Сьогодні в Україні спостерігаються тенденції стрімкого застосування інформаційних технологій у всіх сферах суспільно-економічного середовища.
Особливо швидкими темпами розвиваються інформаційні технології бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту. Будь-який бухгалтер-практик працює на комп’ютері та не уявляє без нього своєї професійної діяльності.
при користуванні та дозволяють обмежити доступ до конфіденційних даних), мають простий дебагер, а тому досить легко переналагоджуються та модернізуються [4, с. 207].
Метою мого дослідження є розгляд експертних систем у розрізі штучного інтелекту як ще більшої автоматизації інформаційних систем в обліку, аналізі та внутрішньому аудиті, та з’ясування наслідків цього процесу.
Експертні системи — це програми для комп’ютерів, що акумулюють знання фахівців-експертів у конкретних предметних сферах, які призначені для отримання прийнятних рішень у процесі обробки інформації. Експертні системи трансформують досвід експертів у форму евристичних правил і призначені для консультацій менш кваліфікованих фахівців [2].
Головною перевагою експертних систем є можливість накопичення знань і збереження їх тривалий час. На відміну від людини до будь-якої інформації експертні системи підходять об’єктивно, що покращує якість проведеної експертизи. При вирішенні завдань, що вимагають обробки великого обсягу знань, можливість виникнення помилки дуже мала. І це є дуже важливою перевагою їх застосування в обліку, адже, дана галузь потребує точності та уважності, що не завжди може забезпечити такий чинник як людський фактор. Від ефективного ведення обліку на підприємстві залежить його подальша успішна діяльність [1].
Сучасна концепція використання експертних систем зводиться до того, що їх модулі мають застосовуватися всередині прикладних бухгалтерських програм, допомагаючи людині-професіоналу або керівникові вивчати проблему, але робити остаточний вибір або розв’язувати проблему самостійно такі системи не повинні. Тому, що експертні системи дають поради, проводять аналіз, виконують класифікацію, дають консультації і ставлять діагноз. Вони орієнтовані на вирішення завдань, але остаточне рішення щодо розв’язання конкретної проблеми повинні приймати спеціалісти-обліковці.
Практичне застосування штучного інтелекту в економіці засноване на експертних системах, що дозволяє підвищити якість і заощадити час для прийняття рішень, а також сприяє зростанню ефективності роботи та підвищення кваліфікації фахівців.
Штучний інтелект — це штучно створена система, яка здатна знаходити рішення поставлених перед нею задач не за допомогою наперед заданого алгоритму, а за допомогою власного досвіду, тобто може сама знаходити алгоритм рішення [3].
Чим більше задач може виконати інформаційна система, тим більше у неї підстав називатись експертною системою. Поява експертних систем ознаменувала перехід від суто теоретичної сфери штучного інтелекту до прикладної [4].
Як відомо, в світі немає нічого вічного і сфера обліку з використанням бухгалтерських комп’ютерних програм не є винятком. Технічний прогрес і зростаючі потреби людини призводять до того, що в той час як з’являються нові технології. Неймовірно, але факт: бухгалтерські програми на основі штучного інтелекту стануть настільки сильними і настільки дешевими, що люди будуть не в силах з ними змагатися. Такий розвиток подій вчені припускають на 2025 рік.
Однак увесь бухгалтерський облік повністю автоматизувати неможливо, хоча б тому, що хтось має ввести в комп’ютер дані. На підприємствах, в установах і організаціях це робитимуть люди — бухгалтери. Програмне забезпечення, так як і електронна звітність, є лише інструментами, які допомагають бухгалтерам зберегти час.
Але деякі дослідники притримуються дещо іншої думки щодо змагання людського інтелекту зі штучним. Вони вважають, що люди переможуть із тієї простої причини, що саме люди своїм розумом створили штучний інтелект.
Отже, будь-який бухгалтер чудово розуміє, що облікові дані є основою для проведення аналізу, тоді як дані аналізу є основою для проведення аудиту. Тому облікові дані мають містити в собі повну та точну інформацію, щодо економічного стану підприємства, щоб заздалегідь попередити виникнення неточностей і розбіжностей для успішного процвітання та ефективної роботи установи.
Об’єднання всіх видів програмних продуктів та їх окремих компонентів у єдину експертну систему визнано економічно вигідним, тому що використання експертних систем дозволяє істотно скоротити витрати на підготовку кваліфікованого персоналу, подальшу перевірку правильності виконаної на певному етапі їх роботи, а також зменшити час на виконання поставлених перед ними завдань.
Література
1. Братко И. Алгоритмы искусственного интеллекта на языке Prolog. — К.: Издательский дом «Вильямс», 2004. — 637 с.
2. Джексон П. Введение в экспертные системы. — К.: Издательский дом «Вильямс», 2001. — 622 с.
3. М. Тим Джонс. Программирование искусственного интеллекта в приложениях. — М.: ДМК Пресс. 2004. — 312 с.
4. Корнеев В.В., Гареев А.Ф., Васеев С.В., Райх В.В. Бази данных. Интеллектуальная обработка информации. — М.: Нолидж, 2000. — 352 с.
