Posibniki.com.ua Фінанси Фінансовий ринок 5.2. Чинники, що впливають на рівень відсоткових ставок


< Попередня  Змiст  Наступна >

5.2. Чинники, що впливають на рівень відсоткових ставок


Відсотки компенсують позикодавцеві неможливість задовольнити наявні на фінансовому ринку переваги в момент інвестування коштів. Зрозуміло, що на

фінансовому просторі існує безліч відсоткових ставок. Чинники, що впливають на наявність такої кількості відсоткових ставок, поділяють на такі, що визначають загальний рівень відсоткових ставок, і ті, що визначають їх відмінність.

Чинники, що впливають на загальний (спільний) рівень відсоткових ставок, такі:

• політика уряду;

• показники щодо грошової маси;

• очікування з приводу майбутньої інфляції.

Чинники, що впливають на відмінність відсоткових ставок:

• час до погашення фінансових зобов’язань;

• ризик невиконання зобов’язань;

• ліквідність фінансових зобов’язань;

• оподаткування;

• інші різноманітні чинники, специфічні для конкретних фінансових зобов’язань, наприклад, чи надано забезпечення активами, чи включені права вибору в договір.

В основному відсоткові ставки визначаються на ринку, базуючись на бажанні людей давати в борг та брати в борг. Розглянемо деякі фактори, які можуть вплинути на відсоткові ставки, такі як урядова політика та очікування майбутнього зростання. В наступному підрозділі окремо розглянемо вплив інфляції на формування відсоткових ставок.

5.3. Відсоткові ставки та інфляція

Розрізняючи реальні та номінальні відсоткові ставки, розуміємо під номінальними відсотковими ставками переважно ставки, наприклад, за державними цінними паперами, корпоративними облігаціями та за іншими фінансовими інструментами, відомості про які ми можемо отримати з різних інформаційних джерел.

Реальна відсоткова ставка — це номінальна ставка мінус рівень інфляції. Якщо номінальна відсоткова ставка (наприклад, ставка за кредитами банків) дорівнювала у 1999 році

— 52 %, а темпи інфляції — 19,21 %, то реальна відсоткова ставка становила 32,79 %. Для визначення доходу на інвестиції (вираженому в кількості одержаних за рік товарів) за умов зростання інфляції слід використовувати реальні, а не номінальні відсоткові ставки. Таким чином, збільшення відсоткових ставок свідчить насамперед про зростання темпів інфляції.

Якщо взяти номінальні відсоткові ставки за кредитами у 1993

—1994 рр. в Україні, то реальна відсоткова ставка буде зі знаком «–», бо зростання номінальних відсоткових ставок відбувалося за рахунок інфляційної відсоткової ставки. За наявної дефляції при порівнянні курсу гривні до долара США зміна індексу споживчих цін свідчить про інфляційні процеси в економіці, бо для штучної стабілізації національної грошової одиниці застосовують засоби валютного регулювання НБУ.

Слід зазначити, що, розраховуючи реальну відсоткову ставку, використовують очікувані, а не фактичні темпи інфляції, адже кредитні угоди за визначенням є форвардними. Реальна відсоткова ставка стосовно позики чи облігації,випущеної в теперішній час, визначається з позицій сучасного бачення ситуації до терміну виконання кредитної угоди. На кожному сегменті фінансового ринку встановлюється власна відсоткова ставка. Кожен вид фінансового інструменту має власну відсоткову ставку.

Ефект Фішера

Ефект Фішера передбачає, що номінальні ставки відсотка NR у будь-якій країні еквівалентні реальному прибутку інвестора RR (реальна ставка відсотка) плюс очікуваний рівень інфляції IR:

IRRRNR+=. (5.1) IRRRNR+=. (5.1)

Ця формула, як правило, застосовується для низьких відсоткових ставок. Точніша формула, що відображає взаємозв’язок між номінальними, реальними відсотковими ставками і рівнем інфляції, має такий вигляд: де NR, RR, IR виражені у відсотках.

Відповідно до ефекту Фішера кредитор та позичальник виділяють реальну ставку відсотка — ціну, яка вирівнює попит на гроші та їх пропозицію з урахуванням прогнозованого рівня інфляції. Вони здатні це зробити, якщо будуть змінювати ставку номінального відсотка відповідно до динаміки інфляції. Згідно з ефектом Фішера було оцінено статистичну значимість коефіцієнта нахилу ? у рівнянні лінійної регресії: де ? — прогноз темпу інфляції на наступний квартал, r — номінальний відсоток, який встановлюється на найближчий квартал.

Відповідно до ефекту Фішера кредитор та позичальник виділяють реальну ставку відсотка — ціну, яка вирівнює попит на гроші та їх пропозицію з урахуванням прогнозованого рівня інфляції. Вони здатні це зробити, якщо будуть змінювати ставку номінального відсотка відповідно до динаміки інфляції. Згідно з ефектом Фішера було оцінено статистичну значимість коефіцієнта нахилу ? у рівнянні лінійної регресії: де ? — прогноз темпу інфляції на наступний квартал, r — номінальний відсоток, який встановлюється на найближчий квартал.

Темп інфляції на наступний квартал (прогнозований) = ? + ?r + ?, (5.3)

Темп інфляції на наступний квартал (прогнозований) = ? + ?r + ?, (5.3)

У результаті детального розгляду й аналізу статистичної звітності було зроблено висновки, що ефект Фішера є більш правильним у разі довгострокових номінальних відсотків, тобто існує довгостроковий ефект Фішера, за якого інфляція та ставки відсотка жорстко пов’язані в довгостроковій перспективі. Індекс цін — це індикатор середнього їх рівня. І.Фішер у своїх працях приділив багато уваги визначенню індексу цін, вартості споживчого кошика, його важливості як показника стійкості при визначенні бізнес-циклу та стійкості долара. Ці питання дістали відображення у праці І. Фішера «Die Illusion des Geldes», а також в «Our unstable dollar and the so-called business cycle», яка була опублікована у червні 1925 р. «Journal of the American Statistical Association». Основні положення цих праць дістали продовження у книзі П. Самуельсона «Економіка».

За визначенням, інфляція — це підвищення загального рівня цін. Темпи інфляції — це швидкість цих змін, яку її можна визначити за формулою – рівень цін (рік Т – 1)) ? 100 / (рівень цін (рік Т – 1)).

Темпи інфляції (рік Т) = (рівень цін (рік Т) –

Темпи інфляції (рік Т) = (рівень цін (рік Т) – Інфляція — це насамперед зміна індексу цін. Індекс цін — це середньозважена вартість визначеного набору товарів та послуг. Найважливішими ціновими індексами є індекс споживчих цін, дефлятор ВВП та індекс цін споживачів. Індекс споживчих цін відображає вартість стандартного кошика товарів та послуг у різні періоди. Індекс цін утворюється зваженням кожної ціни згідно з цінністю блага, що надається за такою ціною. Цей індекс є індексом із фіксованими вагами, які переходять із року в рік. Індекс цін споживачів є одним із найстаріших, його було виведено ще 1890 р., тоді він містив приблизно 550 цін на різноманітні товари, нині — 3400 цін. При його розрахунку використовують фіксовані ваги, ґрунтовані на обсязі чистих продаж кожного блага. Завдяки його більшій деталізації вельми поширений серед виробників.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
5.4. Розрахунок відсоткових ставок
Річні відсоткові ставки
5.5. Ризикова та строкова структура відсоткових ставок
5.6. Відсоткові ставки та оподаткування. Альтернативні витрати на капітал
РОЗДІЛ 6 РИЗИК ТА ДОХІДНІСТЬ Зміст розділу
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)