Posibniki.com.ua Право Правові основи управління у сфері економіки 3. Методи державного управління у сфері інвестиційно-інноваційної діяльності


< Попередня  Змiст  Наступна >

3. Методи державного управління у сфері інвестиційно-інноваційної діяльності


них проектів і надавати фінансову підтримку цим проектам у межах коштів, передбачених законом про Державний бюджет України на відповідний рік;

З метою впорядкування й регулювання інвестиційної й інноваційної діяльності суб’єктів господарювання органи державного управління застосовують широкий спектр засобів владноорганізуючого впливу. Серед цих засобів на особливу увагу заслуговують наступні:

— державне замовлення;

— державна експертиза;

— державна реєстрація;

— фінансова підтримка (кредитування, субсидування відсоткових ставок, надання гарантій, страхування).

Як випливає з положень ст. 14 Закону України «Про інвестиційну діяльність», однією з основних форм реалізації республіканських державних інвестицій є державне замовлення на виконання робіт у капітальному будівництві. Державне замовлення, як правило, розміщується на конкурсних засадах з урахуванням економічної вигідності цих замовлень для підприємств та організацій. Порядок розміщення державного замовлення, проведення відповідних конкурсних процедур регулюється Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 р. № 921.

Державна експертиза як метод державного управління застосовується до інвестиційних програм та проектів будівництва, а також до інноваційних проектів.

Відповідно до ст.ст. 8, 15 Закону України «Про інвестиційну діяльність» обов’язковій державній експертизі у повному обсязі підлягають інвестиційні програми та проекти будівництва, що здійснюються із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а

та інноваційної діяльності, інші центральні органи виконавчої влади виконують управлінські функції у процесі державного управління інвестиційною й інноваційною діяльністю в межах закріплених за ними галузей народного господарства. Наприклад, Міністерство промислової політики України забезпечує реалізацію інвестиційної й інноваційної політики у промисловому секторі економіки, Міністерство аграрної політики України — в агропромисловому комплексі, а Міністерство транспорту та зв’язку України — у транспортній галузі та галузі зв’язку.

Якщо фінансування інвестиційної програми чи проекту будівництва здійснюється за рахунок інших джерел, інвестор зобов’язаний отримати позитивний комплексний висновок державної експертизи щодо дотримання в інвестиційних програмах та проектах будівництва діючих нормативів з питань санітарного й епідемічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної безпеки, міцності, надійності та необхідної довговічності будинків і споруд, а також архітектурних вимог, за винятком об’єктів цивільного та виробничого призначення, для затвердження проектів будівництва яких комплексний висновок державної експертизи не є обов’язковим.

Державна експертиза інвестиційних програм і проектів будівництва проводиться на засадах організаційної єдності державним підприємством «Спеціалізована державна експертна організація — Центральна служба Української державної будівельної експертизи» центрального органу виконавчої влади з питань будівництва та архітектури (Міністерства з питань регіонального розвитку та будівництва України) та її місцевими підрозділами (філіями) за участю експертних підрозділів організацій — співвиконавців комплексної державної експертизи.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про інноваційну діяльність» для кваліфікування інноваційних проектів необхідним є проведення експертизи. Експертиза при кваліфікуванні інноваційних проектів виконується за рахунок коштів суб’єктів інноваційної діяльності, які заявляють проекти на державну реєстрацію, і відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну експертизу».

Проекти, які за результатами експертизи визнано інноваційними, заносяться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності, яким зараз є Державне агентство України з інвестицій та інновацій, до Державного реєстру інноваційних проектів. Таким чином, експертиза інноваційного проекту є необхідною умовою його державної реєстрації.

В свою чергу, як випливає з положень ст.ст. 13, 19 Закону України «Про інноваційну діяльність», державна реєстрація інноваційного проекту хоча й не передбачає будь-яких зобов’язань щодо

також коштів державних підприємств, установ та організацій, за винятком об’єктів цивільного та виробничого призначення, для затвердження проектів будівництва яких комплексний висновок державної експертизи не є обов’язковим.

Види, джерела та порядок надання фінансової підтримки інноваційних проектів визначено ст.ст. 17 — 19 Закону України «Про інноваційну діяльність». Відповідно до цього Закону суб’єктам інноваційної діяльності для виконання ними інноваційних проектів може бути надана фінансова підтримка шляхом:

— повного безвідсоткового кредитування (на умовах інфляційної індексації) пріоритетних інноваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів;

— часткового (до 50 %) безвідсоткового кредитування (на умовах інфляційної індексації) інноваційних проектів за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів за умови залучення до фінансування проекту решти необхідних коштів виконавця проекту і (або) інших суб’єктів інноваційної діяльності;

— повної чи часткової компенсації (за рахунок коштів Державного бюджету України, коштів бюджету Автономної Республіки Крим та коштів місцевих бюджетів) відсотків, сплачуваних суб’єктами інноваційної діяльності комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам за кредитування інноваційних проектів;

— надання державних гарантій комерційним банкам, що здійснюють кредитування пріоритетних інноваційних проектів;

— майнового страхування реалізації інноваційних проектів у страховиків відповідно до Закону України «Про страхування».

Фінансова підтримка інноваційної діяльності за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів надається в межах коштів, передбачених відповідними бюджетами.

Джерелами фінансової підтримки інноваційної діяльності є:

— кошти Державного бюджету України;

— кошти місцевих бюджетів і кошти бюджету Автономної Республіки Крим;

— власні кошти спеціалізованих державних і комунальних інноваційних фінансово-кредитних установ;

— власні чи запозичені кошти суб’єктів інноваційної діяльності;

— кошти (інвестиції) будь-яких фізичних та юридичних осіб;

бюджетного кредитування його виконання чи іншої державної фінансової підтримки, утім, виступає необхідною умовою допуску до конкурсного відбору для отримання суб’єктом інноваційної діяльності фінансової підтримки на реалізацію цього проекту.

— інші джерела, не заборонені законодавством України.

Для здійснення фінансової підтримки інноваційної діяльності суб’єктів господарювання різних форм власності Кабінет Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності створює спеціалізовані державні небанківські інноваційні фінансовокредитні установи.

Для отримання фінансової підтримки суб’єкти інноваційної діяльності, інноваційні проекти яких занесені до Державного реєстру інноваційних проектів, подають до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (її регіональних відділень) інноваційні проекти та всі необхідні документи, перелік яких визначається нею. Державна інноваційна фінансово-кредитна установа організовує на конкурсних засадах у порядку, що визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності, відбір інноваційних проектів для їх фінансової підтримки. Конкурсні відбори інноваційних проектів здійснюються на засадах прозорості, відкритості, гласності. Суб’єкт інноваційної діяльності, інноваційний проект якого пройшов конкурсний відбір, залежно від встановленого конкурсною процедурою рейтингу може отримати від Державної інноваційної фінансово-кредитної установи один чи кілька видів фінансової підтримки.

Фінансова підтримка Державною інноваційною фінансовокредитною установою інноваційних проектів шляхом надання кредитів чи передавання майна у лізинг здійснюється за наявності гарантій повернення коштів у вигляді застави майна, договору страхування, банківської гарантії, договору поруки тощо. Фінансова підтримка реалізації інноваційних проектів може надаватися Державною інноваційною фінансово-кредитною установою у формі послідовних траншів за результатами контролю ходу виконання проектів. Державна інноваційна фінансово-кредитна установа здійснює супровід реалізації інноваційних проектів, які нею фінансуються, та контролює цільове використання суб’єктами інноваційної діяльності наданих нею коштів.

Резюме за змістом теми

З викладеного вище доходимо висновку, що інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний

Державне управління у сфері інвестиційно-інноваційної діяльності здійснюють Кабінет Міністрів України, Державне агентство України з інвестицій та інновацій, Міністерство освіти і науки України, інші органи виконавчої влади.

У процесі державного управління інвестиційною та інноваційною діяльністю застосовують широкий спектр засобів владноорганізуючого впливу, в тому числі: державне замовлення; державну експертизу; державну реєстрацію; фінансову підтримку (кредитування, субсидування відсоткових ставок, надання гарантій, страхування) тощо.

Терміни та поняття до теми Інвестиції — всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (дохід) або досягається соціальний ефект. Інвестиційна політика — політика, спрямована на створення суб’єктам господарювання необхідних умов для залучення і концентрації коштів на потреби розширеного відтворення основних засобів виробництва переважно у галузях, розвиток яких визначено як пріоритети структурно-галузевої політики, а також забезпечення ефективного й відповідального використання цих коштів та здійснення контролю за ним. Інвестиційний сертифікат — цінний папір, який випускається компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та засвічує право власності інвестора на частку в пайовому інвестиційному фонді. Інноваційна інфраструктура — сукупність підприємств, організацій, установ, їхніх об’єднань, асоціацій будь-якої форми власності, що надають послуги із забезпечення інноваційної діяльності (фінансові, консалтингові, маркетингові, інформаційно-комунікативні, юридичні, освітні тощо). Іноземні інвестиції — всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються іноземними суб’єктами господарської діяльності в

ефект. Однією з форм інвестиційної діяльності, здійснюваної з метою впровадження досягнень науково-технічного прогресу у виробництво і соціальну сферу, є інноваційна діяльність. Вона включає: випуск і поширення принципово нових видів техніки і технології; прогресивні міжгалузеві структурні зрушення; реалізацію довгострокових науково-технічних програм із тривалими термінами окупності витрат; фінансування фундаментальних досліджень для здійснення якісних змін у стані продуктивних сил; розроблення і впровадження нової, ресурсозберігаючої технології, призначеної для поліпшення соціальної й екологічної ситуації.

Запитання для самоконтролю

1. У чому полягає сутність інвестиційно-інноваційної діяльності?

2. Які акти вітчизняного законодавства регулюють інвестиційну та інноваційну діяльність?

3. Які повноваження у сфері інвестиційної та інноваційної діяльності має Кабінет Міністрів України?

4. Які управлінські функції здійснює Державне агентство України з питань інвестицій та інновацій?

5. Які методи застосовують в державному управлінні інвестиційною та інноваційною діяльністю?


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
2. Основні напрями міжнародної економічної інтеграції України: членство України в СОТ, перспективи інтеграції в Європейський Союз
3. Система органів державного управління зовнішньоекономічною діяльністю та міжнародною економічною інтеграцією та їхній адміністративно-правовий статус
4. Адміністративно-правові методи державного управління зовнішньоекономічною діяльністю
5. Адміністративна відповідальність за порушення законодавства про зовнішньоекономічну діяльність
Тема 11. Організаційно-правові засади державного управління у сфері інвестиційно-інноваційної діяльності
4. Адміністративна відповідальність за порушення антимонопольноконкурентного законодавства
3. Адміністративно-правові засоби державного регулювання у сфері економічної конкуренції
2. Адміністративно-правовий статус Антимонопольного комітету та його територіальних відділень
Тема 10. Організаційно-правові засади державного регулювання у сфері захисту економічної конкуренції
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)