ЦІЛІ ОРГАНІЗАЦІЇ І МЕТА ПРАЦІ МЕНЕДЖЕРА

2.1. Місія і цілі організації

Поняття мети в стратегічному управлінні організаціями неоднозначне. Як правило, метою називають заздалегідь намічене завдання; замисел, намір; бажаний рівень досягнень. А тому дефініцію «мета» слід розглядати у контексті взаємозв’язків таких понять, як філософія, місія та стратегія організації.

Філософія — це своєрідна концепція діяльності та способу функ ціонування організації в економічному середовищі у часово невизначеному майбутньому. Розробка філософії існування організації є прерогативою її власника або уповноваженого вищого керівництва. Складовою філософії може бути бачення керівництва як обережний прогноз шляхів розвитку організації за певних змін в економічному середовищі.

На підставі філософії та бачення формулюють місію організації. На від міну від філософії та бачення місія має форму документа, в якому чітко сформульовано основну причину існування організації, її особливу роль у суспільстві, переконання та цінності, наміри щодо задоволення потреб споживачів.

На думку автора, місія — це своєрідна реклама організації, спрямована на формування позитивного іміджу у зовнішньому середовищі та серед персоналу організації. Рис. 2.1 ілюструє у загальних рис ах основні характеристики місії організації.

Чітко окреслена місія впливає на імідж організації, особливо якщо вона не лише задекларована, а віддзеркалює реальну поведінку організації в економічному середовищі.

Наступним кроком після визначення місії є формулювання генеральної мети організації. Генеральна мета конкретизує місію організа ції, орієнтує організацію на конкретні напрям і тип діяльності.

Після визначення місії та мети існування організації, її керівництво ретельно вивчає ринок, конкурентів, сильні та слабкі сторони діяльності власної організації, формулює стратегію її розвитку на визначену перспективу.

77Загальна, або генеральна, стратегія організації — це засіб здійснення місії та досягнення мети, програма функціонування організації, взаємодії зі споживачами, зміцнення конкурентних позицій у ринковому середовищі та реалізації інтересів акціонерів і найманого персоналу.

78За своєю структурою генеральна стратегія складається з низки ключових функціональних стратегій: маркетингова, фінансова, стратегія управління персоналом тощо.

Щоб генеральна стратегія та її складові — функціональні стратегії — не залишались на папері якимись необов’язковими намірами, на їх основі формулюється так зване дерево цілей. Отже, стратегія розглядається як органічна єдність цілей і засобів їх ре алізації.

Кожна організація являє собою багатоцільову ієрархічну систему, тому й цілі мають певну ієрархію, їм притаманні множинність і розмаїтість, тісні взаємозв’язки. Цілі організації класифікують за різними ознаками (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

КЛАСИФІКАЦІЯ ЦІЛЕЙ ОРГАНІЗАЦІЇ [11, с. 100]

Метод управління за цілями, що набув поширення у світовій практиці виробництва у другій половині ХХ ст., спирається на чітку ієрархію цілей всередині організації, що сприяє:

• розмежуванню повноважень і зон відповідальності між структурними підрозділами та окремими працівниками організації;

• упорядкуванню процесів обміну інформацією;

• раціональному використанню ресурсів;

• координації спільних ді й;

• формалізації взаємовідносин по вертикалі та горизонталі;

• підвищенню відповідальності керівників;

• визначенню для персоналу чітких і конкретних цілей та

79

Рис. 2.2. Схема будови «дерева цілей» організації:

1 — генеральний директор; 2 — директор з економіки; 3 — директор з виробництва Ієрархічна організація виробництва обумовлює побудову «дерева цілей» у напрямі згори донизу. В першу чергу формулюють стратегічні загальнокорпоративні цілі, похідними від яких є довгострокові, середньострокові та оперативні. Далі визначають функціональні і лінійні цілі для середнього рівня управління як колективні. До функціональних цілей належать економічні, організаційні, технічні та соціальні. До лінійн их належать, головним чином, виробничі цілі, частково технічні та організаційні.

Функціональні та лінійні цілі середнього рівня управління (колективні) розподіляють між структурними підрозділами нижчого рівня управління і в конкретному вигляді (якісному та кількісному) інформують робочі групи та кожного окремого виконавця. Рис. 2.2 ілюструє фрагмент «дерева цілей» організації, побуд ованого за таким принципом.