Реформування, реструктуризація економіки на ринкових засадах супроводжується зменшенням впливу держави та командно-адміністративних важелів у структурі власності та джерелах фінансування підприємницької діяльності.
З’ясування джерел формування оборотних коштів є важливою ділянкою фінансової роботи на підприємстві.
Недостатність таких джерел призводить до недостатнього фінансування господарської діяльності та до фінансових ускладнень. Натомість надлишок оборотних коштів на підприємстві спричинює створення наднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, відволікання оборотних коштів з господарського обороту, зниження відповідальності за цільове й раціональне використання як власних, так і позичених (залучених) коштів.
6.3.1. Власні джерела формування оборотних коштів
Власний оборотний капітал багато важить в організації кругообігу грошових коштів, забезпечує майнову й оперативну самостійність, фінансову стійкість підприємства.
205
Оборотні кошти та їх організація на підприємстві
Підприємства, що вводяться в дію, залежно від їхніх організаційно-правових форм створюють власні оборотні кошти за рахунок пайових внесків членів-засновників, внесків іноземних учасників (для спільних підприємств), надходжень від емісії цінних паперів.
Ці кошти включаються в статутний фонд новоствореного підприємства.
На діючих підприємствах власними джерелами фінансування оборотних коштів є чистий прибуток підприємства, надходження від емісії цінних паперів, а також сталі зобов’язання.
Обсяг коштів, що спрямову ються на поповнення власних оборотних коштів, залежить від очікуваних розмірів приросту нормативу оборотних коштів, загального обсягу прибутку, можливого обсягу залучення позичкових коштів та інших факторів.
До коштів, які можна прирівняти до власних, належать сталі зобов’язання. Це кошти цільового призначення, які в результаті певної системи грошових розраху нків постійно перебувають у господарському обороті підприємств, однак йому не належать.
До їх використання за призначенням вони в сумі мінімального залишку є джерелами формування оборотних коштів підприємства.
Сталі зобов’язання
— це мінімальна (стійка) заборгованість із заробітної плати працівникам, відраху вань на обов’язкове державне пенсійне страхування, на соціальне страхування, резерв майбутніх платежів, авансування покупців (замовників). Нині в бухгалтерському балансі не виокремлюються сталі зобов’язання, як це було раніше. Але з цього не слід робити висновку, що сталі зобов’язання взагалі зникли. Річ у тім, що нова методика визначення власних оборотних коштів підприємства не розмежовує сталих і короткотермінових зобов’язань. Відображаються вони в І розділі пасиву балансу.
З метою повнішого залучення фінансових ресу рсів і якісного керування ними підприємства мають змогу планувати сталі зобов’язання, тобто це джерело, по суті, є планованою кредиторською заборгованістю. Залежно від виду сталих зобов’язань можуть застосову ватись різні методики їхнього розрахунку.
Розмір мінімальної заборгованості із заробітної плати залежить від часу її виплати і терміну, за який вона виплачується. Що більший розрив між терміном виплати заробітної плати і кінцевою датою періоду, за який вона сплачується, то вища заборгованість і то більше коштів підприємство може використати в господарському обороті. Так, якщо виплата заробітної плати здійснюється за першу половину місяця 19-го числа кожного місяця, а за другу половину — 4-го числа наступного місяця, то в обороті підприємства завжди перебу ває триденна сума заробітної
206
Величина мінімальної заборгованості робітникам та службовцям із заробітної плати визначається за формулою: де З м — мінімальна заборгованість із заробітної плати, грн;
Ф — плановий фонд оплати праці за квартал, грн;
Д — кількість днів з початку місяця до дня виплати заробітної плати.
Приклад5
Якщо плановий фонд оплати праці за квартал установлено в сумі
5700 тис. грн, а заробітна плата виплачується робітникам 4-го числа
Нарахування на заробітну плату визначаються за чинними нормативами (страховими тарифами внесків) у відсотках до заробітної плати. Ці тарифи внесків є такими: у Фонд соціального страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності
— 2,9 %, у Фонд соціального страхування на випадок безробіття — 1,3 %, у Пенсійний фонд — 31,8 %; разом 36 %. Отже, сума нарахувань у нашому прикладі становитиме 68,4 тис. грн ? ? ? ? ? ? ?
190
36 .
100
Загальна сума кредиторської заборгованості, яка постійно перебуває у розпорядженні суб’єкта господарювання, на кінець
планового кварталу — 258 тис. грн (190 + 68,4). У фінансовий план включається не загальна величина цієї заборгованості, а її зміна (приріст або зменшення) за плановий період.
Мінімальна заборгованість щодо резерву майбутніх платежів створюється переважно через нарахування на оплату відпусток.
Належна заробітна плата за чергову відпустку списується на витрати виробництва не тоді, коли робітник іде у відпустку, а рівними частинами. Ці суми, що відносяться на собівартість продукції щомісяця, резервуються в порядку нарахувань на рахунок майбутніх платежів. Вони виплачуються робітникам, коли ті йдуть у відпустку, а потім списуються з цього раху нка. Однак на рахунку майбутніх платежів згідно з графіком відпусток завжди є кошти, які використовуються в господарському обороті. У зв’язку з цим мінімальні залишки коштів на рахунку майбутніх платежів є джерелом формування власних оборотних коштів. Репланового кварталу — 258 тис. грн (190 + 68,4). У фінансовий план включається не загальна величина цієї заборгованості, а її зміна (приріст або зменшення) за плановий період.
Мінімальна заборгованість щодо резерву майбутніх платежів створюється переважно через нарахування на оплату відпусток.
Належна заробітна плата за чергову відпустку списується на витрати виробництва не тоді, коли робітник іде у відпустку, а рівними частинами. Ці суми, що відносяться на собівартість продукції щомісяця, резервуються в порядку нарахувань на рахунок майбутніх платежів. Вони виплачуються робітникам, коли ті йдуть у відпустку, а потім списуються з цього раху нка. Однак на рахунку майбутніх платежів згідно з графіком відпусток завжди є кошти, які використовуються в господарському обороті. У зв’язку з цим мінімальні залишки коштів на рахунку майбутніх платежів є джерелом формування власних оборотних коштів. Ре
207
Оборотні кошти та їх організація на підприємстві зерв майбутніх платежів визначається в сумі мінімального залишку за звітними даними за 12 місяців, що передують плановому року, з урахуванням змін фонду заробітної плати в плановому році.
Сума мінімальної заборгованості із заробітної плати і резерву майбутніх платежів може визначатись і спрощеним методом, виходячи із суми мінімальної заборгованості за планом базового року й відсотка зростання фонду заробітної плати в плановому році.
Мінімальна заборгованість кредиторам з оплати проду кції за частковою готовністю обчислюється в галузях промисловості з тривалим циклом виробництва. Проміжні платежі замовників за етапами готовності продукції, що є джерелом покриття витрат незавершеного виробництва, ураховуються як сталі зобов’язання і можуть бути прирівняні до власних оборотних коштів. Су ма за цим видом сталих зобов’язань визначається відповідно до програми виробництва, умов здавання продукції і порядку розрахунків.
На покриття приросту нормативу оборотних коштів слід планувати не всю суму сталих зобов’язань, а тільки приріст її в плановому році, оскільки базову суму вже враховано в попередні роки.
