Posibniki.com.ua Маркетинг Управління конкурентоспроможністю підприємства 8.5. Якість — всесвітнє поле конкуренції на порозі ХХІ століття


< Попередня  Змiст  

8.5. Якість — всесвітнє поле конкуренції на порозі ХХІ століття


Завершуючи розгляд сучасної концепції менеджменту якості слід усвідомити, що шлях до успіху в кожної компанії безумовно свій, але так чи інакше він проходить через якість. Досвід провідних компаній світу та успішних вітчизняних підприємств свідчить про те, що не існує найкращих концепцій управління та методів їх застосування на практиці, але кожний із сучасних підходів до управління організацією орієнтовано на розробку та впровадження стратегії якості як однієї з комплексних стратегій організації, що поєднує в собі всі аспекти її діяльності. Саме до складу таких підходів і належить концепція TQM, моделі якої застосовуються різними компаніями. TQM — не стандарт, а сукупність поглядів на менеджмент компанії, які перебувають у постійному розвитку та орієнтуються на пошук підходів до забезпечення якості діяльності організації в цілому.

Ідеї всеосяжного менеджменту якості закладено в основу міжнародних стандартів ISO 9000:2000, щоб допомогти організаціям усіх видів і розмірів упровадити й забезпечити функціонування ефективних систем менеджменту якості. Даний факт підтверджує саме життєздатність цієї концепції, її актуальність і перспективність за сучасних умов функціонування. Досвід успішного впровадження ідей TQM у практику діяльності світових лідерів у різних галузях промисловості — іще одне свідоцтво того, що концепція та принципи TQM розвиваються як реакція на нові реалії ринкової економіки на просторі глобальної конкуренції. Такі світові лідери, як «Ксерокс», «Моторола», «Тойота», «Сіменс», «Кокакола», працюють саме в даному напрямі та мають значні здобутки. Вітчизняні виробники також активно працюють над застосуванням ідей менеджменту якості у своїй діяльності, але на цьому шляху існує низка суттєвих проблем:

1. Окрім чітко сформульованих вимог у стандартах ISO 9000:2000, керівництво компаній не має більше жодних розробок, спрямованих на реалізацію принципів TQM.

2. Неадекватність закладених в основу філософії TQM культурних традицій реаліям сучасного національного бізнесу.

3. Невиконання правила Джурана, коли відповідальність за якість на 85 % покладена на керівництво і лише на 15 % — на виконавців. За дослідженнями В. Лапідуса, для російських компаній дане співвідношення 50 : 50. Для українських можна припустити дотримання такого самого співвідношення [7; 165].

4. У процесі розвитку підходів до управління якістю вітчизняні виробники не пройшли ряд етапів. Це є особливо важливим з погляду застосування у повсякденній діяльності статистичних методів управління якістю як на оперативному, так і на стратегічному рівнях управління компаніями.

Отже, поступове вирішення даних проблем допоможе підприємствам піднятися на новий якісний рівень функціонування. Завдання, котрі мають повинні вирішувати вітчизняні виробники, можна окреслити таким чином:

  • своєчасно випускати якісну продукцію, що користується попитом;
  • підтримувати стабільний рівень якості виготовлення продукції і постійно його покращувати;
  • реалізувати ідею зниження і виключення зайвих витрат за постійного підвищення якості;
  • суттєво підвищити продуктивність процесів виробництва.

Продовжуючи вести мову про філософію TQM, слід насамперед розуміти такий суттєво важливий момент, що TQM — це не тільки ефективний спосіб управління бізнесом. Упровадження ідей TQM можливе лише за умов серйозних змін корпоративної культури сучасних організацій. Стан корпоративної культури та система менеджменту якості підприємства мають бути адекватними один одному. Отже, розглядаючи питання щодо засвоєння принципів TQM сучасними компаніями, слід ураховувати три ключові моменти:

1) ставлення вищого керівництва до проблем якості та його спроможність проводити зміни, орієнтуючись на лідерські здібності;

2) орієнтація на залучення персоналу компанії на всіх рівнях управління до побудови системи менеджменту якості через удосконалення мотивації та побудови безперервної системи навчання працівників;

3) орієнтація на командні методи роботи.

Слід наголосити на тому, що без зміни наведених соціальних складових неможливо провести будьякі зміни в організації, до яких можна віднести і підхід до управління організацією, який розглядається в даній темі.

Засвоєнню принципів TQM сприяє орієнтація компаній на використання моделей оцінки, які закладено в основу національних премій із якості, що виконують дві функції:

1) стимулювання до досягнення лідерства на ринку через засвоєння й реалізацію концепції TQM;

2)використання самооцінки для розроблення цілеспрямованих дій у напрямі поліпшення системи менеджменту організації.

Перша функція реалізується через участь підприємств у національних конкурсах із якості, де визнання лідерів проводиться з використанням моделей національних премій із якості. Друга функція є не менш важливою, оскільки через неї здійснюється діагностична роль моделей самооцінки підприємств з використанням національних премій якості, коли компанія не претендує на перемогу в національному конкурсі, а орієнтується виключно на виявлення слабких місць для поліпшення діяльності.

Найбільш відомими й авторитетними національними преміями з якості у світі є: японська премія Е.Демінга; американська нагорода у сфері якості ім. М. Болдриджа; Європейська нагорода за якість [7; 13; 197].

1.Премію Е.Демінга було започатковано в 1951 році, і вона передбачала нагороду компаній за їхні індивідуальні досягнення у сфері застосування принципів управління якістю в масштабах усієї компанії. Вона є найпрестижнішою у світі.

2. Премію М. Болдриджа було започатковано у 1987 році. Вона надається таким категоріям компаній:

  • виробничим компаніям; üкомпаніям сфери обслуговування;
  • фірмам малого бізнесу незалежно від сфери діяльності з чисельністю працівників не більше 500 осіб;
  • освітнім закладам; üзакладам охорони здоров’я.

3. Із 1991 року Європейський фонд управління якістю (ЄФУЯ) та Європейська організація з якості присуджують Європейську премію з якості, яка увібрала в себе найкращу практику вже наявних премій. Це єдина нагорода за якість, що визнається Європейською комісією.

Уся система оцінок поділяється на дві групи: критерії сприяння (можливості) та критерії результатів, а потім у межах кожного виділяють критерії за напрямами діяльності. Модель оцінки підприємства за критеріями Європейської премії з якості наведено на рис. 8.12.

В Україні національну нагороду з якості введено у 1996 році за ініціативою Української асоціації якості (УАЯ) та Української спілки промисловців та підприємців за підтримки ЄФУЯ та ЄОЯ. В основу оцінки покладено Європейську модель. 2001 року постановою Кабінету Міністрів України засновано Всеукраїнський конкурс із якості для стимулювання підвищення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції, сприяння впровадженню ідеології TQM на підприємствах.

Модель оцінки Європейської премії з якості

Рис. 8.12. Модель оцінки Європейської премії з якості

На основі моделі, представленої на рис. 8.12, підприємствами може проводитися самооцінювання результатів діяльності. Методика самооцінювання підприємств займає важливе місце в усіх основних моделях національних премій із якості. На її основі можна робити висновки щодо ефективності діяльності фірми, ступеня задоволення нею потреб споживачів, а також намітити шляхи для поліпшення діяльності.

В основу методики самооцінки покладено систему оцінок, що відповідає моделі Європейської премії з якості згідно з Європейською моделлю ділової досконалості (див. рис. 8.12). З’ясовуючи сутність і призначення методик самооцінки підприємств, слід мати на увазі, що існує два підходи до оцінки:

1) аналогічний тому, що застосовується в національних конкурсах із якості, коли результати оцінки обов’язково пов’язані з підрахуванням балів;

2) призначений для виявлення слабких та сильних сторін діяльності компанії щодо поставлених завдань, планування необхідних поліпшень, а також використання отриманих оцінок у процесах оперативного та стратегічного планування. У такому підході головне — це діагностика стану компанії, а методика самооцінки виступає одним із інструментів аналізу.

На завершення слід зазначити, що сучасна концепція менеджменту якості базується на філософії TQM та ідеях, викладених у стандартах ISO 9000:2000, згідно з якими процесний підхід домінує в системі управління організацією. Теоретичне обґрунтування даної концепції, що існує на сьогоднішній день поряд із національними преміями з якості, дає змогу сформулювати механізм застосування TQM у всіх сферах економіки, сприяючи поліпшенню економічних показників діяльності багатьох компаній. Однак неможливо не враховувати індивідуальні особливості кожної компанії, умови зовнішнього середовища, що швидко змінюються, появу нових ідей тощо. Тому стандартних схем щодо успішного функціонування компаній не існує. Існують лише різні засоби, методи, інструменти, підходи, частково розглянуті вище, які можуть допомогти компанії в досягненні встановлених цілей, зокрема, збереженні й підвищенні рівня своєї конкурентоспроможності.

Контрольні питання

1. Якими є сучасні принципи менеджменту якості?

2. Чому «петлю якості» інколи називають «спіраллю»?

3. Які виділяють функції управління якістю? Що собою являє схема управління якістю в організації за циклом Демінга?

4. Яка принципова відмінність між інструментами контролю та інструментами управління якістю?

5. Охарактеризуйте поняття, принципи та умови реалізації концепції загального управління якістю (ТQM).

6. Які особливості мають найвідоміші моделі оцінювання підприємств за критеріями премій якості: США, Японії, країн Європи, України?

7. Яке призначення та структуру мають стандарти ISO 9000, QS 9000, GMP?

8. Який порядок розроблення та впровадження СУЯ в діяльність підприємства? Яку структуру має система управління якістю підприємства?

9. Яким чином здійснюється сертифікація систем якості на відповідність стандартам ISO 9000? Які існують види сертифікації і які органи можуть здійснювати цю процедуру? 10. Наведіть поняття та види аудиту якості.

Тестові завдання для перевірки знань

1. Цикл Демінга включає такі функції управління якістю:

a) планування якості;

b) забезпечення якості;

c) виконання;

d) контроль результатів;

e) поліпшення якості;

f) коригуючі дії.

 

2. Формування на підприємстві СУЯ дає змогу:

a) забезпечити випуск продукції, що відповідає найкращим світовим зразкам;

b) виготовляти продукцію, яка є найбільш конкурентоспроможною на ринку;

c) виготовляти продукцію, якість якої є стабільною та відповідає встановленим до неї вимогам;

d) надає можливість орієнтуватися на вимоги конкретного споживача.

 

3. Які елементи СУЯ згідно з вимогами стандарту ISO9001:2000 слід документувати під час її створення й підготовки до сертифікації:

a) система якості;

b) управління невідповідною продукцією;

c) відповідальність керівництва;

d) управління ресурсами;

e) контроль якості;

f) випуск продукції;

g) вимірювання, аналіз, поліпшення.

 

4. До складу документації СУЯ належать:

a) стратегія з якості;

b) настанова з якості;

c) політика у сфері якості;

d) оперативнокалендарні плани;

e) методики та процедури;

f) робочі інструкції.

 

5. Обовязкова сертифікація проводиться на відповідність вимогам нормативної документації стосовно:

a) безпеки життя та власності громадян;

b) захисту навколишнього середовища;

c) взаємозамінності й відповідності продукції;

d) естетичності продукції;

e) економічності продукції;

f) метрологічних норм.

 

6. Визначити терміни, зміст яких наведено нижче:

a) схематичне зображення певної послідовності процесів, що здійснюються на всіх етапах життєвого циклу продукції;

b) сукупність властивостей і характеристик продукції та послуг, що зумовлюють їхню здатність задовольняти встановлені й передбачувані потреби;

c) координована діяльність із управління діяльністю організації стосовно якості;

d) сукупність організаційної структури, методик, процесів і ресурсів, необхідних для здійснення управління якістю.

 

7. Упорядкуйте з погляду еволюційного розвитку систем управління якістю:

a) статистичне управління якістю (SQC);

b) універсальний менеджмент якості (UQM);

c) систему Тейлора;

d) тотальне управління якістю (TQC);

e) усеосяжний менеджмент якості (TQM).

 

8. Сертифікація системи якості полягає в:

a) проведенні поточного контролю якості;

b) отриманні відгуку споживача про продукцію;

c) підтвердженні відповідності системи якості визначеним вимогам.

 

9. При створенні системи менеджменту якості можуть використовуватись такі групи стандартів:

a) SA 8000;

b) ISO 9000;

c) QS 9000;

d) EN 45000;

e) ДСТУ ІСО 9000.

 

10. Які елементи СУЯ, згідно з вимогами стандарту ISO 9001— 2000 р., слід документувати при її створенні та підготовці до сертифікації:

a) система якості;

b) управління невідповідною продукцією;

c) відповідальність керівництва;

d) управління ресурсами;

e) контроль якості;

f) випуск продукції;

g) вимірювання, аналіз, покращання.


< Попередня  Змiст  
Iншi роздiли:
8.3. Система управління якістю
8.2. Інструментарій управління якістю
Тема 8. МЕНЕДЖМЕНТ ЯКОСТІ ЯК ФУНДАМЕНТ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ СУЧАСНОГО ПІДПРИЄМСТВА
7.3. Програми підвищення конкурентоспроможності галузі та країни. Вітчизняний підхід до забезпечення конкурентоспроможності національної економіки
Реалізація програми підвищення конкурентоспроможності та її моніторинг
Дисциплiни

Медичний довідник новиниКулінарний довідникАнглійська моваБанківська справаБухгалтерський облікЕкономікаМікроекономікаМакроекономікаЕтика та естетикаІнформатикаІсторіяМаркетингМенеджментПолітологіяПравоСтатистикаФілософіяФінанси

Бібліотека підручників та статтей Posibniki (2022)