Однією із найважливіших юридичних гарантій дотримання норм чинного законодавства в галузях будівництва та житловокомунального господарства є застосування відповідними органами державного управління заходів адміністративної відповідальності до осіб, винних у вчиненні правопорушень в зазначених галузях. Притягнення правопорушників до адміністративної відповідальності здійснюється на підставі таких нормативноправових актів, як Закони України «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» від 14.10.1994 р., «Про теплопостачання» від 02.06.2005 р., Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. та ін.
Як випливає з положень ст. 2 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» від 14.10.1994 р., держав-
їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов’язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов’язані із затвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги нижчими від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво, відповідна сільська, селищна, міська рада передбачає у відповідному місцевому бюджеті.
При здійсненні державного архітектурно-будівельного нагляду зазначені органи уповноважені розглядати справи та притягувати до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу юридичних осіб, які здійснюють проектування, роботи з будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту, виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а також які є замовниками в будівництві або поєднують функції замовника і підрядника, за такі правопорушення:
— проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації — у розмірі п’ятдесяти відсотків вартості цих робіт;
— передання проектною організацією замовникові робочої документації для будівництва, що не відповідає будівельним нормам, державним стандартам, нормам і правилам, вихідним даним на проектування об’єктів архітектури, які надані у встановленому порядку, та затвердженому проекту, — у розмірі тридцяти відсотків вартості розробленої робочої документації;
— виробництво, реалізацію або застосування в будівництві будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, які не відповідають будівельним нормам, державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, а також підлягають обов’язковій сертифікації, але не пройшли її, — у розмірі двадцяти п’яти відсотків вартості реалізованої продукції;
— виконання будівельних робіт, що не відповідають будівельним нормам, державним стандартам, нормам і правилам або проектним рішенням, — у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт;
— прийняття в експлуатацію об’єктів, зведених з порушенням законодавства, а також місцевих правил забудови населених пунктів або проектних рішень, — у розмірі п’яти відсотків вартості відповідних об’єктів;
— здійснення окремих видів господарської діяльності у будівництві, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, без отримання у встановленому порядку ліцензії, — у розмірі плати за видачу ліцензій на відповідний вид господарської діяльності у будівництві;
на архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи здійснюють державний нагляд за дотриманням підприємствами вимог містобудівної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, будівельних норм, державних стандартів, норм і правил при здійсненні проектування, будівельних робіт, виготовленні будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.
— ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю
— у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
— передання проектною організацією замовникові робочої документації для реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта архітектури, в якій передбачено внесення змін із порушенням вимог архітектурно-технічного паспорта зазначеного об’єкта, — у розмірі двадцяти п’яти відсотків вартості розробленої робочої документації;
— експлуатацію або використання будинків чи споруд після завершення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями — у розмірі десяти відсотків вартості виконаних робіт;
— затвердження містобудівної документації з порушенням встановлених будівельних норм, державних стандартів, норм і правил, вихідних даних на проектування — у розмірі двадцяти п’яти відсотків вартості розробленої містобудівної документації;
— недотримання регіональних або місцевих правил забудови під час планування і забудови населених пунктів, режиму використання та забудови земель, на яких передбачена перспективна містобудівна діяльність, — у розмірі двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
— проведення підготовчих робіт без дозволу на виконання підготовчих робіт або без дозволу на виконання будівельних робіт, або без відповідної затвердженої проектної документації
— у розмірі п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
У галузі житлово-комунального господарства адміністративна відповідальність суб’єктів господарювання — юридичних осіб за правопорушення у сфері теплопостачання встановлена ст. 31 Закону України «Про теплопостачання». Так, згідно з зазначеною статтею уповноважені органи застосовують до суб’єктів господарювання — юридичних осіб штрафні санкції:
— за неподання передбаченої законом інформації уповноваженим державним органам або подання завідомо недостовірної інформації — у розмірі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
— за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Державної інспекції з енергозбереження або Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії, або Національної комі-
— за перешкоджання або недопущення до систем теплопостачання та теплоспоживання працівників органів державного нагляду або представників теплогенеруючих (теплопостачальних) організацій при виконанні ними службових обов’язків — у розмірі до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
— за порушення ліцензійних умов або діяльність із простроченою ліцензією — до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
— за необґрунтоване застосування тарифів на виробництво теплової енергії та її транспортування чи постачання або завищення нарахування плати за фактично відпущену теплову енергію споживачеві (покупцеві) — у розмірі до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
— за постачання теплової енергії, параметри якої не відповідають державним стандартам, затвердженим нормативам на теплову енергію, умовам договору купівлі-продажу, що зафіксовано представниками теплопостачальної (теплогенеруючої) організації та споживача у відповідному акті, — у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; після трьох таких порушень постачальник теплової енергії сплачує штраф як за порушення ліцензійних умов;
— за самовільне (несанкціоноване) від’єднання споживача від теплової мережі теплопостачальної (теплогенеруючої) організації до завершення терміну чинності договору купівлі-продажу теплової енергії — у розмірі до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
— за водорозбір із систем опалення через крани та інші пристрої; самовільне підключення до систем опалення без укладання договору купівлі-продажу теплової енергії; роботу з пошкодженими пломбами на приладах комерційного обліку теплової енергії або їх роботу із простроченим терміном метрологічної повірки
— у розмірі до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
— за неприєднання власниками теплових мереж до теплової мережі теплогенеруючої установки або споживача теплової енергії, які розташовані на території, закріпленій за власниками, в разі виконання ними умов на приєднання, — у розмірі до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Якщо за вказані правопорушення, передбачені Законами України «Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, уста-
сії регулювання електроенергетики України — у розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
Так, згідно зі ст. 244-6 КУпАП державна архітектурнобудівельна інспекція України та її територіальні органи розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов’язані з недодержанням екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об’єктів чи споруд, недодержанням державних стандартів, норм і правил під час проектування і будівництва, а також самовільним будівництвом будинків або споруд.
Від імені інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право начальник Державної архітектурно-будівельної інспекції України та його заступники, начальники інспекцій державного архітектурнобудівельного контролю та їхні заступники за правопорушення, передбачені:
— ст. 79-1 КУпАП — недодержання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції або прийняття в експлуатацію об’єктів чи споруд, а також недодержання строків, встановлених для кожного етапу будівництва природоохоронних об’єктів чи споруд, або строків прийняття їх в експлуатацію, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від одного до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб — від п’яти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
— ст. 96 КУпАП — недотримання будівельних норм, державних стандартів, норм і правил під час проектування, розміщення, підготовчих робіт до будівництва, будівництва і реконструкції, а також прийняття в експлуатацію об’єктів чи споруд, зведених із порушенням законодавства, що тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб — від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; надання недостовірної інформації про умови проектування і будівництва чи необґрунтована відмова у наданні такої інформації, що тягне за собою накладання штрафу на посадових осіб від десяти до двадцяти п’яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
нов та організацій за правопорушення у сфері містобудування», «Про теплопостачання», адміністративну відповідальність несуть юридичні особи, Кодекс України про адміністративні правопорушення встановлює підстави та порядок притягнення до відповідальності фізичних осіб, у тому числі таких спеціальних суб’єктів, як посадові особи.
— ст. 97 КУпАП — самовільне будівництво будинків або споруд, а так само самовільна зміна архітектурного вигляду будинків або споруд під час експлуатації, що тягне за собою накладання штрафу на громадян від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб — від дев’яти до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Кодексом України про адміністративні правопорушення визначено низку проступків, що посягають на суспільні відносини в житлово-комунальному господарстві. Це, зокрема, правопорушення, передбачені:
— ст. 98 КУпАП — марнотратне витрачання паливно-енергетичних ресурсів, тобто систематичне, без виробничої потреби, недовантаження або використання на холостому ходу електродвигунів, електропечей та іншого електро- і теплоустаткування; систематична пряма втрата стисненого повітря, води і тепла, спричинена несправністю арматури, трубопроводів, теплоізоляції трубопроводів, печей і тепловикористовуючого устаткування; використання без дозволу енергопостачальної організації електричної енергії для опалення службових та інших приміщень, а також для не передбаченої виробничим процесом мети; безгосподарне використання електричної енергії для освітлення; недотримання вимог нормативної й проектної документації щодо теплоізоляції споруд, інженерних об’єктів та під’їздів житлових будинків, що зумовлює зниження теплового опору огороджувальних конструкцій, вікон, дверей в опалювальний сезон;
— ст.102 КУпАП — експлуатація паливо- та енерговикористовуючого устаткування без засобів автоматичного регулювання, або приладів енергетичного контролю, або теплоутилізаційного обладнання, передбачених проектом, або в разі їх несправності;
— ст. 103 КУпАП — непідготовленість до роботи передбаченого для газоспоживаючого підприємства, установи й організації
проектування об’єктів і споруд з порушенням затвердженої у встановленому порядку містобудівної документації, виконання будівельних або реставраційних робіт без дозволу чи затвердженого проекту або з відхиленням від нього, що тягне за собою накладання штрафу на громадян від десяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб — від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; порушення встановлених законодавством строків видачі технічних умов щодо інженерного забезпечення об’єкта архітектури, що тягне за собою накладання штрафу на посадових осіб від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
— ст. 150 КУпАП — порушення правил користування жилими приміщеннями, санітарного утримання місць загального користування, сходових кліток, ліфтів, під’їздів, придомових територій, порушення правил експлуатації жилих будинків, жилих приміщень та інженерного обладнання, безгосподарне утримання їх, а також самовільне переобладнання та перепланування жилих будинків і жилих приміщень, використання їх не за призначенням, псування жилих будинків, жилих приміщень, їх обладнання та об’єктів благоустрою;
— ст. 152 КУпАП — порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів.
На відміну від адміністративних правопорушень у галузі будівництва, стягнення за які накладають переважно органи державного архітектурно-будівельного контролю, тобто органи виконавчої влади, за вказані та інші правопорушення в галузі житловокомунального господарства адміністративні стягнення, як правило, накладають суди й адміністративні комісії, які не належать до виконавчої гілки влади.
Резюме за змістом теми
Підсумовуючи викладене, слід акцентувати увагу на тому, що управлінська діяльність держави в галузі будівництва спрямована на: підготовку, затвердження й реалізацію державних, регіональних і місцевих містобудівних програм, містобудівної документації, регіональних й місцевих правил забудови; координацію взаємодії суб’єктів містобудівної та архітектурної діяльності; проведення експертизи містобудівної документації та комплексної державної експертизи проектів конкретних об’єктів; розроблення й затвердження державних стандартів, норм і правил; контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудування; ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві в порядку, встановленому законом.
Державна політика в галузі житлово-комунального господарства спрямована на: забезпечення раціонального використання наявних ресурсів та сталого розвитку населених пунктів; функціонування підприємств, установ та організацій, що виробляють, виконують та/або надають житлово-комунальні послуги, на
резервного паливного господарства або непідготовленість газовикористовуючих установок до роботи на встановлених резервних видах палива;
Державно-управлінськими функціями в галузі будівництва та житлово-комунального господарства наділений Кабінет Міністрів України. Спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі будівництва є Міністерство регіонального розвитку та будівництва України, головним органом системи центральних органів виконавчої влади з питань забезпечення реалізації державної політики у сфері житлово-комунального господарства є Міністерство з питань житлово-комунального господарства України.
У своїй діяльності зазначені органи застосовують такі методи державного управління: встановлення стандартів, нормативів, інших норм і правил; ліцензування певних видів господарської діяльності; тарифне (цінове) регулювання; контроль (нагляд).
Терміни та поняття до теми
Архітектурна діяльність — діяльність зі створення об’єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, координацію дій учасників розроблення всіх складових проектів з планування, забудови і благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архітектурно-будівельного контролю й авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері.
Будівельні норми — затверджений суб’єктом нормування підзаконний нормативний акт технічного характеру, що містить обов’язкові вимоги у сфері будівництва, містобудування та архітектури.
Житлово-комунальні послуги — результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
Містобудівна діяльність — цілеспрямована діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, громадян, об’єднань громадян зі створення й підтримання повноцінного життєвого середовища, яка включає прогнозування розвитку населених пунктів і територій, планування, забудову та інше використання територій, проектування, будівництво об’єктів містобудування, спорудження інших об’єктів, реконструкцію історичних на-
умовах самофінансування та досягнення рівня економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво; регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги; дотримання встановлених стандартів, нормативів, норм, порядків і правил щодо кількості та якості житлово-комунальних послуг тощо.
Норми споживання — кількісні показники споживання житлово-комунальних послуг, затверджені згідно із законодавством відповідними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.
Запитання для самоконтролю
1. Якими актами законодавства визначено засади державної політики та державного управління в галузях будівництва та житловокомунального господарства?
2. Якими повноваженнями в галузі будівництва наділене Міністерство регіонального розвитку та будівництва України ?
3. Які управлінські функції здійснює Міністерство з питань житлово-комунального господарства України?
4. Які методи державного управління застосовують у галузях будівництва та житлово-комунального господарства?
5. За які правопорушення в галузях будівництва та житловокомунального господарства існує відповідальність?
