Банківські установи займають провідне місце у стабільності та розвитку фінансової системи та економіки країни. Діяльність банків масштабна і передбачає надання широкого кола послуг, а саме: обслуговування фізичних і юридичних осіб, кредитування установ різних форм власності, розрахунково-касове обслуговування, міжнародні розрахунки.
Актуальність теми полягає у дослідженні основних показників, які використовуються для фінансового аналізу діяльності банків і дозволяють оцінити поточний стан активів і пасивів, ліквідність, фінансову стійкість, рентабельність з метою прийняття ефективних управлінських рішень і максимізацію прибутку. Інструментами для проведення фінансового аналізу є дані фінансової звітності. Існують такі звітні форми, як: звіт про фінансовий стан; звіт про прибутки і збитки та інші сукупні доходи; звіт про зміни у власному капіталі; звіт про рух грошових коштів та примітки до них.
Аналітичний процес фінансового аналізу включає проходження таких етапів: попередній — огляд, оцінювання і групування статей фінансових звітів, розрахунок абсолютних і відносних показників, вибір форм і методів аналізу; аналітичний — проведення аналізу показників, обґрунтування отриманих результатів; підсумковий — узагальнення результатів аналізу, розроблення пропозицій з метою удосконалення банківської діяльності [4, с. 31].
У теорії і практиці існує чимало показників, які використовуються для фінансового аналізу, зокрема, основними показниками
—4].
Аналіз ліквідності банку включає такі показники: ? коефіцієнт загальної ліквідності, який розраховується як співвідношення загальних активів до загальних зобов’язань. Оптимальне значення — не менше 100 %, тобто всі зобов’язання банку повинні повністю покриватися наявними активами; ? коефіцієнт співвідношення високоліквідних активів до робочих активів банку, який характеризує питому вагу високоліквідних активів у робочих активах; ? коефіцієнт миттєвої ліквідності, який показує можливість банку погашати грошовими коштами з коррахунків і каси зобов’язання за всіма депозитами [4, с. 162].
Коефіцієнт платоспроможності (норматив адекватності регулятивного капіталу Н2) розраховується діленням власного капіталу на активи, зважені за ступенем ризику. Цей коефіцієнт дає змогу визначити межу захисту кредиторів і вкладників від непередбачених збитків, яких банк може зазнати у процесі діяльності [1].
Рентабельність — відносний показник економічної ефективності, який відображає рівень ефективності використання ресурсів і капіталу банку. Коефіцієнт рентабельності розраховується як відношення операційного прибутку до активів. Основними показниками, що характеризують рентабельність банківської діяльності, є ROA (рентабельність використання активів банку), ROE (рентабельність використання статутного капіталу банку) [4, с. 150].
Аналіз фінансової стійкості банку дозволяє визначити достатність капіталу для покриття банківських ризиків та оцінити структуру капіталу. Основними коефіцієнтами, які характеризують фінансову стійкість банку, є: коефіцієнт надійності; коефіцієнт фінансового важеля; коефіцієнт участі власного капіталу у формуванні активів; коефіцієнт захищеності дохідних активів власним капіталом; коефіцієнт мультиплікатора капіталу [2, с. 555].
Ділова активність банку характеризується його спроможністю залучати кошти й ефективно та раціонально їх розміщувати. Для аналізу ділової активності використовуються такі коефіцієнти: у частині пасивів це: коефіцієнт активності залучення позичених і залучених коштів; коефіцієнт активності залучення строкових коштів; коефіцієнт активності залучення міжбанківських кредитів; коефіцієнт активності використання залучених коштів у дохідні активи; коефіцієнт активності використання залучених коштів у кредитний портфель; у частині
є ліквідність, платоспроможність, ділова активність, рентабельність, фінансова стійкість [2
Отже, можна зробити висновок, що фінансовий аналіз дозволяє оцінити минулий, поточний і спрогнозувати фінансовий стан банку. Окреслені показники є простими у використанні, зрозумілими, а також дають можливість оцінювати фінансовий стан банку та успішність його функціонування.
Література
1. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні від 28.08.2001 № 368
— [Електронний ресурс] / Постанова Правління Національного банку України. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0841-01.
2. Аналіз банківської діяльності [Текст]: підручник / Ред. А.М. Герасимович, М.Д. Алексеєнко, І.М. Парасій-Вергуненко. — К. : КНЕУ, 2003. — 599 с.
3. Крухмаль О.В. Криклій О.А. Особливості фінансового аналізу банку [Текст] / О.В.Крухмаль, О.А. Криклій // В кн.: Сучасний бухгалтерський облік, аналіз і аудит: галузевий аспект: [колективна монографія / за ред. П.Й. Атамас]. — Дніпропетровськ : Герда, 2013. — С. 505–515.
4. Парасій-Вергуненко І. М. Аналіз банківської діяльності [Текст] : навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / І.М. Парасій-Вергуненко. — К. : КНЕУ, 2003. — 347 с. Меньшов Р.В., студент ОЕФ, 5 курсу, спеціальність 8.030509 « Облік і аудит», ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана», науковий керівник — Задніпровська С.П., к.е.н., доцент кафедри аудиту