Розглянемо наскільки ця формула відповідає встановленню рівноважного випуску. За умови постійного ефекту від зміни масштабів виробництва та рівноважного випуску форму

ла 5.2. матиме такий вигляд: cLACMC E PMR D ===+=)

1( , або LAC E P D ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? + =

1

1

1 . За D ===+=)

1( , або LAC E P D ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? + =

1

1

1 . За E PMR D ===+=)

1( , або LAC E P D ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? + =

1

1

1 . За ? ? ? ? ? ? + D

Е

1

1 можна позначити як константу (1+k). У результаті отримуємо формулу (5.9). Таким чином, розмір цільової норми прибутку залежать від еластичності попиту: чим більше еластичність попиту, тим менше розмір надбавки і відповідно ціна. як константу (1+k). У результаті отримуємо формулу (5.9). Таким чином, розмір цільової норми прибутку залежать від еластичності попиту: чим більше еластичність попиту, тим менше розмір надбавки і відповідно ціна. ла 5.2. матиме такий вигляд: cLACMC E PMR D ===+=)

1( , або LAC E P D ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? + =

1

1

1 . За умови, що еластичність попиту є постійною величиною, вираз ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? + D

Е

1

1

1 можна позначити як константу (1+k). У результаті отримуємо формулу (5.9). Таким чином, розмір цільової норми прибутку залежать від еластичності попиту: чим більше еластичність попиту, тим менше розмір надбавки і відповідно ціна.

Міжчасова дискримінація є особливим видом цінової дискримінації, що існує на ринку товарів тривалого використання.

Міжчасова цінова дискримінація

Цей ринок має свої особливості: по-перше, покупець, що сьогодні придбав товар, протягом тривалого часу не буде купувати даний товар; по-друге, попит на товар залежить від його ціни в різні періоди часу. Наприклад, низька ціна на товар сьогодні може стати причиною збільшення обсягів продажу як сьогодні, так і завтра — завдяки позитивному ефекту репутації за незмінної якості товару. В цьому випадку фірмі вигідно призначати відносно низьку ціну сьогодні, щоб отримати збільшення попиту завтра. Проте фірма може назначити і високу ціну сьогодні виключно для тих потенційних покупців, що мають значний рівень достатку, а потім знижувати ціну з метою охоплення покупців з нижчим рівнем доходу. У результаті на ринку може виникнути явище, що відоме під назвою «парадокс Коуза». Сутність парадоксу полягає в тому, що потенційні покупці, очікуючи від продавця скорочення цін на товари в майбутньому, відмовляються від купівель за діючими на теперішній момент цінам. У результаті продавець, володіючи монопольною владою на ринку, втрачає економічний прибуток.

Методами пом’якшення парадокса Коуза є такі:

• фірми замість продажі товарів можуть запропонувати покупцям лізинг. Таким чином ціна фіксується в договорі та не змінюється протягом його дії;

• фірма може переконати покупців, у тому що зниження цін у наступні періоди не відбудеться. Це, як правило, практикують на тих ринках, де покупці орієнтовані на високу ціну (предмети розкоші, ювелірні вироби);

• застосування фірмою політики планового старіння товару, яка передбачає, що товар тривалого користування випускається з навмисно вкороченим терміном служби. При цьому покупцям вселяється думка, що раніше куплений товар морально й фізично застарів, потрібна заміна на нову модель даного товару. Все це дозволяє фірмі забезпечити продаж цього товару у майбутньому;

• відкриття нових ринків збуту, поява споживачів з високими ціновими перевагами.

При виборі ціни на товар фірма може враховувати також психологічні особливості сприйняття споживачами абсолютної та відносної величини ціни та ступінь її зміни. До психологічних ефектів, на яких може ґрунтуватися ціноутворення фірми відносять: ефект Вебера

Психологічні особливості сприйняття ціни

—Фешнера, ефект «дивних цифр», ефект «якоря».

Ефект Вебера

—Фешнера полягає в тому, що оцінка зміни ціни, цінових знижок і цінових відмінностей між конкуруючими товарами залежить від сприйняття споживачем вихідного рівня ціни. Так, наприклад, підвищення ціни психологічно оцінюється споживачами вище для товарів з незначною первісною ціною, чим для більш дорогих товарів. Ефект «дивних цифр» спостерігається в тих випадках, коли психологічна перевага надається тому товару, ціна якого закінчується на 5 або 9. Крім того у ряді досліджень виявилося, що величина коефіцієнту цінової еластичності попиту при зміні ціни вище психологічного рівня (від 59 до 61 гр. од.) є більшою, ніж при зміні ціни нижче психологічного рівня (від 57 до 59 гр. од) . Ефект «якоря»– вибір споживачем місця покупки залежно від його оцінки ряду специфічних товарів — «лідерів по втратах». Призначення на ці товари відносно низьких цін дозволяє споживачу оцінити увесь магазин як магазин з відносно дешевими цінами. Призначення високих цін на інші товари дозволяє компенсувати відносні втрати при продажу «лідерів по втратах». Таким чином, норма прибутку в ціні «лідерів по втратах» буде меншою, а для інших товарів значно більшою, ніж вона була б, якби даного ефекту не існувало.

При визначенні наслідків здійснення цінової дискримінації на економічний добробут як правило визначають її вплив на розподіл доходів, економічну ефективність та інтенсивність конкуренції.

Вплив цінової дискримінації на економічні процеси

Перерозподіл доходів відбувається на користь того, хто здійснює цінову дискримінацію. При визначенні впливу цінової дискримінації на економічну ефективність аналізують розподіл ресурсів у порівнянні з моноціновою політикою фірми. За першого та другого ступеня цінової дискримінації відбувається збільшення обсягів випуску продукції та зменшення мертвого вантажу монополії, що свідчить про більш високу ефективність розподілу ресурсів.

1

Вурос А., Розанова Н. Экономика отраслевых рынков. — М., 2000.

— С. 198.

Аналіз впливу цінової дискримінації третього ступеня на економічну ефективність передбачає врахування нахилу та опуклості кривих попиту. Одним із самих простих варіантів є представлення кривої попиту як лінійної функції. У цьому випадку здійснення цінової дискримінації збільшує прибуток фірми, проте чисті втрати також виявляються більшими, що свідчить про погіршення економічного добробуту. Для випадку нелінійної функції попиту наслідком цінової дискримінації може бути як розширення, так і скорочення обсягів продукції в порівнянні з моноціновою політикою фірми. Проте в будь якому випадку якщо попит дуже слабкий з точки зору отримання вигід за моноцінової політики, цінова дискримінація може мати позитивні наслідки з точки зору розподілу ресурсів.

Отже, будь який вид цінової дискримінації може здійснювати як позитивний, так і негативний вплив на розподіл ресурсів та їх використання в суспільстві. З одного боку, здійснення цінової дискримінації робить товари й послуги більш доступними для споживачів із різними рівнями доходів, дозволяє розширити обсяг випуску продукції, зменшити метрвий вантаж монополії. З іншого боку, цінова дискримінація розвивається за рахунок споживчого надлишку та негативно впливає на сукупний попит, слугує бар’єром входу на ринок для нових фірм.

Вплив цінової дискримінації на інтенсивність конкуренції досліджують з урахуванням регулярності її (цінової дискримінації) здійснення. Систематична цінова дискримінація може послабляти конкуренцію. Регулярне здійснення цінової конкуренції підсилює монополістичні позиції фірми на галузевому ринку. Більш низькі закупівельні ціни на сировину, які надаються великим фірмам, знижки на великі обсяги продукції, що підсилюють зв’язок між покупцями та продавцями — все це ускладнює проникнення на ринок нових конкурентів. Крім того, систематична цінова дискримінація може підвищити ефективність ціноутворення, коли формування монополістичної структури ринку є неминучим.

Не регулярне проведення цінової дискримінації може загострити (стимулювати) конкуренцію, порушуючи дисципліну олігопольного ціноутворення. Прикладом такої поведінки може слугувати встановлення таємних дискримінаційних знижок для найактивніших покупців, з метою повнішого використання своїх виробничих потужностей.