Ці показники характеризують рівень дієвості зовнішньоекономічної діяльності держави з позицій співвідношення досягнутого ефекту і відповідних витрат.
Макроекономічний показник ефективності зовнішньоторговельного обігу
Е
60 де
ТО — ефективність зовнішньоторговельного обігу; і — економія витрат у результаті імпорту; — національні витрати на імпорт та експорт.
ЕВ
В
Е
Для національної економіки в цілому важливо, щоб національні витрати на експорт
Е були меншими за розмір економії витрат у результаті імпорту і . Лише за даних умов країна економить національну працю, беручи участь у міжнародному товарообміні.
В
В
Макроекономічний показник ефективності експорту:
Е де
Е — ефективність національного експорту;
Е — валютна виручка від експорту товарів і послуг; — національні витрати на експорт.
ЕV
В
Е
Макроекономічний показник ефективності імпорту i де i — ефективність національного імпорту; i — економія витрат у результаті імпорту; — валютні витрати на імпорт.
ЕВ i V
Рентабельність експорту де е — собівартість виробництва експортного товару; HС e
— чистий прибуток від реалізації товарів національного виробника за кордон.
Фактори економічного зростання також вимірюються відповідною системою статистичних показників (табл. 1.2).
Таблиця 1.2
ФАКТОРИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ ТА ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ВИКОРИ
СТАННЯ
| Фактори зростання |
Показники вимірювання |
Заходи підвищення ефективності |
Показник ефективності ви |
|
|
|
користання |
| Природні |
Обсяги використаних ресурсів |
Комплексна і глибока переробка |
Ресурсомісткість продукції |
| Праця |
Чисельність зайнятого населення |
Підвищення рівня зайнятості, удосконалення системи освіти, охорони здоров’я, організації праці тощо |
Продуктивність праці |
| Капітал |
Вартість залученого капіталу |
Удосконалення організації виробництва |
Фондовіддача |
| Інновації та менеджмент |
Витрати на нову техніку, технології, включаючи передові бізнестехнології тощо |
Розвиток наукових досліджень, запровадження їхніх результатів у виробництво |
Підвищення ефективності суспільного виробництва |
Аналізуючи викладене вище, можна дійти таких методологічних висновків:
• фактори, які формують усі чотири підсистеми узагальнюючого показника економічного зростання, відповідають загальним вимогам до систем показників, які були сформульовані вище;
• логічні та формально математичні взаємозв’язки, які існують між цими показниками, дають змогу оцінити вплив кожного показн ика на загальне відносне і абсолютне зростання ВВП, тобто прослідковується зв’язок між показниками різних рівнів системи;
• у кожній підсистемі існують показники, які водночас являють собою складову інших підсистем. Наприклад, у підсистемі макроекономічної рівноваги (експорт, імпорт, рівновага на ринку грошей тощо) існують показники, що є складовою частиною інших підс истем. Це свідчить про те, що між показниками різних підсистем також існують формальні взаємозв’язки по горизонталі, що робить систему цільною та комплексною.
62