Posibniki.com.ua Маркетинг Маркетингове ціноутворення Тема 2 КЛАСИФІКАЦІЯ ТА СТРУКТУРА ЦІН


< Попередня  Змiст  Наступна >

Тема 2 КЛАСИФІКАЦІЯ ТА СТРУКТУРА ЦІН


Опрацювавши матеріал цієї теми, ви будете знати: ? основні функції ціни; ? принципи управління цінами; ? основні типи механізму формування цін; ? основні види цін та їхні особливості; ? структуру роздрібної ціни та утворення її складових; ? типи витрат, які включаються в собівартість продукції; а також уміти:

• аналізувати та пояснювати взаємозв’язок різних видів цін;

• визначати і характеризувати структуру роздрібної ціни;

• розраховувати величину непрямих податків в ціні, торговельних надбавок;

• визначати величину ціни на основі її складових.

2.1. Основні терміни та визначення

Акцизний податок — це непрямий податок, який включається до ціни високорентабельних товарів не першої необхідності і в кінцевому підсумку сплачується їхнім покупцем. Акцизом оподатковуються виключно товари і не оподатковуються роботи та послуги. Акцизний податок нараховується тільки для окремих товарів, перелік яких затверджується Верховною Радою України.

Аукціонна ціна — різновид роздрібної ціни; ціна товару, проданого на аукціоні; нерідко може істотно відрізнятися від ринкової ціни на інші товари тієї ж товарної категорії (бути значно вище її), оскільки відображає унікальні й рідкісні властивості та ознаки конкретних товарів, що пропонуються на аукціоні, і значною мірою залежить від рівня професіоналізму особи, яка проводить аукціон.

Вільні ціни — складаються на ринку виключно під дією попиту і пропозиції незалежно від впливу державних або місцевих органів управління.

Гнучка (змінна) ціна (англ. flexible price) — 1) ціна, величина якої коливається у межах заздалегідь визначеного продавцем коридору; 2) зафіксована під час підписання контракту ціна, що може бути переглянута надалі, якщо ринкова ціна даного товару до моменту його постачання зміниться. У разі встановлення гнучкої ціни в контракт вноситься цінове застереження, що передбачає зміну ціни, зафіксованої в контракті, залежно від підвищення чи зниження ціни на ринку до моменту виконання угоди. Зазвичай у контракті вказують: припустиме відхилення ринкової ціни від зафіксованої в контракті, в межах якого перегляд контрактної ціни не відбувається; офіційне джерело статистичних даних про рівень ринкових цін.

Гранично допустимі ціни — встановлюються на стадії проектування нових виробів. Вони є вихідними для визначення оптових цін на ці вироби. Існують також проектні й орієнтовані ціни, що використовуються в період розроблення виробів, коли ще немає затвердженої (погодженої) ціни.

Діючі ціни — ціни, що існували на ринку під час збору статистичної інформації.

Договірна ціна — ціна, що встановлюється за домовленістю сторін. Єдині регульовані ціни — встановлюються державними органами і діють на всій території країни. Єдині ціни — діють на всьому територіальному ринку; включають середні по ринку витрати на доставку товару до покупця. Цей метод установлення ціни припускає формування фірмою єдиної ціни для всіх покупців, незалежно від місця їх розташування, із включенням до неї однакової (середньої) суми транспортних витрат. Ця сума розраховується як середня вартість усіх перевезень.

Закупівельні ціни у сільському господарстві — оптові ціни, за якими сільськогосподарські підприємства, фермери реалізують сільськогосподарську продукцію переробним підприємствам.

Податки — це частина собівартості або процентне нарахування на дохід чи прибуток, що обов’язково перераховується до бюджету і характеризується регламентацією розмірів і термінів внесення.

Податки прямі — встановлюються на дохід, прибуток і майно фізичних і юридичних осіб. До таких податків відносяться: подохідний податок фізичних осіб, податки на прибуток підприємств, на доходи банків, земельний, лісовий тощо.

Податки непрямі — це податки на товари, які отримують у разі їх продажу та перераховуються до бюджету: податок на додану вартість (ПДВ), акцизи, мито та ін.

Податок на додану вартість (ПДВ) — це непрямий податок, що створюється на всіх стадіях виробництва й обігу, включається у вигляді надбавки до ціни товару, робіт, послуг і повністю оплачується кінцевим покупцем. Податок на додану вартість є формою вилучення до бюджету частини знову створеної вартості. На кожній стадії виробництва й реалізації товарів створюється нова додана вартість, що визначається як різниця між сумою податку на додану вартість, отриманого за продані товари і сплаченого за сировину та матеріали. Інвойсна ціна — ціна, що вказується в рахунках-фактурах. Інкотермс (англ. Incoterms, International commerce terms) — міжнародні комерційні умови, комплект міжнародних правил з тлумачення найширше використовуваних торговельних термінів (умов) у галузі міжнародної торгівлі (табл. 5). Ці умови регламентують момент передачі права власності на товар і всі пов’язані із цим ризики. Застосовуються у міжнародних договорах купівлі-продажу. Розробляються і публікуються Міжнародною торговою палатою (англ. International Chamber of CommerceICC) і тісно пов’язані з Міжнародною угодою ООН про міжнародний продаж товарів, яка була укладена 1980 року, і на сьогодні об’єднує понад 70 держав світу.

Таблиця 5

ТЕРМІНИ «ІНКОТЕРМС 2010»

Скоро-чення Назва умови «Інкотермс 2010»
(оригінал англійською мовою)( переклад українською мовою)
1. Правила для будь-якого виду або видів транспорту
EXW Ex Works Франко-завод
FCA Free Carrier Франко-перевізник
CPT Carriage paid to Перевозку сплачено до
CIP Carriage and Insurance Paid to Перевозку і страхування оплачено до
DAT Delivered at Terminal Постачання на терміналі
DAP Delivered at Place Постачання в місці
DDP Delivered Duty Paid Постачання зі сплатою мита
2. Правила для морського і внутрішнього водного транспорту
FAS Free Alongside Ship Франко вздовж борта судна
FOB Free on Board Франко-борт
CFR Cost and Freight Вартість і фрахт
CIF Cost Insurance and Freight Вартість, страхування і фрахт

Ціна ЕХW (франко-завод) — регулює передачу товару в розпорядження покупця безпосередньо на місці виготовлення товару й означає, що продавець виконає своє зобов’язання з постачання в момент, коли товар буде переданий у розпорядження покупця на підприємстві продавця (заводі, фабриці, складі тощо), при цьому продавець не несе відповідальності ані за навантаження товару на транспортний засіб, наданий покупцем, ані за оплату експортних митних зборів, і покупець бере на себе всі витрати й ризики, пов’язані з доставкою товару від підприємства-продавця до місця призначення. Таким чином, франко-завод припускає мінімальну відповідальність продавця.

Ціна FCA (франко-перевізник) — означає, що продавець виконає свої зобов’язання з постачання після того, як передасть товар, що пройшов митне очищення під час експортування, у розпорядження призначеного покупцем перевізника, у взаємоузгодженому місці чи пункті.

Ціна СРТ (перевізна плата сплачена) — означає, що продавець оплачує фрахт за перевезення товару до погодженого місця призначення, однак ризики загибелі чи ушкодження товару, а також будь-які додаткові витрати, що є наслідком обставин, які були після того, як товар був доставлений перевізнику, переносяться з продавця на покупця, коли товар буде переданий під опіку перевізника.

Ціна CIP (перевізна плата та страхування сплачені) означає, що продавець має ті самі зобов’язання, що й за умовами СРТ, але, крім того, повинен забезпечити для по-

купця страхування морських вантажів від ризику загибелі чи ушкоджень товару під час транспортування.

Ціна FAS (вільно вздовж борта судна, франко вздовж борта судна) — це умова постачання, що передбачає обов’язок продавця доставити за свій рахунок вантаж на корабельний причал у межах досяжності корабельних кранів (аналогічних вантажопідйомних засобів) у погодженому порту відвантаження. Починаючи з цього моменту покупець несе всі ризики загибелі чи ушкодження товару.

Ціна FOB (франко-борт) — означає, що продавець виконав свої зобов’язання з постачання, коли товар перейшов поручні судна в зазначеному порту відвантаження.

Ціна CFR (вартість і фрахт) — означає, що продавець повинен оплатити всі витрати й фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення, однак у момент переходу товару через поручні судна в порту відвантаження від продавця до покупця переходять: а) ризик загибелі чи ушкодження, яким може піддаватися товар; б) ризик додаткових витрат, які виникли в результаті подій, що відбулися після того, як товар був поставлений на борт судна.

Ціна CIF (вартість, страхування, фрахт) — означає, що продавець має ті самі зобов’язання, що й за умовами CFR, але, крім того, зобов’язаний забезпечити покупцю морське страхування від ризику загибелі чи ушкодження товару під час транспортування.

Ціна на умовах DAP (постачання в місці) і DAT (постачання на терміналі) — продавець несе всі витрати (крім тих, що пов’язані з формальностями при імпорті, де це може бути застосовано) і ризики, пов’язані з доставкою товару до названого місця призначення. При цьому, за правилом DAP, товар переходить у розпорядження покупця в момент доставки товару на транспортному засобі, що прибуло, і готовим для розвантаження. Відповідно до правила DAT товар переходить у розпорядження покупця на терміналі і лише після його розвантаження з транспортного засобу, що прибуло.

Ціна DDP (поставка зі сплатою мита) означає, що продавець виконає своє зобов’язання з поставки тоді, коли товар буде переданий у розпорядження покупця в погодженому місці в країні ввозу, при цьому продавець несе всі витрати і ризики, включаючи мито, податки та інші збори, стягнуті у зв’язку з поставкою товару, що пройшов митне очищення під час імпортування.

Ковзна (плинна) ціна (англ. sliding price) — ціна, обрахована в момент виконання контракту шляхом перегляду договірної (базисної) ціни з урахуванням змін у витратах виробництва, що виникли в період виконання контракту. Якщо контрактом передбачаються часткові поставки, ковзна ціна розраховується окремо на кожну поставку. Під час підписання контракту сторони встановлюють і фіксують в контракті: базисну ціну; структуру ціни у відсотках (постійні витрати, витрати на сировину і матеріали, витрати на заробітну плату); також у додатку до контракту може бути описаний метод розрахунку ковзної ціни, про який сторони погодились. У контракт можуть бути внесені додаткові умови: встановлена у відсотках до договірної ціни межа зміни цін, у рамках якої перегляд ціни не відбувається; максимальний рівень зміни договірної ціни, що називають лімітом зміни.

Кошторисна ціна (кошторисна вартість) — граничний розмір витрат на окремий об’єкт, розраховується на основі повного переліку усіх робіт, оцінених за чинними нормами або розцінками.

Онкольна угода (англ. oncall transaction) — угода на покупку реального товару, за якою ціна не фіксується доти, доки цього не забажає покупець товару.

Оптова ціна підприємства (відпускна ціна) — ціна, за якою підприємство-виробник реалізує виготовлену продукцію оптово-збутовим організаціям або іншим підприємствам.

Опціон — похідний фінансовий інструмент, який дає його власнику право (але не зобов’язання) купити або продати актив у майбутньому за заздалегідь обумовленою ціною. Опціон може бути реалізований або нереалізований — залежно від рішення, прийнятого виключно його власником.

Податок на додану вартість (ПДВ) — непрямий податок, що включається до ціни абсолютної більшості товарів і послуг, за винятком тих, які не обкладаються цим податком. ПДВ визначається в ціні товару (послуги) за діючою ставкою до оподаткованого обороту, який не містить цього податку, або інакше, до ціни, яка враховує собівартість і прибуток.

Попит — виражає потребу в товарі з боку покупця за наявності у нього можливостей купити товар. За інших рівних умов кількість товарів, що купуються, залежить відрівня цін на них. Чим вище ціна, тим менше товарів буде куплено покупцем, і обсяг проданих товарів знизиться. Попит на товари збільшується зі зменшенням ціни.

Порівняльні ціни — ціни, які є результатом певних математичних перетворень із подальшим використанням їх для порівняльного аналізу.

Посередницько-збутові та торговельні надбавки — самостійні елементи ціни і за економічною природою аналогічні оптовим цінам підприємства; вони покликані відшкодовувати витрати обігу продукції і забезпечувати отримання прибутку посередницькими і торговельними організаціями. Розмір надбавки залежить від величини витрат у сфері обігу (заробітна плата, транспортні витрати, амортизація, оренда приміщень тощо), бажаного рівня прибутку та обсягу продажу. Враховуючи, що надбавки є формою доданої вартості, до їх складу входить відповідний податок (ПДВ).

Поточні ціни (англ. current price) — ціни, що діють на даний період.

Прейскурантна ціна на об’єкт будівництва — усереднена кошторисна вартість одиниці кінцевої продукції типового будівельного об’єкта (наприклад, за 1 м 2 житлової площі, 1 м 2 корисної площі, 1 м 2 малярських робіт тощо).

Прибуток — форма чистого доходу, який отримує підприємство від реалізації продукції після відшкодування своїх витрат.

Принципи ціноутворення — основні положення, правила, підходи до ціноутворення як складного процесу. Серед основних принципів ціноутворення виділяють принципи науковості, цілеспрямованості, безперервності, пропорційності та адекватності.

Прогнозовані ціни — визначаються дослідними фірмами, а також науково-дослідними організаціями, що розробляють прогнози розвитку окремих галузей і виробництв.

Пропозиція — характеризується прямою залежністю між ціною і кількістю товарів, представлених на ринку. У разі підвищення цін зростає обсяг товарів, що пропонуються до продажу, і навпаки.

Регіональні та місцеві регульовані ціни — ціни на окремі категорії товарів, що можуть регулюватись регіональними органами влади та управління. У процесі формування таких цін орієнтуються на витрати виробництва й реалізації, що складаються в даному регіоні. Регіональними є, наприклад, ціни й тарифи на переважну більшість комунальних послуг, що надаються населенню.

Регіональні, або зональні, ціни — відповідно до цього методу визначення цін виділяється кілька географічних зон і встановлюється єдина ціна для клієнтів, розташованих у межах однієї зони. Для кожної із зон ці ціни є різними, тому що встановлюються залежно від величини транспортних витрат.

Регульовані ціни формуються під впливом попиту і пропозиції, але зазнають під час формування певного впливу державних органів, що здійснюється або прямим обмеженням зростання чи зниження цін, або шляхом регламентації рентабельності, або шляхом встановленням граничних надбавок чи коефіцієнтів до фіксованих цін прейскуранта, або шляхом встановлення граничних значень елементів ціни (через використання відповідних норм і нормативів собівартості, прибутку продавця), або будь-яким аналогічним методом.

Роздрібні ціни — ціни, за якими товари реалізуються у роздрібній торговельній мережі кінцевим споживачам; за цими цінами товари вибувають зі сфери обігу і споживаються в домашньому господарстві.

Світові ціни — це, як правило, «ціна продавця» в основних центрах з експорту даного товару і «ціна покупця» у найважливіших центрах його імпорту.

Середні ціни — розрахункові ціни, що розраховуються за методами різних середніх (арифметичної, геометричної, хронологічної), які характеризують ринкову ситуацію на певному ринку у певний час.

Собівартість продукції — складається з виробничої собівартості та витрат, що пов’язані з операційною діяльністю.

Структура ціни — показує частку кожного елементу ціни в її абсолютному значенні.

Трансфертна ціна — різновид оптової ціни підприємства-виробника, застосовується для здійснення комерційних операцій між підрозділами одного й того самого підприємства, розташованими в різних країнах. Вона може використовуватися як до готових виробів, напівфабрикатів, сировини, так і до послуг.

Фіксована (тверда) контрактна ціна (англ. fixed price) — встановлюється в момент підписання контракту, не підлягає зміні протягом усього терміну його дії і не залежить від термінів і порядку постачання товарної партії. У контрактах із тривалими термінами постачання зазвичай робиться цінове застереження «Ціна тверда, зміні не підлягає».

Фіксовані (державними органами) ціни

прямо встановлюються державою в особі будь-яких органів влади й управління. Існують такі форми фіксування цін: встановлення державними органами прейскурантних цін, заморожування вільних ринкових цін, фіксування монопольних цін. Такі ціни встановлюються в екстремальних умовах (у разі війни, стихійних лих, кризи в економіці, гострого дефіциту товарів та ін.).

Франко (від італ. franсo — вільний) у комерційній діяльності — використовується при позначенні певного місця, визначеного в договорі купівлі-продажу, в якому відбувається перехід права власності на товар і відповідальності за нього від продавця до покупця. Це означає, що всі витрати з транспортування продукції до названого пункту входять до ціни товару.

Франкування цін (від італ. franсo — вільний) — встановлення цін залежно від розподілу обов’язків з транспортування товарів і участі постачальників і споживачів у компенсації транспортних витрат (табл. 6).

Таблиця 6

ВИДИ ФРАНКО-ЦІН

Види франко-цін Страктура відповідної франко-ціни

Функція (лат. functio — звершення, виконання) — багатозначний термін, може означати: 1) таке відношення між елементами, в якому зміна в одному веде до зміни в іншому; 2) робота, що виконується органом, організмом; 3) роль, значення чого-небудь. Іншими словами, функція — це означає зовнішній прояв властивостей будь-якого об’єкта в певній системі відносин. Функція економічної категорії є способом реалізації її внутрішньої глибинної суті в реальній дійсності.

Функція (лат. functio — звершення, виконання) — багатозначний термін, може означати: 1) таке відношення між елементами, в якому зміна в одному веде до зміни в іншому; 2) робота, що виконується органом, організмом; 3) роль, значення чого-небудь. Іншими словами, функція — це означає зовнішній прояв властивостей будь-якого об’єкта в певній системі відносин. Функція економічної категорії є способом реалізації її внутрішньої глибинної суті в реальній дійсності.

Функція ціни — зовнішній прояв її внутрішнього змісту. До функцій ціни може бути віднесено тільки те, що характерно для кожної конкретної ціни без винятку. Основним функціями ціни є: 1) облікова; 2) стимулювальна; 3) розподільча; 4) вимірювальна; 5) функція балансування попиту та пропозиції; 6) функція ціни як критерію раціонального розміщення виробництва.

Ціна біржового товару (ціна на основі біржових угод) — різновид оптової ціни промисловості; формується на базі біржового котирування і надбавок чи знижок з неї, залежно від якості товарів, відстані товару від місця поставки, передбаченого біржовим контрактом.

Ціна в місці виробництва продукції — за цією ціною товар передається покупцеві в тому місці, де він був вироблений, з усіма правами на нього і відповідальністю. У цьому разі покупець сплачує понад ціну всі фактичні витрати на транспортування продукції до місця призначення.

Ціна престижна — ціни на предмети розкоші, що характеризуються високою рентабельністю; на відміну від цін, що відповідають стратегії «зняття вершків», є довгостроковими, тому що сприяють підтримці іміджу розкоші, винятковості власників даного товару.

Ціна психологічна — ціна, що визначається відповідно до теорій поведінки покупців; встановлюється в межах стратегії неокруглених цін (999 грн, а не 1000 грн) або стратегії цінових лімітів (наприклад, якщо споживач має намір зробити покупку не дорожче за 1000 грн, то з двох цін, 980 і 990 грн, призначуваних продавцем за одиницю товару, друга більшою мірою відповідатиме інтересам продавця).

Ціна спадна — ціна, що має стійку тенденцію до зниження; часто використовується для реалізації застарілої продукції.

Ціна, що відповідає стратегії «зняття вершків», — ціна з максимально можливим рівнем рентабельності за кожної певної ринкової ситуації з урахуванням конкурентних переваг пропонованого товару; продавці використовують такі ціни під час виведення на ринок новинок, які користуються попитом і не мають аналогів; новий товар виводиться за завищеною ціною, яка надалі поступово знижується.

Ціна, що відповідає стратегії «слідування за лідером», — ціна, що визначається переважно на основі максимального наближення до ціни лідера ринку.

Ціна, що відповідає стратегії проникнення, — первісна ціна при виході на ринок, яка є нижчою за ціни конкурентів; використовується для завоювання ринку.

Ціна, що періодично фіксується в процесі виконання контракту (англ. period fixed price), — ціна фіксується не на весь строк дії контракту, а може уточнюватися сторонами безпосередньо перед поставкою кожної партії товару (при довгострокових контрактах) або щорічно перед початком чергового господарського/фінансового року. Покупцю може бути надане пільгове право вибору моменту фіксації ціни протягом терміну виконання угоди із зазначенням джерела інформації про ціни. У контракті в цьому разі обумовлюються умови фіксації і принцип визначення рівня ціни.

Ціни відповідно до стратегії «слідування за лідером» це ціни, що призначає дана фірма (як правило, невелике підприємство, що не має можливості для проведення дорогих маркетингових досліджень), повторюючи зміни цін компанії — лідера в даній галузі.

Ціни на основі базисного пункту — відповідно до цього підходу підприємство встановлює в кількох географічних пунктах базисні ціни на продукцію. Фактичні ціни продажу розраховуються додаванням до ціни, установленої для найближчого від замовника базисного пункту, транспортних витрат на доставку товару до місця призначення.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
2.3. Задачі для самостійного розв’язання
2.4. Приклади розв’язання задач
Тема 3 СИСТЕМА ФАКТОРІВ ВПЛИВУ НА ЦІНОВУ ПОЛІТИКУ ПІДПРИЄМСТВА
3.2. Запитання і тести для самоконтролю
3.3. Задачі для самостійного розв’язання
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)