—4).
Бюджетне прогнозування є складною процедурою, яка охоплює певну послідовність етапів прогнозування статей бюджету, тобто алгоритм прогнозування.
Розглянемо алгоритм бюджетного прогнозування, що пропонується в методичних рекомендаціях «Прогнозування і розробка програм» НДЕІ Міністерства економіки України (за ред. В. Ф. Бесєдіна) [48].
На першому етапі прогнозу, виходячи з даних факторного аналізу, визначають основні фактори, які впливають на показники доходів і видатків бюджету.
На другому етапі прогнозу розраховують величини тих статей бюджету, які не можуть бути визначені за нормативним методом.
Узагальнювальна формула визначення абсолютних величин дохідних статей бюджету має такий вигляд: де Д і — обсяг доходів і-ї статті бюджету; ІСЦ — індекс зміни споживчих цін (показник інфляції); ІВВП — індекс зміни ВВП (дефлятор ВВП); t — бюджетний рік.
Якщо темп зміни ВВП не збігається з прогнозними темпами зростання доходів бюджету, тоді формула (3.1) може бути змінена стосовно статей бюджету, формування яких залежить від доходів громадян. У такому разі замість показника темпу зміни ВВП використовуються прогнозні темпи зміни доходів громадян.
Щодо статей видаткової частини бюджету, то формула їх розрахунків має такий вигляд: де В і
— обсяг і-ї статті бюджету; t — бюджетний рік.
Отже, при цьому не враховуються темпи зміни ВВП або доходів громадян.
Показники В і і Д і можуть визначатись також як деяка середня величина за кілька минулих періодів і розраховуватися за формулою де k,n
— кількість періодів, що розглядаються.
На третьому етапі прогнозу аналізуються зміни в законодавчій і нормативній базі, передбачувані в прогнозному періоді. Результатами цього аналізу мають бути уточнення нормативів і формування обмежень щодо їх використання. Якщо законодавча й нормативна база не змінилася, то статті бюджету, які мають розраховуватися за нормативним методом, визначаються за двома попередніми формулами. Якщо в законодавчій та нормативній базі можливі зміни у прогнозному періоді, то виникає потреба переходу до четвертого етапу.
На четвертому етапі прогнозу використовуються розрахунки за нормативним методом: , де і — індекс статті бюджету; j — індекс показників, які використовуються в нормативному розрахунку; нВ ij(t –1) — норматив відрахування від j-го показника до і-ї статті бюджету; Х tj — величина j-го показника, що прогнозується.
На п’ятому етапі прогнозу мають розглядатися величини дефіциту як державного, так і регіонального бюджетів (дБ). У такому разі можлива ситуація перевищення розміру дефіциту бюджету порівняно із заданим: де дрБ — розрахунковий дефіцит бюджету; дБ — заданий розмір дефіциту бюджету; здБ — відсотки дефіциту бюджету від ВВП, що задані.
Використання умов цих рівнянь потребує розроблення додаткової процедури, для реалізації якої треба визначитися з принципами коригування статей бюджету, які полягають у такому:
• або всі статті бюджету зменшуються рівномірно;
• або має бути визначено пріоритети розвитку національного господарства і статей бюджету, що забезпечують цей розвиток.
Отже, наведений алгоритм передбачає:
— факторний аналіз визначення впливу економічних і мотиваційних факторів на дефіцит бюджету;
— розрахунки нормативної бази для відповідних статей бюджету;
— розрахунки статей бюджету, які обчислюються за нормативним методом;
— розрахунки решти статей бюджету за методом екстраполяції з урахуванням інфляції;
— розрахунки реальних розмірів дефіциту бюджетів;
— розроблення рекомендацій щодо скорочення розмірів дефіциту бюджету;
— коригування розрахункових статей дохідної та видаткової частин бюджету.
Під час розроблення Державної програми економічного і соціального розвитку України використовується методика розрахунку найважливіших показників зведеного бюджету, подана в загальному вигляді в додатку 5. Варто звернути увагу на те, як здійснюється розрахунок питомої ваги певної статті доходів чи видатків бюджету у ВВП.
Узагальнююча формула розрахунку питомої ваги і-ї статті доходів чи видатків у ВВП має такий вигляд:
• для прогнозного періоду: ;100?= t it it X Z
ВВП
• для поточного періоду: () () () ,100
1
1 ?= ? ? ? t ti ti X Z
ВВП де X it , Х i(t–1)
1
— абсолютна величина і-ї статті доходів чи видатків, відповідно, у прогнозному (t) та поточному (t – 1) періодах; Z it , Z i(t–1)
— питома вага і-ї статті доходів чи видатків у ВВП, відповідно, у прогнозному та поточному періодах.
Визначення факторів, що впливають на рівень статей доходів і видатків зведеного бюджету, базується в основному на відповідних положеннях певних чинних законів та законодавчих актів [48].
Доходи зведеного бюджету (ДЗБ) та видатки зведеного бюджету (ВЗБ) — це сума надходжень чи відрахувань за всіма статтями дохідної частини бюджету. Зокрема, сума доходів зведеного бюджету визначається за такою формулою: ,
1 ? = = n i it XДЗБ де Х it — абсолютна величина і-ї статті дохідної частини бюджету у бюджетному періоді Т(t); n — кількість статей дохідної частини бюджету.
Сума видатків зведеного бюджету визначається за аналогічною формулою, тільки Х it позначає абсолютну величину і-ї статті видаткової частини бюджету.
Кожна стаття дохідної чи видаткової частин бюджету (Х it ) розраховується в основному двома способами:
1) у вигляді суми окремих складових (Х ijt ), що формують відповідну статтю: ,
1 ? = = m j ijtit XX де m — кількість складових, і = 1, 2, 3, ... , n; j = 1, 2, 3, … , m;
2) у вигляді добутку абсолютного показника (?
Х ijt — бази відрахування) і коефіцієнта відрахування (К ijt ): ? = += m j itijtijtit vKXX
1 , де v it — складова, що відображає можливі врахування пільг чи обмежень під час розрахунків кожної статті доходів чи видатків зведеного бюджету.