Posibniki.com.ua Фінанси Фінанси підприємств 9.6. Оцінка майнового стану підприємства


< Попередня  Змiст  Наступна >

9.6. Оцінка майнового стану підприємства


9.6. Оцінка майнового стану підприємства

Для здійснення господарської діяльності кожне підприємство повинно мати певне майно, котре належить йому на правах власності чи володіння. Усе майно, яке належить підприємству і відображене в його балансі, становить його активи.

Активи — це економічні ресурси підприємства у формі сукупних майнових цінностей, які використовуються в господарській діяльності з метою отримання прибутку. Активи підпр иємства складаються із суми необоротних, оборотних (поточних) та інших активів.

Фінансовий стан підприємства значною мірою залежить від доцільності та правильності вкладення фінансових ресурсів у активи. У процесі функціонування підприємства величина активів і їх структура постійно змінюються. Якісні зміни у структурі майна підприємства та джерел цього майна можна охарактеризувати за допомогою вертикального та горизонтального анал ізу звітності. Оцінка фінансового стану підприємства 373 Вертикальний аналіз показує структуру майна підприємства та джерел цього майна. Як правило, показники структури розраховуються у відсотках до валюти балансу. Відносні показники певною мірою пом’якшують негативний вплив інфляційних процесів, які суттєво ускладнюють зіставляння абсолютних показників у динаміці.

Горизонтальний аналіз звітності потребує побудови однієї чи кількох аналітичних таблиць, в яких абсолютні пок азники доповнюються відносними — темпами зростання (зниження).

На практиці нерідко об’єднують горизонтальний і вертикальний аналіз, тобто будують аналітичні таблиці, які характеризують як структуру майна підприємства та його джерел, так і динаміку окремих показників.

Загальна сума змін валюти балансу розбивається на складові, що дає змогу зробити попередні висновки про характер руху в складі активів, джере ла її формування та взаємообумовленість.

Так, у процесі аналізу зміни складу довгострокових (необоротних) і поточних (оборотних) засобів розглядаються у взаємозв’язку зі змінами зобов’язань підприємства.

Структура вартості майна дає загальне уявлення про фінансовий стан підприємства. Вона показує частку кожного елемента в активах і співвідношення позичкових і власних коштів підприємс тва в пасивах. У структурі вартості майна відображається специфіка діяльності кожного підприємства.

Сама по собі структура вартості майна ще не свідчить про фінансовий стан підприємства. Структура майна підприємства, її динаміка не дає відповіді на питання, наскільки вигідно для інвестора вкладення коштів у дане підприємство, а лише оцінює стан активів і наявність коштів для погашення зобов’язань.

На підстав і активу балансу треба здійснити загальну оцінку майна, що є в розпорядженні підприємства. При цьому в складі майна виокремлюють оборотні (мобільні) і необоротні (іммобілізовані) кошти.

Фінансовий аналітик повинен виділяти такі складові:

1) загальну вартість майна підприємства, яка дорівнює підсумку балансу;

2) вартість іммобілізованих кошт ів — основних і необоротних;

3) вартість оборотних коштів;

4) грошові кошти.

374Таблиця 9.17

АНАЛІЗ МАЙНА ПІДПРИЄМСТВА

Показник На початок року На кінець року Відхилення (±)
1. Усього майна 146 102 150 644 + 4542
2. Основні і необоротні активи 131453 123605 – 7848
— у % до загальної вартості майна 90,0 82,1 – 7,9
3.Оборотні кошти разом 14649 27038 + 12389
— у % до майна 10,0 17,9 + 7,9
У тому числі: матеріальні оборотні кошти 12196 19998 + 17802
— у % до всіх оборотних коштів 83,3 74,0 – 9,3
грошові кошти і короткострокові цінні папери 1001 3546 + 2545
— у % до всіх оборотних коштів 6,8 13,1 + 6,3

За даними табл. 9.17 зробити висновки щодо:

1) зміни загальної вартості майна;

2) факторів, котрі впливають на зміну загальної вартості майна;

3) причин зміни оборотних коштів та іммобілізованих активів;

4) співвідношення між темпами приросту оборотних і необоротних активів;

5) причин зміни іммобілізованих коштів.

Оцінюючи показники таблиці, висновуємо:

1. Загальна вартість майна підприємства збільшилась на 454

2 тис. грн, або на 3,1% (4542 : 146102 ? 100%).

2. У його складі на початок року основних і необоротних активів було 90%. За рік вони зменшились на 7848 тис. грн, а їхня питома вага у вартості майна підприємства скоротилась на 7,9%.

3. Оборотні кошти за рік зросли на 12389 тис. грн, або на 84,6%, а їх частка у вартості активів збільшилась на 7,9%. При цьому сл ід звернути увагу на зменшення частки матеріальних оборотних коштів на 9,3% за абсолютного їх зростання на 7802 тис. грн, а також збільшення більше ніж у 2 рази абсолютної суми грошових коштів (на 2545 тис. грн), а їх частки — на 6,3%.

Після загальної оцінки майна підприємства аналізуються причини зміни оборотних коштів за звітний період (табл.9.18).

Таблиця 9.18

Джерела збільшення оборотних коштів за звітний період Сума, тис. грн Причини зменшення оборотних коштів Сума, тис. грн
1.Чистий прибуток 3674 1.Витрати за рахунок прибутку 3506
2.Амортизаційні відрахування 4455 2.Капітальні вкладення 500
3.Приріст власних коштів 764 3.Довгострокові фінансові вкладення
4.Збільшення заборгованості за кредитами і позичками 5240 4.Зменшення заборгованості за кредитами і позичками
5.Збільшення зобов’язань за кредиторською заборгованістю 1262 5.Зменшення кредиторської заборгованості
Разом на збільшення 15395 Разом на зменшення 4006

ПРИЧИНИ ЗМІНИ ОБОРОТНИХ КОШТІВ ЗА ЗВІТНИЙ ПЕРІОД Оцінка фінансового стану підприємства 375

Дані таблиці показують, що найбільший вплив на збільшення оборотних коштів справило збільшення заборгованості за кредитами і позичками — на 5240 тис. грн. Крім того, протягом звітного періоду на 168 тис. зріс вільний прибуток в обороті (3674 – 3506) і на 1262 тис. — зобов’язання з кредиторської заборгованості.

Показники таблиць свідчать, що на підприємстві за цей період мало місце зростання о боротних коштів на 84,6% за одночасного зниження необоротних активів на 6%. Це визначило тенденцію прискорення оборотності всіх сукупних коштів підприємства.

Наслідком цього стало вивільнення коштів у наймобільніших їх формах (гроші) — більше ніж у 2,5 раза за період.

У найзагальнішому вигляді структуру активів характеризує коефіцієнт співвідношення оборотних і необоротних активів.

Аналіз динаміки складу і стр уктури майна дає можливість установити розмір абсолютного та відносного приросту чи зменшення всього майна підприємства й окремих його видів.

Приріст (зменшення) активу свідчить про розширення (звуження) діяльності підприємства.

Показники структурної динаміки відображають частку участі кожного виду майна в загальній зміні сукупних активів. Їх аналіз дає змогу висновувати про те, в які активи вкла дено знову залучені фінансові ресурси чи які активи зменшились за рахунок відпливу фінансових ресурсів.

Оцінка фінансового стану підприємства

376В активі балансу відображаються, з одного боку, виробничий потенціал, який забезпечує можливості для здійснення основної (операційної) діяльності підприємства, а з другого — активи, які створюють умови для інвестиційної й фінансової діяльності. Ці види діяльності тісно взаємозв’язані. Тому після загальної оцінки динаміки складу та структури майна слід детально оцінити стан, рух і причини зміни кожного виду майна підприємства.

Під ос новним капіталом (необоротними активами) підприємства розуміють сукупність усіх майнових прав, які належать даному суб’єкту господарювання, у тому числі основні засоби, нематеріальні активи, оборотні кошти.

До необоротних активів належать: нематеріальні активи; незавершене будівництво; основні засоби; довгострокові фінансові інвестиції; довгострокова дебіторська заборгованість; відстрочені податкові активи; ін ші необоротні активи.

Показники майнового стану підприємства характеризують стан та структуру активів підприємства в сукупності з джерелами їх покриття (пасивами). Їх можна поділити умовно на дві групи: показники, які визначають стан основних засобів, та показники, які визначають стан оборотних коштів. Якісний склад основних засобів оцінюється за допомогою таких показників: частка активної ча стини основних засобів; коефіцієнт зносу; коефіцієнт придатності; коефіцієнт оновлення; коефіцієнт вибуття; індекс постійного активу; коефіцієнт довгострокового залучення позичкових коштів; коефіцієнт нагромадження зносу; коефіцієнт реальної вартості майна тощо.

Усі ці показники різнобічно характеризують майновий стан підприємства. Індекс постійного активу (ІПА): показує частку основних засобів та необоротних активів у джерелах власних коштів і розрахо вується за формулою: к де О з — основні засоби та необоротні активи;

В к — власні кошти.

В к — власні кошти.

Коефіцієнт зносу (КЗ) визначає інтенсивність формування одного з джерел коштів на капітальні вкладення. Цей показник розраховується за формулою: о.з Оцінка фінансового стану підприємства 377

де С з — нарахована сума зносу;

С о.з — початкова балансова вартість основних засобів.

Цей показник свідчить про рівень фінансування основних засобів за рахунок амортизаційних відрахувань.

Важливим показником характеристики майнового стану підприємства є коефіцієнт реальної вартості майна (КВМ), що показує, яку частку вартості майна становлять засоби виробництва. Цей показник визначається за формулою: де ОЗЗ основні засоби за залишковою вартістю;

ВЗ — виробничі запаси;

ВЗ виробничі запаси;

НВ незавершене виробництво;

МШП — малоцінні та швидкозношувані предмети;

А — вартість активів підприємства.

Цей коефіцієнт визначає рівень виробничого потенціалу підприємства, забезпеченість виробничого процесу засобами виробництва.

Під час аналізу використання основних засобів також досліджуються: уведення їх у дію; наявність; фондовіддача; вибуття та ліквідація ос новних засобів; рівень використання устаткування тощо.

Узагальнювальним показником технічного стану основних засобів є рівень їхнього зносу, тобто відношення величини зносу до початкової вартості всіх головних складових основних засобів (передовсім виробничого устаткування та робочих машин, які справляють вирішальний вплив на потужність підприємства).

Рівень зносу основних засобів у відсотках (r%) та його змін и визначаються через знаходження співвідношення сум основних засобів (F) та їх зносу (R) за бухгалтерським балансом на початок та кінець періоду:

0

0

1 де індекси 0 та 1 — величини показників на початок та кінець періоду.

Рівень оновлення основних засобів (?F%) вимірюється як відношення (у %) надходження за період основних засобів F н до їх кількості на кінець року F

1 :

1 Оцінка фінансового стану підприємства

378Що швидше здійснюється заміна старого устаткування на нове, то ефективнішим та продуктивнішим є устаткування, оскільки за тривалого використання воно морально старіє.

Найзагальнішим показником ефективності використання основних виробничих засобів є показник використання їх виробничої потужності.

Відсоткові показники використання потужності — плановий (K пл %) та фактичний (K ф %) розраховуються за формулами: де та — плановий та фактичний випуск і-го виду продукції; пл i Q ф i Q пл i Z та — планова та фактична виробничі потужності з випуску цього виду продукції. ф i Q Іншим узагальнювальним показником використання основних засобів є фондовіддача (f), тобто відношення обсягу виробленої продукції за період до вартості основних виробничих засобів: де О — випуск продукції;

ПЛ % пл і Z Q K ? =; ф ф

100 % ф i i Z Q K ? =,

ПЛ

ПЛ

100 % пл i і Z Q K ? =; ф ф

100 % ф i i Z Q K ? =, P O f=, P O f=,

Р

— вартість основних виробничих засобів.

Показник, обернений до показника фондовіддачі, — фондомісткість (f

1 ), яка розраховується за формулами:

Перевагою показника фондомісткості є те, що його чисельник може бути розкладений на складники за окремими цехами та групами устаткування. Це уможливить встановлення впливу використання техніки на кожній виробничій дільниці на узагальнювальний показник використання основних засобів.

Перевагою показника фондомісткості є те, що його чисельник може бути розкладений на складники за окремими цехами та групами устаткування. Це уможливить встановлення впливу використання техніки на кожній виробничій дільниці на узагальнювальний показник використання основних засобів.

На рівень фондовіддачі (фондомісткості) у вартісному виразі впливають такі фактори:

• рівень цін на продукцію;

• структура ціни та її зміни внаслідок асортиментних змін;

• оцінка основних виробничих засобів;

• структура засобів;

• їх технічний рівень та стан;

• рівень використання.

Для визначення впливу змін у структурі та асортименті продукції на динаміку фондовіддачі зіставляють динаміку обсягів Оцінка фінансового стану підприємства 379 виробництва та динаміку показників фондовіддачі, розрахованих на базі чистої та валової продукції.

Оборотні активи беруть одноразову участь у виробничому процесі, кардинально змінюючи при цьому свою натуральноречову форму: вартість оборотних активів цілком переноситься на новостворений продукт. Основним призначенням коштів у оборотних активах є забезпечення безперервності виробничого процесу.

До оборотних активів належать: запаси; ве кселі одержані; дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги; дебіторська заборгованість за розрахунками; інша поточна дебіторська заборгованість; поточні фінансові інвестиції; грошові кошти та їх еквіваленти; інші оборотні активи.

Запаси в днях (З) розраховуються за формулою: де О — залишок на дату балансу матеріальних оборотних коштів,

Р — оборот за вибуттям даного виду засобів за звітний період,

Р — оборот за вибуттям даного виду засобів за звітний період,

Д — кількість днів у звітному періоді (за рік — 360, квартал — 90).

Потрібно також оцінити структуру запасів за допомогою коефіцієнта нагромадження (К н ) за формулою: де ВЗ — виробничі запаси,

МШП — малоцінні та швидкозношувані предмети,

МШП — малоцінні та швидкозношувані предмети,

НВ — незавершене виробництво,

ГП — готова продукція,

Т — товари.

Аналіз стану дебіторської заборгованості починають із загальної оцінки динаміки її обсягу в цілому та в розрізі окремих статей. Після цього переходять до аналізу якісного стану дебіторської заборгованості. Такий аналіз дає змогу виявити та охарактеризувати ди наміку абсолютного й відносного розміру невиправданої заборгованості.

Аналіз руху грошових коштів провадять за допомогою прямого та непрямого методів.

Для аналізу оборотних активів підприємства використовуються такі показники:

• забезпеченість матеріальних запасів власними оборотними коштами;

• коефіцієнт маневреності власних коштів. Оцінка фінансового стану підприємства

380Аналіз стану та ефективності використання оборотних коштів підприємства проводиться постійно і є необхідною складовою фінансового аналізу. Здійснюючи такий аналіз, треба виходити із суті та структури оборотних коштів.

Оборотні кошти є основним джерелом фінансування витрат підприємства. Вони є фінансовими ресурсами підприємства, які авансовані в оборотні виробничі засоби та в засоби обігу і здійснюють безперервний кругообіг.

Аналіз забезпеченості підприємства власними оборотними коштами та прирівняними до них потребує дослідження комплексу таких показників:

• наявність власних та прирівнених до них коштів;

• забезпеченість власними оборотними коштами;

• причини змін загальної суми власних оборотних коштів за звітний період;

• причини формування залишків або нестачі власних оборотних коштів;

• наявність та динаміка надлишку або нестачі власних оборотних коштів у господарському обороті;

Завершується аналіз оборотного капіталу аналізом часу обороту оборотних коштів. Прискорення обороту оборотних коштів зменшує потребу в них, дає можливість підприємствам вивільняти частину оборотних коштів або для використання у економіці (абсолютне вивільнення), або для додаткового випуску продукції (відносне вивільнення).

Унаслідок прискоре ння швидкості обороту вивільняються речові елементи оборотних коштів, відносно зменшується потреба в запасах сировини, матеріалів, палива, незавершеного виробництва тощо, а отже — вивільняються й грошові ресурси, раніше вкладені в ці запаси. Вивільнені грошові ресурси нагромаджуються на розрахунковому рахунку підприємств, поліпшуючи їх фінансовий стан та платоспроможність.

Швидкість обороту коштів — це комплексний показник організаційно-тех нічного рівня виробничо-господарської діяльності. Збільшення кількості оборотів досягається за рахунок скорочення часу виробництва та часу обороту.

Ефективність використання оборотних коштів, а також швидкість як загального їх обороту, так і обороту окремих їх елементів характеризується такими показниками:

1) тривалість одного обороту всіх оборотних коштів (Т о ) розраховується за формулою:

Оцінка фінансового стану підприємства

Оцінка фінансового стану підприємства

381 де С в — середня вартість усіх оборотних коштів; t — тривалість періоду, за який проводиться аналіз, у днях;

В — виручка від реалізації продукції та від іншої реалізації за винятком понаднормових і зайвих матеріальних цінностей та сум податку в діючих оптових цінах підприємства;

2) кількість оборотів (або прямий коефіцієнт оборотності) (К о ) розраховується за формулою: в

3) коефіцієнт закріплення оборотних коштів (К з ) (обернений до коефіцієнта оборотності) розраховується так:

3) коефіцієнт закріплення оборотних коштів (К з ) (обернений до коефіцієнта оборотності) розраховується так:

За аналогічними формулами розраховується оборотність нормованих оборотних коштів та окремих елементів або груп оборотних коштів. Замість величини всіх оборотних коштів у відповідні формули підставляються величини нормованих коштів або окремого їх елемента.

За аналогічними формулами розраховується оборотність нормованих оборотних коштів та окремих елементів або груп оборотних коштів. Замість величини всіх оборотних коштів у відповідні формули підставляються величини нормованих коштів або окремого їх елемента.

Сукупність складових показників оборотності за всіма видами (групами) оборотних коштів дає загальний показник оборотності всіх оборотних коштів: де — середній залишок виробничих матеріальних запасів;

С

С

1 в

С

С — середній залишок незавершеного виробництва;

2 в

С — середній залишок готових виробів на складі;

3 в

4 в — середній залишок товарів відвантажених та інших оборотних коштів.

За результатами аналізу оборотності оборотних коштів розраховується сума економії оборотних коштів (абсолютне або відносне вивільнення) або сума їх додаткового залучення. Для визначення суми економії оборотних коштів унаслідок прискорення їхнього обороту визначають потребу в оборотних коштах за звітний період виходячи з фактичної виручки від реалізації за цей час та швидк ості обороту за минулий період.

Різниця між цією сумою потреби в оборотних коштах та сумою коштів, що беруть фактичну участь в обороті, становить економію оборотних коштів. Якщо оборотність уповільнилася,

Оцінка фінансового стану підприємства

382такий розрахунок покаже суму коштів, котрі треба додатково залучити в оборот.

Слід також систематично аналізувати рух капіталу підприємства.

Для цього використовують 14 критеріїв:

1) відношення оборотного капіталу до короткострокових зобов’язань та коефіцієнт критичної оцінки, тобто відношення ліквідних активів до суми боргових зобов’язань;

2) оборотність дебіторської заборгованості та запасів;

3) оборотний ка пітал;

4) відношення доходів до поточних активів;

5) відношення оборотного капіталу до чистого прибутку;

6) відношення оборотного капіталу до загальної заборгованості;

7) відношення суми готівки та цінних паперів, що легко реалізуються, до короткострокової заборгованості;

8) відношення вартості збуту продукції, податків та операційних витрат до середніх поточних активів;

9) відношення високоліквідних активів до рі чних витрат готівки;

10) відношення обсягів продажу до рахунків кредиторів;

11) відношення чистого прибутку до обсягів продажу;

12) відношення вартості основних засобів до всіх зобов’язань;

13) відношення кредиторської заборгованості до обсягів продажу;

14) індекс ліквідності, котрий показує час (у днях), потрібний для перетворення поточних активів на готівку, розраховується за дани ми в табл.9.19 за формулою: ? ? i іi

ДC де С і — сума поточних активів кожного виду (і);

Д і — кількість днів обігу і-го поточного активу.

Д і — кількість днів обігу і-го поточного активу.

Таблиця 9.19

РОЗРАХУНОК ІНДЕКСУ ЛІКВІДНОСТІ, тис. грн

Показник Сума Кількість днів Усього
1.Готівка 40 000
2.Дебіторська заборгованість 90 000 25 2 250 000
3.Товарні запаси 120 000 30 3 600 000
Разом 250 000 5 850 000

Нормативне значення коефіцієнта згідно зі світовим досвідом становить 30 днів.

383

Нормативне значення коефіцієнта згідно зі світовим досвідом становить 30 днів.

Отже, підприємство є ліквідним.

Розглянуті способи оцінки фінансового стану підприємства доцільно доповнити аналізом його прибутковості.

9.7. Аналіз прибутковості підприємства

Економічна доцільність функціонування будь-якого підприємства, результативність його фінансової діяльності багато в чому оцінюється станом формування та використання прибутку. Тому прибуток підприємства постійно має бути об’єктом ретельного фінансового аналізу.

За методологічне підґрунтя такого аналізу на підприємствах будь-якої форми власності беруть чинну модель формування та використання прибутку.

Під формуванням прибутку розу міють процес його створення в процесі господарсько-фінансової діяльності. Управляти цим процесом — це означає управляти обсягами реалізації продукції, тобто кількістю та ціною продукції, здійснювати господарську діяльність з найменшими втратами у вигляді штрафів та інших санкцій.

У процесі аналізу формування та використання прибутку підприємства слід розрізняти валовий прибуток (збиток) звітного періоду, фінансові результа ти, тобто прибуток (збиток) від операційної діяльності, фінансові результати, від звичайної діяльності до оподаткування, фінансові результати від звичайної діяльності після оподаткування, надзвичайні прибуток (збиток) та чистий прибуток (збиток) підприємства.

Прибуток (збиток) звітного періоду — це алгебраїчна сума одержаних від операційної діяльності, від звичайної діяльності та від надзвичайних операцій результатів. Інформаційним підґрунтям для оц інки формування прибутку підприємства служать дані бухгалтерської звітності за формою №2 «Звіт про фінансові результати», відповідно до якого чистий прибуток підприємства формується у такій методичній послідовності: Оцінка фінансового стану підприємства

Чистий прибуток = Виручка від реалізації – Операційні витрати –

Прибуток від операційної діяльності ± Доходи (витрати) від іншої та фінансової діяльності = Прибуток від звичайної діяльності – Податок на прибуток. фінансової діяльності = Прибуток від звичайної діяльності – Податок на прибуток.

Чистий прибуток = Виручка від реалізації – Операційні витрати –

Прибуток від операційної діяльності ± Доходи (витрати) від іншої та фінансової діяльності = Прибуток від звичайної діяльності – Податок на прибуток.

384

Удосконалення фінансової діяльності підприємства, підвищення його прибутковості потребують систематичної оцінки в динаміці формування та використання чистого прибутку підприємства, аналізу основних факторів, які впливають на формування чистого прибутку.

Дані такого аналізу використовуються для пошуку резервів зростання прибутку, урахування цих резервів у процесі планування та прогнозування прибутку підприємства, використання чистого прибутку на нагромадження та споживання.

Після вве дення в Україні національних стандартів бухгалтерського обліку (2000 р.) процес розрахунку чистого прибутку (збитку) за звітний період можна поділити на такі кроки:

1. Визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, послуг).

2. Розрахунок валового прибутку (збитку).

3. Визначення фінансового результату від операційної діяльності (прибутку або збитку).

4. Розрахунок при бутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування.

5. Визначення прибутку (збитку) від звичайної діяльності після оподаткування.

6. Визначення надзвичайного прибутку (збитку).

7. Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду.

Принципово змінилися місце і склад структурних складових прибутку, порядок і методична послідовність їх розрахунку.

Проаналізуємо порядок формування прибутку підприємства.

Таблиця 9.20

ФОРМУВАННЯ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА, тис. грн 385

Оцінка фінансового стану підприємства

386

Горизонтальний аналіз свідчить про приріст у звітному році проти попереднього всіх складових прибутку підприємства. Дохід (виручка) від реалізації продукції (як і чистий прибуток від реалізації) збільшився на 7,4%. Фінансовий результат (прибуток) від операційної діяльності збільшився на 6,2%, а фінансовий результат від звичайної діяльності — на 5,9%. Чистий прибуток збільшився на 5,3%.

Вертикальний аналіз структурних складових прибутку свідчить пр о таке: чистий дохід від реалізації становив у звітному році 7336 тис. грн (минулого року — 6832 тис. грн). Якщо взяти суму цього прибутку за 100%, то інші його складові можна побачити в табл. 9.21.

Таблиця 9.21

АНАЛІЗ СТРУКТУРНИХ СКЛАДОВИХ ПРИБУТКУ ПІДПРИЄМСТВА, %

Отже, вертикальний аналіз свідчить, що проти минулого року питому вагу всіх складових прибутку у звітному році скориговано на 0,4—0,6%. Це сталося внаслідок збільшення у звітному році різних витрат (див. табл. 9.20).

Отже, вертикальний аналіз свідчить, що проти минулого року питому вагу всіх складових прибутку у звітному році скориговано на 0,4—0,6%. Це сталося внаслідок збільшення у звітному році різних витрат (див. табл. 9.20).

Фінансовий результат — прибуток (збиток) (Ф р.о ) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат:

Ф Оцінка фінансового стану підприємства 387

р.о = ВП + І о.д – А в – В з – І о.в , р.о = ВП + І о.д – А в – В з – І о.в ,

388 де ВП — валовий прибуток; І о.д — інші операційні доходи;

А в — адміністративні витрати;

В з — витрати на збут; І о.в — інші операційні витрати.

Фінансовий результат — прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування розраховується як алгебраїчна сума прибутку від операційної діяльності Ф р.о , фінансових та інших доходів за мінусом фінансових та інших витрат (збитків): де П р.д.з — фінансовий результат (прибуток чи збиток) від звичайної діяльності до оподаткування;

П р.д.з = Ф р.о + Д к + І ф.д + І д – Ф в – В к – І в ,

П р.д.з = Ф р.о + Д к + І ф.д + І д – Ф в – В к – І в ,

Д к — дохід від участі в капіталі, тобто дохід, отриманий від інвестицій в асоційовані дочірні або спільні підприємства, облік яких ведеться методом участі в капіталі; І ф.д — інші фінансові доходи, тобто доходи за депозитними сертифікатами, дивіденди одержані, відсотки одержані, інші доходи, отримані від фінансових операцій; І д — інші доходи, тобто доходи від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів і майнових комплексів, неопераційних курсових різниць та інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності;

Ф в — фінансові витрати, тобто витрати на оплату відсотків за позички та інші витрати підприємства, пов’язані з залученням позичкового капіталу;

В к — втрати від участі в капіталі, тобто збиток, спричинений інвестиціями в асоційовані, дочірні або спільні підприємства; І в — інші витрати, тобто втрати від неопераційних курсових різниць та від уцінки необоротних активів, собівартість реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; інші витрати, які виникають у процесі звичайної діяльності.

Прибуток від звичайної діяльності після оподаткування визначають як різницю між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку з прибутку.

Чистий прибуток або збиток розраховують як алгебраїчну суму прибутку від звичайної діяльності та надзвичайного доходу, надзвичайних витрат і податків з надзвичайного прибутку.

На формування прибутку підприємства впливають різноманітні фактори. У загальному вигляді ці фактори можна класифікувати на зовнішні та внутрішні. Із великої кількості факторів, які впливають на чистий прибуток підприємства, доцільно досліджувати вплив основних, а саме:

Оцінка фінансового стану підприємства ? зміни обсягу (товарообігу) реалізації товарів (робіт, послуг); ? зміни обсягів усіх видів прибутків, які формують чистий прибуток; ? зміни собівартості реалізованої продукції (витрат обороту).

З цією метою треба зробити певні попередні розрахунки (табл.9.22).

Таблиця 9.22

ПОПЕРЕДНІ РОЗРАХУНКИ ДЛЯ ФАКТОРНОГО АНАЛІЗУ ПРИБУТКУ

ПІДПРИЄМСТВА, тис. грн

Порівняння підсумків зміни чистого доходу (виручки) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, розрахованих за різних умов (у цінах базисного періоду на фактично реалізовану продукцію, за планом та фактично), з даними минулого періоду свідчить, що всі ці показники нижчі за торішні, але різною мірою, так само, як і повна собівартість. Так, чистий дохід (вир учка від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг) у цінах базисного періоду на фактично реалізовану продукцію є нижчим за торішній на 7%, тоді як плановий показник — на 15,1%, а фактичний — на 6,2%. Показники повної собівартості звітного періоду нижчі за торішні відповідно на 9,1 %, 16,1% та 9,7 %.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
ФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВАХ
10.2. Зміст та методи фінансового планування
10.3. Зміст поточного фінансового плану та порядок його складання
Частина 2 10.3. Зміст поточного фінансового плану та порядок його складання
10.4. Зміст і значення оперативного фінансового плану
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)