Кредити, що їх можуть отримати підприємства, класифікуються за такими ознаками:
— за кредиторами;
— формами та видами;
— метою використання;
— терміном надання;
— забезпеченням;
— порядком надання.
Кредиторами підприємств можуть бути: ? банки та спеціалізовані фінансово-кредитні інститути (банківський, лізинговий кредити); ? підприємства (комерційний кредит); ? держава (державний кредит, який надається через уповноважені банки); ? міжнародні фінансово-кредитні установи (відкриття кредитних ліній через уповноважені банки).
229
Рис. 7.2. Форми та види кредитів, що надаються підприємствам
З рисунка видно, що кредити бувають таких видів:
• банківський;
• комерційний;
• державний;
• лізинговий.
Банківський кредит — це економічні відносини між кредитором та позичальником з приводу надання коштів банком підприємству на умовах строковості, платності, повернення, матеріального забезпечення, цільової спрямованості. Банківський кредит надається суб’єктам господарювання всіх форм власності на умовах, передбачених кредитним договором.
Комерційний кредит — це економічні, кредитні відносини, які виникають між окре мими підприємствами.
Державний кредит — це економічні, кредитні відносини між державою та суб’єктами господарювання.
Лізинговий кредит — це відносини між суб’єктами господарювання, які виникають у разі орендування майна (майновий кредит або лізинг-кредит).
Банківський та державний кредити надаються підприємствам у грошовій формі, лізинговий та комерційний — у товарній. Банківський та держа вний кредити погашаються в грошовій формі. Комерційний кредит також повертається переважно в грошовій формі. У період становлення ринкових відносин можлива його сплата як у товарній, так і у змішаній формах (товарній і грошовій одночасно). Лізинговий кредит може погашатись у грошовій, товарній та змішаній формах.
Слід зазначити, що традиційно в кр аїнах з розвинутою ринковою економікою факторингові та лізингові кредитні послуги підприємствам надаються переважно спеціалізованими фінансово-кредитними інститутами — факторинговими та лізинговими компаніями.
В Україні кредитні послуги у вигляді факторингу надають
230 лізингові компанії. У зв’язку з цим лізинговий кредит умовно віднесено до групи небанківських кредитів.
Залежно від мети використання розрізняють кредити, що спрямовані на фінансування:
• оборотних коштів;
• основних засобів.
Підприємство має можливість отримувати кредити на придбання товарно-матеріальних запасів, обладнання, інших активів, розширення та модернізацію виробничих потужностей, викуп окремих виробничих комплексів або цілих підприємств.
За терміном надання розрізняють короткострокові (до 1 року); середньострокові (до 3 років) та довгострокові (понад 3 роки) кредити.
Короткострокові кредити підприємства можуть отримувати в разі фінансових тр уднощів, які виникають у зв’язку з витратами виробництва та обігу, не забезпеченими надходженнями коштів у відповідному періоді. Термін короткострокового кредиту не перевищує одного року.
Середньострокові кредити (від одного до трьох років) надаються на поточні витрати, оплату обладнання та фінансування капітальних вкладень.
Довгострокові кредити (понад три роки) можуть надаватися для формування осно вних фондів. Об’єктами кредитування можуть бути капітальні витрати на реконструкцію, модернізацію, розширення вже діючих основних фондів, нове будівництво, приватизацію та корпоратизацію підприємств тощо.
Залежно від забезпечення кредити поділяють на 2 групи: ? забезпечені; ? бланкові.
Забезпечені кредити гарантуються певними видами активів, а саме:
• нерухомістю;
• цінними паперами;
• товарно-матеріальними цінностями;
• дебіторською заборгованістю тощо.
Забезпечення кредитів може також здійснюватись: майновими правами, правами підприємств на інтелектуальну власність, землю; гарантіями банків; коштами чи майном третьої особи; іншим забезпеченням (поручительство, свідоцтво страхової компанії).
В Україні як забезпечення кредиту використовують в основному товарно-матеріальні цінності та нерухомість.
Кредити, що їх надають банки підприє мствам під заставу державних цінних паперів, називаються ломбардними. У міру розвитку ринку державних цінних паперів значення цього кредиту в діяльності українських підприємств зростатиме. Кредитування підприємств
231Бланкові кредити отримують тільки фінансово стійкі підприємства на короткий термін (1
—10 днів). У вітчизняній практиці використання бланкових кредитів обмежене.
Порядок надання кредиту передбачає такі види позичок:
• прямі;
• консорціумні;
• позички участі.
Надання прямих позичок передбачає кредитування підприємства безпосередньо одним кредитором.
Консорціумні позички надаються тоді, коли підприємствупозичальнику потрібні кошти в обсязі, який не може бути забезпечений одним кредитором. У цьому разі кілька кредиторів об’єднуються, і кожен з них надає частину загального кредиту.
У консорціумній угоді можуть брати у часть не тільки кілька банків, а й кілька підприємств-позичальників, яких стосується конкретний кредитний проект.
Підприємство-позичальник, що бажає отримати кредит у великому розмірі, може самостійно визначити банк, який бере на себе зобов’язання з організації банківського консорціуму та виконання функцій головного банку в кредитній угоді. Як звичайно, голов ним банком стає один з великих банків, які мають досвід проведення великомасштабних кредитних операцій.
Для отримання консорціумного кредиту підприємствопозичальник готує і подає головному банку, як заведено, таку інформацію:
1) клопотання про отримання кредиту із зазначенням характеру діяльності, фінансового стану підприємства;
2) дані про мету та спрямованість кредиту, термін нада ння, періоди його погашення;
3) техніко-економічне обґрунтування проекту;
4) інші документи, потрібні для прийняття рішення про кредитування.
Кредитні взаємовідносини між консорціумом та підприємством-позичальником регулюються кредитною угодою, яку підписують усі учасники.
Головний банк акумулює кошти банків-учасників і кредитує підприємство відповідно до кредитної угоди.
За настання строків пог ашення зобов’язань підприємство повертає кредиторам не тільки позичені кошти та відсотки за кредит, а й відшкодовує всі витрати, пов’язані з організацією та здійсненням кредитної операції у тій сумі та строках, які обумовлені в кредитному договорі.
Позички участі — банки передають (перевідступають) частини позички іншим кредиторам. Дом овленість про таку позичку
232 У зв’язку з низькою кредитоспроможністю більшості українських підприємств у вітчизняній практиці позички участі не практикуються.
