Posibniki.com.ua Мікроекономіка Мікроекономічний аналіз Цінова дискримінація другого ступеня


< Попередня  Змiст  Наступна >

Цінова дискримінація другого ступеня


Підставою для сегментування споживачів при встановленні цін може виступати обсяг споживання товарів, категорія товарів та умови їх купівлі, час продажу.

Цінова дискримінація за обсягом характеризується тим, що ціна залежить не від особливостей споживача, а від кількості споживаного ним товару, тобто різні одиниці товару продаються за різними цінами, але кожний споживач, що купує однакову кількість блага, сплачує й однакову ціну. Існує кілька різновидів цінової дискримінації за обсягом споживання товарів: простий, блочний тариф, подвійний тариф та ін.

• За простого тарифу зміна ціни продукту залежить від обсягу його закупівлі. Чим вище обсяг замовлення, тим більша знижка до ціни. Наприклад, 100 од. продукції продається за ціною 40 гр. од., партія товару обсягом 200 од. — за ціною 36 р. од., партія обсягом 300 од.

— за ціною 32 гр. од.

Блочний тариф: зміна ціни стосується лише наступного обсягу закупівлі товару. Так, наприклад, перші 100 од. товару продаються за ціною 40 гр. од, наступні 100 одиниць товару (з 101 до 200) — за ціною 36 гр. од., подальші 100 од. (з 201 по 300) — за ціною 32 гр. од.

У цьому випадку виробником привласнюється лише частина споживчого надлишку (рис. 7.4).

Сукупний виторг виробника при продажу 300 од. продукції одному покупцеві за умови дотриманні цієї схеми встановлення цін визначається площею заштрихованої фігури OP

1 CBFKEQ

3 . Відповідно, споживчий надлишок, що привласнюється виробником буде ви

1

Думки науковців щодо критеріїв сегментування споживачів за цінової дискримінації другого ступеня різняться. Деякі з них пов’язують цінову дискримінацію другого ступеня виключно з обсягом споживання товарів (Вурос А., Розанова Н, Рой Л.В, Третьяк В.П.), інші її трактують ширше (А.Н. Чеканский, Н.Л. Фролова). значатися площею фігури Р

Р

СВFK, а частина споживчого надлишку не привласненого ним

3

1

— сумарною площею трьох трикутників Р

Р

СВFKЕ.

1

0

Чим на більшу кількість партій виробник здатний розділити свій товар і продати кожну партію за особливою ціною, тим більше дискримінація другого ступеню буде подібною до цінової дискримінації першого ступеня. o Подвійний тариф або двоставочний тариф (two-part tariffs): ціна товару має постійну частину, яка не залежить від обсягу закупівлі товару та змінну частину, яка визначається обсягом купівлі.

Рис. 7.4. Виторг товаровиробника при встановленні блочного тарифу

Рис. 7.4. Виторг товаровиробника при встановленні блочного тарифу

Алгебраїчний вираз тарифу, що сплачує кожний покупець, має вигляд

Наприклад, у послугах зв’язку, телекомунікації, газо- і електропостачанні це може бути комбінація абонентної плати (А) і додаткової плати з розрахунку кількості використаних одиниць (P q ). Такий тип ціноутворення належить до категорії нелінійних тарифів: витрати споживачів зростають непропорційно збільшенню обсягів закупівель. Середня ціна, що сплачують покупці за одиницю товару, не є постійною, зменшується при збільшенні споживання і визначається як

Наприклад, у послугах зв’язку, телекомунікації, газо- і електропостачанні це може бути комбінація абонентної плати (А) і додаткової плати з розрахунку кількості використаних одиниць (P q ). Такий тип ціноутворення належить до категорії нелінійних тарифів: витрати споживачів зростають непропорційно збільшенню обсягів закупівель. Середня ціна, що сплачують покупці за одиницю товару, не є постійною, зменшується при збільшенні споживання і визначається як

Встановлення оптимального рівня двоставочного тарифу передбачає рівність ціни та граничних витрат виробництва. В цьому випадку фіксована частина тарифу буде дорівнювати споживчому надлишку. В результаті обсяг продажу зростає, гранична ціна знижується до рівня граничних витрат, прибуток збільшується, споживчий надлишок привласнюється виробником. Іншими словами, в результаті нелінійного ціноутворення сукупна ефективність зростає, а добробут споживача погіршується. o Встановлення мінімального обсягу купівлі: споживач отримує можливість придбати продукцію за зниженої ціни лише за умови, що розмір його купівлі досягає певної величини.

Встановлення оптимального рівня двоставочного тарифу передбачає рівність ціни та граничних витрат виробництва. В цьому випадку фіксована частина тарифу буде дорівнювати споживчому надлишку. В результаті обсяг продажу зростає, гранична ціна знижується до рівня граничних витрат, прибуток збільшується, споживчий надлишок привласнюється виробником. Іншими словами, в результаті нелінійного ціноутворення сукупна ефективність зростає, а добробут споживача погіршується. o Встановлення мінімального обсягу купівлі: споживач отримує можливість придбати продукцію за зниженої ціни лише за умови, що розмір його купівлі досягає певної величини.

Цінову дискримінацію другого ступеня часто пов’язують з поняттям самовідбору (англ. self-selection). За тих умов, коли фірма не володіє всією повнотою інформації про переваги споживачів і не може виокремити відповідні їх групи, вона (фірма) може запропонувати покупцеві самому вибрати величину покупки й/або її специфічні умови, тобто відповідну схему самовідбору — тобто таке поєднання ціни та кількості або ціни та якості товару, яке б дозволило споживачам визначитися у своїх перевагах і не приховувати їх. Задачею продавця в цьому випадку є створення таких поєднань ціни та умов продажу, які б спонукали спожива-чів з низькою еластичністю попиту купувати товари на «дорогому» сегменті ринку, а покупців з більш високою еластичністю попиту на «дешевому».

Цінова дискримінація за якістю. На практиці виробник часто стимулює самовідбір зміною не кількості товару, а його якості. Пропонуючи різну комбінацію ціни і якості, продавець класифікує споживачів за їх готовністю сплачувати. Така практика широко використовується при встановленні тарифів на водні, залізничні й авіаперевезення. Так, уже класичним можна вважати приклад, розглянутий у XIX ст. французьким інженером та економістом Ж. Дюпюі, щодо встановлення тарифів для існуючої на той час трьохкласної системи залізничних перевезень: «Зусилля залізничних компаній спрямовані на те, щоб не дати пасажирам, які в змозі оплатити квитки у вагоні другого класу, подорожувати третім класом. Таким чином, наноситься удар по бідним, але не тому, що це ставитися за мету, а тому, що потрібно налякати багатих ».

Досить поширеною така практика стала також на ринках інформаційних благ і технологій. Якщо продавець не може відрізнити покупців з різною готовністю сплачувати, то при встановленні цін він повинен враховувати ендогенні якісні характеристики товару. Виготовлення двох (повної та скороченої) версій продукту, що відрізняються з погляду якості й ціни, дозволяє покупцям зробити самовідбір: споживачі з високою готовністю сплачувати будуть купувати дорогу (повну) версію, а споживачі з низькою готовністю — дешеву (скорочену) версію. Відповідно ціни повинні бути встановлені так, щоб корисність для професійного користувача, що купляє повну версію, перевищувала корисність від купівлі скороченої версії незважаючи на її більш низьку ціну.

Цінова дискримінація за часом продажу передбачає встановлення різних цін на той самий продукт у різні періоди часу. Прикладом часової дискримінації є встановлення невиправдано високих цін на товари-новинки (комп’ютери нового покоління; нові колекції одягу й взуття, що тільки що надійшли в магазини і т.д.). Спочатку товар за високою ціною купується лише тими, хто має максимальну готовність сплачувати (люди з високими доходами, які з міркувань престижу дуже високо оцінюють даний товар), потім, у наступні періоди часу, ціна починає знижуватися, і товар починають купувати також люди з меншою готовністю платити.

Ще один приклад — ціни на квитки в театри й кінотеатри. Квитки на прем’єру фільму або спектаклю коштують набагато дорожче, ніж квитки на наступні покази. Так само видавництва часто встановлюють завищену ціну на перший тираж тільки що виданої книги у твердій палітурці, що призначений для споживачів з високим і низько еластичним попитом. Через рік повторний тираж у м’якій обкладинці й за більш низької ціни вже орієнтований на споживачів з еластичнішим попитом. кримінації отримав назву відбору за індикаторами. При цьому встановлення цін на товар для різних груп покупців відбувається з урахуванням принципу максимізації прибутку.

Цінова дискримінація третього ступеня (third-degree price discrimination) відрізняється тим, що в основі її лежить не розрізнення цін попиту на окремі екземпляри або об’єкти продажів товару, як при дискримінації перших двох ступенів, а поділ самих покупців на групи, для кожної з яких встановлюється своя ціна. Даний вид цінової дис


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
7.3. Практика використання цінової дискримінації та її наслідки
Сезонне ціноутворення
Ціноутворення, орієнтоване на витрати
Ключові положення
Завдання для самоперевірки
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)