, аналіз звіту про фінансові результати повинен проводитися у рамках перевірки цілого комплекту звітності, зокрема необхідними є баланс (у частині інформації про дебіторську заборгованість, майбутні доходи та витрати, вартість основних засобів тощо) і звіт про рух грошових коштів (для оцінки здатності підприємства генерувати грошові потоки).
Література
1. Financial Management: Theory & Practice / Eugene Brigham, Michael Ehrhardt. — Cengage Learning, 2010. — 1184 p.
2. Маліков В.В. Аналіз форм фінансової звітності в контексті НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» / Маліков В.В., Ковальова Т.В. // Вісник НТУ «ХПІ»., 2013. — № 66
— С. 169–174.
3. Міщенко В. А. Аналіз методологічних підходів до оцінки фінансового стану підприємства / Міщенко В. А., Петренко М. В. // Бізнес Інформ. — 2012. — № 8. — С. 134–136.
4. Пожидаева Т.А. Анализ финансовой отчетности: учебное пособие / Т.А. Пожидаева / 3-е изд., — М.: Кнорус, 2010. — 320 с Примак Ю.Р., студент ОЕФ, 5 курсу, спеціальність 8.030509 « Облік і аудит», ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», науковий керівник — Кузьмінська О.Е., к.е.н., професор кафедри обліку в кредитних і бюджетних установах та економічного аналізу
