Характеристика вітчизняного бізнес-середовища 1. Різноманіття тлумачень поняття «підприємство» та способів їх класифікації пояснюється передусім різнопрофільним спрямуванням досліджень такої організаційної форми суб’єкта господарювання. Трактувати сутність підприємства можна і доречно з урахуванням її поліаспектності.
2. В економічній теорії існує кілька концепцій підприємства (фірми), які описують його виникнення, діяльність і ліквідацію. Серед них можна виокремити чотири основні: неокласичну; інституціональну; еволюційну; підприємницьку. Кожна з них акцентує увагу на певних особливостях підприємства як об’єкта дослідження. На думку провідних економістів, основою створення узагальненої теорії підприємства має бути концепція підприємства як своєрідного системного інтегратора — цілісного економічного суб’єкта, який поєднує в часі та просторі різні соціальноекономічні процеси й досягає ефекту шляхом використання системних мультиплікативних ефектів.
3. Компанія (підприємство) як будь-яка система може перебувати у двох станах: стійкому або нестійкому. Основною умовою пристосування виробничої системи до динамічного зовнішнього оточення та нестійкого спектра внутрішніх чинників є її здатність адаптуватися та створювати механізм використання сприятливих тенденцій, що з’являються. Це забезпечується гнучкістю структури підприємства. Для загальної характеристики гнучкості й динаміки технічного розвитку підприємства в економічній літературі пропонується використовувати такі критерії, як технічний, організаційний, економічний та похідні від них. Проте не існує єдиних методичних підходів щодо оцінювання рівня гнучкості підприємства.
4. Серед визначальних тенденцій розвитку сучасних економічних систем макро- і мікрорівня, що значною мірою впливають на функціонування підприємств, слід назвати такі: а) розгортання процесів глобалізації та перехід від індустріального до постіндустріального й інформаційного, технологічного та економічного способів виробництва; б) активізацію процесів інформатизації всіх сфер економіки та впровадження інформаційно та знаннєвоорієнтованих технологій створення споживчої цінності; в) поширення принципу клієнтоорієнтованості не тільки в сферах виконання робіт і надання послуг, а й у середовищі традиційних ви-робництв; г) якісна зміна характеру конкуренції, що дістає відображення в поширенні різних форм партнерської взаємодії суб’єктів господарювання на засадах кооперування й інтеграції процесів виробництва.
5. Нові тенденції розвитку економіки зумовили якісні зміни у принципах організації та управління бізнесом. Серед базових принципів організаційної побудови підприємств слід вирізнити такі: а) посилення інтеграційних процесів; б) зміщення акцентів з функціонального на процесний у системи управління підприємства; в) перехід від пірамідальних до сплощених організаційних структур; г) посилення впливовості дослідницьких, виробничих, збутових чинників; д) домінування інноваційної складової в організації та здійсненні виробничої діяльності.
6. Залучення України до світових та європейських інтеграційних процесів значною мірою впливає на стан вітчизняної економіки та потенціал її подальшого розвитку. Рушійною силою української економіки залишаються великі компанії, які за рахунок органічного зростання та процесів злиття прагнуть нарощувати обсяг виробництва та збільшувати свою ринкову частку. Передусім це галузі, що орієнтуються на експорт, — металургійна і хімічна промисловості. Доволі жвавими темпами розвиваються будівництво та машинобудування, які орієнтувалися на інвестиційний попит. Значними темпами зростають галузі, що залежать від споживчого попиту на товари та послуги. Активне зростання внутрішнього споживчого попиту, а також криза світових продовольчих ринків посприяли відродженню вітчизняної харчової промисловості. Утім за оцінками експертів, більшість вітчизняних підприємств залишаються неконкурентоспроможними через використання застарілих технологій.
