Posibniki.com.ua Мікроекономіка Економіка підприємств агропромислового комплексу 17.1. Ціна в ринковій економіці і характеристика її видів


< Попередня  Змiст  Наступна >

17.1. Ціна в ринковій економіці і характеристика її видів


Ціноутворення і ціни — одна із найскладніших проблем, в якій перехрещуються більшість економічних, соціальних і політичних питань держави.

Ціна — це перетворена форма вартості, її грошовий вираз.

За теорією трудової вартості, ціна визначається витратами суспільнонеобхідного робочого часу на виробництво товару. В процесі міжгалузевої конкуренції капіталів вартість перетворюється на ціну виробництва, що забезпечує середню норму прибутку на авансований капітал. У цих умовах дія закону вартості виявляється через коливання ринкових цін навколо ціни виробництва, тому динаміка руху останньої на національних ринках справляє визначальний вплив на динаміку ринкових цін.

Разом з тим існують й інші тлумачення вартості і ціни. Так, відповідно до національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» вартість визначається як еквівалент цінності об’єкта оцінки, виражений у ймовірній сумі грошей, а ціна — як фактична сума грошей, сплачена за об’єкт оцінки або подібне майно.

Влучним є вислів відомого інвестора В. Баффета: «Ціна — це те, що ви платите, а вартість — це те, що ви отримуєте». Таке трактування ціни відповідає сутності ринкової ціни.

Ринкова ціна — це домінуюча на ринку у відповідному часовому відрізку ціна на товар (послуги, роботи), що виплачується за нього в процесі купівліпродажу незалежно від індивідуальних витрат виробників на його виробництво і реалізацію. При цьому береться до уваги, що обидві сторони — і покупець, і продавець — є взаємно незалежними (юридично і фактично) та володіють достатньою інформацією про такий товар (роботи, послуги) .

У макроекономічному плані ціна розглядається як найважливіший стратегічний критерій, що характеризує кон’юнктуру ринку, оскільки, з одного боку, вона впливає на її стан, а з другого — є результатом її розвитку. Адже динаміка руху ціни пов’язана зі змінами в якості й обсязі виробництва товару і пропонування його на ринку, з платоспроможністю споживачів і рівнем споживання ними даного товару, обсягом товарних запасів, із загальним економічним станом підприємств тощо.

Зміна ціни відбувається під дією низки ціноутворювальних факторів. У ринковій економіці найважливішими серед них є суспільна ціна виробництва, співвідношення попиту і пропонування, темпи інфляції і купівельна спроможність грошей, ступінь державного адміністративного й економічного регулювання цін, стан цінової й нецінової конкуренції, ступінь монополізації виробництва.

Крім названих на рівень цін впливають і такі ціноутворювальні фактори, які діють лише на окремих етапах дії товарно-грошових відносин. Наприклад, умови поставок товару, транспортні витрати, надбавки і знижки до ціни, експортні (імпортні) мита та інші державні збори, взаємовідносини між продавцем і покупцем, спосіб руху продукції від виробника до споживача (нульовий рівень, коли продукція реалізується виробником через власну торговельну мережу, однорівневий — через посередника роздрібного торговця, дворівневий — через оптового і роздрібного торговця і трирівневий — коли продукція реалізується трьома посередниками — оптовим, дрібнооптовим і роздрібним), а також франкування ціни, тобто включення до її складу на певних умовах витрат на страхування і доставку товару.

На внутрішньому вітчизняному ринку прийнято розрізняти ціни «франкостанція відправлення» і «франко-станція призначення». У першому випадку витрати на доставку продукції від станції відправлення до місця призначення бере на себе покупець товару, а в другому — виробник продукції чи постачальницька фірма.

На динаміку цін впливає і співвідношення валютних курсів різних країн, хоч першоосновою такого співвідношення є співвідношення купівельної спроможності національних грошей. Це пояснюється відокремленістю до відомого ступеня національних економік від зовнішньоекономічної сфери, найважливішою складовою якої є світова торгівля.

Механізм впливу цього фактора виявляється в тому, що за підвищення курсу національної валюти імпортер повинен заплатити за товар певної країни у своїй валюті більше грошей, ніж він платив раніше. У результаті знижується

1

У Законі України «Про ціни і ціноутворення» (від 7 серпня 2012 р.) дається таке визначення ціни: «Ціна — виражений у грошовій формі еквівалент одиниці товару». Таке трактування ціни є спірним, оскільки невідомо, що тут слід розуміти під «еквівалентом». Якщо в теорії трудової вартості таким еквівалентом є вартість товару, в теорії граничної корисності — гранична корисність, то у наведеному визначенні еквівалент залишається «річчю в собі». грошей.

Водночас країни, що девальвують національну валюту, підвищують конкурентоспроможність своїх товарів, оскільки імпортер за таких умов платитиме за них своєю валютою менше, ніж раніше. Іншими словами, якщо за ревальвації грошей, по суті, має місце підвищення цін на національні товари, за девальвації

— навпаки, їх зниження.

У ринковій економіці функціонують кілька видів ринкових цін. Головними з них є оптові й роздрібні ціни, що можуть набувати різної форми залежно від умов їх застосування в процесі купівлі-продажу.

Оптові ціни — це такі ціни, за якими підприємства реалізують свою продукцію великими партіями всім категоріям споживачів, крім населення.

Роздрібні ціни — це ціни, за якими населення купує товари в роздрібній торгівлі для задоволення власних потреб.

Якщо товари купуються з одночасною виплатою (перерахунком) грошей, роздрібні і оптові ціни набувають форму готівкових, а якщо з відстроченням виплати — то кредитних. У випадках, коли ціна визначається як готівкова, але покупець через відсутність у нього готівки бере товар у кредит, він виплачує власнику товару відсоток на рівні фактичної банківської відсоткової ставки за весь період відстрочення платежу, визначеного за домовленістю сторін.

Оптові і роздрібні ціни мають притаманну їм структуру, що безпосередньо відображається на рівні цих цін. Загальна структура ціни показана на рис. 17.1.

Рис. 17.1. Основні структурні елементи ціни

Рис. 17.1. Основні структурні елементи ціни

При укладанні контракту передбачувану в ньому оптову ціну на товар з наперед зумовленими якісними характеристиками називають базовою ціною. Вона стає фактичною ціною за поставлений товар тоді, коли передбачені в контракті умови обопільно виконані продавцем і покупцем. В іншому разі базова ціна використовується як вихідна в переговорах між сторонами щодо визначення фактичної ціни товару відповідно до змінених споживчих його властивостей.

Фактичні ціни за контрактами називають цінами фактичних угод. Вони публікуються в спеціальних довідниках (прейскурантах) і розглядаються як надзвичайно важлива інформація для підприємців, оскільки використовується ними для обґрунтування базових цін у процесі укладання нових контрактів. Крім зазначеної ціни, регулярно публікуються ціни аукціонів і торгів, біржові коти-рування, а також ціни пропонування великих фірм-виробників, рівень яких зазначається в оферті (пропонування) цих фірм.

Ціни аукціонів і торгів формуються під час їх проведення. Розрізняють початкову і кінцеву (остаточну) ціни цих торговельних операцій.

Початкова ціна — це ціна на пропонований для продажу товар, яка встановлюється на початку торгів його власником.

Кінцева (остаточна) ціна — ціна, за якою продано товар за результатами торгів.

Біржові котирування — це ціни за контрактами купівлі-продажу, що укладаються на товар стандартної якості в офіційні часи роботи біржі протягом дня.

Трансфертні ціни. Вони не є ринковими цінами: основна функція їх — обслуговування внутрішньофірмового обороту на основі внутрішньовиробничої кооперації між підрозділами підприємства. Продавцем тут виступає підрозділпостачальник, а покупцем — підрозділ-споживач.

Трансфертні ціни є інструментом контролю і оцінки діяльності підрозділів, стимулюють їх мінімізувати свої витрати. Методологія встановлення трансфертних цін може бути різною: на основі ринкових цін, на основі витрат або ж можуть застосовуватися договірні трансфертні ціни. Найбільш поширеним є встановлення цін на основі витрат, оскільки змушує підрозділи економніше використовувати ресурси, ретельніше здійснювати калькулювання своєї продукції. Ринкові трансфертні ціни застосовуються рідше і лише тоді, коли не існує тісної виробничої залежності між підрозділами і коли за своїм статусом вони можуть виступати самостійними суб’єктами ринку.

У ринковій економіці використовується і таке поняття, як конкурентна ціна. Вона формується за умови, коли один і той самий товар виробляється багатьма товаровиробниками.

Конкурентна ціна — це така ціна, за якою продають свій товар головні товаровиробники-конкуренти.

Тому кожне підприємство, що виробляє ідентичний товар, встановлюючи на нього ціну, повинне обов’язково враховувати конкурентну ціну і тим самим визначити свою стратегічну лінію поведінки на ринку. Якщо товар підприємства за своєю якістю не поступається товарам провідних товаровиробниківконкурентів, знизивши ціну на нього порівняно з конкурентною ціною, воно може розраховувати на розширення своєї ніші на ринку.

Якщо ж за однакових умов підприємство підвищить ціну, за насиченого ринку це неминуче призведе до втрати підприємством своєї позиції на ньому (рис. 17.2), а отже, і до погіршення економічного становища. Підприємство може встановити вищу ціну на свій товар порівняно з конкурентами за умови, що воно вже має надійний сегмент ринку і пропонує споживачам товар із ліпшими якісними характеристиками.

0

Слід пам’ятати, що при встановленні ціни підприємство обов’язково враховує витрати на виробництво одиниці продукції. Чим вони менші, тим вища за інших однакових умов цінова конкурентоспроможність товару, а отже, тим більше підприємство може знизити свою ціну порівняно з конкуруючою ціною з метою реалізації стратегії проникнення на ринок. 0

7

35

Частка підприємства на ринку, %

Рис. 17.2. Залежність частки підприємства на ринку від співвідношення ціни підприємства з конкурентною ціною:

К р — коефіцієнт цінового співвідношення, що визначається діленням ціни підприємства на конкурентну ціну

Виокремлюють також демпінгові ціни. Це зумисно занижені ціни з метою витіснення конкурентів з ринку. В сучасних умовах дії антимонопольного законодавства можливості встановлення демпінгових цін звужені. Істотною особливістю сільського господарства і ринку сільськогосподарських товарів є те, що тут діє рентний принцип ціноутворення, пов’язаний з обмеженістю землі як природного ресурсу і насамперед — її найбільш родючих ділянок. Тому аграрні підприємства, які мають кращі й середні за родючістю землі, реалізуючи свою продукцію за ринковими цінами, що склалися під дією попиту і пропонування та інших ціноутворювальних факторів, одержують, крім нормального прибутку, і диференціальну ренту І. Водночас підприємства з відносно гіршими землями за середнього рівня господарювання одержують лише нормальний дохід (прибуток) як різницю між ринковою ціною на продукцію і витратами на її виробництво.

Підприємства, які через суб’єктивні причини виробляють продукцію з високою собівартістю, що перевищує ринкову ціну, зазнають збитків від її реалізації (рис. 17.3). Щоб одержати прибуток, такі підприємства, звичайно, можуть підвищити ціну, але імовірніше, що така продукція буде проігнорована споживачами. Q

0

0

Рис. 17.3. Розмір і структура доходів аграрних підприємств, що використовують різні за родючістю землі:

ВВ — виробничі витрати на виробництво продукції на кращих (І), середніх (ІІ) і гірших (III) за родючістю землях; ДР — диференціальна рента І; НП — нормальний прибуток, що створюється на гірших землях за середнього рівня господарювання; З — збиток, що зазнають підприємства, в яких виробничі витрати перевищують ринкову ціну

Тому таким підприємством потрібно відмовитися від виробництва збиткової продукції, змінивши профіль діяльності, або ж вжити кардинальних заходів щодо скорочення витрат на одиницю продукції.

Особливістю ціноутворення і цін на сільськогосподарську продукцію є те, що для більшості її видів характерне сезонне коливання цін. Зокрема, на зерно, соняшник, овочі, баштанні ціни істотно знижуються в період масового збору врожаю і в початковий після збирання період. В подальшому ціни починають зростати і нерідко досягають свого максимуму з наближенням наступного збирального сезону (зерно, соняшник, соя, ріпак).

На окремі види тваринницької продукції, наприклад, молоко, яйця, сезонне коливання цін пов’язане зі зміною обсягу виробництва і пропонування продукції протягом року. Скажімо, з настанням осені зменшується надій на корову і знижується несучість курей, а отже, зменшується пропонування молока і яєць на аграрному ринку, і як наслідок — зростають ціни на ці види продукції. З настанням весни і в літню пору, коли зростає продуктивність тварин, ціни на дану продукцію знижуються.

Наявність такої обставини вимагає прийняття спеціальних організаційноекономічних заходів на макро- і мікрорівнях з метою зменшення сезонного коливання цін, від якого часто потерпають аграрні підприємства. В подальшому ми повернемося до цієї проблеми. високі, так звані престижні ціни, розраховані лише на окремі категорії покупців, які готові купити дорожчий товар винятково за його унікальні властивості. За такими цінами реалізується і сільськогосподарська продукція та продовольчі товари, вироблені органічним сільським господарством без застосування мінеральних добрив, стимуляторів і пестицидів.

Рівень таких цін на зга дану продукцію значно перевищує звичайні ціни. При їх встановленні необхідно досконально вивчити ринок, ураховувати купівельну спроможність та інтереси споживачів, фактичні витрати підприємства на виробництво такої продукції з тим, щоб, з одного боку, ціна не була низькою для виробника, тобто такою, що не приносить йому прийнятної прибутковості, а з др угого — щоб ціна не була надто високою і через це не гальмувала збут продукції. (Детальніше це питання розглядатиметься у параграфі 17.4.)

У країнах з розвинутою ринковою економікою, а також в Україні існують підтримуючі ціни на сільськогосподарську продукцію. Вони встановлюються державою для досягнення паритетності сільського господарства з галузями промисловості, а також для за безпечення нормального рівня дохідності сільськогосподарським товаровиробникам із середнім і вище середнього рівня господарювання в роки з несприятливою ринковою кон’юнктурою. Існують також світові ціни на товари, у тому числі й сільськогосподарського походження.

Світові ціни — це ціни угод на великі партії товарів, укладених в основних центрах світової тор гівлі на умовах платежу у вільно конвертованій валюті.

Слід розрізняти поняття світової ціни і цін міжнародного ринку. На такому ринку домінуючою є світова ціна, проте тут існують і ціни окремих країнекспортерів, ціни бірж і аукціонів, ціни окремих відомих фірм, але всі вони встановлюються з орієнтацією на світові ціни.

Ціна в ри нковій економіці є важливим регулятором її розвитку. Для виробників і споживачів вона — це той орієнтир, який дає змогу їм приймати правильні рішення: що саме виробляти, коли виробляти і скільки, що і скільки купувати.

Скажімо, зростання ціни стимулює виробника збільшувати виробництво товару, задовольняючи тим самим зростаючий попит споживачів. Якщо кількість спожива чів, які хочуть і можуть купити цей товар за підвищеною ціною, стабілізується, настає рівновага на ринку між попитом і пропонуванням.

Ціна в даному випадку виконала стимулюючу і синхронізуючу функції. Водночас у процесі динамічних змін ціна виконує і сигнальну функцію, оскільки орієнтує товаровиробників на ефективний перерозподіл ресурсів між видами виро бництв. Якщо, наприклад, спостерігається тенденція до зниження ціни на свинину і підвищення на яловичину, — це слугує сигналом того, що частину ресурсів зі свинарства економічно виправдано направити на прискорений розвиток скотарства і тим самим досягти більшої економічної вигоди.

Таким чином, в умовах ринку виробники виявляють виправданий раціоналізм, намагаючись виробляти такі тов ари, які можуть принести їм у даних умовах максимальну економічну вигоду. Зрозуміло, що вони не вироблятимуть продукт, на який немає попиту або якщо його ціна не забезпечує достатнього, з точки зору виробника, рівня дохідності.

Водночас раціоналізм покупців виявляється в тому, що вони купують товар того продавця, який пропонує нижчу ціну за аналогічний товар або ж ту саму ціну, але за умови його вищої якості. Така діалектична суперечність між інтересами виробників і споживачів стимулює виробництво в напрямі збільшення випуску потрібних і якісних товарів з одночасним забезпеченням економічно необхідного рівня дохідності.

Як бачимо, ринкова ціна, по суті, є якісним показником ефективності, одним із вирішальних факторів, що впливає на прийняття управлінських рішень при виборі структури (асортименту) виробництва продукції й встановленні обсягу її виробництва.

Ціни в умовах ринку повинні бути адаптивними, тобто оперативно реагувати на зміни в попиті й пропонуванні, конкурентному середовищі, у витратах самих виробників.

Адаптація може здійснюватися різними способами залежно від конкретної ситуації, що склалася на ринку: встановленням різних надбавок і знижок, зниженням або підвищенням рівня ціни, виплатою компенсацій тощо. Наприклад, підприємства застосовують знижки до ціни на несезонні товари, дилерські знижки для посередників зі збуту продукції, вибіркові знижки, що надаються лише окремим категоріям покупців, у замовленнях яких заінтересований продавець (виробник), знижки за повернення раніше купленого товару, експортні знижки тощо. В економічному виграші перебувають підприємства, які за інших однакових умов досконало використовують адаптивний механізм цін на товари власного виробництва.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
17.3. Цінова політика підприємств
17.4. Ціноутворення і ціни на продукцію сільськогосподарського походження та їх державне регулювання
17.6. Паритет цін і механізм його забезпечення в ринковій економіці
Тема 18. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ПРОДУКЦІЇ ТА ПІДПРИЄМСТВ
18.2. Поняття якості, характеристика її показників і значення для підвищення конкурентоспроможності продукції
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)