В статье предлагаются конкретные шаги по определению финансового состояния банков-заемщиков при осуществлении межбанковских операций по покупке — продаже ресурсов The article suggests concrete steps on determination of financial state of borrowing banks at the time of interbank resources sale operations realization
Ключові слова: купівля, продаж, фінансовий стан, ресурси, вкладення, банки-контрагенти, відносні показники
Операції з купівлі-продажу ресурсів у готівковій та безготівковій формі здійснюються на міжбанківському ринку України та міжнародних ринках. Кожен банк здійснює цю роботу за власним сценарієм.
Аудитор, здійснюючи перевірку міжбанківських операцій, повинен з’ясувати чи забезпечується внутрішньо-технологічний контроль за: документальним супроводженням міжбанківських кредитів та міжбанківських депозитів у національній та іноземній валюті; встановленням та дотриманням лімітів на операції для банків-контрагентів; визначенням оцінки фінансового стану банків-позичальників; наявністю усіх необхідних документів та своєчасністю їх поданням; відповідністю операцій чинному законодавству України та прийнятим банком операційним процедурам; нарахуванням та сплатою відсотків за операціями на міжбанківському ринку.
174
Супроводженням міжбанківських операцій, як правило, займається, залежно від організаційно-функціональної структури банку, казначейство чи управління міжбанківських операцій. Класифікація організаційних структур, їх переваги та недоліки розглядаються в багатьох літературних джерелах [1, 2]. Тому аудитор повинен оцінити та проаналізувати доречність виконання міжбанківських операцій саме цими підрозділами, тобто на скільки організаційна структура даного підрозділу відповідає його цілям, функціям, задачам; наявність нормативноправової бази та внутрішніх регламентів; дієвість системи внутрішньо-технологічного контролю за проведенням міжбанківських операцій.
Перевіряючи міжбанківські операції по купівлі-продажу ресурсів, ми стикаємось з питаннями, що цей блок банківської роботи не достатньо висвітлюється в науково-практичній літературі. Ми пропонуємо, залежно від специфіки цих операцій та загально банківської концепції, здійснювати розрахунки по встановленню лімітів для банків-контрагентів з урахуванням розподілу портфельних вкладень.
Розмір та строковість лімітів встановлюється виходячи з всебічного аналізу фінансового стану банків, доцільності визначення лімітів з точки зору міжбанківського бізнесу.
Основними критеріями оцінки фінансового стану банківконтрагентів є:
— щорічні аудиторські висновки;
— аналіз якості активів і пасивів, структури балансу, ефективності діяльності банку відповідно до затверджених методик;
— стан виконання обов’язкових економічних нормативів банківської діяльності;
— інформація про виконання банком зобов’язань у минулому;
— інформація про надані та одержані міжбанківські кредити;
— позиція банку на міжбанківському ринку ресурсів, інших ринках, позиція та динаміка банку в рейтингових оцінках;
— інформація про акціонерів і клієнтську базу банку;
— динаміка розвитку банку та оцінка його стратегії;
— інформація про склад та повноваження керівництва банку, повноваження співробітників банку;
— інша інформація Департаменту безпеки, Управління дилінгу, інформація у засобах масової інформації.
У процесі розрахунку та встановлення лімітів на банкиконтрагенти (резиденти) для здійснення міжбанківських опера-
цій, а також оцінки фінансового стану позичальників-банків (резидентів) виділяються такі основні кроки:
Розглянемо виконання попередньої роботи стосовно запропонованих кроків.
1. Побудова середнього структурованого балансу банку-контрагента
Структурований баланс банку-контрагента (далі — СБ) будується на основі даних форми #01 або форми #02 банку-контрагента і відображає залишки за основними статтями балансу у розрізі основних валют на дату .
Середній СБ має аналогічну форму. Всі його значення розраховуються як середньоарифметичне відповідних балансових даних банку на три останні балансові дати.
2. Розрахунок балансових показників банків-контрагентів
На основі середнього СБ розраховується група балансових показників, які використовуються у процесі оцінки фінансового стану банку та встановлення лімітів кредитного ризику, а саме:
— високоліквідні активи (готівкові кошти + банківські метали + коррахунок в НБУ + рахунки НОСТРО);
— кошти до запитання (рахунки ЛОРО + кошти до запитання юридичних осіб + кошти до запитання фізичних осіб + кошти бюджету, позабюджетних та виборчого фондів);
— поточні активи (високоліквідні кошти + МБК за винятком довгострокових МКБ, довгострокових МБД, гарантійних депозитів, фінансового лізингу з банками + дебіторська заборгованість від операцій з банками + сальдо транзитних рахунків + сальдо клірингових рахунків);
— поточні пасиви (кошти до запитання + коррахунок НБУ + + «овернайт» від НБУ + МБК за винятком довгострокових МКБ, довгострокових МБД, гарантійних депозитів, фінансового лізингу + кредиторська заборгованість за винятком нарахованих витрат та неамортизованих премій);ли + коррахунок в НБУ + рахунки НОСТРО);
— кошти до запитання (рахунки ЛОРО + кошти до запитання юридичних осіб + кошти до запитання фізичних осіб + кошти бюджету, позабюджетних та виборчого фондів);
— поточні активи (високоліквідні кошти + МБК за винятком довгострокових МКБ, довгострокових МБД, гарантійних депозитів, фінансового лізингу з банками + дебіторська заборгованість від операцій з банками + сальдо транзитних рахунків + сальдо клірингових рахунків);
— поточні пасиви (кошти до запитання + коррахунок НБУ + + «овернайт» від НБУ + МБК за винятком довгострокових МКБ, довгострокових МБД, гарантійних депозитів, фінансового лізингу + кредиторська заборгованість за винятком нарахованих витрат та неамортизованих премій);
— кошти до запитання (рахунки ЛОРО + кошти до запитання юридичних осіб + кошти до запитання фізичних осіб + кошти бюджету, позабюджетних та виборчого фондів);
— поточні активи (високоліквідні кошти + МБК за винятком довгострокових МКБ, довгострокових МБД, гарантійних депозитів, фінансового лізингу з банками + дебіторська заборгованість від операцій з банками + сальдо транзитних рахунків + сальдо клірингових рахунків);
— поточні пасиви (кошти до запитання + коррахунок НБУ + + «овернайт» від НБУ + МБК за винятком довгострокових МКБ, довгострокових МБД, гарантійних депозитів, фінансового лізингу + кредиторська заборгованість за винятком нарахованих витрат та неамортизованих премій);юридичних осіб + кошти до запитання фізичних осіб + кошти бюджету, позабюджетних та виборчого фондів);
— поточні активи (високоліквідні кошти + МБК за винятком довгострокових МКБ, довгострокових МБД, гарантійних депозитів, фінансового лізингу з банками + дебіторська заборгованість від операцій з банками + сальдо транзитних рахунків + сальдо клірингових рахунків);
— поточні пасиви (кошти до запитання + коррахунок НБУ + + «овернайт» від НБУ + МБК за винятком довгострокових МКБ, довгострокових МБД, гарантійних депозитів, фінансового лізингу + кредиторська заборгованість за винятком нарахованих витрат та неамортизованих премій);
— поточні активи (високоліквідні кошти + МБК за винятком довгострокових МКБ, довгострокових МБД, гарантійних депозитів, фінансового лізингу з банками + дебіторська заборгованість від операцій з банками + сальдо транзитних рахунків + сальдо клірингових рахунків);
— поточні пасиви (кошти до запитання + коррахунок НБУ + + «овернайт» від НБУ + МБК за винятком довгострокових МКБ, довгострокових МБД, гарантійних депозитів, фінансового лізингу + кредиторська заборгованість за винятком нарахованих витрат та неамортизованих премій);тів, фінансового лізингу з банками + дебіторська заборгованість від операцій з банками + сальдо транзитних рахунків + сальдо клірингових рахунків);
— поточні пасиви (кошти до запитання + коррахунок НБУ + + «овернайт» від НБУ + МБК за винятком довгострокових МКБ, довгострокових МБД, гарантійних депозитів, фінансового лізингу + кредиторська заборгованість за винятком нарахованих витрат та неамортизованих премій);від операцій з банками + сальдо транзитних рахунків + сальдо клірингових рахунків);
— поточні пасиви (кошти до запитання + коррахунок НБУ + + «овернайт» від НБУ + МБК за винятком довгострокових МКБ, довгострокових МБД, гарантійних депозитів, фінансового лізингу + кредиторська заборгованість за винятком нарахованих витрат та неамортизованих премій);
— поточні пасиви (кошти до запитання + коррахунок НБУ + + «овернайт» від НБУ + МБК за винятком довгострокових МКБ, довгострокових МБД, гарантійних депозитів, фінансового лізингу + кредиторська заборгованість за винятком нарахованих витрат та неамортизованих премій);+ «овернайт» від НБУ + МБК за винятком довгострокових МКБ, довгострокових МБД, гарантійних депозитів, фінансового лізингу + кредиторська заборгованість за винятком нарахованих витрат та неамортизованих премій);гу + кредиторська заборгованість за винятком нарахованих витрат та неамортизованих премій);
— високоліквідні активи (готівкові кошти + банківські метали + коррахунок в НБУ + рахунки НОСТРО);
— кошти до запитання (рахунки ЛОРО + кошти до запитання юридичних осіб + кошти до запитання фізичних осіб + кошти бюджету, позабюджетних та виборчого фондів);
— поточні активи (високоліквідні кошти + МБК за винятком довгострокових МКБ, довгострокових МБД, гарантійних депозитів, фінансового лізингу з банками + дебіторська заборгованість від операцій з банками + сальдо транзитних рахунків + сальдо клірингових рахунків);
— поточні пасиви (кошти до запитання + коррахунок НБУ + + «овернайт» від НБУ + МБК за винятком довгострокових МКБ, довгострокових МБД, гарантійних депозитів, фінансового лізингу + кредиторська заборгованість за винятком нарахованих витрат та неамортизованих премій);
— доходні активи (операції РЕПО з НБУ + строкові операції з НБУ + МБК + строкові операції з клієнтами + державні цінні папери, рефінансовані та емітовані НБУ + боргові цінні папери ЦОДУ, МОДУ + боргові цінні папери банків);
— платні пасиви (операції з НБУ за винятком коррахунку НБУ + МБК + строкові кошти клієнтів та МФО + цінні папери власного боргу + субординований борг);
— кошти клієнтів (кошти до запитання за винятком рахунків ЛОРО + строкові кошти клієнтів без коштів МФО + цінні папери власного боргу);
— сумарні зобов’язання (кошти до запитання + операції з НБУ + МБК + строкові кошти клієнтів та МФО + цінні папери власного боргу + кредиторська заборгованість за винятком нарахованих витрат та неамортизованих премій);
— кредитно-інвестиційний портфель (строкові операції з клієнтами + державні цінні папери, цінні папери рефінансовані та емітовані НБУ + боргові цінні папери ЦОДУ та МОДУ без врахування дисконту);
— проблемні активи (проблемна заборгованість + інші боргові цінні папери із врахуванням неамортизованого дисконту за борговими цінними паперами, якщо дисконт менше суми інших боргових цінних паперів + акції та інші цінні папери + активне сальдо між дебіторською заборгованістю без нарахованих доходів та кредиторською заборгованості без нарахованих витрат);
— власні кошти (капітал + страхові резерви + доходи – витрати);
— пасивне сальдо МБК (якщо залучені МБК більше розміщених МБК: МБК залучені – МБК розміщені);
— нарахований прибуток (активне сальдо: нараховані доходи та неамортизовані премії – нараховані витрати та неамортизовані премії);
— умовно критичні позиції у розподілі ресурсів за вкладеннями;
— прибуток (доходи – витрати);
— «чистий» капітал (власні кошти – проблемні активи – довгострокові вкладення – нарахований прибуток);
— чисті активи (валюта балансу – кошти клієнтів у забезпечення – страхові резерви).
3. Розрахунок показника «умовно критичні позиції у розподілі ресурсів за вкладеннями»
3.1. Розподіл ресурсів за вкладеннями здійснюється за даними середнього СБ в еквіваленті. Активи та пасиви банку групуються відповідно до табл. 1.
Таблиця 1
| ВКЛАДЕННЯ |
РЕСУРСИ |
| — Високоліквідні кошти; — Операції з НБУ; — МБК; — Строкові операції з клієнтами та операції з цінними паперами; — Дебіторська заборгованість; — Довгострокові вкладення та проблемна заборгованість |
— Кошти до запитання; — Операції з НБУ; — МБК; —Строкові кошти клієнтів та цінні папери власного боргу; — Кредиторська заборгованість; — Власні кошти |
3.2. Розподіл ресурсів за вкладеннями здійснюється у два етапи. На першому етапі проводиться «ідеальний» розподіл за такою схемою: власні кошти розподіляються у довгострокові вкладення та проблемні активи; кредиторська заборгованість розподіляється у дебіторську заборгованість; строкові кошти клієнтів та цінні папери власного боргу розподіляється у строкові операції з клієнтами та операції з цінними паперами; МБК залучені розподіляються у МБК розміщені; операції з НБУ в пасиві розподіляються у операції з НБУ в активі; кошти до запитання розподіляються у високоліквідні кошти. Залишки ресурсів після «ідеального» розподілу розподіляються по залишках вкладень у послідовності, яка наведена в табл. 2.
Таблиця 2
| Власні кошти: 1) Довгострокові вкладення та проблемна заборгованість; 2) Дебіторська заборгованість; 3) Строкові операції з клієнтами та операції з цінними паперами; 4) МБК; 5) Операції з НБУ; 6) Високоліквідні кошти |
| Кредиторська заборгованість: 1) Дебіторська заборгованість; 2) Довгострокові вкладення та проблемна заборгованість; 3) Строкові операції з клієнтами та операції з цінними паперами; 4) МБК; 5) Операції з НБУ; 6) Високоліквідні кошти |
| Строкові кошти клієнтів та цінні папери власного боргу: 1) Строкові операції з клієнтами та операції з цінними паперами; 2) Операції з НБУ; 3) МБК; 4) Високоліквідні кошти; 5) Дебіторська заборгованість; 6) Довгострокові вкладення та проблемна заборгованість |
Закінчення табл. 2
| МБК: 1) МБК; 2) Високоліквідні кошти; 3) Операції з НБУ; 4) Строкові операції з клієнтами та операції з цінними паперами; 5) Дебіторська заборгованість; 6) Довгострокові вкладення та проблемна заборгованість |
| Операції з НБУ: 1) Операції з НБУ; 2) Високоліквідні кошти; 3) МБК; 4) Строкові операції з клієнтами та операції з цінними паперами; 5) Дебіторська заборгованість; 6) Довгострокові вкладення та проблемна заборгованість |
| Кошти до запитання: 1) Високоліквідні кошти; 2) Операції з НБУ; 3) МБК; 4) Строкові операції з клієнтами та операції з цінними паперами; 5) Дебіторська заборгованість; 6) Довгострокові вкладення та проблемна заборгованість |
3.3. Показник «Умовно критичні позиції у розподілі ресурсів за вкладеннями» визначається як сума таких позицій:
— строкові кошти клієнтів та цінні папери власного боргу, що розподілені у дебіторську заборгованість;
— строкові кошти клієнтів та цінні папери власного боргу, що розподілені у довгострокові вкладення та проблемну заборгованість;
— залучені МБК, що розподілені у строкові операції з клієнтами та операції з цінними паперами;
— залучені МБК, що розподілені у дебіторську заборгованість;
— залучені МБК, що розподілені у довгострокові вкладення та проблемну заборгованість;
— операції з НБУ у пасиві, що розподілені у дебіторську заборгованість;
— операції з НБУ у пасиві, що розподілені у довгострокові вкладення та проблемну заборгованість;
— кошти до запитання, що розподілені у строкові операції з клієнтами та операції з цінними паперами;
— кошти до запитання, що розподілені у дебіторську заборгованість;
— кошти до запитання, що розподілені у довгострокові вкладення та проблемну заборгованість.
4. Розрахунок відносних показників для банків-контрагентів
4.1. На основі даних середнього СБ та розрахованих балансових показників розраховуються чотири групи відносних показників:
4.1.1. Аналіз достатності власних коштів:
1) відношення «чистого» капіталу до власних коштів (К1);
2) відношення власних коштів до сумарних зобов’язань (К2);
3) відношення власних коштів до кредитно-інвестиційного портфелю (К3);
4) відношення статутного капіталу і субборгу до власних коштів (К4).
4.1.2. Аналіз структури активів і пасивів:
5) відношення коштів до запитання до сумарних зобов’язань (К5);
6) відношення коштів клієнтів до сумарних зобов’язань (К6);
7) відношення доходних активів до платних пасивів (К7);
8) відношення кредитно-інвестиційного портфелю до чистих активів без коррахунку в НБУ (К8);
9) відношення пасивного сальдо МБК до коштів клієнтів (К9).
4.1.3. Аналіз ліквідності:
10) відношення високоліквідних активів до коштів до запитання (К10);
11) відношення поточних активів до поточних пасивів (К11);
12) відношення умовно критичних позицій у розподілі до валюти балансу (К12).
4.1.4. Аналіз ефективності:
13) відношення прибутку до капіталу (К13);
14) відношення прибутку до чистих активів (К14).
4.2. Додатково розраховується відносний показник «Розмір банку від коштів клієнтів», який дорівнює сумі коштів клієнтів і враховується у подальших розрахунках.
5. Нормативні значення відносних показників та їх вага в узагальненому коефіцієнті надійності, розрахунок УКН
5.1. Кожний із чотирнадцяти відносних показників має свою вагу в узагальненому коефіцієнті надійності (далі — УКН). Сума їх ваг складає 100 %. Додатково враховується в УКН відносний показник «Розмір банку від коштів клієнтів».
5.2. У процесі розрахунку відносних показників отримуємо їх фактичне значення (Факт). Порівнюючи факт з нормативними значеннями відповідного коефіцієнту (Min, Max) з урахуванням ваги цього коефіцієнту в УКН (Вага), отримуємо кількість балів (Бал). УКН дорівнює сумі отриманих балів.
5.3. Відносні показники К1, К2, К3, К6, К7, К8, К10, К11, К13, К14 та «Розмір банку від коштів клієнтів» вважаються такими, що виконуються, якщо їх фактичне значення знаходиться в межах нормативних або більше них. Відносні показники К4, К5, К12 вважаються такими, що виконуються, якщо їх фактичне значення знаходиться в межах нормативних або менше них.
Висновки
Таким чином при аудиті встановлення лімітів на міжбанківські операції з банками-кореспондентами ми звертаємо увагу та робимо висновки стосовно:
— доходності операцій, яка має дві складові — дохід від бізнесу та можлива вірогідність і розмір фінансових втрат у випадку реалізації кредитного ризику;
— фінансового стану банків-контрагентів та розмір їх капіталу;
— поточний стан грошового ринку;
— необхідність дотримання норм та нормативів (як внутрішніх, так і зовнішніх, в тому числі міжнародних фінансових інструментів та рейтингових агентств), що регулюють кредитний ризик.
Література
1. Мещеряков А. А., Лисяк Л. В. Фінансовий менеджмент у банках: Навч. посібник. — К.: ЦНЛ. — 2006. — 208 с.
2. Тютюнник А. В. Организационная структура в коммерческом банке // Бухгалтерия и банки. — 2000. — № 4.
Стаття надійшла до редакції 10 квітня 2006 р.
КНЕУ імені Вадима Гетьмана SWOT–АНАЛІЗ СТРАХОВОГО БІЗНЕСУ
