За результатами здійснення нагляду (контролю) у галузі зв’язку в разі виявлення порушень законодавства чи ліцензійних умов органи державного управління вживають заходів адміністративної відповідальності. Застосування цих заходів регламентоване Законами України «Про телекомунікації», «Про радіочастотний ресурс України», «Про поштовий зв’язок», а також Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Так, ст. 55 Закону України «Про телекомунікації» врегульовано питання анулювання ліцензій, яке в деяких випадках можна вважати заходом адміністративної відповідальності. Характеру адміністративної відповідальності анулювання ліцензії набуває тоді, коли застосовується за вчинення суб’єктом господарювання протиправного діяння. Так, серед підстав анулювання ліцензії у сфері телекомунікацій можна виокремити такі правопорушення:
— надання суб’єктом господарювання недостовірних відомостей для отримання ліцензії;
— факт передання ліцензії або її копії іншій юридичній або фізичній особі для здійснення господарської діяльності;
— невиконання оператором, провайдером телекомунікацій розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов;
— повторна відмова оператора, провайдера телекомунікацій у допуску представників Національної комісії з питань регулювання зв’язку України для проведення перевірки, а також про вчинення інших перешкод, які внеможливлюють перевірку в повному обсязі;
— повторне порушення ліцензіатом ліцензійних умов.
Розгляд питань стосовно анулювання ліцензії на підставі акта про виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих суб’єктом господарювання для отримання ліцензії, акта про встановлення факту передання ліцензії іншій юридичній або фізичній особі для здійснення господарської діяльності, акта про невиконання розпорядження щодо усунення порушень ліцензійних умов, акта про повторну відмову оператора, провайдера телекомунікацій у допуску представників Національної комісії з питань регулювання зв’язку України для проведення перевірки, а також про вчинення інших перешкод, які внеможливлюють здійснення перевірки в повному обсязі, здійснюється з обов’язковим попереднім запрошенням оператора, провайдера телекомунікацій або його представників.
Національна комісія з питань регулювання зв’язку України має ухвалити рішення щодо анулювання ліцензії впродовж 20 робочих днів від дати встановлення підстав для анулювання ліцензії. Це рішення вручається або надсилається рекомендованим листом операторові телекомунікацій із зазначенням підстав анулювання не пізніше трьох робочих днів від дати його прийняття. Рішення про анулювання ліцензії може бути оскаржено в судовому порядку.
Рішення щодо анулювання ліцензії набирає чинності через десять днів від дня його ухвалення. Якщо оператор, провайдер телекомунікацій упродовж цього часу оскаржує дане рішення в судовому порядку, чинність цього рішення призупиняється до завершення судового розгляду.
Анулювання ліцензій на надання транспортних послуг із перевезення пасажирів і вантажів залізничним, авіаційним, річковим і морським транспортом здійснюється на підставах і в порядку, визначеному ст. 21 Закону України «Про ліцензування певних
Поряд із відповідальністю суб’єктів господарювання за порушення законодавства та ліцензійних умов у галузях зв’язку та транспорту до адміністративної відповідальності за правопорушення в зазначених галузях можуть притягуватися посадові особи відповідних суб’єктів господарювання — юридичних осіб, фізичні особи — суб’єкти господарської діяльності та пересічні громадяни на підставі норм Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП).
Так, відповідно до ст. 243 КУпАП Національна комісія з питань регулювання зв’язку України уповноважена накладати штрафи на посадових та фізичних осіб — суб’єктів господарської діяльності в розмірі від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за правопорушення, передбачене ст. 148-5 КУпАП, а саме: за відмову в наданні необхідної інформації для взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж, доступу до цих мереж у всіх технічно можливих місцях, інформації щодо ідентифікації виклику і його тривалості між телекомунікаційними мережами, відмову оператора, якому належить монопольне (домінуюче) становище на ринку телекомунікацій; подати на затвердження до Національної комісії з питань регулювання зв’язку України пропозиції щодо взаємоз’єднання телекомунікаційних мереж, відмови у виконанні рішення, ухваленого Національною комісією з питань регулювання зв’язку України, що набрало чинності.
Згідно зі ст. 243 КУпАП Державна інспекція зв’язку України та Український державний центр радіочастот уповноважені накладати штрафи на посадових осіб підприємств і організацій усіх форм власності у розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ст. 145 КУпАП, а саме: за порушення умов і правил, що регламентують діяльність у сфері телекомунікацій, поштового зв’язку та користування радіочастотним ресурсом України, передбачену ліцензіями, та дозволами.
Ці самі органи уповноважені накладати: штрафи на громадян у розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб — у розмірі від п’ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ст. 147 КУпАП — порушення правил охорони ліній і споруд зв’язку або пошкодження кабельної, радіорелейної, повітряної
видів господарської діяльності». Підстави анулювання відповідних ліцензій на надання транспортних послуг назагал аналогічні тим, на підставі яких анулюються ліцензії на здійснення господарської діяльності у сфері телекомунікації.
Крім того, зазначені органи державного управління в галузі зв’язку накладають адміністративні штрафи на громадян за ст. 148-1 КУпАП — здійснення дій, що призвели до зниження якості функціонування телекомунікаційних мереж, або самовільне (без відома оператора телекомунікацій) отримання телекомунікаційних послуг; ст. 148-3 КУпАП — використання засобів зв’язку з метою, що суперечить інтересам держави, з метою порушення громадського порядку та посягання на честь і гідність громадян; ст. 148-4 КУпАП — використання технічних засобів та обладнання, що застосовуються в мережах зв’язку загального користування операторами зв’язку без документа про підтвердження відповідності.
Досить широке коло правопорушень, передбачених КУпАП, стосується правовідносин, що складаються в галузі транспорту. Адміністративні стягнення за відповідні правопорушення уповноважені накладати, зокрема, й органи державного управління в галузях повітряного, залізничного, автомобільного, морського і річкового транспорту.
Так, відповідно до ст. 224 КУпАП органи залізничного транспорту уповноважені накладати адміністративні стягнення за:
— ст. 109 КУпАП — самовільний проїзд у вантажних потягах, посадку і висадку під час руху потяга, проїзд на підніжках і дахах вагонів, самовільне без потреби зупинення поїзда, а також підкладання на залізничні колії предметів, які можуть спричинити порушення руху поїздів; пошкодження залізничної колії, захисних лісонасаджень, снігозахисних загороджень та інших колійних об’єктів, споруд і пристроїв сигналізації та зв’язку; викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей вагонів поїздів, прохід по залізничних коліях у невстановлених місцях; порушення правил проїзду гужовим транспортом і прогону худоби через залізничні колії, випасання худоби поблизу залізничних колій;
лінії зв’язку, проводового мовлення або споруд чи обладнання, які входять до їх складу, якщо воно не спричинило припинення зв’язку; а також штрафи у розмірі від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на посадових та фізичних осіб — суб’єктів господарської діяльності за ст. 148-2 КУпАП — відмова оператора зв’язку надати споживачеві вичерпну інформацію щодо змісту, якості та порядку надання телекомунікаційних послуг, що ним надаються та/або отримані споживачем упродовж останніх шести місяців, а також порушення встановленого законом терміну оприлюднення тарифів, які встановлюються операторами телекомунікацій самостійно.
— ст. 110 КУпАП — пошкодження внутрішнього обладнання пасажирських вагонів, стекол локомотивів і вагонів; куріння у вагонах (у тому числі в тамбурах) приміських поїздів, у невстановлених для куріння місцях у поїздах місцевого і дальнього сполучення, а також у метрополітенах;
— ст. 120 КУпАП — порушення встановлених на залізничному транспорті правил пожежної безпеки;
— ст. 133 КУпАП — порушення правил перевезення небезпечних речовин або предметів ручною кладдю на залізничному транспорті;
— ст. 134 КУпАП — провезення ручної кладі понад установлені норми і неоплаченого багажу на залізничному транспорті;
— ст. 135 КУпАП — безквитковий проїзд пасажира, а також провезення без квитка дитини віком від семи до шістнадцяти років.
Як випливає з положень ст. 225 КУпАП, органи морського і річкового транспорту накладають адміністративні стягнення за:
— ст. 115 КУпАП — пошкодження внутрішнього обладнання суден, куріння у невстановлених місцях на суднах;
— ст. 116 КУпАП — керування судноводіями річковими або маломірними суднами, не зареєстрованими у встановленому порядку, або такими, що не пройшли технічного огляду, або не несуть бортових номерів і позначень, або мають несправності, з якими заборонено їх експлуатацію, або переобладнаними без відповідного дозволу, або з порушенням правил завантаження, норм пасажиромісткості, обмежень по району та умовах плавання; порушення судноводіями річкових суден правил руху і стоянки суден у плесі, на рейдах і в портах, буксирування составів і плотів, подачі звукових і світлових сигналів, несення суднових вогнів і знаків, правил навантаження і розвантаження суден, а також пошкодження портових і гідротехнічних споруд та обладнання; перевищення судноводіями маломірних суден установленої швидкості руху, недотримання вимог навігаційних знаків, умисне зупинення або стоянка судна в заборонених місцях, пошкодження гідротехнічних споруд або технічних засобів і знаків судноплавної й навігаційної обстановки, порушення правил маневрування, подачі звукових сигналів, несення бортових вогнів і знаків; керування річковим або маломірним судном особою, яка не має права керування цим судном, або передача керування таким судном особі, яка не має права керування;
недодержання встановлених габаритів при навантаженні і вивантаженні вантажів;
— ст.116-1 КУпАП — випуск (направлення) річкового судна в плавання без документів, що посвідчують належність судна, придатність його до плавання, з неукомплектованим екіпажем, за невідповідності технічного стану судна наявним документам, з порушенням установлених правил завантаження, норм пасажиромісткості, обмежень по району та умовах плавання, а також допуск до керування судном або його механізмами і обладнанням осіб, які не мають відповідного диплома (посвідчення, свідоцтва); випуск у плавання маломірних суден, не зареєстрованих у встановленому порядку, або таких, що не пройшли технічного огляду, або мають несправності, з якими заборонено їх експлуатацію, або переобладнаних без відповідного дозволу, або неукомплектованих спорядженням, а також допуск до керування маломірними суднами осіб, які не мають права керування цими суднами;
— ст. 116-2 КУпАП — проведення без належного дозволу водолазних робіт або недотримання правил подачі сигналів під час цих робіт, порушення порядку влаштування та обладнання запаней і лісових гаваней, влаштування частоколів та інших пристосувань для лову риби в неустановлених для цієї мети місцях без погодження з технічними дільницями шляху; знищення, пошкодження, зривання, самовільна перестановка плавучих і берегових засобів навігаційного обладнання, зв’язку і сигналізації, порушення правил тримання, експлуатації і встановленого режиму роботи навігаційного обладнання на мостах, греблях та інших гідротехнічних спорудах, встановлення без належного дозволу (погодження) знаків, споруд, джерел звукових і світлових сигналів, що створюють перешкоди в розпізнанні навігаційних знаків і сигналів;
— ст. 116-3 КУпАП — неповідомлення або несвоєчасне повідомлення органу реєстрації судна про будь-які зміни відомостей, що підлягають внесенню в установленому порядку до Державного суднового реєстру України або Суднової книги України, впродовж двох тижнів від дня цих змін; ухилення від обов’язкової реєстрації судна;
— ст. 117 КУпАП — порушення правил, що забезпечують безпеку пасажирів під час посадки, в путі слідування і під час висадки їх з річкових і маломірних суден; пошкодження внутрішнього обладнання річкових суден; куріння у невстановлених місцях на річкових суднах.
До повноважень органів повітряного транспорту відповідно до ст. 228 КУпАП належить застосування адміністративних стягнень, передбачених:
— ст. 111 КУпАП — розміщення в районі аеродрому будьяких знаків і пристроїв, схожих на маркірувальні знаки і пристрої, прийняті для розпізнавання аеродромів, або спалювання піротехнічних виробів без дозволу адміністрації аеропорту, аеродрому, або влаштування об’єктів, які сприяють масовому скупченню птахів, небезпечних для польотів повітряних суден; невиконання правил про розміщення нічних і денних маркірувальних знаків або пристроїв на будівлях і спорудах; пошкодження аеродромного устаткування, аеродромних знаків, повітряних суден та їх устаткування; прохід або проїзд без належного дозволу по території аеропортів (крім аеровокзалів), аеродромів, об’єктів радіо- і світлозабезпечення польотів; виконання польотів з порушенням нормативно-правових актів, які регулюють діяльність авіації;
— ст. 112 КУпАП — невиконання особами, які перебувають на повітряному судні, розпоряджень командира судна; порушення правил фотографування, кінозйомки і користування засобами радіозв’язку з борту повітряного судна;
— ст. 113 КУпАП — порушення правил міжнародних польотів;
— ст. 137 КУпАП — пошкодження пломб і запірних пристроїв контейнерів, зривання з них пломб, пошкодження окремих вантажних місць та їх упаковки, пакетів, а також огорож складів, які використовуються для виконання операцій, пов’язаних із перевезенням вантажів на повітряному транспорті; пошкодження контейнерів і транспортних засобів, призначених для перевезення вантажів на повітряному транспорті.
Відповідно до ст. 229 КУпАП органи автомобільного транспорту та електротранспорту уповноважені розглядати та вирішувати справи про адміністративні правопорушення, передбачені:
— ст. 119 КУпАП — пошкодження внутрішнього обладнання та стекол автобусів, маршрутних таксі, тролейбусів або трамваїв; викидання сміття та інших предметів з вікон і дверей автобусів, маршрутних таксі, тролейбусів або трамваїв; куріння в автобусах, маршрутних таксі, тролейбусах або трамваях;
— ст. 133 КУпАП — провезення в автобусах, маршрутних таксі, тролейбусах або трамваях, а також здача в багаж чи в камеру схову на автомобільному транспорті небезпечних речовин або предметів;
— ст. 133-2 КУпАП — здійснення внутрішніх автомобільних перевезень пасажирів і вантажів на території України транспортними засобами, зареєстрованими в інших державах, або міжнародних двосторонніх чи транзитних перевезень пасажирів і ван-
— ст. 134 КУпАП — неоплачене провезення багажу в електротранспорті й автобусах міського, приміського, міжміського сполучення, а також у маршрутних таксі;
— ст. 135 КУпАП — безквитковий проїзд пасажира, а так само провезення без квитка дитини віком від семи до шістнадцяти років в автобусі міжміського і міжнародного сполучення та у міжміському електротранспорті.
Резюме за змістом теми
Узагальнюючи викладене, можна дійти висновку, що державна політика в галузі транспорту спрямована на: своєчасне, повне та якісне задоволення потреб населення і суспільного виробництва в перевезеннях та потреб оборони України; безпечне функціонування транспорту; дотримання необхідних темпів і пропорцій розвитку національної транспортної системи; захист економічних інтересів України та законних інтересів підприємств і організацій транспорту та споживачів транспортних послуг; створення рівних умов для розвитку господарської діяльності підприємств транспорту; координацію роботи різних видів транспорту.
Державна політика в галузі зв’язку спрямована на: доступ споживачів до загальнодоступних телекомунікаційних послуг; забезпечення сталості телекомунікаційних мереж і управління цими мережами з урахуванням їхніх технологічних особливостей на підставі єдиних стандартів, норм та правил; державну підтримку розвитку вітчизняного виробництва технічних засобів телекомунікацій; збільшення обсягів телекомунікаційних послуг, їх переліку та створення нових робочих місць.
Здійснення функцій державного управління покладено на Кабінет Міністрів України, Міністерство транспорту та зв’язку України, Національну комісію з питань регулювання зв’язку України та місцеві органи виконавчої влади. У своїй діяльності ці органи застосовують такі методи державного управління, як встановлення стандартів, норм (нормативів) та інших вимог; цінове (тарифне) регулювання; ліцензування або надання спеціальних дозволів; здійснення контролю (нагляду).
тажів без відповідного дозволу, а також порушення особливих умов і правил, зазначених у ліцензії на здійснення міжнародних автомобільних перевезень пасажирів і вантажів;
Терміни та поняття до теми
Залізничний транспорт — виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.
Магістральний трубопровід — технологічний комплекс, що функціонує як єдина система і до якого входить окремий трубопровід з усіма об’єктами і спорудами, зв’язаними з ним єдиним технологічним процесом, або кілька трубопроводів, якими здійснюються транзитні, міждержавні, міжрегіональні поставки продуктів транспортування споживачам, або інші трубопроводи, спроектовані та збудовані згідно з державними будівельними вимогами щодо магістральних трубопроводів.
Міський електричний транспорт — складова єдиної транспортної системи, призначена для перевезення громадян трамваями, тролейбусами, поїздами метрополітену на маршрутах (лініях) відповідно до вимог життєзабезпечення населених пунктів.
Об’єкти трубопровідного транспорту — магістральні та промислові трубопроводи, включаючи наземні, надземні і підземні лінійні частини трубопроводів, а також об’єкти та споруди, основне і допоміжне обладнання, що забезпечують безпечну та надійну експлуатацію трубопровідного транспорту.
Оператор телекомунікацій — суб’єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій із правом на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж.
Провайдер телекомунікацій — суб’єкт господарювання, який має право на здійснення діяльності у сфері телекомунікацій без права на технічне обслуговування й експлуатацію телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв’язку.
Запитання для самоконтролю
1. Якими актами законодавства визначено засади державної політики та державного управління в галузях транспорту та зв’язку в Україні?
2. Якими державно-управлінськими повноваженнями наділений Кабінет Міністрів України в галузях транспорту та зв’язку?
3. Які управлінські функції здійснює Міністерство транспорту і зв’язку України?
4. Які методи застосовують в державному управлінні в галузях транспорту та зв’язку?
5. За які правопорушення в галузях транспорту та зв’язку відповідні органи державного управління застосовують заходи адміністративної відповідальності?
