Posibniki.com.ua Економіка Економіка і організація агропромислових формувань АГРОПРОМИСЛОВА ІНТЕГРАЦІЯ 2.1. Поняття інтеграції та інтеграційних процесів


< Попередня  Змiст  Наступна >

АГРОПРОМИСЛОВА ІНТЕГРАЦІЯ 2.1. Поняття інтеграції та інтеграційних процесів


Потреба синтезу сільського господарства і промисловості історично та економічно обумовлена двома обставинами. З одного боку, високотоварні спеціалізовані аграрні підприємства виробляють в значних обсягах однорідну продукцію, яка потребує відповідної промислової переробки перш ніж надійти на споживання. З другого боку, можливості ринкової адаптації переробних підприємств визначаються надійністю та ритмічністю надходження сільськогосподарської сировини. До того ж слід зауважити, що вироблена в сільському господарстві продукція лише частково може споживатись у сирому (необробленому і непереробленому вигляді — десь 15—20 %, ще стільки ж її надходить у виробниче споживання (корми, насіння), решта ж — 60—65 % потребує промислової переробки, в процесі якої перетворюється на продовольчі товари.

На цій основі і склався процес синтезу сільського господар-ства і промисловості, який одержав назву агропромислової інтеграції. Слід зазначити, що в процесі колективізації в 30х роках минулого століття, який мав місце на теренах України, відбувся штучний стрибок від дрібнотоварного до великомасштабного колективного сільськогосподарського виробництва. Такий розвиток подій був абсолютно непідготовлений ні з історичної, ні з економічної точок зору. Відбулося призупинення еволюційного розвитку сільськогосподарського виробництва. Цю еволюцію можна спостерігати на прикладі, зокрема, європейських країн. Її суть полягає в розвитку вертикальної концентрації та інтеграції виробництва, коли фермерські господарства все більше й більше залучаються до кооперації з метою відчуження функцій, невластивих сільськогосподарському виробнику. До таких функцій відносять збут продукції та її переробку, матеріально-технічне постачання, страхування, кредитування тощо. Створення колгоспів та держгоспів обумовило зовсім протилежний напрямок розвитку сільського господарства — його горизонтальну концентрацію.

Агропромислова інтеграція — явище не тимчасове і не епізодичне. Це закономірний процес суспільного поділу праці, суть і зміст якого обумовлюється рівнем розвитку продуктивних сил, ступенем впливу промисловості та сільського господарства на кінцевий продукт споживання. Агропромислова інтеграція означає зближення і поєднання галузей сільського господарства і промисловості, що забезпечує органічний синтез цих найважливіших сфер національної економіки, їх соціально-економічну єдність. Розвиваються ці процеси за висхідною лінією: починаючи від технології одержання, переробки і доведення до споживача продуктів сільськогосподарського походження і закінчуючи виникненням і формуванням певних виробничих структур агропромислового виробництва.

2.2. Види зв’язків і суб’єкти агропромислової інтеграції

В агропромисловій інтеграції участь беруть різні суб’єкти, починаючи від окремих галузей і закінчуючи безпосередніми працівниками. Тому вся сукупність суб’єктів, через які опосередковуються процеси інтеграції, може бути представлена в такий спосіб:

1. Як правило, в інтеграційному процесі беруть участь:

— з одного боку, галузі національної економіки з відповідними функціональними призначеннями, а саме: промисловість з виробництва засобів виробництва та переробки сільськогосподарської сировини; сільське господарство в розмаїтості галузей рослинництва і тваринництва, лісове і рибне господарство; торгівля кінцевим продуктом у формі оптової, роздрібної, біржової та громадського харчування;

— з другого боку, підприємства та інші виробничі осередки, що є обов’язковими ланками агропромислового виробництва, тобто: в промисловості — заводи, фабрики, комбінати; в сільському господарстві — акціонерні і господарські товариства, виробничі кооперативи, особисті селянські та фермерські господарства; в торгівлі — склади, магазини, біржі, аукціони, ярмарки;

— з третього боку, суб’єктами інтеграційного процесу виступають різні галузі та види діяльності, які являють собою інфраструктуру, тобто підприємства матеріально-технічного забезпечення, ремонту, хімічного, технічного і транспортного обслуговування виробництва, медичного, культурного, освітнього і житлово-комунального забезпечення населення;

— з четвертого боку, суб’єктами інтеграції слід вважати органи державного та самоврядного управління, наукові, фінансово-банківські, інформаційні установи.

2. На основі інтеграційного процесу між усіма зазначеними суб’єктами виникають і формуються певні зв’язки, які можна класифікувати за такими ознаками:

— виробничі: вони охоплюють обсяги і поєднання чинників виробництва (ресурсів з метою створення збалансованого виробництва або ж розподіл результатів виробничо-фінансової діяльності);

— організаційно-господарські: торкаються спільної (інтегрованої) діяльності в організації як самого процесу виробництва, так і певних інтегрованих структур;

— економічні: поширюються на сферу відтворення (ціновий та кредитно-фінансовий механізм) і участь кожної інтегрованої ланки в кінцевому результаті;

— соціальні: організація спільних дій інтегрованих структур для забезпечення потреб і відтворення людського фактора.

Зазначені види зв’язків торкаються практично всіх сторін агропромислового виробництва, під яким в даному разі слід розуміти послідовність і неперервність комплектування ресурсами процесу одержання кінцевої продукції АПК. В основі такого синтезованого виробництва лежить технологічний процес, в якому і формуються необхідні ресурси. Схематично цей технологічний процес можна зобразити так:

Досільськогосподарська ланка Сільськогосподарська ланка Післясільськогосподарська ланка
Виробництво матеріально-технічних ресурсів виробництво сільськогосподарської продукції та інші джерела сировини заготівля сировини переробка сировини Реалізація кінцевого продукту
Виробнича інфраструктура

Рис. 2.1. Складові елементи технологічного процесу в АПК

Практичний бік інтеграційних зв’язків полягає в тому, щоб зазначені на схемі ланки технологічного процесу об’єднати технологічно, організаційно та економічно з метою одержання кінцевої продукції відповідної споживчої якості. Власне, через технологічний процес агропромислового виробництва найповніше реалізується функціонально-галузева та виробничотехнологічна структура АПК.

Зв’язок між технологічним процесом агропромислового виробництва та агропромисловою інтеграцією можна зобразити так:

Розуміння цього взаємозв’язку і є тим наріжним каменем, тим становим хребтом, навколо якого формується вся суть агопромислової інтеграції — створити таку структуру господарсько-виробничих зв’язків між окремими елементами технологічного процесу, в якій вони (ці елементи) органічно поєднаються і організаційно оформляться в певні міжгалузеві формування.

Розуміння цього взаємозв’язку і є тим наріжним каменем, тим становим хребтом, навколо якого формується вся суть агопромислової інтеграції — створити таку структуру господарсько-виробничих зв’язків між окремими елементами технологічного процесу, в якій вони (ці елементи) органічно поєднаються і організаційно оформляться в певні міжгалузеві формування.

Будь-яке інтегроване виробництво обов’язково має ґрунтуватися на чіткому розумінні технологічного процесу, що складається між галузями, і можливостях поєднання його елементів з метою забезпечення єдності кінцевих зусиль і дотримання пропорційності, синхронності для оптимального режиму роботи всіх ланок.

Наведена вище схема являє собою принципову модель трансформації технологічного процесу в продукт агропромислової інтеграції — агропромислове виробництво. Її глибинний зміст полягає в наступному:

1. Формування інтегрованого характеру обов’язково базується на реалізації між підприємствами, які технологічно взаємопов’язані та інтегруються до його складу, певної системи взаємовідносин.

2. Інтеграційний процес може бути реалізований, як засвідчує світовий досвід, двома шляхами:

— прямої інтеграції, за якої всі функції щодо організації формування чи управління ним бере на себе підприємство-інтегратор;

— зворотної інтеграції, коли в ролі інтегратора виступає переробне чи торгове підприємство або ж спеціально створені кооперативи по збуту, постачанню чи переробці. В такий спосіб наповніше реалізується вся гамма інтеграційних зв’язків, що й забезпечує високу результативність інтеграційного процесу в цілому.


< Попередня  Змiст  Наступна >
Iншi роздiли:
2.4. Види агропромислової інтеграції
2.6. Еволюція агропромислової інтеграції в Україні
2.7. Продуктові підкомплекси як основа організації агропромислових формувань
2.8. Роль в інтеграційному процесі професійних і міжпрофесійних організацій
2.9. Питання для обговорення
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)